Що лікує черемха?

У медицині використовують плоди черемхи звичайної, які мають в'яжучі й протизапальні властивості. Настій плодів уживають при ентеритах i диспепсії різної етіології (при інфекційних колітах i дизентерії призначають як допоміжну ЛРС). Замість настою можна вживати кисіль або морс. Кеш

Що можна зробити з черемхи?

З ягід черемхи готують начинки для пирогів, наливки та лікери, з молодим листям роблять салати. Ягоди черемхи сушать, з сушених ягід в давнину мололи борошно і пекли коржі. Увага! Людині не може вживати плоди черемхи з кісточками або заварювати подрібнені ягоди, бо це загрожує отруєнням.

Де росте Черемшина?

Росте черемшина по берегах річок і водойм, в заплавах. Найчастіше її можна побачити там, де є вільха, в заростях чагарників. Зустрічається вона в березових колках Ба-рабинського степу, в Прибалтиці, на Алтаї і Кавказі, тобто в районах з різними грунтово-кліматичними умовами.

Корисні і лікувальні властивості черемхи

Черемха звичайна

Черемха звичайна — Pаdus Hill (латинізована грец. назва дерева, можливо, вишні-магалебки — pados або від лат. назви р. По в Італії) — рід листопадних дерев і кущів родини розоцвітих (Rosaceae) підроду сливових (Prunoideae). Відомо близько 15 (за іншими даними — 27) видів роду в Євразії і Північній Америці. В країнах СНД росте 4 види, в Україні — 3.

Найбільш поширений вид — Черемха звичайна — Pаdus аvium Mill. s. l. (включно P. asiatica Kom.) = P. racemоsa Gilib. (лат. racemosus, a, um — волотеподібний; avium — пташина avis — птах); рос. назва — черемуха обыкновенная. Високий кущ або дерево до 10 м завв. Кора матова, чорно-cipa, з добре помітними сочевичками, на зломі жовта, з характерним запахом. Листки чергові, видовженообернено-яйцевидні або еліптичні, тьмяні, голі або з пучками волосків у кутах жилок знизу, з розставленими по краю пилчастими зубцями, що закінчуються червоно-бурими залозками. Черешки 1–1,5 см завд., з двома залозками у верхній частині. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, запашні, в густих гронах, пелюстки (їх 5) білі або рожеві, обернено-яйцевидні, цілокраї або торочкувато-зубчасті з краю. Плід — куляста, чорна, на смак солодка i дуже терпка кістянка. Цвіте у травні–червні, плоди достигають у серпні–вересні. Черемха звичайна росте майже по всій території Європи, на Кавказі, у Західному Сибіру та в Середній Азії. В Україні — всюди до верхньогірського поясу: на берегах річок, лісових галявинах, у змішаних лісах, у чагарниках на вологих місцях. Вирощують черемху звичайну також у садах, культивують. Врожай плодів з окремих дерев — 0,5–15 кг; врожайність — 20–1000 кг/га.

Як лікарську сировину використовують плоди черемхи звичайної — Fructus Padi. Їх збирають у період визрівання, сушать у сушарках при температурі 40–50 °С або у печах чи на сонці. Плоди черемхи звичайної містять дубильні речовини (6–8%), флавоноїди (1,5–2,0%): гіперозид, 3-галактоглюкозид кверцетину, астрагалін; антоціани (5,4–16,5% від суми флавоноїдів): 3-рутинозид ціанідину (9,13%), 3-глюкозид ціанідину (7,35%); яблучну, лимонну, хлорогенову кислоти; вітамін С, каротин; ціаногенні глікозиди: амігдалін, пруназин та амігдонітрилглікозид; вуглеводи: фруктозу (4,42–6,44%), глюкозу (5,33–6,35%), сахарозу (0,6–62%), пектинові речовини (1,1%). Насіння Ч. звичайної містить амігдалін (1,5%), жирну олію; бруньки — бензальдегід та етерну олію (0,26%). У складі золи (2,81%) є K, Ca, Mg, Fe, Mn, Zn, Cr, Al, Se, Ni, Sr, Pb, B i I, особливо багато Cu і Co. У квітках містяться флавоноїди: 3-галактоглюкозид кверцетину (1,95%), гіперозид (0,37%), астрагалін; стероїди (зокрема, ситостерин); тритерпеноїд лупеол; вуглеводень нонакозан. Флавоноїди накопичуються і в листі: в гідролізаті ідентифіковано кверцетин, кемпферол, ціанідин, кавова, синапова, ферулова і n-кумарова кислоти; вітаміни С, Е, Р, каротин; бензальдегід; амігдалін, синильна кислота (до 0,05%); етерна олія (0,03–0,05%); у корі — дубильні речовини (2–3%); вуглеводи: рафіноза (3,12%), галактоза (0,63%); бензальдегід; амігдалін (до 2%), синильна кислота (до 0,09%).

