Скільки росте жимолость?

Жимолость — рослина-довгожитель, до 50 років кущ може рости і плодоносити, розростаючись у розмірах до 2 метрів. Листя овальне, супротивне, сизо-зелене, з легким восковим нальотом, довжиною 4-8 см и шириною до 3 см. Квіткові бруньки закладаються на пагонах минулого року.

Де росте жимолость?

Жимолость їстівна (Lonicera edulis), або Бружмель їстівний — лікарська рослина, чагарник з їстівними плодами, вид роду жимолость (Lonicera) родини жимолостеві (Caprifoliaceae). Росте в природі в Східному Сибіру і на Далекому Сході Росії, а також у Кореї і Китаї.

Що краще жимолость чи лохина?

І канадці її нерідко рекламують слоганом «краще, ніж лохина». У прихильників жимолості чимало причин вважати цю ягоду ціннішою, ніж лохина - її плоди містять в два рази більше вітаміну А, в три рази більше заліза і фосфору, в чотири рази більше кальцію і т.

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна (Lonicera edulis), або Бружмель їстівний [1] — лікарська рослина, чагарник з їстівними плодами, вид роду жимолость ( Lonicera ) родини жимолостеві ( Caprifoliaceae ). Росте в природі в Східному Сибіру і на Далекому Сході Росії, а також у Кореї і Китаї.

За даними сайту The Plant List, нині Lonicera edulis вважається синонімом Lonicera venulosa subsp. Edulis (Turcz. ex Freyn) Vorosch. [2]

Зміст

Ботанічний опис [ ред. | ред. код ]

Листопадний чагарник до метра-півтора заввишки. [3] . Молоді пагони тонкі, запушені, зелені, місцями з фіолетовим відтінком. Старі біля основи досягають товщини 3 см, кора на них жовтувато-бура, без запушення, відшаровується вузькими смужками. Крона густа, куляста.

Листя довгасто-ланцетне з загостреними вершинами, довжиною до 7 см, з дископодібними прилистками, зрослими з короткими черешками. Молоде листя густо запушене, на старому — запушення рідке або відсутнє.

Квітки жовтуваті, воронкоподібні, розташовані парами в пазухах листків. Час цвітіння в Україні — початок квітня. Квіти витримують заморозки до −4 (за іншими даними, до −6 градусів).

Плоди темно-блакитні з сизим восковим нальотом, довжиною 9—12 мм, форма різноманітна: циліндричні, довгасто-еліптичні, інколи округлі. Дозрівають у кінці травня-червні. М'якоть соковита, червоно-фіолетова.

Насіння дрібне, світло-коричневе, довжиною близько 2 мм.

У місцях свого природного росту бружель їстівний утворює великі зарості у вигляді підліску мішаних лісів. Зарості найчастіше розміщені в сирих місцях гірських схилів, по вирубках, узлісках, берегах і заплавах рік, по околицях торф'яників і мохових боліт [3] .

Застосування [ ред. | ред. код ]

Плоди цього виду жимолості їстівні, на смак кисло-солодкі, кислі з приємною гірчинкою або солодкі (залежно від сорту та складу ґрунту). Їх споживають у свіжому вигляді, а також роблять варення, компоти, соки. Нарівні з іншими їстівними видами використовується в селекції, з метою виведення більш великоплідних і врожайних сортів.

Іноді жимолость їстівну вирощують як декоративну рослину.

Вирощування [ ред. | ред. код ]

Непримхлива, але у посуху потребує поливу.

Абсолютно морозостійка, найбільш рання ягода в умовах України.

На відміну від лохини, брусниці тощо не потребує перезволожених рихлих ґрунтів, але теж надзвичайно корисна.

Розмножується насінням (батьківські ознаки зберігаються неповністю) або живцюванням.

Живцювати жимолость складніше, ніж смородину, але легше, ніж, наприклад, троянди.

Можна або пригинати гілочки до землі, або зрізати молоді пагони і висаджувати у вологу землю під кутом. Необхідний парник, яким можуть слугувати банка або сулія.

