отрута геморагічної дії застосування

Отрута геморагічної дії застосування

Отрути геморагічної дії (гадюкові, гримучі змії). Діють на кров, руйнуючи еритроцити, порушуючи цілісність кровоносних капілярів. При цьому відбувається утворення тромбів у судинах, а потім кров на тривалий час втрачає здатність згортатися, в ре- зультаті чого утворюються великі крововиливи, набряки.

Що лікує зміїний яд?

Основа гелю «Зміїний отрута з бодягою» - це поєднання бадягі, зміїної отрути, екстрактів живокосту і алое, масла лаванди. Гель володіє активним протизапальну, протинабрякову, знеболювальну діями.

Як запобігти укусу змії?

Як вберегтись від укусів змій
Одягайтесь відповідно
Перевіряйте місце привалу
Не торкайтесь неперевірених предметів руками
Не робіть різких рухів
Змії не нападають першими, а проявляють агресію лише у разі небезпеки.

Чому не можна накладати джгут при укусі змії?

Слід пам'ятати, що при укусах змій категорично заборонено: 1) накладати джгут на кінцівку вище місця укусу (джгут не завадить розповсюдженню отрути, однак призведе до порушення кровопостачання й омертвіння тканин);

Отрути — Вікіпедія Отру́ти — речовини, що здатні при дії на живий організм спричиняти різке порушення нормальної його життєдіяльності: отруєння або смерть. Віднесення тих або інших речовин до отрут є умовним, оскільки токсичність багатьох з них визначається обставинами або способом введення в … See more

ЗМІЇНА ОТРУТА

ЗМІЇНА ОТРУТА — продукт отруйних залоз змій. Для виготовлення препаратів у медицині та гомеопатії використовують отрути змій родини гадюкових (Vіperidae): гадюка звичайна — Vіpera berus L., гадюка степова — Vіpera ursini Bonap., гюрза — Vіpera lebetіna L.; родини аспидів (Elapidae): кобра (очкова змія) — Naya naya oxіana Ekhw.; родини канальчастозубих (гримучих) змій (Crotalidae): щитомордник східний — Ancistrodon blomhoffi Boie, щитомордник звичайний — Ancistrodon halys Pall.

Отруту одержують від змій, яких відловлюють у природних умовах або тримають у серпентаріях. З.о. збирають механічно або за допомогою електричного струму, стимулюючи отруйні залози. З.о. — в’язка безбарвна або жовтувата рідина з питомою вагою 1,032–1,046, слабокислою або нейтральною реакцією. Токсичність зберігає при ліофілізації та сушінні, але втрачає під дією окисників, світла та консервантів.

З.о. належить до токсичних сполук пептидної або білкової природи. Її поділяють на геморагічну та нейротоксичну. Геморагічну активність мають отрути гадюки та гримучої змії, нейротоксичну — кобри. Хімічний склад: ферменти (фосфоліпаза А₂, гіалуронідаза, оксидаза, фосфодіестераза, нуклеотидаза). Геморагічні отрути містять протеазу, а нейротоксичні — ацетилхолінестеразу та фосфатазу. Білки віперотоксин та крототоксин характерні для геморагічних З.о., а кобротоксин — для нейротоксичних.

З.о. — джерело одержання антизміїних сироваток та діагностичних реактивів для визначення захворювань крові тощо. На основі зміїної отрути виготовляють препарати Віпраксин, Кобротоксин (ін’єкційні форми, що чинять анальгезивну, спазмолітичну, протисудомну дію); Віпералгін (застосовують при атеросклерозі, гіпертонії, неврозах, тромбофлебітах), Епіларктин (при захворюваннях нервової системи, мігрені, хореї); мазі Віпратокс, Віпросал, Віпразид, Віплетокс (при люмбаго, ішіасі, міозитах, ревматизмі).

Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. — М., 2002; Ядовитые животные и растения СССР / Б.Н. Орлов, Д.Б. Гелашвили, А.К. Ибрагимов. — М., 1990.

Інші статті автора

Отруєна рана

Отруєна рана (лат. Vulnus venenum bibendus) — рана, яка містить отруту, що потрапила туди коли вжалила чи вкусила отруйна комаха, змія та інші тварини, а також отруйні речовини, що проникли в рану в результаті застосування хімічної зброї або при роботі з токсичними речовинами.

Незважаючи на те, що кусано-отруєна рана є комбінованою, в медицині усі отруєні рани об'єднали власне в окрему групу через небезпеку для здоров'я людини.

Зміст

Етіологія [ ред. | ред. код ]

Природні отрути є різної структуру, відповідно етіологія та клініка буде в першу чергу залежати від виду отрути. Так наприклад, отрута змій дуже складна за хімічним складом і являє собою комплекс речовин білкової природи, який має різний механізм дії. Вона руйнує еритроцити, порушує зсідання крові (знижує і підвищує), збільшує проникливість клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну системи. Оскільки отрута змії містить речовини білкової природи, також додатково можливий розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.

Прояви [ ред. | ред. код ]

В будь якому випадку, це призводить до загальної інтоксикації, спостерігаються запаморочення, головний біль, підвищення температури, слабкість та ін. Все залежить від кількості та хімічної активності (сили) отрути (токсину), від індивідуальної чутливості та загального стану організму.

При укусі змій отрута справляє як місцевий, так і загальний вплив на організм. В ділянці укусу виникає біль, набряк, інколи утворюються на шкірі пухирі з геморагічним вмістом, некроз м'яких тканин. Часто виникають лімфангіти, лімфаденіти і т. ін.

Лікування [ ред. | ред. код ]

Такі рани є небезпечними, тому їх необхідно обробляти комплексно: хірургічно, терапевтично.

Частина таких поранень "вимагає" швидкої медичної допомоги для порятунку життя.

У подібних випадках бажано висмоктати отруту через накладену марлю (чи підручний шмат тканини). Не слід відразу зупиняти кров оскільки разом з нею частково виходять і токсини. За півгодини можливо накласти джгут, задля зменшення всмоктування отрути рекомендується охолодити уражену ділянку та надавати потерпілому побільше рідини.

При отруєних ранах, де отрута є смертельно небезпечною, дуже важливо вчасно (і швидко) ввести відповідну протиотруту.