Чому мене вразив твір Скотоферма?

"Мене вразила думка, - згадував він, - що, якби лише тварини усвідомили свою силу, ми не змогли б панувати над ними, і що люди експлуатують тварин майже так само, як багаті експлуатують пролетаріат").

Чому свині стали на чолі нової ферми?

Тварини на чолі з кнурами Наполеоном, Сніжком і Верескуном готуються до повстання. Одного разу Джонс забуває нагодувати тварин, і це стає причиною повстання. Тварини виганяють його, і керівниками ферми стають свині.

Скотоферма твір роздум

Написаний у 1943 р., твір побачив світ у 1945 р. Його відмовилися друкувати в Англії та Америці (у ньому чітко простежувалася сатира на сталінізм).
Якось у селі Джордж Орвел побачив хлопчика, що гнав дорогою коня, б’ючи його лозиною щоразу, як той намагався звернути вбік. «Мене вразила думка, — згадував він, — що, якби лише тварини усвідомили свою силу, ми не змогли б панувати над ними. І що люди експлуатують тварин майже так само, як багаті експлуатують пролетаріат». У картині із сільського життя максималіст та ідеаліст Джордж Орвел побачив гостру сатиру на «казармений комунізм», сталінщину. У своєму творі він, не ховаючись за метафорами, оповідає про новітню брехню, що прагне заволодіти світом і Людиною, про брехню, замасковану під величну правду.
Домашні тварини, усвідомивши власну силу і те, що людина їх нещадно експлуатує, проганяють хазяїна з ферми і починають нове життя — вільне і справедливе. З кожним днем вони відчувають, як щоразу щось змінюється. Вони навіть не можуть сказати що, адже наче вчора на стіні було сім заповідей нового життя, а сьогодні вже стало шість. Однак чи було це насправді, чи лише здалося простому роботязі — коню Боксерові? Чи правда, що гасло «Тварини не мають уживати спиртного надмір» колись звучало коротше? Хто знає. Звільнившись від людської кабали, наївні та прості тварини потрапляють у ярмо ще небезпечніше, болючіше і незрозуміліше, бо це ярмо своїх над своїми. Коли на війні солдат знищує чужинців, це ще можна зрозуміти. Та чим виправдати систему, в якій людину нищить і зраджує вчорашній друг? І не заради високої мети, а мішка гнилих яблук чи відра молока. Сьома заповідь «Усі тварини рівні» поступово і непомітно набуває значення: «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших».
За сатирою на несправедливу сучасність проступає відчай автора. Він ненавидів імперіалізм, йому був противний фашизм, проти якого боровся зі зброєю в руках. Письменник розумів лицемірство «лівих»; його надії, спрямовані на Схід, також розбилися об реальність. І все-таки пафос «Ферми тварин» вселяє усвідомлення безсмертя, тому що людство ніколи не відмовиться від боротьби за щастя і справедливість. А той, хто спробує узурпувати право на безконтрольне керівництво, «монопольну істину», асоціюватиметься зі свиньми з орвелівської казки. Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)

