хвороби бульб картоплі

хвороби бульб картоплі

Хвороби бульб картоплі

Найбільш поширеними хворобами картоплі у овочесховищах є фітофтороз, чорна ніжка, парша, різоктоніоз, кільцева гниль, суха, мокра гнилі та інші хвороби. Інфекція цих хвороб потрапляє у сховище разом із бульбами з поля, де вона накопичується протягом багатьох років.14 січ. 2022 р.

Чому на картоплі парша що робити?

Чому з'являється парша на картоплі - головні причини Як правило, така інфекція знаходиться в ґрунті постійно, якщо сам ґрунт вразливий до цього. Найбільш схильні до активізації парші піщані місцевості і ті, які городники удобрювали деревною золою і гноєм.

Чому хворіє картопля?

Основними хворобами грибкового походження є фітофтороз, ризоктоніоз, суха фузаріозна гниль, фомозна гниль, парша, серед хвороб бактеріального походження – мокра бактеріальна гниль, кільцева гниль картоплі. Найпоширеніше і найшкодочинніше захворювання серед грибкових захворювань картоплі. Кеш

Який гриб уражає бульбу картоплі викликаючи захворювання картопляна гниль?

Фітофтора інфекційна (Phytophthora infestans) — вид ооміцетів порядку пітіальних, який викликає серйозне захворювання картоплі, відоме як фітофтороз або фітофтороз картоплі. Дуже шкідливий мікроскопічний організм, здатний вражати картоплю і знищувати її повністю: картопля стає гнилою і неїстівною.

Хвороби картоплі | Сингента Україна ФІТОФТОРОЗ КАРТОПЛІ Збудником хвороби є нижчий гриб Phytophthora infestans. Фітофтороз уражує вегетативну масу, бульби та генеративні частини рослин.

Хвороби бульб картоплі

Хвороби бульб картоплі. Готуємося до посадки

Найбільш поширеними хворобами картоплі в сховищі є різні гнилі, які особливо агресивні і небезпечні у тому приміщенні, де при невідрегульованих повітряному і температурному режимах зберігаються великі маси картоплі. Інфекція цих хвороб потрапляє у сховище разом з бульбами з поля, де вона накопичувалася протягом багатьох років, коли там вирощували картоплю.

Суха гниль. Проявляється в основному в період зберігання бульб і найбільш – через 2-3 місяці після збирання. На поверхні бульби утворюются сірувато-бурі або матові, вдавлені в м’якуш плями різної величини, м’якуш під ними стає бурим, трухлявим і сухим. Пізніше ураження збільшується, плями набувають зморшкуватого вигляду, на їх поверхні появляються невеликі випуклі сірувато-білі, рідше жовтуваті або рожеві, подушечки гриба. В сухому підвалі бульби, уражені гнилизною, поступово висихають, а їх шкірочка зморщується, набуває вигляду складок і стає настільки твердою, що її важко розрізати ножем.

Оптимальні умови для розвитку збудника сухої гнилизни є температура повітря 17-25 о С, відносна вологість – 70% і вільний доступ кисню.

Висаджені в полі бульби, уражені сухою гнилизною, часто зовсім не проростають, що веде до зрідження посівів, або дають слабкі паростки і формують недорозвинуті кущі.

При зберіганні картоплі в умовах підвищеної вологості (90% і більше) уражена тканина стає водянистою, але не перетворюється в слизисту масу з неприємним запахом, що характерно для мокрої бактеріальної гнилі.

В період зберігання насінного матеріалу хвороба практично не передається від хворих до здорових бульб при дотику. Первинне джерело інфекції знаходиться ще в полі, де під час збирання бульби уражаються фузаріозом.

Бактеріальна мокра гниль. Уражує бульби картоплі як у полі, так і в сховищах. Мокра гниль частіше проявляється при ураженні їх фітофторозом, чорною ніжкою, кільцевою гниллю або при пошкоджені шкідниками, наприклад дротяниками.

Під час зберігання мокра гниль розвивається на пошкоджених бульбах при підвищеній вологості і температурі повітря. На вигляд зовні здорова бульба при незначному надавлюванні розтріскується і з середини витікає слизиста, кашоподібна маса з неприємним запахом. Спочатку бульби, уражені мокрою гниллю, покриваються світлими плямами, які пізніше темніють. При сприятливих для розвитку хвороби умовах (температурі 15-20°С у вологому теплому середовищі) уражені бульби можуть повністю згнити протягом 5-6 днів.

Під час транспортування і зберігання дуже уражені, гнилі бульби роздавлюються і заражують здорові бульби, які знаходяться поруч. Таким чином захворювання може нанести великі втрати як при транспортуванні, так і при зберіганні продукції.