Урожайність жимолості невисока, швидкість росту помірна.

Сорти [ ред. | ред. код ]

В Україні поширені сорти Бахчарська, Вітамінна, Голубе Веретено та інші.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Назва згідно з даними: Lonicera edulis Turcz. plantarium.ru. Архів оригіналу за 22 березня 2016 . Процитовано 23 липня 2014 .
2. ↑Lonicera edulis Turcz. ex Freyn. The Plant List. Архів оригіналу за 22 липня 2020 . Процитовано 23 липня 2014 .
3. ↑ абМитюков А. Д., Налетько Н. Л., Шамрук С. Г. Дикорослі плоди, ягоди і їх застосування. — Мінськ : Ураджай, 1975. — С. 46-48. — 130 000 прим.

Література [ ред. | ред. код ]

• Дерева і чагарники СРСР / Под ред. П. І. Лапіна. — М., 1966. — С. 533-534.
• Дерева, чагарники і ліани: Довідковий посібник / Н. Б. Гроздова, В. І. Некрасов, Д. А. Глоба-Михайленко. Під ред. д-ра біол. наук В. І. Некрасова. — М., 1986. — С. 121.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• ЖИМОЛОСТЬ | Фармацевтична енциклопедія[Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Вирощування жимолості їстівної: сорти, посадка та догляд[Архівовано 2 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Стаття про їстівні види жимолості на сайті GardenWeb[Архівовано 3 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Детальний опис жимолості їстівної і корисні поради по вирощуванню[Архівовано 15 лютого 2015 у Wayback Machine.]

• Вікідані: Q60384872
• Віківиди: Lonicera caerulea subsp. edulis
• GRIN: 22560
• IPNI: 77203454-1
• ITIS: 823531
• NCBI: 180064
• Plant List: tro-50041129
• PLANTS: LOCAE
• POWO: urn:lsid:ipni.org:names:77203454-1
• Tropicos: 50041129

Опис та характеристика рослини Жимолость синя

Рослина жимолость (лат. Lonicera) – типовий рід родини Жимолостеві, представлений приблизно двомастами видами в'юнких, повзучих або прямостоячих чагарників. Латинську назву жимолость отримала на честь німецького науковця Адама Лоніцера, хоча Карл Лінней віддавав перевагу назві «капріфоль» – саме жимолость капріфоль (запашна) найчастіше вирощувалася тоді в європейських садах.

У природі жимолость поширена в Північній півкулі, але найбільше видів цієї рослини зростає в Східній Азії та Гімалаях. Сьогодні в садах культивується як в'юнка жимолость, вирощувана найчастіше для вертикального озеленення, так і жимолость садова, що викликає зацікавлення і як декоративна рослина, і як джерело смачних та корисних плодів.

Декоративне, їстівне, протиерозійне.

У плодах жимолості містяться цукри (галактоза, сахароза, глюкоза і фруктоза), органічні кислоти (щавлева, бурштинова, лимонна і яблучна), провітамін А, вітамін С, вітаміни В1, В2, В9, мікроелементи (калій, магній, залізо, кремній, кальцій, фосфор, натрій, йод, цинк і мідь), а також пектини та дубильні речовини. У зв'язку з цим ягоди жимолості здатні підвищувати шлункову секрецію і підсилюють переварюючу властивість шлункового соку. Мають вони жовчогінну, сечогінну, антицинготну, загальнозміцнюючим, в'язким, проносним, протигрибковим, противірусну, антиоксидантну і антибактеріальну дію. Народні цілителі використовують їх при лікуванні хвороб шлунка, проносів і запорів, гіпертонії, анемії, а також з лікувально-профілактичною метою, як жарознижуюче, сосудоукрепляющее і полівітамінний засіб при серцево-судинних захворюваннях. Сік ягід жимолості виводить лишаї, відвар ягід очищає очі, знімає больові відчуття в роті і горлі. Користь жимолості не тільки в її їстівних ягодах - корисні і неїстівні види рослини, такі, як жимолость каприфоль. Наприклад, відваром з її гілок лікують нирки, підвищують апетит у ослаблених затяжний хворобою людей, миють голову для зміцнення коренів волосся. Тибетські цілителі застосовують препарати з кори жимолості як болезаспокійливий засіб при головному болю і суглобовому ревматизмі. Відваром кори і гілок жимолості лікують водянку. Екстракт жимолості, що володіє отшелушивающим дією, застосовується при лікуванні екземи. Вміщені в рослині вітаміни, поліфеноли, глікозиди, таніни і катехіни роблять жимолость не просто корисним, а іноді необхідним цілющим засобом.

