Чому нас навчає твір Чи вмієш ти свистати, Юганно?

Немає нічого страшнішого самотності; заклик ніколи надовго не залишати того, хто тебе любить, а приходити вчасно, поки не пізно. Проблеми. Самотність; ставлення до літніх людей; добро; людяність; милосердя; любов; дружба.

Що означає мелодія Чи вмієш ти свистати, Юганно?

Мелодія «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» – це спогад про кохану, якої не стало, і водночас вірність їй. Нільс більше не зміг нікого покохати, тому й залишився самотнім. Сенс назви твору.

Хто написав твір Чи вмієш ти свистати, Юганно?

«Чи вмієш ти свистати, Юганно?» — повість шведського письменника Ульфа Старка; видана у 1992 році.

Завантаження

Ульф Старк, Чи вмієш ти свистати, Юганно? (скорочено)

Ульф Старк
Повість "Чи вмієш ти свистати, Юганно?"
Розповідь ведеться від імені семирічного хлопчика Ульфа.

Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Якось увечері Ульф з другом Беррою гойдалися на саморобній гойдалці. Ульф розповів, що збирається сьогодні до дідуся на день народження. Дідусь дасть йому грошей, як і кожен раз, коли хлопчик приходить до нього. Берра не мав дідуся, але дуже хотів.

Ульф Старк — Чи вмієш ти свистати, Юганно? (характеристика та аналіз героїв твору)

Ульф. Семирічний хлопчик, від імені якого ведеться розповідь. Ульф всіма силами намагається допомогти своєму другові Берру мати такого дідуся як у нього самого. Для свого дідуся Ульф купив на день народження сигару і радів, що сам отримає п'ять крон. Коли Берра теж захотів мати дідуся, Ульф допоміг другові знайти його.

Берра. Семирічний хлопчик, який мріє мати дідуся і знаходить його у притулку для літніх людей.

Цитати: "Берра тоскно подивився в небо. "От би в мене був дідусь!" – зітхнув він", "На наступний день я взяв Берру з собою. Він навіть умився з такої нагоди. На підборідді у нього красувався чистий пластир, а в руках він стискав рижу ромашку, яку зірвав у саду Густавсона…Берра рідко виглядав таким чистунчиком", "Берра розсміявся так, що стала помітна дірка замість переднього зуба", "Берра був дуже задоволений своїм новим дідусем. Всю дорогу додому він підкидав у повітря отриману копійку. На наступний день він вирішив знову навідати Нільса. Навіть дощ його не зупинив. Не біда, що волосся намокне!", "весь час Берра наполегливо вчився свистати. Навіть у п'ятницю, складаючи валізу, Берра намагався свистати, надуваючи щоки так, що вони становилися круглими і червоними, як два помідори. Але ніякої мелодії у нього не виходило", "Тьотя Тора обійняла Берру за плечі. Вона сказала, що дідусь тепер на небі, що в суботу з ним можна буде попрощатися в каплиці. Берра був жахливо роздратований. У нього навіть сльози навернулися на очі. Він вирвався з Ториних обіймів. – А я якраз навчився свистати! – крикнув він і штовхнув камінь носком черевика", "Берра зайшов за мною. Він був в ошатній яскравій сорочці, а волосся зачесане і пригладжене. – Пішли, попрощаємося з дідусем, – сказав Берра".

Нільс. Самотній дідусь з притулку для літніх людей, якого Берра та Ульф зуміли зробити щасливим, нехай і ненадовго.

Цитати: "В кімнаті сидів дідусь у штанях на підтяжках і розкладав пасьянс", "Що таке? – перепитав старий і обернувся в нашу сторону, так що став помітний пластир на підборідді. – Чи їм я свинячі ніжки? Та ні, я в карти граю сам з собою", "Потім він показав нам свою кімнату. Фотографію тітоньки з величезними очима в капелюсі, золотий годинник, опудало птаха і половину лося, яку він сам вирізав з дерева", ""Так, приємно, коли тебе провідують", – погодився Нільс", "Коли ми прийшли в парк, Нільс зупинився і зажмурився від сонця, яке стояло прямо над трубою будинку для пристарілих. "Я й забув, який прекрасний світ!"", "На деревах свистіли птахи, і Нільс теж тихенько насвистував за роботою. Він насвистував гарну мелодію пісеньки, яка називається "Чи вмієш ти свистати, Юганно?"", "Мабуть, більше всього я любив красти вишні. Небезпечна це була затія, але захоплююча", "І Нільс почав знову насвистувати "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" Потім наступила черга Берри, але в нього нічого не вийшло – одне шипіння", "Коли ми прийшли до дідуся, уже смеркло. Нільс сидів на стільці посеред кімнати. В кращому костюмі. А підборіддя зовсім заросло щетиною. Берра намилив Нільсу щіточкою підборіддя, так що той став схожий на торт зі збитими сливками, а я обережно проводив лезом по шкірі, щоб вона стала гладенькою і м'якою, як шовк", "Нільс став дертися наверх. Дуже повільно. Він хватався тремтячими руками за гілки. Піднявся трохи і зупинився: не міг підтягнути ногу до наступного сучка", "Ми збиралися додому, але Нільс втомився і не міг іти. Тоді я збігав у будинок для пристарілих за кріслом на колесах. Ми всадовили дідуся і покотили назад, а він всю дорогу насвистував".

Аналіз інших творів Ульфа Старка: