Як можна захистити ліс?

Не забувайте про правила поведінки в лісі: відпочивайте у спеціально облаштованих місцях для кемпінгу та користуйтеся екостежками. Зберігайте тишу в лісі – не вмикайте голосно музику і не шуміть, не залишайте після себе сміття та багаття. Оберігайте лісові рослини: не ламайте гілки дерев та кущів, не зривайте квіти.

Чому гинуть ліси?

Ліси гинуть від пожеж, незаконної вирубки, природних катастроф, впливу комах-шкідників, хвороб та інших причин. Скорочення площі лісових масивів веде до непоправних негативних процесів, що мають глобальне значення для всієї природи і життєдіяльності всього людства.

Що росте в лісу?

Найбільш поширені дерева в лісі: ялина, сосна, береза, осика, вільха, дуб, липа, ясен, клен,модрина. Під шатром високих дерев ростуть чагарники: калина, ліщина, шипшина, малина, на вологих ділянках – смородина. А нижній поверх займають трави, гриби, мохи, лишайники.

Короїди – загроза для лісу

Охорона природи і раціональне використання природних ресурсів в умовах швидкого розвитку промисловості, транспорту і сільського господарства є одним з найважливіших завдань, вирішення якого нерозривно пов’язане з охороною здоров’я населення, забезпечення необхідних умов для продуктивної праці та відпочинку.

В економіці нашої країни ліси відіграють важливу роль. Вони являються високоякісною деревиною для промисловості, мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне та кліматичне значення. Все це вимагає від нас раціонального використання лісових багатств та збільшення продуктивності лісів.

Однією з причин, що знижує продуктивність лісів, викликає всихання молодих дерев на великих площах і призводить до зниження якості заготовлених лісоматеріалів, є шкідники. Особливо великої шкоди завдають короїди. Пошкоджена ними деревина довго не зберігається, а в корі знижується якість дубильних речовин.

Короїди (Ipidae) – небезпечні шкідники лісів, садів та парків, які поселяються на деревах під корою і в корінні, а частина видів проточує ходи в деревині. Заселяють короїди як зрубані дерева, їх рештки, так і практично здорові, але ослаблені з тих чи інших причин. Різні види заселяють різні частини дерев, де роблять специфічні для кожного з них складні ходи.

Спосіб життя окремих короїдів наклав відбиток на їх зовнішню та внутрішню будову, хоча, безпосередньо всі види даної родини мають спільні характерні риси. Тіло короїдів циліндричної форми, переважно коричневе, або чорне. Голова невелика за розміром, у деяких родів, зверху прикрита передньогрудьми. Для жуків цієї родини характерні короткоколінчасті, булавовидні вусики. Щиток маленький, трикутний, інколи непомітний. Надкрила з борозенками, вкриті волосками або лусочками. Вершина надкрил вдавлена і утворює так звану «тачку» з зубцями різної форми, які завжди чітко виражені у самців, а в самок згладжуються, утворюючи горбочки. За допомогою «тачки» жуки видаляють з ходів шматочки кори й деревини.

Найпоширенішим видом, який стрімко розширив свій ареал і призвів до масових уражень хвойних порід являється – Короїд верхівковий (Ips acuminatus Gyll.). Зустрічається він на хвойних деревах різного віку. Розвивається на вершині й гілках, часто уражує зону перехідної кори. На деревах 20-60-ти річного віку заселяє весь стовбур, охоче розвивається на «порубочних рештках». Пізніше переходить і на практично здорові сосни.

Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темно-коричневий, циліндричний, на схилах надкрил, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, округле,біле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітко виражена, світло-коричнева. Лялечка 3,5 – 4 мм завдовжки, біла, напівпрозора. За рік розвивається дві генерації верхівкового короїда. Зимують під корою жуки і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів.

Шкоду лісовим насадженням завдаютьяк дорослі особини так і їх личинки. Першою ознакою ушкодження дерев є зміна кольору хвої. Спочатку вона світліє, потім жовтіє, стає рудого забарвлення і осипається. Причому першими засихають високі дерева з товстими стовбурами і широкою кроною. Якщо заселення було масовим, то в міру росту личинки виїдають шар кори, по якому відбувається сокорух, спричинюючи їхню загибель. Деякі види короїдів пошкоджують і заболонь - більш глибокий шар деревини.

