Що лікує Буквиця?

У народній медицині надземну й підземну частини буквиці використовують як відхаркувальний (при кашлі й астмі), сечогінний, жовчогінний, легкий проносний засіб; траву — при поганому шлунковому травленні, геморої; листки — як вітрогінний, болетамівний засіб, при проносі, ломоті, хворобах сечового міхура, паралічі, ...

Для чого використовують буквицю?

Буквиця – це збільшена велика буква, яка використовується як декоративний елемент на початку абзацу або розділу.

Як вставити буквицю?

Встановіть курсор на початку абзацу, в якому необхідно встановити буквицу, і перейдіть у вкладку «Вставка». 2. У групі інструментів «Текст», розташованої на панелі швидкого доступу, натисніть кнопку «Буквиця».

Буквиця: Лікувальні властивості, користь, показання, опис, … Буквиця лікарська — єдина відома дикоросла форма буквиці в Україні. Більшість авторів визначають буквицю лікарську як один збірний вид всіх українських видів роду Буквиця. У такий спосіб ряд Betonica officinalis об’єднує три види подібних за зовнішніми ознаками рослин, які … See more

Буквиця лікарська – лікувальні властивості та рецепти

Буквиця лікарська (Betonica officinalis, Stachus officinalis, чистець лікарський) – це шорстковолосиста багаторічна лікарська рослина, яка належить до родини губоцвітих. У неї прямостояче, мало розгалужене стебло висотою 20-80 см. Листя буквиці просте, супротивне, яйцеподібної форми з хвилястими краями. Прикореневі листки довгочерешкові, мають розетки, а стеблові – сидячі. Квіти буквиці зигоморфні, мають характерний пурпуровий відтінок і зібрані у колосоподібні щільні суцвіття. Ця лікарська рослина цвіте з травня по червень, а в північних регіонах – у липні. Плід складається з чотирьох горішків.

Буквиця лікарська часто зустрічається на галявинах, у мішаних лісах, у перелісках, на луках та посеред чагарників. В Україні вона росте практично всюди, по всій території.

Заготівля та хімічний склад буквиці лікарської

В народній медицині для лікування захворювань застосовують рослини, зібрані у момент цвітіння. Під час збору секатором або ножицями стинають верхівки буквиці довжиною до 25-30 см. Зібрані верхівки рослини сушать під наметами або в кімнатах з доброю вентиляцією. Зберігають висушену сировину в прохолодному сухому приміщенні з хорошим доступом повітря.

Сушена буквиця має специфічний хімічний склад. До її складу входять турицин, бетоніцин, близько 15% дубильних речовин, а також органічні кислоти, смоли, каротиноїди та незначна кількість ефірної олії.

Лікувальні властивості та застосування буквиці лікарської

З народного досвіду відомо, що ліки з буквиці лікарської мають відхаркувальні, жовчогінні, протизапальні, проносні та сечогінні властивості. Препарати з цієї рослини нормалізують артеріальний тиск, покращують кровообіг, стимулюють обмін речовин і травлення.

В нетрадиційній медицині настої буквиці застосовуються при лікуванні туберкульозу, сильного кашлю з гнійними виділеннями, кашлюку, бронхіальної астми, гіпертонії, захворювань травного тракту, запальних процесів сечовивідних шляхів, а також при гепатиті, діареї, гастриті, епілепсії, нервових захворюваннях, поліартриті та подагрі. Вживання ліків з буквиці протипоказане лише при вагітності.

Зовнішньо настій рослини застосовують для лікування алергічного діатезу, варикозного розширення вен, раку шкіри, а також як засіб проти пітливості ніг.

Для приготування настою буквиці лікарської потрібно взяти 2 столові ложки сировини та склянку окропу. Настій гріють на водяній бані 10 хвилин, потім проціджують, відтискають і доливають кип’яченої води до початкового об’єму. Вживати настій порібно по 1 столовій ложці чотири рази на добу.

Також приготувати настій буквиці можна на вині. Для цього до 2 столових ложок та 200 мл окропу добавляють 2 ложки портвейну і кип’ятять потягом 5 хвилин. Настоявши 20 хвилин, ліки проціджують і вживають по 1-2 столові ложки двічі на день.

Дуже популярні в народній медицині ванни з настою буквиці лікарської. Для приготування такої ванни потрібно 0,5 кг трави заварити у 5 літрах води. Таке лікування допомагає при пітливості ніг.