У медицині використовують плоди черемхи звичайної, які мають в’яжучі й протизапальні властивості. Настій плодів уживають при ентеритах i диспепсії різної етіології (при інфекційних колітах i дизентерії призначають як допоміжну ЛРС). Замість настою можна вживати кисіль або морс. Розведений настій плодів використовують для спринцювань при хронічному кольпіті. Плоди входять до складу протипроносного шлункового чаю. Жирна олія чинить бактерицидну дію на золотистий стафілокок, гемолітичний стрептокок, тифозні, паратифозні та дизентерійні мікроби, шлункову паличку. Значно ширше використовують черемху звичайну в нар. медицині, а саме — при венеричних хворобах, лихоманці, респіраторних інфекціях, спазмах шлунка, порушенні обміну речовин, при гангрені кінцівок та туберкульозі легень; відвар — при дизентерії, дерматозах, ревматизмі; настій кори має сечогінну, потогінну i протигарячкову дію; настій плодів, квіток або листя використовують для примочок при кон’юнктивітах i кератитах, при зубному болю; при ревматизмі роблять розтирання; бруньки виявляють фунгіцидну активність. У гомеопатії есенція з кори черемхи звичайної застосовується при головному болю, хворобах серця, ШКТ; відвар кори i листя черемхи звичайної використовують для лікування стійких форм блефарокон’юнктивіту і при радикулоневралгії. У ветеринарії порошок з коренів черемхи звичайної застосовують для присипання поранень, що довго не загоюються.

Плоди їстівні, борошно з них використовують для виготовлення пирогів та кондитерських виробів. Також вони є кормом для великої рогатої худоби, лосів, оленів, овець, кіз, бобрів та ондатр. Деревина використовується в токарному, обозному, меблевому виробництві. Листя отруйне для гусей; фітонциди діють на хребетних як отрута кураре.

Медоносна, перганосна і декоративна рослина; ґрунтозакріплювач.

Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав. — Л., 1987. — Т. 3; Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения / Под ред. Г.П. Яковлева и К.Ф. Блиновой. — СПб., 2002.

Медична скарбниця

Добре відома народна прикмета: коли напри­кінці квітня — на початку травня настають холо­ди, зацвітає черемшина. Цей ароматний квітучий кущ черемхи став окра­сою рідного краю, оспі­ваний у багатьох народ­них піснях.
Плід черемхи — блискуча чо­рна ягода (кістянка), завбільшки з горошину, достигає напри­кінці літа. Вона дуже терпка, аж набиває оскому. В Україні чере­мха росте на всій території.

Легенда про черемху

Досі в Карпатах популярна легенда про те, що в одного селянина народилася незряча донька. Вона зростала в саду, прислуха­лася до співу пташок, вдихала запахи різних квітів. Але найбільше полюбила куш білої кра­суні черемшини.

