де в україні росте калган

де в україні росте калган

Де в Україні росте калган

Перстач прямостоячий (калган) знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Калган має в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію.

Де росте корінь калгану в Україні?

В Україні цей корінь має назву перстач прямостоячий, — розповідає Іван Просяник. — Це багаторічна трав'яниста рослина. Росте вона в основному біля текучої води, на мокрих луках, болотах, полонинах, у рідких дрібнолистяних вологих лісах. Кеш

Де росте корінь калгану?

Калган корінь якого містить безліч дубильних речовин, має терпкий смак і здатний окислюватися на повітрі, росте в Росії та Європі, Китаї, Індонезії, Таїланді. Рослині потрібен помірний клімат, він любить вологу територію, тому зустрічається в лісостепах і степах. Кеш

Де росте рослина калган?

Багаторічна рослина перстач прямостоячий - цінна лікарська сировина, поширена по всій Україні. Меншою мірою калган зустрічається в степовій зоні, найсприятливіші умови для його розвитку зосереджені в лісостеповій зоні. Кеш

Калган фото та опис де росте

Перстач прямостоячий, калган

лікарські рослини

Багаторічна трав'яниста рослина до 25 см заввишки. Кореневище коротке, нерівномірно потовщене, циліндричне, здерев'яніле, ззовні темно-буре, на зламі червонувате. У сприятливих умовах кореневище може досягати до 8 см у діаметрі. Стебло розгалужене, прикореневі листки трійчасті або п'ятірні на довгих черешках, стеблові - трійчасті, сидячі, з двома прилистками. Квітки золотисто-жовті, на досить довгих квітконіжках, віночок чотирипелюстковий. Плід - багато-горішок, горішки нирковидні, світло-коричневі. Цвіте з травня по вересень [14].

Сировиною є кореневища (Rhizoma Tormentillae), які викопують у вересні-жовтні або квітні-травні [13].

Ареал євразійський [4], зростає калган на більшій частині території України, крім Криму; на Поліссі та в Лісостепу трапляється часто, в Степу - тільки по долинах річок [6, 10, 11]. Межа масового поширення проходить південніше м. Чернівці, через Черкаси та Харків [14].

Конкурентно слабкий вид з широкою еколого-ценотичною амплітудою, геліофіт, помірний сціофіт, слабкий ацидофіл, мезотроф і гігромезофіт [1, 7]. Фітоценотичний оптимум - луки і галявини лісів з оліготрофним заболочуванням, де продукція і урожайність кореневищ є максимальними [7]. Мало-вибагливий до багатства грунту (від бідних до небагатих мезотрофних): може зростати на піщаних грунтах у сосняках, на торфових болотах, на грунтах з рН 4,0-7,0 [1]. У Карпатах підіймається вище 1000 м н.р.м.

Калган проявляє вибіркову вибагливість до вологості: зростає на вологих, навіть перезволожених лісових галявинах, узліссях, вирубках, зволожених трав'янистих ділянках, схилах, луках, по берегах річок, що заростають, та заболочених річкових терасах [5, 12, 15], однак надає перевагу відкритим сируватим ділянкам, де формуються зрілі популяції з найвищими показниками життєвості [2]. Поліпшення освітленості на надмірно зволожених ділянках прискорює темпи росту перстачу та підвищує вміст дубильних речовин у кореневищах [13].

Значних за площею масивів калган не утворює, частіше зростає фрагментарно або розсіяно. Продуктивність підземних органів у природних умовах обмежена. Найвищою продукція кореневищ є в популяціях, в яких середній вік особин не перевищує 6 років [7].

Стан природних ресурсів та їх охорона

Сировинний ареал калгану охоплює Полісся та Карпати [9]. Він не утворює типових високопродуктивних масивів, придатних для заготівлі сировини. Фрагментарний характер зростання ускладнює організацію заготівлі. Запаси сировини в Україні обмежені, близько 40% ресурсів знаходяться на забрудненій радіонуклідами території [8]. Можливе вирощування в культурі [3]. Заготівля калгану в природних локалітетах підлягає суворому контролю.