Діяльність всіх стовбурових шкідників небезпечна ще й тим, що після пошкодження кори відбувається зараження деревини грибковими хворобами (синява деревини, гниль деревини) та нематодами (черевоподібні нематоди деревини).Якщо дерево уражено шкідниками досить активно, то воно гине практично відразу. Якщо ні, то всихання лісових насаджень наступає через кілька років. За сприятливих умов колонія верхівкового короїда може знищити дерево за один-два тижні.

Система заходів боротьби з короїдами охоплює різні аспекти лісозахисту й складається з комплексу методів і прийомів. Розрізняють три головних напрямки лісозахисту: планово-організаційний, оперативно-господарський і безпосереднє знищення шкідника.

Планово-організаційні заходи розробляютьв перспективних планах, в яких поряд з іншими роботами передбачаються й заходи щодо лісозахисту. До них належать заходи, спрямовані проти появи вітровалів і лісових пожеж, які є причиною спалаху вогнищ шкідників. Плануванням передбачається також підтримання лісонасаджень в доброму санітарному стані.

Оперативно-господарські заходи виключають можливість появи шкідника, або знижують їх чисельність. До цього складного комплексу входять різні види господарської діяльності й спеціальні заходи, такі як: своєчасне виявлення шкідника, сигналізування про його появу, облік і визначення чисельності комах і розробка на цій основі заходів або попередження спалаху шкідника. Також до оперативно-господарських заходів належать своєчасне відведення і розробка пошкоджених, ослаблених і заселених шкідниками дерев, своєчасне вивезення заготовленої деревини, очищення місць рубок, обкорування або хімічна обробка необкореної деревини і пнів, вирубка пригнічених дерев, на яких відбувається масовий розвиток шкідників.

Безпосереднє знищення шкідника включає комплекс фізичних, хімічних, біологічних методів, а саме: обкорування зрубаної деревини, розробка вітровалу, спалювання «порубочних решток», вирубування ослаблених і свіжозаселених дерев, обробка інсектицидами, або біопрепаратами. Серед біологічних методів боротьби з шкідниками широко застосовують мурашки з роду Formica, відомі під загальною назвою руді лісові мурашки. Короїдів також знищують комахоїдні птахи, особливо дятли.У ходах короїдами живляться клоп Scolopos celispulchella Zett., жуки — Tachytanana Gyll., Dromius fenestratus F., Nudobins lentus Grav., ThanasimusformicariusL., личинка мухи Loinchaea seitneri Hand., тощо.На личинках і лялечках паразитують браконіди — Meteorus albicornis Ruth., Bracon initiatellus Ratz., Dendrosoter protuberans Nees., хальциди — Conostigmus pusillus Ratz., Rhoptrocerus xylophagorum Ratz. та ін.

Всі ці заходи необхідно проводити в стислі терміни, інакше вони не дадуть бажаних наслідків.

Вик. Провідний фахівець Кравець П.А.

Завідувач ВФА Гончаревич Т.Г.

• МІЖНАРОДНИЙ РІК ЗДОРОВ'Я РОСЛИН 2020 / INTERNATIONAL YEAR OF PLANT HEALTH 2020
• Про лабораторію
  • Структура лабораторії
  • Атестат про акредитацію
  • Історія створення фітосанітарної лабораторії
  • КОМПЛЕКТ ДОКУМЕНТІВ
  • Розмір середніх проб рослинної сільскогосподарської продукції
  • Перелік платних послуг
  • Поширення по районах
  • Перелік регульованих шкідливих організмів
  • Амброзія полинолиста
  • Бактеріальний опік плодових
  • Золотиста картопляна нематода
  • Повитиця польова
  • Західний кукурудзяний жук
  • Американський білий метелик
  • Південно-американська томатна міль
  • Державні сайти
    • Президент України
    • Верховна Рада України
    • Урядовий портал
    • Міністерство аграрної політики та продовольства
    • Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
    • Державна установа "Центральна фітосанітарна лабораторія"
    • Головне управління Держпродспоживслужби України у Волинській області
    • Вимоги України
    • Вимоги ЄС
    • Вимоги КНР
    • Вимоги Республіки Індія
    • Фітосанітарні вимоги Республіки Білорусь
    • Фітосанітарні вимоги Турецької Республіки
    • Директиви
    • МСФЗ №1-34
    • МСФЗ №12
    • МСФЗ №15
    • МСФЗ №35
    • МСФЗ №36
    • МСФЗ №45
    • МСФЗ №47
    • СТАНДАРТ ЄОКЗР PM 916