Буквиця лікарська

Буквиця лікарська (Betonica officinalis L.; Stachys betonica Benth.) — багаторічна трав'яниста рослина родини глухокропивові (Lamiaceae). Місцеві назви — буквиця чорна, диман, сорокозуб, чистець лікарський, тощо.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Рослина висотою 30–60 см з коротким кореневищем, яке щороку дає пучок листків з довгими черешками. Стебла висхідні, прямостоячі, малорозгалужені, чотиригранні. Нижні листки довгочерешкові у прикореневій розетці, стеблові — супротивні, майже сидячі, дві-три пари. Листки, як і вся рослина, довгошорстко-волосисті. Листки великі, яйцеподібно-видовжені або довгасті, тупі, при основі серцеподібні, по краю зарубчасті.

Квітки зібрані в густі пазушні багатоквіткові кільця, зближені в щільне колосоподібне суцвіття, нижні кільця бувають віддалені. Квіткові кільця виходять із пазух верхівкових листків, з яких нижні перебільшують квітки. Приквітки яйцеподібні, гострокінцеві, завбільшки з чашечку. Квітки неправильні (зигоморфні), двогубі з подвійною оцвітиною. Чашечка зрослолиста, трубчастодзвоникувата, з п'ятьма рівновеликими зубчиками. Зубці чашечки вдвоє коротші від її трубочки, трикутні, закінчуються остючком. Віночок світло-пурпуровий або пурпуровий, пухнастий, трубочка видається із чашечки, верхня губа довгаста, зарубчаста, згодом назад відігнута. Тичинок чотири, розташованих під верхньою губою. Пиляки не досягають середини верхньої губи. Маточка одна, стовпчик один, зав'язь верхня. Плід — розпадний горішок.

Росте у мішаних лісах, чагарниках, на лугах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні-вересні. Поширена і заготовляють майже по всій Україні.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

Лікарська, харчова, ефіроолійна, танідоносна, фарбувальна, медоносна й декоративна рослина.

У народній медицині надземну й підземну частини буквиці використовують як відхаркувальний (при кашлі й астмі), сечогінний, жовчогінний, легкий проносний засіб; траву — при поганому шлунковому травленні, геморої; листки — як вітрогінний, болетамівний засіб, при проносі, ломоті, хворобах сечового міхура, паралічі, подагрі, простудах горла і грудей. Траву буквиці використовують також для припинення легеневих кровотеч. Корені буквиці використовують як блювотний і проносний засіб. Ліки з буквиці застосовують у вигляді напарів і відварів.

Буквиця містить гіркі й дубильні речовини (стахідрин, холін, бетоніцин), алкалоїди (0,1-0,5 %), слиз і ефірну олію (до 0,058 %), смолисті речовини, органічні кислоти та каротиноїди.

У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої трави, зібраної під час цвітіння.

У ветеринарії молочний відвар листків буквиці дають тваринам при запаленні кишок. Порошок з сухої рослини використовують для отруєння мишей. Молоді листки буквиці вживають в їжу.

Насіння буквиці містить жирну висихаючу олію (до 42 %) і фермент, що розщеплює жири. У листках буквиці міститься 12,46 %, у квітках — до 7,07 % танідів, які частково використовують для дублення шкур.

З трави буквиці одержують буро-оливкову фарбу, яку використовують для фарбування вовни. Буквиця — посередній медонос. Придатна для затінених місць у парках і лісопарках. Верхні листки і стебла з квітками поїдають вівці і кози.

Збирання, переробка та зберігання [ ред. | ред. код ]

Траву буквиці збирають під час цвітіння (червень — серпень), зрізають її серпами, ножицями або секатором. Сушать у тіні або добре провітрюваних приміщеннях, на горищі під залізним дахом, для цього розстеляють шаром 5–7 см. Корені й кореневища заготовляють восени, викопують лопатками, струшують землю, промивають у холодній воді, сушать на горищі під залізним дахом або у добре провітрюваних приміщеннях. Сировину зберігають у ящиках, вистелених папером.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н.Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• БУКВИЦЯ ЛІКАРСЬКА[Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]Фармацевтична енциклопедія
• Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с. ISBN 978-966-408-273-7

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Буквиця лікарська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 71. — ISBN 5-88500-055-7.

• Вікідані: Q21872006
• Віківиди: Betonica officinalis
• APDB: 165265
• BioLib: 41074
• FoC: 200019502
• GBIF: 2927280
• GRIN: 407636
• iNaturalist: 906118
• IPNI: 445133-1
• IRMNG: 10690075
• ITIS: 509505
• NCBI: 53173
• PalDat: Betonica_officinalis
• POWO: urn:lsid:ipni.org:names:445133-1
• Tropicos: 17600028
• WCSP: 21029