Що лікує бодяга?

Що лікує бадяга? Бадяга має місцевоподразнювальну, протизапальну та знеболювальну дію. Рекомендується застосовувати при артритах, ревматизмі та крововиливах. Використовується для поліпшення стану шкіри, перешкоджає появі висипу вугрів, надає глибоко відновлюючу дію.

Як розводити бодягу?

розвести порошок в пропорції 1:4 з кип'яченою водою та відразу покласти на уражене місце; перемішати одну частину порошку з 3 частинами олії та натерти місце, що непокоїть, потім накрити компресним папером, поверх покласти теплу хустку.

Яка особливість губки бодяги?

Тіло пронизане спікулами — тонкими кремнієвими кістяковими голками, зв'язаними між собою органічною речовиною — спонгіном. Поряд з голками іноді зустрічаються амфідиски — стрижні з двома перпендикулярними зірчастоподібними дисками на кінцях. До складу губки входять фосфати, карбонати та органічні речовини.

Бодяга - інструкція, застосування, аналоги … Екстракт бодяги має протизапальну, протинабрякову дію. Зменшує почервоніння і посиніння тканин при синцях, синцях, ударах. Екстракти … See more

БОДЯГА

БОДЯГА (Spongilla) — прісноводні кремнерогові губки, що являють собою колонії кишковопорожнинних тварин родини бодягових (Spongіllіdaceae). На території країн СНД зустрічається близько 20 видів. Найбільш розповсюджені 2 види — Б. річкова — Ephydatіa flіvіatіlіs та Б. озерна — Spongіlla lacustrіs. Ареал розповсюдження Б. дуже поширений.

Прісноводні губки — це нерухомі колонії у вигляді наростів різної форми: молоді — у вигляді кірки 2–3 мм завт., багаторічні колонії масою до декількох кілограмів; у річкової бодяги це грудкуваті нарости до 70 см завд. і 30 см завт., в озерної — кущоподібні пальцеподібні вирости до 1 м завд. на каменях, стеблах, корчах на невеликій глибині. Колір — від сіруватого до зеленого і залежить від водоростей, які живуть у тілі губок. Тіло пронизане спікулами — тонкими кремнієвими кістяковими голками, зв’язаними між собою органічною речовиною — спонгіном. Поряд з голками іноді зустрічаються амфідиски — стрижні з двома перпендикулярними зірчастоподібними дисками на кінцях. До складу губки входять фосфати, карбонати та органічні речовини. При розтиранні голок відчутні поколювання і різкий нудотний запах. Губки зустрічаються влітку; восени колонії відмирають, утворюючи безстатевим шляхом внутрішні бруньки — гемули, оточені щільною оболонкою скупчення клітин. Ці зимуючі бруньки діаметром ≈0,5 мм видно на розломі як жовті або коричневі зернятка. Навесні оболонки гемул лопаються, клітинна маса звільняється, прикріплюється до дна водойми і розвивається в нову молоду губку. Збирають бодягу протягом усього літа та сушать.

Числові показники: втрати в масі при сушінні не більше 10%; при подрібненні часток, які проходять крізь сито з отворами 2 мм у діаметрі, не більше 12%. Органічні домішки (мушлі, гілки, засохлий мул) — не більше 4%, мінеральні — не більше 3%.

Прісноводна губка — стародавній засіб для розсмоктування застійних плям, інфільтратів і гематом, використовується при ревматизмі та невралгії. Має виражені антисеборейні властивості. Широко застосовується в народній і традиційній медицині.

Механізм дії бодяги такий: голочки губки проникають у верхній шар епідермісу, викликаючи розширення судин і місцеве почервоніння та лущення. Бодяга глибоко очищає пори, звільняє вивідні протоки сальних залоз від вмісту, знижує їх активність. Застосовується в косметичній антиакнетерапії.

БСЭ. — М., 1975. — Т. 22; Гурин И.С., Ажгихин И.С. Биологически активные вещества гидробионтов — источник новых лекарственных веществ и препаратов. — М., 1981; Шатохина Р.К. Лекарственное сырье животного происхождения — СПб, 1994.

