Як визначити фазу пшениці?

Колосіння жита, пшениці, тритикале та ячменю відмічають тоді, коли колос приблизно наполовину вийшов із піхви верхнього листка. Ознакою появи волоті проса та вівса є вихід верхівки волоті з піхви верхнього листка на 1/3 (початок) та 1/2 (повне).

Коли краще підживлювати озиму пшеницю?

В Україні з урахуванням кліматичних умов сучасна система удобрення озимої пшениці включає удобрення восени та навесні. Удобрення восени складається з основного живлення (передпосівне внесення добрив) або внесення основних добрив під попередник, припосівного внесення й осіннього позакореневого підживлення. Кеш

Як правильно підживлювати озиму пшеницю?

За інтенсивною технологією вирощування пшеницю за весну потрібно підгодувати щонайменше 3 рази, використовуючи для кореневого підживлення селітру/карбамід/КАС, для позакореневих КАС або мікродобрива.

Листове підживлення озимої пшениці: особливості процесу

Для досягнення стабільно високої врожайності відмінної якості озимої пшениці, слід дбати не тільки про кореневе підживлення, а й листове. Тому, що дефіцит навіть одного-єдиного елемента живлення чи сполуки здатний негативно позначитися на зростанні та формуванні рослини.

Які елементи впливають на зростання та розвиток культури?

Магній (Mg) є частиною хлорофілу, тобто бере участь у фотосинтезі культур. Ще він сприятливо впливає на поглинання фосфору, стимулює дуже багато біохімічних процесів.

Фосфор (P) сприяє формуванню кореневої системи пшениці, бере участь у переміщенні та розподілі енергії, розвитку мембран клітин. Також позитивно впливає на утворення генеративних органів та прискорює перехід культур до репродуктивної стадії.

Мідь (Cu) посилює дихальні функції та фотосинтез пшениці, є частиною окисно-відновних реакцій, впливає на азотні обмінні процеси, збільшує стійкість до грибкових захворювань.

Сірка (S) позитивно впливає на засвоєння азоту, підвищує вміст цукрів, є частиною багатьох білків, посилює поділ клітин та появу молодих структурних тканин.

Марганець (Mn) – частина ферментів, які виконують функцію каталізатора обмінних процесів. Бере участь у фотосинтезі, регулює накопичення рослинних гормонів та поглинання заліза, за рахунок чого формується хлорофіл. Впливає на появу аскорбінової кислоти, підвищує концентрацію цукру, завдяки чому культури краще переносять холод.

Дієвість позакореневого добрива озимої пшениці полягає у можливості усунення нестачі мікроелементів у критичні фази розвитку рослин.

Листове та кореневе підживлення пшениці карбамідом позитивно впливає на швидкість зростання вегетативної маси культури, білкову присутність у зерні, серйозно збільшує обсяги врожаю. До того ж, він вкрай простий у застосуванні, має стабільну форму, швидко розчиняється і легко вбирається цією культурою.

Критичні фази розвитку пшениці

Найбільш критичні фази росту і розвитку:

• кущіння (утворення надземних пагонів);
• вихід у трубку (подовження стебла);
• прапорцевий лист;
• наливання та дозрівання зерен.

Перша фаза розвитку – кущення

Перше підживлення озимої пшениці має проводитися навесні, після того, як відновилася вегетація. У такому разі ґрунт прогрівається повільніше, ніж повітря, тому має місце обмеженість доступу до поживних речовин. Листове підживлення пшениці карбамідом рекомендовано в сукупності з іншими добривами, щоб забезпечити культуру важливими елементами, активізувати повноцінний фотосинтез зовнішнього шару листя, підвищити стійкість до негативних факторів навколишнього середовища, а також покращити закладку та розвиток генеративних органів (формується стрижень із колосками).

Найбільшої ефективності можна досягти, якщо використовувати таку бакову суміш:

• Карбамід (7-10 кг/га).
• Сульфат Магнію: Wonder Leaf MgS 16-32 (5-10 кг/га) або Wonder Leaf MgS 25-50 (3-4 кг/га).
• Добриво, що містить фосфор, з вмістом цинку Wonder Leaf Blue (2-3 кг/га).
• Мікродобриво Wonder Leaf Mono Cu 6.

Друга фаза розвитку – вихід у трубку

Ця стадія – одна із найкритичніших у життєвому циклі пшениці. Тому на даному етапі необхідно купити мікродобрива для підживлення по листу озимої пшениці. Тому що в цей період відбувається закладання колосу. З макро- і мікродобривами можна уникнути відмирання стебел, що вже сформувалися, посилити процес закладки колоса, поліпшити стійкість до зовнішніх впливів. Тому слід здійснювати обробку на цій фазі розвитку пшениці за допомогою наступної бакової суміші:

• Карбамід (7-10 кг/га).
• Сульфат Магнію: Wonder Leaf MgS 16-32 (5-10 кг/га) або Wonder Leaf MgS 25-50 (3-4 кг/га).
• Wonder Leaf Yellow (2-3 кг/га).
• Мікродобриво Wonder Leaf Mono Mn 11 (1-3 л/га).