У цьому творі багато запитань — прямих і риторичних. Відповіді на них, що начебто ховаються за алегоричними образами, прості і зрозумілі. Кожен знає ці відповіді, але не кожен може собі в цьому зізнатися. Чому створений тваринами на фермі ідилічний устрій, коли «кожен на фермі віддавав справі все, що міг» і «ніхто не крав, не сперечався через зайвий шматок, а суперечки, бійки і взаємні заздрощі, звичні у старі часи, майже зникли», зазнав краху? Чому свині, яких автор називає найрозумнішими на фермі, починають жорстоку тиранію щодо таких, як і вони, свиней? Чому кнур Наполеон, плекаючи переворот, добирає найкращих представників із свинської молоді і сам починає займатися їхнім вихованням? І чому страшно стає не від опису жорстокої розправи над молодими поросятами, нібито «ворогами народу» і прибічниками Сніжка (головного ворога диктатора Наполеона), яких «убили тут-таки на місці» (хоча на фермі після вигнання господаря не вбивали навіть пацюків), а від страшної метаморфози шостої заповіді, що первісно гласила: «Тварини не мають убивати собі подібних», а потім була переформульована: «Тварини не мають убивати собі подібних безпричинно»? Очевидно, тому, що причину можна завжди знайти. Аналіз твору Джорджа Орвела «Скотоферма» («Ферма тварин»)
«Скотоферма» («Ферма тварин») пропонує відповіді на ці питання. Цей твір важко назвати алегоричним, хоч формально основним використаним у ньому прийомом є алегорія. Вона настільки прозора і недвозначна, що не дає підстав зарахувати твір до жанру казки, адже він подає страшну правду сучасності, розкриває глибинну сутність людини, яка намагаєтсья сховатися під маскою благочинності й добропорядності.
Цим твором Джордж Орвел наголошує, що в людській природі є щось тваринне. Однак є в ній і людське єство — те, що робить людину Людиною навіть на останній межі найвищого розпачу і найтяжчого болю, коли смерть видається жаданим щастям порівняно із життям. Людина стає свинею внаслідок власного вибору.

Дійови особи твору Джорджа Орвела «Скотоферма»

Основними героями «Скотний двір» є свині.

Пророком повстання тварин, під яким автор мав на увазі В. Леніна, є борів Старий Майор. На відміну від інших свиней мрією Майора була свобода тварин, що робить його скоріше позитивним персонажем. Переказаний їм сон про загальну рівність тварин без людей з’явився приводом до повстання тварин.

Наполеон є одним з головних героїв повісті. На початку він – герой, лідер повстання, один з основоположників філософії тварин Анімалізму. Після революції він захоплює одноосібну владу, використовує власний репресивний апарат в особі лютих собак, страчує тварин, на яких падає звинувачення в інакомисленні. Агресивний Наполеон, без сумніву, є копією І. Сталіна, під час правління якого створювався аналогічний культ.

Ще один з лідерів повстання – це кабан Сніжок. До захоплення Наполеоном влади Сніжок постійно сперечається з ним і користується довірою тварин. Сніжок є автором ідеї будівництва вітряка на фермі, який полегшить важку працю тварин на фермі. Необхідно відзначити, що даний проект є аналогом індустріалізації в СРСР в 20-х роках 20 століття. Після узурпації влади Наполеоном Сніжок виганяється з ферми. У повісті Сніжок є відсиланням до Троцького, що програв політичну боротьбу Сталіну.

Серед свиней також вартий згадки Верескун. Верескун відповідальний за пропаганду на фермі, він постійно вихваляє «наймудріші» дії Наполеона: «Дехто говорив про верескунів, що він здатний перетворити біле в чорне і навпаки». Щоб виправдати деякі дії Наполеона, що суперечать принципам Анімалізму, Верескун час від часу виправляє, а пізніше і викреслює деякі з заповідей тварин.

Люди в повісті «Скотний двір» є другорядними персонажами, вони символізують цілі країни.

Містер Джонс, старий господар ферми, уособлює Російську Імперію. Саме занепад Імперії, який автор зобразив у вигляді пияцтва Джонса, послужив поштовхом для повстання.

«Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших»

Історія написання та публікації твору. Над текстом твору Орвелл працював у 1943-1944-х роках, тобто в розпал Другої світової війни. У повісті жорсткій критиці піддається не лише докорінно спотворене людожерськими законами суспільне життя, а й фальшування соціалістичного вчення та зрада соціалістичної революції. У подобі кнура Наполеона з незмінною люлькою в зубах Орвелл створив упізнаваний сатиричний образ самого Сталіна.

Коментар архіваріуса

Конкретних обрисів задум твору набув у свідомості автора, коли Орвелл став випадковим свідком маленької вуличної сценки. Десятирічний хлопчик гнав здоровенного тяглового коня, лупцюючи його за спроби звернути вбік з дороги. Тоді письменникові спало на думку: якби тварини усвідомили свою силу, то люди втратили б владу над ними.