Інші статті автора

Бадяга (лекарственное средство)

Бадя́га [1] , либо бодя́га [2] (лат. Spongilla ), — лекарственное средство, препарат животного происхождения, обладающий местным раздражающим, противовоспалительным и анальгезирующим действием. Получают высушиванием колоний пресноводных губок из семейства бадяговых ( Spongillidae ): озёрной бадяги ( Spongilla lacustris ), речной бадяги ( Ephydatia fluviatilis ). Назначается при гематомах.

Общие сведения [ править | править код ]

Бадяга — традиционное народное средство от синяков, ушибов, ревматизма, и «колотья в боку». Растертые в порошок высушенные губки применялись для растирания кожи, либо как мазь в смеси с жиром или водой для наложения на кожу. Лекарство из бадяги применялось также как внутреннее средство для лечения золотухи [3] [4] [5] .

Из народной медицины использование бадяги перешло вo врачебную практику в России, а затем и в Европе. Порошок бадяги вывозился из России на экспорт вплоть до Первой мировой войны, и вследствие этого слово badiaga из русского языка вошло в названия нескольких видов пресноводных губок ( Badiaga lacustris , Badiaga fluviatilis ) и использовалось как синонимичное для рода Ephydatia , прежде всего в немецкой традиции. В медицинской литературе XIX века отмечалось применение бадяги после телесных наказаний. В XX веке бадяга на какое-то время вышла из арсенала современной медицины, хотя использовалась в составе гомеопатических средств; так, в 1930-е годы в Европе отмечалось использование настойки « die Badiaga-Tinktur », якобы помогавшей от целого ряда болезней [6] [7] .

Порошок бадяги, несмотря на вред при длительном употреблении, традиционно использовался как косметическое средство как дешёвая замена румян. Румянец при этом вызывается мелкими кровоизлияниями из-за микротравм, причиняемых втиранием в кожу спикул — микроскопических игл кремнезёма [en] , составляющих внутренний «скелет» губки) [5] . Использование этого средства в актёрской среде породило фразеологизм «разводить бодягу» в значении «заниматься пустяками, ерундой», «заводить пустые разговоры» [8] [9] .

Лекарственная форма [ править | править код ]

Порошок для приготовления суспензии для наружного применения.

Фармакологическое действие [ править | править код ]

Оказывает местнораздражающее действие (обусловленное содержанием микроскопических иголок оксида кремния).

Показания [ править | править код ]

Способ применения и дозы [ править | править код ]

Наружно. При ушибах и кровоподтеках: к порошку добавить кипяченую воду, размешать до получения кашицеобразной массы, тампоном наложить на кожу и пальцами (в резиновых перчатках) втирать в кожу; через 20 мин после подсыхания смыть водой.

При радикулитах, ревматических и невралгических болях: к порошку добавить растительное масло, размешать; полученную массу втирать в пораженные участки. При сильном жжении состав смыть водой, при лёгком — оставить на сутки.

Противопоказания [ править | править код ]

Гиперчувствительность, нарушение целостности кожных покровов в местах предполагаемого применения.

Побочные эффекты [ править | править код ]

При продолжительном использовании порошка бадяги для растирания кожа теряет эластичность, приобретает синюшный оттенок, возрастает вероятность кожных заболеваний [5] .

Примечания [ править | править код ]

1. ↑ Жизнь животных. Т. 1 / Под ред. Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — 579 с. — С. 218—219.
2. ↑ГРАМОТА.РУ. Проверка слова: бодяга
3. ↑БадягаАрхивная копия от 7 апреля 2014 на Wayback Machine — Энциклопедический лексикон. т.4. С.-Петербург, 1835; С. 80
4. ↑ Лекарственные растения западной области. (С. 22) // Материалы к изучению естественных производительных сил Западной области. т. 3. Смоленск, 1933.
5. ↑ 123В. В. Телятьев Целебные клады Восточной Сибири. (С. 354—355) // Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1976
6. ↑ «Рыбное хозяйство» № 4, 2006
7. ↑ Фауна СССР. Губки. Том II, выпуск 2. Пресноводные губки. (С. 47) //Изд-во Академии наук СССР, 1936
8. ↑БодягаАрхивная копия от 25 сентября 2013 на Wayback Machine // «Российская газета» — Неделя № 4915 (91)
9. ↑ Русская речь. — 1984. — № 1 (с. 103—1104)

Ссылки [ править | править код ]