Яка земля підходить для вирощування малини?

Малина краще росте і плодоносить на слабо кислих ґрунтах, а ось на занадто кислих чи лужних їй некомфортно. Не годяться для малини заболочені, сухі піщані ґрунти з глибоким заляганням підґрунтових вод. Підґрунтя має бути пухким і водопроникним, не дуже щільним, тоді корені рослини добре розвиваються.

Скільки води потрібно для малини?

Як і смородина, малина потребує рясного поливу в спеку через швидке висихання ґрунту біля кореня. 20–30 л води слід влити ще при посадці саджанця, й потім поливати раз на тиждень, не допускаючи повного висихання ґрунту на глибині більше 5 см. Після поливу землю злегка рихлять від розтріскування та мульчують. Кеш

Скільки можна заробити на малини з 10 соток?

Якщо ви підберете хороший сорт, можна розраховувати на урожай 2,5 кг з одного куща, тобто з 10 соток ви зберете 2 т малини.

Розведення малини - startupbiz.com.ua Умови ефективного обробітку малини

Вирощування ремонтантної малини: 12 правил догляду

Ремонтантність малини – це здатність культури давати врожай два рази за сезон. Перший раз – на торішніх пагонах, другий – на пагонах поточного року. У порівнянні зі звичайними сортами ремонтантні дають перші плоди вже в рік посадки, не вимерзають, менше хворіють і потребують простішого догляду, проте їм потрібно багато світла й обов’язкова підгодівля. Щоб зібрати багато ягід, потрібно правильно посадити кущики і добре за ними доглядати. «Дім і сад» розповідає, як це правильно робити.

Вибір місця посадки

Ремонтантні сорти малини більш вимогливі до місця посадки і ґрунтів, ніж звичайні. Їм необхідно багато світла, оскільки в тіні плодоношення настає пізніше, а якість ягід помітно знижується. Подбайте про захист від вітру і протягів – малинник можна висадити вздовж паркану або в оточенні великомірів.

Оптимальний варіант ґрунту – багаті суглинки з водневим показником 5,8-6,7 рН, загалом підійде легкий гумусний вологий ґрунт. Більш кислу землю необхідно вапнувати, додаючи в неї перемелений вапняк, доломітове борошно або мергель. Ґрунтові води повинні залягати глибше, ніж на метр від поверхні.

Правильні попередники

Малинник добре ростиме на землі, яка була під чорним паром, тобто без культурних і бур’янистих трав, у пухкому стані. Вдалими попередниками для нього вважаються сидерати – гірчиця, люпин або жито. Не висаджуйте малину після перцю, картоплі або томатів – ці культури вже вибрали велику частину корисних речовин з ґрунту.

Терміни посадки

Висаджувати кущі можна як навесні, так і восени, хоча більше садівники схиляються до другого варіанту – у кінці вересня – на початку жовтня. За час, що залишився до морозів, саджанці встигнуть прижитися, а навесні відразу підуть в ріст.

Підготовка ґрунту

Ґрунт під посадку в ідеалі готують за півроку. Ділянку потрібно очистити від бур’янів і скопати на глибину штика лопати. У процесі перекопування на 1 м² ґрунту закладають 2-3 відра верхового торфу або перегною, по склянці суперфосфату і сірчаного калію або 200-400 г комплексних мінеральних добрив.

Схема посадки

Для посадки малини рядами між кущами залишають по 70 см, ширина міжрядь повинна бути не менше 1,5 м. При груповій посадці на 1 м² садять 2-3 куща. Культура буде рости на одному місці від 10 до 15 років, тому їй треба залишити місце для комфортного росту.

Вибір саджанців

Вибирайте саджанці у перевірених постачальників. Якщо купили кущики «стихійно», уважно огляньте їх. У малини повинні бути добре розвинені корінці, а діаметр стовбура – не менше 0,5 см при довжині близько 20 см. Переконатися в тому, що саджанець живий, допоможе простий експеримент: зріжте з нього бруньку – вона не повинна бути висохлою. Якщо підчепити кору на пагоні, то з внутрішньої сторони її «живий» колір – зелений. Оживити підсохлі корінці можна за допомогою розчину зі стимулятором коренеутворення – потримайте в ньому рослину 1-2 доби перед посадкою.