Цвіте в червні — на початку липня.

Цвіте і плодоносить жимолость рано - ягоди достигають щорічно вже в кінці червня або на початку липня. Дозрілі плоди багатьох сортів дуже швидко опадають, тому здійснювати збір жимолості потрібно вчасно, інакше можна позбутися більшої частини врожаю. Як тільки ягоди придбали темно-синій колір, настав час їх збирати. Якщо ви вирощуєте неопадающіх сорт, то можна почекати ще тиждень, а якщо ягоди вашої жимолості опадають швидко, то збирати урожай найкраще струшуванням плодів з гілок на постеленний під кущем тканину або плівку - таким чином ви знімете тільки стиглі ягоди.

Жимолость розмножується насінням, діленням куща, зеленими, здеревілими і комбінованими живцями, а також відведеннями. У кожного з цих способів є свої плюси і свої мінуси. Наприклад, розмноження їстівної жимолості насінням здійснити нескладно, але в зв'язку з тим, що жимолость рослина перекрестноопиляемое, властивості батьків в потомстві не зберігаються і, як правило, нові рослини поступаються в якості батьківським. Тому насіннєвий спосіб розмноження використовується в основному для селекційних експериментів. Діленням куща можна розмножувати рослини, яким вже виповнилося 6 років, а коли куща жимолості виповниться 15 років, це буде вже занадто складно зробити навіть за допомогою сокири і пилки. Тому найефективнішими способами розмноження можна вважати живцювання жимолості і розмноження відводками. І тим не менше ми готові дати вам інформацію про кожного з цих способів, щоб ви самі визначили, який з них вам більше підійде.

Росте жимолость швидко, живе і плодоносить довго – до 80 років. Источник: https://floristics.info/ua/statti/sad/2407-zhimolost-posadka-j-doglyad-rozmnozhennya-i-vlastivosti.html

Будова рослини

листопадна рослина, що досягає у висоту двох-двох з половиною метрів. Пагони прямостоячі, злегка зігнуті, крона компактна. Кора бура з сірим або червоним відтінком, так само легко, як і кора жимолості їстівної, відділяється від стовбура смугами.

Листки довгасто-еліптичні або яйцеподібно-довгасті, 2,5(0,8–4,5) см завдовжки та 1(0,4–3) см завширшки, загострені або тупуваті, біля основи закручені, розсіяноволосисті, молоді — злегка опушені.

Квітки на квітконіжках, коротших від віночка. Віночок жовтувато-білий, зовні опушений, 12–15 мм завдовжки. Тичинки виступають з віночка, маточка довша від тичинок. Чашечка маленька, з малопомітними зубцями.

Як тільки ягоди придбали темно-синій колір, настав час їх збирати. Якщо ви вирощуєте неопадающіх сорт, то можна почекати ще тиждень, а якщо ягоди вашої жимолості опадають швидко, то збирати урожай найкраще струшуванням плодів з гілок на постеленний під кущем тканину або плівку - таким чином ви знімете тільки стиглі ягоди. Плоди жимолості їстівної завдовжки від 9 до 12 мм темно-синього кольору з сизим нальотом залежно від сорту мають різну форму – округлу, еліптичну, циліндричну. М'якоть плодів жимолості червоно-фіолетового кольору.

Біологічна класифікація

Жимолость синя - сорти

При наведенні на скорочення, воно розшифровується

Насіння, сорти