Сміливий зміст твору виявився серйозною перепоною на його шляху до читача. Видавці відмовлялися його друкувати, оскільки боялися накликати на себе гнів «дядька Джо», як тоді називали Сталіна на Заході. До того ж вони побоювалися, що повість спровокує образу в СРСР, який на той час був союзником Британії й ніс на собі найважчий тягар війни проти гітлерівської Німеччини. Відтак письменникові довелося послідовно боротися проти самоцензури видавців. Нарешті, після виснажливих пошуків він знайшов маленьке анархістське видавництво, яке наважилося видрукувати повість невеличким накладом.

Коментар архіваріуса

Видавці мали рацію: публікація «Скотоферми» справді викликала обурення радянських ідеологів. Вони затаврували Орвеллову повість як «найогиднішу книжку про Радянський Союз за період з 1917 по 1944 рік» і внесли її до переліку забороненої літератури.

З. Демірчян. Ілюстрації до повісті «Скотоферма». 2013 р.

Українське відлуння

Відомо щонайменше п’ять варіантів «Скотоферми» українською. Цікава, однак, історія найранішого, який став узагалі першим перекладом цього твору іноземною мовою. Його надруковано в 1947 р. в мюнхенському видавництві «Прометей». У книжці зазначено ім’я перекладача Іван Чернятинський. Насправді це був перекладацький псевдонім українського філолога-початківця Ігоря Шевченка, який згодом став відомим ученим-візантиністом і професором Гарвардського університету.

Молодий Шевченко звернувся до Орвелла з проханням дати дозвіл на український переклад повісті. Письменник не лише дав згоду, але й написав спеціальну передмову до цього перекладу й навіть фінансово підтримав видання. Книжка вийшла друком під заголовком «Колгосп тварин», який чітко вказував читачеві на об’єкт критики — радянську дійсність.

М. Григоріїв. Обкладинка першого україномовного видання повісті

Особливості сюжету «Скотоферми». Місце дії повісті — ферма «Садиба» 1 , де мешкають різні свійські тварини: коні, корови, вівці, кури, качки та свині. Їм прищеплюється революційна теорія — «тваринизм». Цю теорію, заповідану старим кнуром Майором, розвивають на фермі кнури Сніжок і Наполеон, а також підсвинок Пищик. Натхнені Майором тварини здійснюють революцію: виганяють свого хазяїна Джонса з ферми, яку перейменовують на «Рай для тварин». Мешканці ферми проголошують свою владу, підкріплену гімном та прапором, ухвалюють принципи праці без людського примусу й установлюють життя за Сьома заповідями «тваринизму».

Р. Стедман. Ілюстрації до повісті «Скотоферма». 1995 р.

1 Тут і далі цитати, поняття та власні назви подаються за перекладом Ю. Шевчука «Ферма “Рай для тварин”».

Світові мотиви

Своєю інакомовною картиною «суспільства тварин» Орвелл продовжив англійську літературну традицію, представлену з-поміж інших авторів творчістю Джонатана Свіфта. У Свіфтових «Пригодах Гуллівера» головний герой потрапляє до країни гуїгнгнмів — коней, наділених людським розумом, але вільних від людських гріхів та вад. І якщо у Свіфта гуїгнгнми піднесені над здичавілим людством і втілюють утопію, то в Орвелла, навпаки, мешканці ферми — це інакомовний образ дегуманізованого людства, яке під владою фальшивих вождів повертається до тваринного існування.

Після перемоги революції на фермі розгортається боротьба між кнурами Сніжком та Наполеоном. Вона завершується вигнанням Сніжка і встановленням одноосібної, по суті, диктаторської, влади Наполеона. Тваринам доводиться й голодувати, і нести тягар виснажливої праці, і повністю підкорятися жорстокій владі, яка карає незгодних репресіями.