Посадка саджанців

Перед посадкою додайте в яму компост і засипте його 10-сантиметровим шаром ґрунту, щоб корінці рослини не контактували з добривом. Поставте саджанець у яму вертикально і присипте родючою землею. Коренева шийка повинна бути на одному рівні з поверхнею, хоча в піщаному ґрунті допускається її заглиблення на 4 см. Після посадки обов’язково полийте саджанець, а коли вода вбереться – замульчуйте пристовбурну ділянку.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

Ремонтантні сорти вимагають щотижневих поливів, а в особливо сухі періоди – ще частіше, ґрунт повинен постійно залишатися злегка вологим. Води не шкодуйте – ґрунт має промокати в глибину на 30-40 см. Слідкуйте, щоб волога не застоювалася, оскільки при її надлишку до коренів перестає надходити повітря, що уповільнює ріст. Поливи особливо важливі перед початком цвітіння, в період формування і дозрівання ягід. Пізно восени, перед холодами, проведіть рясне вологозарядне зволоження.

Оптимально організувати для малини крапельний полив – він допоможе заощадити воду і рівномірно зволожить землю. Також можна організувати аричний полив – зробіть навколо рядів невеликі горбки (10-15 см) з землі, а воду пускайте по заглибленнях, що утворилися між ними. Холодну воду бажано не використовувати. Частоту поливів можна скоротити за допомогою мульчі.

Підживлення

Якщо при підготовці ґрунту ви внесли всі необхідні добрива, то два роки після посадки малину можна не підгодовувати. Починаючи з третього року підживлення обов’язкові. Кущі добре відгукуються на органіку – розчин ферментованого коров'яку (1:10) або розчин курячого помету (1:20). Добрива вносите 2-3 рази з початку вегетаційного періоду по 3-5 літрів на 1 м² ділянки. Якщо регулярно мульчуєте малинник, то додаткові органічні добрива не потрібні.

Суперфосфат достатньо внести лише при посадці, а от без калію в подальшому не обійтися: без нього листя малини дрібнішає, його краї буріють, а тканина між жилками відмирає. Калійні добрива будуть корисні, якщо у них немає хлору, наприклад, сірчанокислий калій або калімагнезія. Кущі можна підгодувати і повним мінеральним добривом. На 1 м² вам знадобляться нітроамофоска або її аналоги (50-100 г), суперфосфат (50-80 г), сірчанокислий калій і сечовина (по 20-40 г).

Можна удобрювати малину і за такою схемою:

• березень – комплексне добриво;
• перед цвітінням – суперфосфат і сульфат калію;
• після осіннього плодоношення – суперфосфат і сульфат калію.

Профілактика грибкових захворювань

Від борошнистої роси, антракнозу і сірої гнилі врятує бордоська рідина, «Фундазол», «Фітоспорин». Застосовувати їх найкраще у квітні. Від бактеріальних і вірусних інфекцій ліків поки немає, тому потрібно видалити уражену рослину з плантації. Від комах краще використовувати біопрепарати.

Восени всі пагони, які відплодоносили, можна вирізати під корінь. Так шкідникам і мікроорганізмам ніде буде зимувати, і нові пагони виростуть здоровими та сильними. Якщо ви цього не зробили, після зимівлі на них можуть з’явитися обмороження або тріщинки – видаляйте навесні всі подібні ділянки до першої здорової бруньки. Верхівки здорових пагонів укорочення не потребують – це затримає дозрівання врожаю і знизить його кількість. Процедуру проводьте під час набрякання бруньок – так легше визначити, де здорові, а де пошкоджені ділянки. Якщо сорт дає багато кореневої порослі, її краще видалити, залишивши на 1 м² 5-7 однорічних заміщаючих пагонів і стільки ж – дворічних плодоносних.

Більшість сортів ремонтантної малини відмінно переносять зими України, тому укриття не потребують. Для захисту кореневої системи ґрунт зверху можна вкрити товстим шаром мульчі.

Більше корисних порад – у рубриці «Сад»

• Новини Тернополя
• Новини Івано-Франківська
• Новини Волині
• Новини Чернівців
• Новини Рівного
• Новини Закарпаття
• Новини Хмельницького
• Ягоди
• Сад
• Фрукти
• Дім

Вирощування малини на присадибній ділянці

Основна маса коренів малини зосереджена на глибині 20-40 см. При дефіциті вологи в поверхневих шарах грунту коріння малини можутье проростати на глибину більше одного метра. На кореневищі розміщені бруньки заміщення (з них формуються пагони заміщення) і адвентивні бруньки (утворюються приблизно в середині літа, з них розвиваються кореневі нащадки для розмноження – «кропивка»).