Кільцева гниль. Збудник хвороби – бактерії. Важкість діагностики цієї хвороби, особливо на бульбах, сприяє особливо швидкому розповсюдженню її з насіннєвим матеріалом, наприклад, при розрізанні їх ножем перед посадкою. Хвороба спричиняє серйозні втрати врожаю, уражаючи рослини в полі і бульби в період зберігання. Під час збирання картоплі при зіткненні здорових бульб з ураженими бульбами, інфікованою тарою може відбутися поверхневе зараження бульб, що називається ямчастою гниллю і відіграє велику роль у розповсюдженні кільцевої гнилі. Часто хвороба має прихований характер – зовні здорові рослини дають уражені бульби. Хвороба може проходити непоміченою протягом року або декількох років і дати про себе знати тільки в роки з особливо сприятливими для розвитку збудника умовами. Судинне кільце уражених бульб має жовтувате, жовте і кремове забарвлення. Під час натискання виділяється світло-жовта слизова маса. Сильне зараження бульб призводить до повного руйнування їх судинної системи. В умовах підвищеної вологості бульби, уражені збудником кільцевої гнилі, згнивають, утворюючи осередки гниття, які можуть поширюватися на весь бурт. Посадка такими бульбами спричиняє випади в полі або появу карликових рослин з укороченими міжвузлями і дрібними листками. Рослини гинуть від закупорювання судин бактеріями до моменту цвітіння або дають кілька дрібних бульб. Кільцева гниль поширюється в основному через уражені бульби і цьому процесу сприяє їх розрізання при підготовці до садіння. Якщо ніж після розрізання хворої бульби не дезинфікувати, при подальшому розрізанні заражується 10-20 здорових бульб. Патогенні бактерії можуть передаватися на полі від однієї бульби до іншої дротятиком та іншими шкідниками, які живуть в грунті. Восени під час збирання бульби, уражені кільцевою гниллю, в більшості випадків на поверхні шкірки мають рожеві і коричневі плями, вони особливо добре помітні біля вічок і столонного сліду.

Фомоз. Збудник хвороби – гриб.

Найбільшої шкоди хвороба завдає в роки з великою кількістю опадів та зниження температури в період вегетації картоплі.

На бульбах утворюються темні тверді вдавлені плями діаметром від 2,5 до 5 см. Часто вони нагадують слід від вдавленого пальця або гудзика, звідси і пішла назва. При надмірній вологості повітря шкірка розтріскується, з тріщини проростає сіруватий міцелій гриба. М’якуш бульби під плямою сухий, крохмалистий, світло-коричневого або світло-сірого кольору, на межі зі здоровою тканиною темніший.

Велику шкоду захворювання може нанести під час зберігання картоплі. Одночасно з фузаріозною гнилизною фомоз може бути причиною масового загнивання бульб.

Фітофтороз. Збудник хвороби – гриб.

Одна з найбільш поширених і шкодочинних хвороб. Перші ознаки з’являються на нижніх або середніх листках куща картоплі у вигляді невеликих темно-бурих розпливчастих плям зі світло-зеленою облямівкою, уражуються стебла. За теплої вологої погоди плями поширюються на всю поверхню листя, хвора тканина листя відмирає а уражені стебла грибом у суху погоду висихають. На бульбах фітофтороз проявляється у вигляді трохи вдавлених бурих, світло-коричневих або сірих плям. При розрізі їх на місцях ураження м’якуш набуває іржаво-коричневого кольору

На свіжозібраних бульбах плями фітофтори можна легко відрізнити від інших хвороб, проте на бульбах після зимового зберігання діагностика хвороби ускладнюється, через наявність на місцях ураження інших видів грибів і бактерій.

Гриб фітофторозу зимує на бульбах у вигляді грибниці. Інфекція зберігається в бульбах і з насінням потрапляє в поле. На хворій насіннєвій бульбі уражені паростки можуть загинути ще до сходів.

Парша звичайна. Збудник парші звичайної – променеві гриби, або актиноміцети.

Пошкоджує бульби, інколи столони і корені. На бульбах виникають округлі, інколи неправильної форми, виразки діаметром від 2 до12 мм. При звичайному ураженні вони зливаються, покриваючи бульбу кіркою. Виразки бувають плескаті, випуклі і заглибленізвичайна. В деяких випадках утворюються не виразки, а вузькі довгі тріщини, які вкривають сіткою всю бульбу або її частину. Тріщини до збирання картоплі заростають перидермою.

Джерелом інфекції захворювання є насіння, бульби і грунт, оскільки актиноміцети є грунтовими організмами.

Фузаріозне в’янення. Захворювання картоплі, при якому втрати врожаю можуть досягати 50%. Найчастіше воно розвивається в умовах підвищених температур і вологості. Спочатку фузаріоз можна прийняти за хвороби бадилля картоплі. Інфекція вражає листя рослини: верхні стають світлими, а краї нижніх набувають антоціановий відтінок. Згодом вони втрачають пружність і в’януть. На нижній частині стебел з’являються плями, покриті нальотом оранжевого або рожевого кольору. Потрапляючи в грунт, інфекція вражає і бульби, викликаючи їх гниття.

Знження врожаю картоплі призводить до ураження рослин різноманітними шкідниками та хворобами. Так, зокрема, грибні та вірусні хвороби картоплі вражають бульби картоплі і погіршують їх якість, товарний вигляд і лежкість при зберіганні. При несвоєчасному та неякісному захисті картоплі в результаті розвитку хвороб урожай бульб знижується, при зберіганні.

Якщо вирощування картоплі для вас улюблене заняття, захоплення, а бажання одержати найкращий результат від своєї праці збігається з можливостями, коло операцій по підготовці садивного матеріалу картоплі варто істотно розширити. Пам’ятайте, що кожне обламування паростків знижує майбутній урожай на 12-25%, а деякі сорти після двох обламувань паростків можуть взагалі не дати сходів. Непророслі бульби зразу після виїмки із сховища потрібно помістити на пару днів біля джерел тепла або влаштувати їм «ванну» з води з температурою +4-5°С. Такий термострес швидко розбудить життєві сили бульб після зимової сплячки. Різко прогрівати вже пророслі бульби не можна, їхні незміцнілі паростки загинуть.

Провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур Андрій ЛОБОДА


Подібні статті

Останні статті

Категорії