Одного разу влітку дівчина за­дрімала у садку й ніби відчула, як на гілочку черемшини прилетів великий птах. Він щоночі прилітав і нюхав квіти черемхи, а того разу серед ночі дзвінко чхнув. Дівчина трохи збентежи­лася, але, наважившись, вигук­нула: "На здоров'я!"
Тоді птах обізвався до неї люд­ським голосом: "Я — ангел ночі, Антипко, прилітаю сюди щоліта, щоб помилуватися цими квітами і понюхати їх пахощів. Я завжди чую твій плач. Ти — добра душа, і тому я хочу допо­могти тобі. Слухай мою пораду, — казав далі голос. — До сходу сонця на Івана Купала облий свої очі росою з квітів черемши­ни — і ти прозрієш. "
Юнка щиро подякувала і в свя­тий день зробила так, як радив ангел. А коли розплющилися очі й вона побачила свою красуню черемху, від радості закричала, а потім упала на коліна і почала молитися зі сльозами. Прибігли батьки, їхній радості не було меж. Донька розповіла їм, що Божий дар подарувала їй черемха.

Черемха та її корисні властивості

У роки Другої світової війни у ба­гатьох військових шпиталях успі­шно застосовували цвіт і ягоди цієї рослини для лікування ран та оч­них хвороб. Настоянку на горілці використовували при фурункуль­озі й туберкульозі легень. При зу­бному болю, коли у зубі з'явила­ся дірка, знахарі радили поклас­ти в утворену порожнину цілу ягоду черемхи і тримати її там не більш ніж півгодини. У народній медицині черем­шину цінують як лікувальну ро­слину. Настій кори — чудовий сечогінний, потогінний і проти­гарячковий засіб. Настій листків і квіток застосовують зовнішньо для примочок і промивань при запальних захворюваннях очей (кон'юнктивітах, блефаритах, кератитах). Її ягоди — гарний в'яжучий засіб. Вони лікують діарею, ентерити, регулюють функцію шлунково-кишкового тракту, допомагають від застуди і кашлю, при різних ли­шаях. Зі свіжих квіток готують водний настій для лікування більма. На очі накладають теплі примочки, і це допомагає. Відва­ром листя і пагінців можна ліку­вати рани, а при ангіні полоска­ти горло. У місцях масового роз­ростання черемхи місцеве населення начиняє її ягодами пиро­ги, додає черемхове борошно у тісто. Дуже оригінальний на смак кисіль із черемхового боро­шна (перемелюють сушені ягоди разом з кісточками) — виходить чудовий десерт із мигдальним ароматом.

Сировина з черемхи

Кора черемхи має потогінну властивість; використовується як сечогінний засіб; збиває ви­соку температуру; лікує ревма­тизм; вбиває воші; лікує запа­лення сечостатевої системи та венеричні хвороби.
Листя черемхи, як і плоди, використовують при проносі як закріплювальний засіб; через вели­ку кількість вітаміну С, що міститься в них, листки мають загальнозміцнювальну і вітамінну дію, допомагають боротися з авітамінозом; застосовують як протикашлевий засіб; полегшують перебіг туберкульозу та бронхіту; зовнішньо використовують для лікування фурункульозу; насто­єм з листя черемхи можна поло­скати ротову порожнину при ка­рієсі та стоматиті.
Квіти черемхи мають протиза­пальну дію; є відмінним ранозагоювальним засобом; викорис­товують для примочок на очі при запаленні слизової оболон­ки; як протимікробний засіб; у давнину їх активно використо­вували як прекрасний протиза­плідний засіб; знімають біль при подагрі та ревматизмі.
Усі частини черемхи викорис­товуються як гарний протимікробний засіб; зміцнюють капі­ляри; заспокійливо діють на не­рвову систему.Якщо в кімнаті на півгодини поставити букет квітучої черемхи, повітря буде дезінфіковане, а багато комах просто покинуть це приміщення, у тому числі мухи, таргани, блохи, завдяки наявності в рослині активних речовин (альдегідів, синильної кислоти), які діють досить агре­сивно. А тому при її застосуванні для лікування різних хвороб слід знати, у яких випадках че­ремху не використовують і коли має вона досить серйозні протипокази.