Взимку, без снігового покриву, коренева система малини підмерзає при температурі -20 … -25 ° С. Під снігом витримує морози до -35 ° С.

У пазухах кожного листка влітку формуються складні бруньки (основна і додаткові – «резервні») з яких утворюються плодові латерали. Квітки на малині двостатеві, самозапильні. Але при запиленні комахами врожайність піднімається в 2-3 рази. Цвітіння, як правило, починається з верхівки стебла, тривалість 2-3 тижні. Дозрівання ягід починається приблизно через місяць.

Суцвіття витримують короткочасні заморозки до -2 ° С, стеблові бруньки – до -30 ° С.

Малина найбільш вимоглива до освітленості куща і вологості грунту (особливо в першій половині вегетації; під час росту ягід). У той же час сильне перезволоження може привести до відмирання додаткового коріння і навіть до загибелі рослини. Особливо надлишок вологи небезпечний для молодих рослин.

Хороший результат для утримання вологи на малині дає мульчування соломою, перегноєм або перепрілою тирсою. При цьому частина світла відбивається від світлої поверхні мульчі і «підсвічує» листовий апарат знизу. На зиму солому не вносять, так як в ній можуть зимувати гризуни і завдавати шкоди стеблам малини. Останнім часом набирає популярність так звана активна мульча для вирощування малини.

При нестачі світла пагони витягуються, погіршуються умови підготовки рослини до зими.

Оптимальна температура для вирощування над- і підземної частини малини – 18-25 ° С (рН 5,8-6,5, вміст гумусу до 8-10%). При цьому коренева система краще розвивається при помірній температурі, а пагони – при підвищеній. На одному місці малина може давати хороший врожай до 8 років. Далі грунт виснажується і в ній відбувається накопичення збудників хвороб і шкідників.

При вологості повітря понад 50% малина уражається сірою гниллю, ягода «розсипається». Повітряна посуха (вологість повітря менше 40%) негативно впливає на врожайність і форму плода (ягода деформується). Оптимальна вологість грунту для зростання малини – 70-80% (на глибині 20 см), полив проводять при зниженні вмісту вологи в грунті до 65-70%.

Які бувають види посадкового матеріалу малини

• Зелені паростки. Молоді саджанці малини висотою 10-15 см. Пересаджують з грудкою землі в стислі терміни, при цьому, як правило, частина нижнього листя видаляється для кращої приживлюваності. Такий вид посадкового матеріалу малини вимагає ретельної уваги і догляду після посадки.
• Однорічні саджанці. Найбільш поширений на сьогоднішній день вид посадкового матеріалу. Висаджують восени або ранньою весною.
• Дворічні саджанці. Доращені пагони ремонтантної малини. Переважно використовуються для висадки в захищений грунт.
• Вкорінені верхівки чорноплідних сортів малини.
• Маткові коріння. Кореневища малини діаметром 2-5 мм, які висаджуються восени або закладаються в холодильники для посадки навесні.
• Кімнатні саджанці і касетна розсада. Посадковий матеріал малини із закритою кореневою системою. Вирощується із зелених живців в спеціальних умовах. Після протягом декількох днів проводять загартовування. Високий відсоток приживлюваності.

Підготовка ґрунту й посадка малини

Малину краще висаджувати на рівних ділянках або на невеликих схилах (3 … 5°). Непридатні для вирощування впадини в яких може застоюватися вода. Малина добре росте на легких ґрунтах з великим вмістом гумусу. Перед висадкою бажано на ділянку внести 40-60 т / га гною або попередньо закласти в грунт рослини – сидерати (гірчиця, алкалоїдний люпин).

Восени посадку малини рекомендується завершити за 2-3 тижні до постійного промерзання ґрунту. Весняна висадка обмежена більш стислими термінами, так як треба вкластися до початку розвитку бруньок.

Агротехніка вирощування малини

Для підвищення врожаю (до 30%) на літніх сортах малини використовують технологію роздільного вирощування дворічних і молодих пагонів. При цьому ділянки повинні бути максимально віддалені один від одної для кращого фітосанітарного контролю. Видалення молодої порослі виконують вручну або за допомогою гербіцидів. Встановлено, що “кропивка” використовує близько 50% всіх поживних речовин куща. Після її видалення весь потенціал рослини буде спрямований на формування врожаю.

Для розкриття всього потенціалу нових сортів малини використання шпалери обов’язкове. Без фіксації пагони під вагою врожаю або при сильних вітрах можу лягати на землю. Ускладнюється доступ до насаджень, ягоди в сиру погоду уражуються сірою гниллю та загнивають.