Філологічна консультація

Саме прізвисько кнура, Наполеон, містить натяк на ідею переродження. Історичний Наполеон, якого хвиля Французької революції посадила на імператорський трон, стає завойовником Європи. Так само і кнур Наполеон з ідейного натхненника перетворюється на тирана, який знищує всі досягнення революції. Так, з його волі до прогресивної заповіді «Всі тварини рівні» додається маленьке підступне уточнення: «але деякі тварини рівніші за інших», яке перекреслює сенс проголошуваного в ній принципу. У такий спосіб на фермі спотворюються всі заповіді «тваринизму».

Згодом свині, привілейована верства населення ферми, перебираються до будинку колишнього хазяїна, убираються в його одяг, навчаються ходити на двох ногах і навіть призвичаюються до шкідливих людських звичок. Зрештою кнур Наполеон не лише відмовляється від революційного прапора і звернення «товариш», а й повертає фермі дореволюційну назву «Садиба». Так зі свідомості тварин стираються останні сліди революції.

«Виступити проти радянського міфу». У повісті в інакомовній сатиричній формі зображуються ключові події та постаті історії Радянського Союзу від революцій 1917 р. до остаточної перемоги сталінської диктатури. Так, жорстке пригнічення тварин за часів хазяювання фермера Джонса означає період царської влади; повстання тварин і вигнання господаря ферми — Лютневу революцію та Жовтневий переворот 1917 р., що призвели до повалення монархічного ладу; битва за корівник — громадянську війну в післяреволюційній Росії; будівництво вітряка — сталінську індустріалізацію країни; протест курей проти вимоги кнура Наполеона віддавати всі яйця на продаж — спротив селян сталінській насильницькій колективізації; зміни заповідей «тваринизму» — перекручування сталінськими ідеологами концепції соціалізму тощо.

Кадри із мультфільму «Звіроферма» (режисери Дж. Хелас, Дж. Бетчелор, 1954 р.)

Філологічна консультація

Тварини — інакомовне втілення різних верств радянського суспільства. Скажімо, свині — це більшовики; коні — робітники; собаки — охоронці режиму, що несуть службу в сумнозвісних каральних органах (ВНК, ДПУ чи НКВС), вівці — неосвічений народ, який сліпо дослухається до пропаганди. Ворон Мойсей представляє релігію; кінь Боксер — стахановський рух «ентузіастів праці»; цинічний осел Бенджамін — інтелігенцію, яка скептично оцінює революцію, а коза Мюріел — радянських інтелектуалів, які «зникають» із суспільного життя. У тваринній подобі Орвелл змальовує й сумнозвісні історичні постаті: Сталіна — в образі кнура Наполеона, Троцького — в образі кнура Сніжка, а духовних батьків соціалістичної революції, Маркса і Леніна, — в узагальненому портреті «білого породистого» кнура Майора.

Повість завершується гротескною сценою сварки між свиньми та людьми: «Дванадцять лютих голосів волали, і всі вони злилися в один. Тепер стало зрозумілим, що трапилося з рилами свиней. Тварини надворі переводили погляд із свині на людину, з людини на свиню, а тоді знову із свині на людину. Але розібрати, де тепер людина, а де свиня, було годі». У цій сцені стираються відмінностями між свиньми, що репрезентують більшовицьку владу, та людьми, які уособлюють західне капіталістичне суспільство.

Перевірте себе

• 1. Які чинники вплинули на задум повісті «Скотоферма»?
• 2. З якими труднощами й чому Орвелл зіткнувся під час спроби надрукувати цей твір?
• 3. Схарактеризуйте основну проблематику повісті.
• 4. Розкрийте алегоричний зміст сюжету та образів твору.
• 5. Визначте ознаки жанру антиутопії у «Скотофермі».
• 6. Що, на вашу думку, спонукало Орвелла обрати для критики радянського міфу саме казкову форму?