Що допомагає перетравлювати їжу у шлунку?

М'язи шлунка змішують їжу з травними соками, а залози, розташовані в слизовій оболонці шлунка, виробляють ферменти і шлункову кислоту, які допомагають їжі далі розщеплюватися.

Як швидко перетравлюється їжа?

Це може зайняти час — до 2 годин і навіть до 5-6 годин. Тому необхідно звертати увагу на обсяг з'їденої їжі, ретельно її пережовувати, щоб вона добре оброблялася травними соками і своєчасно засвоювалася, а ви під час цього не відчували важкості і дискомфорту після їжі.

Стравохід — Вікіпедія Стравохі́д (лат. oesophagus, -i) — порожнистий орган, що є прямим продовження глотки, що тягнеться від шостого шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні одинадцятого грудного хребця в черевній порожнині. Основною функцією … See more

Стравохід

Стравохі́д (лат. oesophagus, -i) — порожнистий орган, що є прямим продовження глотки, що тягнеться від шостого шийного хребця через усю грудну порожнину, проходить крізь отвір діафрагми і закінчується на рівні одинадцятого грудного хребця в черевній порожнині. Основною функцією стравоходу є проведення їжі з порожнини рота й глотки до шлунка. Її забезпечує добре розвинена м'язова стінка, яка складається у верхній третині стравоходу з поперечнопосмугованих, а далі — із гладеньких м'язів. Їжа пересувається по стравоходу завдяки перистальтичним рухам, за допомогою них харчова грудка не падає по стравоходу в шлунок під дією сили тяжіння.

Стравохід має два сфінктерні механізми: верхній (глотково-стравохідний) і нижній (кардіальний). [1] [2]

Для діагностики захворювань стравоходу може використовуватися езофаго-рН-моніторинг, манометрія стравоходу, імпеданс-рН-моніторинг або інші процедури.

Зміст

Анатомія [ ред. | ред. код ]

Стравохід розвивається в ранньому ембріогенезі із заглоткової ділянки передньої кишки, розташований між глоткою і шлунком. У дорослої людини він має вигляд сплюснутої спереду назад циліндричної трубки 25 — 30 см завдовжки і близько 3 см завширшки. Починається стравохід на рівні тіла CVI або CVII хребця й закінчується на рівні ТХІ хребця.

Стравохід має три частини (шийна, грудна, черевна) і три анатомічних звуження: шийне, у грудній частині (бронхоаортальне) і діафрагмальне. У живої людини розрізняють також два фізіологічних звуження: аортальне — позаду дуги аорти і кардіальне — в місці переходу стравоходу в шлунок.

Топографічна анатомія [ ред. | ред. код ]

Стравохід поділяють на три частини: шийну, грудну (найбільшу) і черевну (найменшу). Шийна частина стравоходу, відхилившись ліворуч, розташована попереду передхребтової фасції шиї і позаду трахеї, з якою вона пухко зростається. Пройшовши через верхній отвір грудної клітки в заднє середостіння, стравохід на межі TIV —TV хребців перехрещує позаду лівий головний бронх, перетинає серединну лінію і відхиляється праворуч, залишаючись, як і раніше, поблизу хребта. На рівні TVIII хребця стравохід знову відхиляється ліворуч, відходить від хребта й огинає (спірально) спереду грудну частину аорти. На рівні тіла ТХ хребця проходить через стравохідний отвір діафрагми й на рівні ТХІ хребця зліва від серединної площини переходить у шлунок. Грудна частина стравоходу зліва вгорі вкрита медіастинальною плеврою, внизу й спереду межує з перикардом. Черевна частина стравоходу (2 — 5 см), вкрита очеревиною. У грудній і черевній частинах стравохід супроводжують правий і лівий блукаючі нерви, які на стінці стравоходу утворюють нервове сплетення.

Кровопостачання [ ред. | ред. код ]

Шийна частина — від нижніх щитоподібних артерій, грудна — від гілок грудної частини аорти, черевна — від гілок лівої шлункової артерії.