Необхідно нормувати паростки, які використовують для свого розвитку багато поживних речовин. Ряди річної малини формують вузькими (30-40 см) для кращого провітрювання рослин. При формуванні ряду прийнято залишати від 10 до 15 пагонів на погонний метр. Видалення верхньої частини стебла (20-30 см) на літніх сортах малини після зими позитивно впливає на розмір ягоди.

Найбільш поширена схема посадки малини: 3м міжряддя і 0,5 відстань між саджанцями в ряду. На 1 га висаджують близько 7000 рослин. Відстані між рядами можуть скорочувати до 1,8 м, але при цьому кущі погано провітрюються і висвітлюються. Напрямок рядів рекомендують робити з півночі на південь.

Як правило, при вирощуванні ремонтантних сортів малини формують плодоносну смугу шириною 60-80 см. Саджанці малини, які виходять за ці межі видаляють або пересаджують на інше місце. Як шпалери використовуються тимчасові стовпчики з обох боків ряду.

Для краплинного поливу ряду використовують в перший рік одну стрічку, на наступний рік додають ще дві з боків смуги. Або в перший рік монтують відразу дві стрічки.

У зонах з недостатньою кількістю опадів і при відсутності поливу рекомендують міжряддя тримати під чорним паром і проводити мульчування соломою, щоб не посилювати недостаток вологи в грунті.

Підживлення малини

Малина найбільш вимоглива до азоту і калію, також для нормального розвитку необхідний фосфор. На брак калію рослина реагує вже через кілька днів, особливо гостро при вирощуванні малини в контейнерах.

Встановлено, що азоту малині необхідно приблизно 40-120 кг / га, калію – 50 кг / га, фосфору – 40 кг / га за сезон. Значення можуть змінюватися в залежності від аналізу грунту і сортів малини.

Азот в грунті може перебувати в органічній формі і поступово переходить в доступну для рослини мінеральну форму. При дефіциті елементу N зростання куща сповільнюється, листя стає світло-зеленими. На недолік макроелементів першими реагуює старе листя, яке може трохи скручуватися. Між жилками виникає ледве помітний червонуватий відтінок.

Для літньої малини рекомендують два основні періоди для внесення азотних добрив: навесні (при висоті пагонів 10-15 см) і через 1-2 місяці. Для ремонтантної – ранньою весною, через 1-2 місяці і за кілька тижнів до початку плодоношення.

Нестача калію зупиняє ріст малини, вкорочує міжвузля на молодих пагонах. Краї старого листя засихають, тканина між жилками буріє. Цей елемент необхідний під час зав’язі і зростання ягоди. При надлишку калію в листках накопичується хлор, який може викликати хімічний опік (відмирання країв листя).

При дефіциті фосфору листя малини стає глянцевим, блискучим і бордово-фіолетовим. Плоди м’які і забарвлення їх нерівномірне. Перед закладанням маточника рекомендують рівномірно внести 100-200 кг фосфору на 1 га. При кислотності грунту нижче 5,5 цей макроелемент не засвоюється малиною.

Нестача магнію частіше спостерігається на легких піщаних ґрунтах, доза внесення – 10-80 кг на 1 га за сезон. Малина вимоглива до наявності заліза в грунті. При нестачі цього мікроелемента молоді листочки стають світлими і жовтіють.

Мульчування маточника малини

Для мульчування малини на маточниках найчастіше використовують: солому, торф, тирсу або торф з тирсою. Кількість нащадків безпосередньо залежить від мульчуючого матеріалу, зволоження. Солому в якості мульчі на маточнику краще не використовувати.

Солома швидко злежується і може викликати дефіцит кисню в кореневій зоні рослини. Як мульчуючий матеріал для малини також використовують подрібнені стебла кукурудзи, кору, хвойний опад.

Віруси, що вражають малину

Розрізняють більше 20 шкідливих вірусів, які вражають малину. З них 15 переносяться нематодою і з попелиць, 2 – пилком. Найбільш поширена карликовість малини, яка переноситися разом з пилком. Уражені рослини погано розвиваються, листя жовтіє, ягода «розвалюється», врожайність знижується.

Вірус пухнастою карликовості малини (RBDV) може вражати червону і чорну малину. RBDV переноситися комахами – запилювачами і також соком хворих рослин під час обрізання. Існують сорти з імунітетом до карликовості малини (Глен Глова), гарну стійкість показали Маллинг, Маллинг Джевел, Маллинг Проміс.