Яку рибу не можна ловити в Україні?

Заборонено виловлювати ту рибу, яка занесена до Червоної книги України. Це, наприклад, білуга, осетер, севрюга, стерлядь, карась золотий, дунайський та чорноморський лососі, берш, вирезуб причорноморський, марена дніпровська тощо.

Де вирощують лосось в Україні?

цьогорічок лосося дунайського загальною вагою близько 199 кг», - повідомляє Держагентство. Як зазначається, у межах Чернівецької області випустили 13 882 мальків лосося дунайського, Закарпатської – 10 000 мальків , Івано-Франківської – 1 400.

Де вирощують рибу в Україні?

Серед лідерів із вирощування лососевих видів – західні регіони, а осетрових – Запорізька, Київська, Одеська, Черкаська та Чернівецька області. Сомових видів найбільше вирощують Кіровоградщина та Київщина. Розведення коропових видів риб поширено по всій території України.

Лососеві ферми в україні

Вітчизняне рибництво: де в Україні вирощують веслоноса та інші види риб

Риба є невід’ємною складовою повноцінного раціону людини. Останні статистичні данні свідчать, що в Україні потроху зростає споживання риби на душу населення, яке вже складає близько 12-14 кг на людину на рік. Тим не менше за цими показниками Україна все ще відстає від рекомендованої Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка радить щороку споживати не менше 20 кг на людину.

За даними експертів, близько 80% риби і морепродуктів, які споживаються в Україні, складає імпорт. Решта – це вітчизняна продукція.

Директор бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило спеціально для Agronews проаналізував стан розвитку рибництва в Україні.

Що і де вирощують

Сьогодні в Україні традиційними об’єктами аквакультури залишаються коропові види риб: короп, білий та строкатий товстолобики та їх гібриди і білий амур. Однак останнім часом активно культивують і інші види: райдужну форель, європейського сома, щуку, кларієвого сома, карася, лина, а серед осетрових найпоширенішими є стерлядь, російський осетер, севрюга, білуга, бестер, веслоніс тощо.

Розведення коропових видів поширена по всій території України. Практично в кожній області існує інфраструктура з вирощування коропа, товстолобика або білого амура. Теж саме стосується і вирощування карася, щуки, європейського сома та аборигенних видів риб. Це також пояснюється і наявністю штучних водойм, які можуть бути використання для аквакультури, по всій території України.

Проте в останні роки досить динамічно розвиваються біотехнології із застосуванням установок замкнутого водопостачання або рециркуляційна аквакультура. За останні роки в Україні побудовано кілька потужних рибницьких ферм, які спеціалізуються на виробництві осетрових, лососевих, кларієвого сома, тиляпії, креветок та раків. Кларієвий сом та типяпія відрізняються невибагливістю до умов існування та швидким ростом, що позитивно впливає на їх собівартість і робить цей бізнес в Україні перспективним.

Структура штучних водойм України

За статистичними даними, у минулому році рибницькими господарствами України було вирощено 20,2 тис. тон товарної риби, в тому числі: коропових – 9,6 тис. тон, рослиноїдних – 7,8 тис. тон, сомових – 0,2 тис. тон, осетрових – 0,1 тис. тон, лососевих – 0,3 тис. тон, інших видів – 2,2 тис. тон.

В яких регіонах

За результатами виробництва продукції аквакультури минулого року найкращі результати показали рибогосподарські господарства Сумської (2,9 тис. тон), Черкаської (2,6 тис. тон), Вінницької (1,9 тис. тон) та Кіровоградської (1,5 тис. тон) областей. В перелічених регіонах (як і по всій Україні) основними об’єктами аквакультури є короп та рослиноїдні види. Ця тенденція незмінна вже довгий час.

Найбільших результатів з виробництва сомових видів (переважає вирощування європейського сома) досягли Кіровоградська, Харківська та Київська області. За останні роки все більше вирощують кларієвого або мармурового сома, що є найбільш розповсюдженим об’єктом аквакультури для рециркуляційних системи (установок із замкнутим водопостачанням). Також слід зауважити, що із розвитком рециркуляційної аквакультури все більше розповсюдження займає виробництво тиляпії.