Венозний відтік [ ред. | ред. код ]

Від шийної частини — в нижню щитоподібну і плечеголовні вени, грудної — у півнепарні вени і від черевної — через ліву шлункову вену (з системи ворітної вени).

Лімфовідтік [ ред. | ред. код ]

Від шийної частини — в бічні глибокі шийні лімфатичні вузли, грудної — в паратрахеальні, бронхолегеневі та середостінні, від черевної — в черевні та шлункові.

Іннервація [ ред. | ред. код ]

Гілки блукаючого нерва шийних і грудних вузлів симпатичного стовбура, які на стінках стравоходу утворюють нервове сплетення.

Гістологія [ ред. | ред. код ]

Стінка стравоходу досить товста (до 3 мм) і складається з трьох оболонок: слизової з підслизовою основою, м'язової і зовнішньої (адвентиціальної). Слизова оболонка стравоходу вистелена багатошаровим плоским епітелієм, а в товщі її власного шару міститься невелика кількість дрібних слизових залоз і окремих фолікулів, розташованих зсередини від м'язової пластинки слизової оболонки. Підслизова основа пухка, внаслідок чого слизова оболонка стравоходу легко збирається у великі поздовжні складки. М'язова оболонка стравоходу розвинута добре і складається з двох шарів: зовнішнього поздовжнього і внутрішнього циркулярного. У верхній третині органа м'язова тканина посмугована, в нижній гладка, а в середній — змішана. Зовнішня (адвентиціальна) оболонка, що відмежовує стравохід від навколишніх органів, пухка, що сприяє більшій його рухомості (переважно в поздовжньому напрямку) і розширенню просвіту (до 5 см і більше).

Хвороби [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини [Цегельский А.А.]. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN966-95745-8-7.
2. ↑Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN978-0805359091.

Література [ ред. | ред. код ]

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.

Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Травна система

Травна́ систе́ма, або травний тракт, або травна трубка — система органів у багатоклітинних організмів, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності). Травна система складається з травної трубки і розміщених за її межами залоз, секрет яких надходить до травного каналу.

У медицині також використовують не зовсім коректну назву шлунково-кишковий тракт та абревіатуру ШКТ. [ джерело? ] Існує й поняття травного каналу, де відбувається механічна обробка їжі — її подрібнення, перемішування, розчинення; він є транспортною системою, якою просуваються харчові маси. Тут їжа також зазнає хімічної обробки травними соками, що містять необхідні ферменти. У травному каналі відбувається всмоктування низькомолекулярних органічних речовин — продуктів реакцій розчеплення; травний канал виводить неперетравлені залишки їжі з організму. Травний канал складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишки, яка закінчується прямою кишкою з анальним отвором.

Зміст

Функції травної системи [ ред. | ред. код ]

Виділення ферментів та інших речовин у складі слини, шлункового, підшлункового, кишкового соків та жовчі становить секреторну функцію. Всмоктування поживних речовин здійснюється слизовою оболонкою шлунку, тонкої і товстої кишок. Поряд з цими функціями органи травлення здійснюють видільну функцію, яка полягає у виведенні з організму деяких продуктів обміну речовин.

Будова травної системи тварин [ ред. | ред. код ]

У більшості тварин травна система влаштована за однаковим принципом. Шлунково-кишковий тракт є суцільною трубкою, що сполучає ротовий отвір з анальним, по якій в каудальному напрямку переміщаються харчові маси, які розщеплюються на дрібніші, придатніші до всмоктування частинки. У фізіологічному та морфологічному відношенні травний тракт поділяють на три відділи:

• передній — представлений ротовою порожниною, глоткою і стравоходом. Основна функція цього відділу полягає в механічній та початковій хімічній обробці їжі;
• середній — охоплює шлунок, тонку і частково товсту кишку до її каудальної частини. Основними функціями цього відділу є хімічна обробка їжі, а саме її перетравлення, всмоктування поживних речовин у кровоносне і лімфатичне русло. Тут формуються калові маси з неперетравлених залишків їжі;
• задній — представлений каудальною частиною прямої кишки, що забезпечує виділення неперетравлених залишків їжі поза межі травного каналу.