Третя фаза розвитку – прапорцевий лист

На фоні виникнення та розвитку прапорцевого листа відбувається підвищене зростання та формування всіх складових колосу. Тому має бути дотримана правильна норма витрати карбаміду на пшеницю. Позакореневе підживлення на цій стадії допомагає повноцінно сформувати насіння в колосі. Особливу важливість це підживлення грає при недостатній вологості. Рекомендована наступна бакова суміш у цей період:

Остання стадія розвитку – наливання та дозрівання зерна

Підживлення озимої пшениці під час наливу зерна підвищує швидкість і якість фотосинтезу, посилює налив і збільшує масу 1000 насіння. Для внесення рекомендовано використовувати таку бакову суміш:

На основі вищесказаного, можна з упевненістю стверджувати, що вирощування озимої пшениці без добрив малоефективне. Озима пшениця – рослина, яка займає лідируючі позиції серед продуктів харчування близько 50 країн світу. І Україна – не виняток із цього правила. Більше того, наша країна є найсильнішим гравцем у експорті цієї культури. Якщо Ви хочете отримувати максимально якісний продукт, дотримуйтесь порад професіоналів у галузі вирощування. Перевірені добрива та висококваліфікованих спеціалістів Вам може надати компанія MAKOSH.

Підживлення озимої пшениці - фази та терміни внесення, види добрив для озимої пшениці

Чи все ми знаємо про живлення озимої пшениці, вирощуючи її вже багато століть на просторих український полях? Мабуть, основи всім відомі, але існує багато нюансів. Урожайність та якість продукції напряму залежать від мінерального живлення впродовж всього періоду розвитку цієї культури.

Використовуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу. На 1 т урожаю озима пшениця використовує 24-35 кг Азоту, 10-15 кг Фосфору, 20-26 кг Калію, 5 кг Кальцію, до 5 кг Магнію, 4 кг Сірки, 250 г Заліза, 80 г Марганцю, 55 г Цинку, до 8 г Міді та Бору.

Як показує практика та лабораторні аналізи, що в ґрунті ніколи не буває такої кількості легкодоступних елементів живлення. А це значить, що для формування високого та сталого врожаю потрібно застосовувати мінеральні добрива.

Основне співвідношення елементів живлення озимої пшениці

Найкращі показники врожайності можна отримати лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення (лімітуючий фактор). Також необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції.

Сучасні наукові дослідження та польова практика показали що найкращим співвідношенням елементів живлення є 1,5:1:1 (за даними Миронівського інституту пшениці). Воно дуже добре зарекомендувало себе на центральних та західних регіонів України.

Строки та способи внесення добрив під озиму пшеницю

Оптимальна система живлення передбачає внесення міндобрив:

• під основний обробіток ґрунту;
• в рядок при посіві;
• підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив. Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання:

• краще розвивається коренева система;
• покращується кущення;
• підвищується зимостійкість.

Якщо вологи вистачає, тоді можна добрива розкидати під передпосівну культивацію чи боронування. Але варто пам’ятати, що при такому застосуванні гранули залишаються на глибині 0-7 см. і при швидкому пересиханні ґрунтового шару буде зменшуватися ефект від їх застосування.

Для максимального ефекту фосфорно-калійні добрива необхідно вносити під основний обробіток ґрунту.

Крім того, озима пшениця негативно реагує на нестачу фосфору з осені: рослини погано кущаться, слабо розвивається коренева система. Пшениця програмує менший потенціал урожайності і менш ефективно використовує азот навесні.

Враховуючи особливості технології вирощування, ґрунтово-кліматичні умови та попередники компанія Макош рекомендує до застосування Superfosfat Makosh z mikroelementami (B, Zn) , NPK Makosh z cynkiem , Makosh universal z borem , Kalium Makosh (від 100 до 250 кг/га).