Осетрових видів найбільше вирощують рибницькі господарства, що розташовані у Запорізькій, Черкаській, Одеській, Чернівецькій та Київській областях. Розвиток осетрівництва в Україні в останні роки пов’язують також з розвитком рециркуляційної аквакультури, в меншій мірі також з розвитком садкового рибництва. Провідні господарства України, які займаються вирощуванням осетрових видів риб це: ТОВ «Осетр» (Київська область), ПП «НВСП «Бестер» (Київська область), ПрАТ «Чернігіврибгосп» (Чернігівська область), ТОВ «Українське сервісне підприємство» (Київська область), ПП «Фортуна-ХХІ» (місто Київ), ТОВ «Kind fish» (Київська область), «Одеський осетринницький комплекс» (Одеська область), ФГ «Ішхан» (Чернівецька область), ТОВ «Оазис Бисан» (Миколаївська область), ГК «Аквасвіт», ТОВ «Аква Топ» (м. Одеса), ТОВ «НВЦ «Форель» (Волинська область), ДП «Іркліївський риборосплідник» (Черкаська область), ТОВ «Бріг ЛТД» (Запорізька область), ТОВ «Біосила» (місто Київ), ТОВ «Олеся» (Херсонська область).

Лососівництво в Україні представлено здебільшого вирощування райдужної форелі. Традиційно виробництво форелі здійснюється у Західних областях, в гірській місцевості. Взагалі форелівництво України базується на особливостях існуванню цієї чудової риби: низькі температури води, висока проточність та якість води. Найбільш відомі форелеві господарства підприємства – ТОВ «НВЦ «Форель» (Волинська область), ФГ «Ішхан» (Чернівецька область), ФТ «Голуба нива» (Закарпатська область), ПрАТ «Закарпатський рибокомбінат» (Закарпатська область), ТОВ «Тріон» (Рівненська область), ПП «Каскад» (Волинська область), ФГ «Галицьке джерело» (Львівська область).

Переваги вирощування риби в рециркуляційній системі

Передумовою шаленого розвитку української рециркуляційної аквакультури стало мінімальне регулювання з боку держави цього напрямку аквакультури.

Рециркуляційні системи підприємці можуть будувати власній земельній ділянці, облаштовувати у придбаній будівлі або споруді, в павільйоні, підвалі будівлі, навіть у власному гаражі. В порівнянні з іншими напрямками аквакультури рециркуляційна ферма це мінімум дозволів, високотехнологічне та ресурсоощадне виробництво, повністю контрольовані умови для об’єктів аквакультури.

Виробництво товарної продукції рециркуляційної аквакультури пов’язане з можливістю повної або часткової переробки сировини та виробництва готової продукції. А це створює додану вартість виробництва, можливість більш ефективної реалізації продукції тощо.

Для чого підходить

На даний час, підприємці України зацікавились виробництвом кларієвого сома та тіляпії. Досить поширеним в рециркуляційних системах є осетрівництво, здебільшого для виробництва чорної ікри. Найвідоміші аквапідприємці, які займаються вирощуванням цих об’єктів розведення – це ТОВ «Лаурен аквакультура» (Рівненська область), ТОВ «Аква Систем Органік» (Київська область), ТМ «Catfish from Pavlysh» (Кровоградська область), Перша міська рибна ферма ТМ «Хочу сома» (місто Київ). Яскравим прикладом розвитку цього напрямку є досвід 39-річного аквафермера з Черкащини Леоніда Осадчого, який одним з перших підприємців у приміщенні закинутого цегельного заводу облаштував рециркуляційну аквасистему, де успішно культивує вирощування африканського сома та осетрів.

Проблеми з розвитком марикультури

Україна є морською державною, яка має вихід до двох морів: Чорного та Азовського. На жаль об’єктивні та суб’єктивні причини гальмують розвиток марикультури України (промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів), зокрема вирощування морських видів риб та двостулкових молюсків. Після анексії Криму Російською Федерацією розвиток української марикультури практично законсервований, хоча українських бізнес шукає можливості розвивати цей безумовно перспективний напрямок.

Щодо виробництва продукції марикультури слід відмітити діяльність ТМ «Устриці Скіфії», які спеціалізуються на реалізації та виробництві устриці. Здебільшого культивують тихоокеанську або японську устрицю із посадкового матеріалу, який взятий у відомому риборозпліднику на Заході Франції. Також кілька суб’єктів марикультури спеціалізуються на вирощуванні чорноморської мідії, але об’єм їх виробництва досить незначний.

