Хто здійснює облік особистих селянських господарств?

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: формою № 1 “Облікова картка об'єкта погосподарського обліку” (далі – форма № 1) та формою № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства ... Кеш

Яким законом врегульовано діяльність особистих селянських господарств?

Відносини, пов'язані з веденням особистого селянського господарства, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами.

Що можна будувати на землях Осг?

Селяни мають право будувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди для ведення особистого селянського господарства (ст.

Права та обов'язки членів особистого селянського господарства

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Сутність та основні ознаки особистого селянського господарства

Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство» (далі - Закон) особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог Закону, законів України, інших нормативно-правових актів.

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не належить до підприємницької діяльності.

Особисті селянські господарства підлягають обліку.

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Земельні ділянки особистого селянського господарства

Відповідно до статті 5 Закону для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.

У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Висновок щодо цього викладений у постанові Верховного суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-228цс14, відповідно до якого право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року. У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 Земельного кодексу України.

Члени особистого селянського господарства

Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на власний розсуд. Вони є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Права надані членам особистого селянського господарства відповідно до законодавства

Відповідно до статті 7 Закон члени особистого селянського господарства мають право:

• самостійно господарювати на землі;
• передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону;
• укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству. Уповноваженою особою може бути дієздатний член особистого селянського господарства, який досяг 18 років;
• реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам;
• самостійно здійснювати матеріально-технічне забезпечення власного виробництва;
• відкривати рахунки в установах банків та отримувати кредити в установленому законодавством порядку;
• бути членами кредитної спілки та користуватися її послугами;
• отримувати в установленому законом порядку трудову пенсію, а також інші види соціальної державної допомоги та субсидії;
• надавати послуги з використанням майна особистого селянського господарства;
• використовувати в установленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі відповідно до закону;
• на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
• вільно розпоряджатися належним майном, виробленою сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки;
• отримувати дорадчі послуги;
• брати участь у конкурсах сільськогосподарських виробників для отримання бюджетної підтримки відповідно до загальнодержавних і регіональних програм;
• об'єднуватися на добровільних засадах у виробничі товариства, асоціації, спілки з метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів тощо відповідно до законодавства України;
• проводити в установленому законом порядку зовнішньоекономічну діяльність.

Обов’язки членів особистого селянського господарства, які передбачені законодавством

Основними обов'язками членів особистого селянського господарства є:

• дотримуватися вимог земельного законодавства та законодавства про охорону довкілля;
• забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
• підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
• не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
• дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних із встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
• своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
• дотримуватися діючих нормативів щодо якості продукції, санітарних, екологічних та інших вимог відповідно до законодавства;
• надавати сільським, селищним, міським радам необхідні дані щодо їх обліку.

Законом можуть бути встановлені також інші права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

Члени особистих селянських господарств беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах у порядку, встановленому законом.

Корисні посилання

Див. також

Вихід із членства особистого селянського господарства

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 1 Закону України “Про особисте селянське господарство” (далі - Закон) особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуватись вимог цього закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність , пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності

Облік особистих селянських господарств

Стаття 8 Закону України "Про особисте селянське господарство" встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про особисте селянське господарство" Особисті селянські господарства підлягають обліку.Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки відповідно до Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 квітня 2017 року № 572. Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма № 1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.

У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у даних формах зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.

При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання письмової заяви уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради. У разі ведення форми № 1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми № 1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею 11 Закону, проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.

Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства.
Файл:Форма №1.doc
Файл:Форма №3.doc

Вихід із членства в особистому селянському господарстві

Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві до відповідної ради.

У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.

Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норм законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства. Таку довідку видає сільська, селищна або міська рада за місцезнаходженням земельної ділянки. Виключення становлять лише особи, які закінчили або припинили навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнились із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулись для реєстрації до центру зайнятості протягом 6 місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення зі служби.
Також, колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. До зазначених підстав належать наступні:

Якщо ОМС не видасть таку довідку, колишні члени ОСГ не зможуть зареєструватись як ті, що шукають роботу, та набути статусу безробітних у центрі зайнятості.
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Варто зазначити, що згідно Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" повноваження виконавчих комітетів сільських, селщних, міських рад які увійшли до об’єднаної територіальної громади передаються виконавчому комітету який розміщено в адміністративному центрі об’єднаної територіальної громади.

Див. також