Удобрення Азотом

Для створення оптимальних умов для росту та розвитку, озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами Азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці. Взимку ж значна частина Азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Тому для ефективного забезпечення рослин Азотом напротязі вегетації необхідно вносити добрива роздільно в декілька прийомів:

• в основний обробіток чи під час посіву вносять 30 кг Азоту в діючій речовині. Це сприяє оптимальному розвитку озимої пшениці, а за рахунок накопичення пластичних речовин, підвищується зимостійкість. Після стерньових попередників підвищують дозу азотних добрив для кращого розкладання соломи;
• підживлення азотними добривами ранньою весною на 2-3 етапі органогенезу підвищує кущення, густоту стояння на 1 га. Це підживлення називають ще регенеративним і дозу Азоту регулюють в залежності від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг в д.р.);
• друге підживлення (продуктивне) проводять тоді, коли рослини озимої пшениці знаходяться в фазі виходу в трубку (четвертий етап органогенезу). Таке внесення найбільше впливає на майбутній урожай, бо покращується ріст бокових стебел, підвищується озерненість колоса та його продуктивність. Доза регулюється в залежності від першого підживлення та має складати близько 50% від загальної кількості азоту (N60-90);
• третє підживлення (його ще називають якісним) припадає на фазу колосіння-наливання зерна. В цей період вносять останню частину Азоту в дозі N30-60. Таким чином продовжують вегетацію верхніх листків та підвищують інтенсивність фотосинтезу. Останнє підживлення впливає на урожайність, а особливо на якість продукції та масу 1000 насінин.

Також практикується позакореневе підживлення азотними добривами, наприклад, карбамідом. Його дози різняться в залежності від фази розвитку та стану посіву. Для нейтралізації дії біурету і попередження появи опіків на озимій пшениці компанія Макош рекомендує використовувати сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 . Також буде підвищуватись рівень засвоєння Азоту та покращуватись процес фотосинтезу.

Позакореневе підживлення мікродобривами

Відсоток, на який засвоюються мікродобрива через листок, є значно вищим, ніж через кореневу систему з ґрунту. Це пояснюється тим, що елементи живлення в ґрунті можуть зв’язуватись в недоступні форми, тому кількість елементів живлення, що можуть засвоюватись позакоренево, є обмеженою. Саме тому листове живлення є лише допоміжним способом, і не може бути основним.

Кількість карбаміду в робочому розчині,

Кількість сульфату магнію Wonder Leaf MgS 25-50,

Для кращого проходження фази кущення (утворення додаткових продуктивних пагонів) з осені компанією Макош рекомендується до застосування Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Навесні, після відновлення вегетації, коли коренева система ще слабка, а деякі елементи живлення, наприклад, Фосфор, є недоступними, потрібно вносити Wonder Leaf Blue . Можливе використання в баковій суміші разом з карбамідом, сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 та засобами захисту рослин. Явну нестачу Mn та Cu потрібно компенсувати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

В так звані критичні періоди розвитку озимої пшениці (кущення, вихід в трубку, викидання прапорцевого листка, колосіння), внаслідок інтенсивного росту можуть виникати гострі потреби в елементах живлення. Таку нестачу потрібно поповнювати шляхом внесення Wonder Leaf Mono Mn 11 , Wonder Leaf Red , сульфат магнію Wonder Leaf MgS 25-50 , Wonder Leaf Mono Cu 6 .

Дана лінійка добрив для позакореневого підживлення польського заводу Ekoplon містить у своєму складі N, P, K, у доступних для рослин формах, мікроелементи, більшість з яких є у вигляді халатів, а також комплекс MPC 2 – унікальне поєднання амінокислот для підвищення засвоєння мікроелементів та стимулювання рослин.

Так як мікроелементів озима пшениця виносить значно менше, у порівнянні з макро- та мезоелементами, то цю потребу можна швидко задовольнити позакореневим підживленням. Також існує така думка, що чим пізніше вносити мікроелементи, тим кращою буде якість врожаю (вміст клейковини, скловидність, вміст білку), але буде менший вплив на кількісні показники.

При виникненні стресових ситуацій: дії низьких або високих температур, гербіцидному стресі слід застосовувати новітній препарат на основі поєднання амінокислот – МАКОSH ORANGE . Таким чином можна допомогти рослині відновитись після дії біотичних чи абіотичних чинників та простимулювати правильний розвиток.

Особливості мінерального живлення озимої пшениці:

• Для вирощування озимої пшениці кислотність ґрунту повинна бути в межах 6-7,5 рН.
• Не перепідживіть азотом озиму пшеницю з осені.
• Найважливішими періодами в розвитку озимої пшениці є період від сходів до кущення та початок відновлення вегетації повесні.
• Приблизно 30% Азоту засвоюється з ґрунту і решта 70% - засвоюється з мінерального добрива.
• Урожайність озимої пшениці зменшується на 15-20% за нестачі фосфору, що стимулює розвиток кореневої системи та калію, що впливає на кущення.
• Сірка є сестрою Азоту. Завдяки цьому елементу засвоюється Азот та збільшується вміст клейковини.
• При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк - 0,5 кг/га і мідь - 0,5 кг/г.