Проте у різних тварин є деякі відмінності в будові травної системи, які часто бувають пов'язаними з особливостями їх живлення. Так, у тварин, що харчуються м'ясом, кишковий канал коротший ніж у травоїдних тварин. Деякі тварини мають багатокамерний шлунок. Кількість зубів також розрізняється у різних видів тварин.

Будова травної системи людини [ ред. | ред. код ]

Травний канал [ ред. | ред. код ]

Травний канал — порожниста трубка завдовжки 8-10 м (у дорослої людини), що проходить через усе тіло і поділяється на такі відділи:

• Ротова порожнина із зубами, язиком і слинними залозами.
• Глотка.
• Стравохід.
• Шлунок.
• Тонка кишка, включаючи підвідділи:
  • дванадцятипала кишка
  • порожня кишка
  • клубова кишка
  • сліпа кишка з червоподібним відростком
  • ободова кишка зі своїми підвідділами:
    • висхідна
    • поперечна ободова кишка
    • низхідна ободова кишка
    • сигмоподібна кишка

    Допоміжні органи [ ред. | ред. код ]

    Перетравлення їжі відбувається на всіх етапах її проходження по шлунково-кишковому тракту. Активна роль в цьому процесі відведена травним ферментам [1] . Ферменти містяться у виділеннях у травний канал соку декількох великих залоз. У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз, виділена ними слина змочує ротову порожнину і їжу, сприяє її перемішування та формування харчової грудки. Також за участю ферментів слини амілази і мальтози у ротовій порожнині починається перетравлення вуглеводів.

    У тонку кишку, а саме у дванадцятипалу кишку, виділяються сік підшлункової залози і золотисто-жовтий секрет печінки — жовч. Сік підшлункової залози містить бікарбонати і ряд ферментів, наприклад, трипсин, хімотрипсин, ліпазу, панкреатичну амілазу, а також нуклеази. Жовч, перш ніж потрапити в кишечник, накопичується в жовчному міхурі. Ферменти жовчі поділяють жири на дрібні краплі, що прискорює розщеплення їх ліпазою.

    Гістологія [ ред. | ред. код ]

    Стінка травної трубки утворена чотирма оболонками:

    • слизова оболонка — включає:
      • епітеліальну пластинку — утворює бар'єр із вибірковою проникністю на межі зовнішнього і внутрішнього середовищ. Вона має ряд особливостей у різних відділах травної трубки. У передньому вона представлена багатошаровим плоским незроговілим, або частково зроговілим епітелієм, як і в задньому відділі. У середньому відділі стає одношаровим призматичним епітелієм. На поверхню епітелію виділяються секрети залоз, кінцеві секреторні відділи яких розташовуються в стінці травної трубки;
      • власна пластинка — розміщується під епітелієм, відмежована від нього базальною мембраною та представлена пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні і лімфатичні судини
      • м'язова пластинка — лежить на межі із підслизовою оболонкою та утворена 1-3 шарами гладеньких м'язових клітин. Її скорочення сприяє зміні рельєфу слизової оболонки. У деяких відділах травної трубки, а саме в ротовій порожнині, м'язова пластинка слизової оболонки відсутня.

      Див. також [ ред. | ред. код ]

      Примітки [ ред. | ред. код ]

      Джерела [ ред. | ред. код ]

      • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. (С.?)
      • Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 (С.?)
      • Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. ISBN 5-311-01342-7 (С.?)

      Література [ ред. | ред. код ]

      • Травна система // Біологічний словник / ред. К. М. Ситник, В. О. Топачевський. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Головна редакція УРЕ, 1986. – С. 586.
      • Людина : Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
      • Полушкина Н. Н. Диагностический справочник гастроэнтеролога. М.: — АСТ, 2007, ISBN 978-5-17-039782-2, 670 с;
      • Sherwood, Lauralee (2006). Fundamentals of physiology: a human perspective (вид. Third). Florence, KY: Cengage Learning. с. 768. ISBN0-53-446697-4. ;
      • Физиология человека, под ред. Шмидта Р., Тевса Г., т. 3, М., 1996.