Вирощування лосося

Відповідно до Закону Норвегії про аквакультуру, штучно вирощенний (фермерський) лосось повинен мати добре здоров'я протягом свого життя. У порівнянні з багатьма іншими країнами, Норвегія має хороший аналіз щодо здоров'я фермерської риби. Норвезький ветеринарний інститут публікує щорічний звіт про стан риб в норвезьких рибницьких господарствах.

У доповіді від 2015 року розповідається про лососевих вошей як особливу ​​проблему для здоров'я риб. Лососеві воші все частіше розвивають стійкість до лікарських засобів, і для риб необхідно проводити повторні обробки.

Атакована паразитом риба втрачає у вазі та стає вразливою до інфекцій, не кажучи вже про втрату товарного вигляду. Лососева воша становить небезпеку і для дикої популяції лососів, але в меншій мірі.

Зараз на виручку виробникам лосося в Норвегії прийшли нові технології. Зокрема, лідер галузі компанія Marine Harvest винайшла футуристичну капсулу для лосося, що є об'єктом яйцевидної форми 44-метрової висоти. А компанія SalMar розробила підводну конструкцію, яка своїми обрисами і розмірами нагадує супертанкер. Призначення цих нестандартних «садків» - занурювати рибу на таку глибину, на якій лососева воша неминуче загине.

Ще одним засобом боротьби з вошами є спеціальний робот (підводний дрон) з комп'ютерним зором, розроблений норвезькою компанією Beck Engineering.

Принцип розпізнавання зображень схожий з принципом, закладеним в програмну платформу з розпізнавання особи власника в сучасних смартфонах і ноутбуках. Але працює все це трохи швидше, оскільки ціль аж ніяк не статична. Софт аналізує відеопотік, який передається камерами дрона, і якщо комп'ютер отримує сигнал, починає працювати вже лазерна установка, яка випромінює зелений промінь з довжиною хвилі в 530 нм.

Паразити зажарюються миттєво, а рибам цей лазер не шкодить - луска відображає промені. Одна установка може в день знищувати десятки тисяч паразитів.

Пристрій вже використовують більш ніж 100 рибних ферм в Норвегії. У минулому році з ними почали працювати і рибні ферми Шотландії.

Весь лосось у Норвегії вакцинований. За даними Норвезького ветеринарного інституту, сучасні вакцини забезпечують в цілому хороший захист від найбільш важливих бактеріальних інфекцій у лосося. Завдяки програмі вакцинації хвороби, які зазвичай викликають високу смертність, наприклад фурункульоз, вібріоз й холодний ватервібріоз, тепер знаходяться під контролем.

Захист від вірусних захворювань є більш складним завданням. Можливі побічні ефекти, пов'язані з вакциною. Однак, оскільки за останні роки вакцини покращились, і необхідні дози ін'єкцій тепер нижчі, побічні ефекти, які представляють собою проблему зі здоров'ям для риб, сьогодні є рідкісними.

Антибіотики в лососі

З 1987 року лікування антибіотиками при виробництві лосося скоротилося на 99 відсотків. У 2015 році загальне споживання антибіотиків у виробництві лосося відповідало 0,18 г на метричну тонну виробленого лосося. Фактично, обробляється менше одного відсотка всього лосося.

За даними Норвезького ветеринарного інституту, кількість антибіотиків у норвезькій аквакультурі дуже невелика. У 2015 році продажі антибіотиків для вирощуваної риби в Норвегії склали в цілому всього 301 кілограм активної речовини. При цьому, загальна кількість вирощеного лосося і форелі в Норвегії за 2016 рік склала 1 300 000 тон.

На сьогоднішній день через лікування антибіотиками проходить менше 1% всієї вирощеної риби.

На кілограм живої ваги лосося в Норвегії припадає 0,00034 грама антибіотиків. Для порівняння: на кілограм курячого м'яса, виробленого в США, припадає 1 грам антибіотиків.

Таким чином, ефективні вакцини та профілактичні заходи призвели до того, що в індустрії аквакультури Норвегії сьогодні майже не використовуються антибіотики.

Нові захворювання

Оскільки Норвегія має відносно коротку історію інтенсивної аквакультури, не дивно, що з'являються нові хвороби. Саме тому, індустріальні гравці норвезької аквакультури обмінюються знаннями про ці захворювання для оперативного пошуку ефективних рішень.