Протипокази до використання черемхи

У малих кількостях вона, звичайно, не зашкодить, але регулярне застосування може спровокувати закрепи (че­ремха має кріпильну, в'яжучу властивість); геморой; перервати вагітність (синильна кислота може зашкодити дитині). Ця сполука здатна викликати отруєння і в тому випадку, якщо безконтрольно споживати чере­мшину у великих кількостях, тому батьки повинні бути дуже пильними, коли дитина надто захоплюється цими ягодами. Гіпертонікам не рекомендують тривалий час вдихати запах кві­тів черемхи — це може спричинити звуження кровоносних судин і призвести до знепритомнення. Не можна захоплювати­ся черемхою і тим, хто планує зачати дитину, бо вона має про­тизаплідні властивості.

Черемха: рецепти

Плоди можна вживати свіжи­ми, а для тривалого зберігання їх потрібно висушити і змолоти на борошно. З плодів черемхи готують настій, який допомагає при таких захворюваннях, як ентерити, коліти і дизентерія. А ось настій з кори черемхи во­лодіє сечогінною і протигарячковою дією. Настоєм з листя мо­жна лікувати запалення очей і робити примочки. Цілющі властивості черемхи знайшли своє застосування і в гінекології, де застосовують відвар її кори і за допомогою спринцювання лікують запалення сечостатевої системи та венеричні хвороби.

Для того, щоб приготувати відвар черемхи звичайної, слід столову ложку подрібнених плодів залити склянкою води і прокип'ятити 20 хвилин. Отриманий відвар слід процідити і пити тричі на день по півсклянки.
Для приготування настою з кори візьміть 5 г подрібненої кори черемхи і запарте 200 мл окропу, дайте настоятися годи­ну. Настій слід пити по 1 столо­вій ложці 3-4 рази на день.
Приготування настою із сухих плодів: висушені ягоди поміс­тіть у термос і залийте склянкою окропу, дайте настоятися 2 го­дини. Приймати слід по поло­вині склянки 2 рази на день за півгодини до їди.
Для примочок і промивання ви­користовуйте суміш квіток і листя черемхи, залитих водою кі­мнатної температури, з розрахунку одна чайна ложка суміші на склянку води. Настоювати 8 го­дин.
Усі ці лікувальні властивості черемхи здатні не просто полегшити перебіг багатьох хвороб, а й спинити їх прогресування. Враховуючи протипокази при застосуванні препаратів з чере­мхи, точно дотримуючись реце­птури і дозування, можна позбу­тися багатьох недуг без застосу­вання синтетичних лікарських препаратів.
Крім застосування черемхи в медицині, її ще використовують і в кулінарії. Із сушених ягід роблять ароматне борошно, яке потім використовують для при­готування тортів, пирогів і тістечок. Слід підкреслити, що в ядрах кісточок, корі й часткою у листках та квітах виявлено ці­аногенну сполуку амігдалін, що розпадається на синильну кис­лоту (сильну отруту). Споживання значної кількості товче­них плодів може спричинити загальне нездужання і блювоту. Визначний український фіто­терапевт І. М. Носаль радив не товкти сушені плоди для начи­нки пирогів, а розмочувати їх у теплій воді, а черемхове борош­но додавати у тісто лише для ароматизації у невеликій кіль­кості. А ось зі стиглих ягід виходить відмінне, багате вітамінами ва­рення, яке навряд чи когось залишить байдужим. Щоб приго­тувати варення, слід нарвати стиглих ягід, промити їх водою і покласти в емальовану кастру­лю, досипати 1,2 кг цукру і доли­ти 0,6 л води. Поставити на во­гонь. Після того як це закипіло, варити на слабкому вогні, допо­ки варення не загусне. Потім ро­зкласти готове у стерилізовані скляні банки і закрутити криш­ками. Зберігати у прохолодному темному місці не більш ніж рік.

Про деякі лікувальні властивості черемші можна прочитати в даній статті.