Перстач прямостоячий (калган) знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей.

Використання лікарської сировини

Калган має в'яжучу, тонізуючу, протизапальну, протимікробну та кровоспинну дію. Відвар застосовують при гастроентероколітах, проносах, шлункових, кишкових та гемороїдальних кровотечах, недокрів'ї; зовнішньо - при пародонтозі, а також при стоматитах, гінгвітах, ангінах, ранах, виразках, опіках, захворюваннях шкіри [2, 6, 12]. Кореневища входять до складу шлункових та в'яжучих зборів. Надземну частину рослини в народній медицині використовують у вигляді настою, як антигельмінтний та діуретичний засіб.

1. Вайчюнене Я.Л. Лапчатка прямостоячая в лесных сообществах юго-восточной части Литовской ССР // Охр. и рационал. использ. генофонда древес, пород и недревес, растит, леса: Тез. докл. - Каунас: Гирионис, 1985. - С. 15.
2. Василъченко Т.И. Возрастной состав ценопопуляций лапчатки прямостоячей на усыхающих сфагновых болотах // Растит, ресурсы. -- 1981. - 17, вып. 2. - С. 190-193.
3. Васфилова Е.С., Иванова Г.Л. Опыт выращивания Potentilla erecta (L.) Raeusch. на Среднем Урале // Растит, ресурсы. - 1989. - 25, вып. 1. - С. 67-73.
4. Зиман С.М., М'якушко Т.Я. Життєві форми роду Potentilla L. у флорі України // Укр. ботан. журн. - 1987. - 44, №5. - С. 58-62.
5. Зинченко Т.В., Стахив И.В., Мякушко Т.Я. и др. Лекарственные растения в гастроэнтерологии. - К.: Наук, думка, 1990. - С. 88-89.
6. Кархут В.В. Ліки навколо нас. - К.: Здоров'я, 1978. - С.130-131.
7. Крылова И.Л., Капорова В.И. Урожайность корневищ Potentilla erecta (L.) Raeusch. в природных сообществах Европейской части СССР и экспресс-методы ее определения // Растит, ресурсы - 1989. - 25, вып. 3. - С. 339-348.
8. Мінарченко В.М. Дикорослі лікарські рослини: Нац. доп. про стан навкол. природ. середовища в Україні // Рідна природа. - 1994. - №4-5. - С. 48-49.
9. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин. - Луцьк: Едельвіка, 1996. - 178 с.
10. Мякушко Т.Л., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений Украины. - К.: Наук.думка, 1982. - С. 64.
11. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарственные растения. - К.: Урожай, 1991. - С. 91-92.
12. Тихонова В.Л. Лапчатка прямостоячая // Биол. фл. Моск. обл. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. - С. 67-77.
13. Шупінська М.Д., Карпович В.Н. Фармакогнозія. - К.: Здоров'я, 1964. - С. 214.
14. Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР, 1954. - Т. 6. - С. 141-142.
15. Царик Й.В. Зміни параметрів популяції Potentilla erecta (L.) Raeusch. за градієнтом вологості субстрату // Укр. ботан. журн. - 1998. - 55, №1. - С. 33-37.

Калганівка

Калганівка, калганка — традиційна українська гірка настоянка горілки на калгані. Для класичної настоянки використовують дикий або лікарський калган (наукова назва альпінія), що росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях і лісових галявинах. Нині в промисловому виробництві також застосовують його аналог — перстач прямостоячий.

Завдяки простому рецепту й відмінному смаку настоянка дуже цінується серед любителів домашнього спиртного. П'ється калганівка дуже легко і в невеликих кількостях не викликає похмілля. Разом з тим вживати її треба обережно, оскільки впливає на тиск.

Про неї у творі «Енеїда» згадує Іван Котляревський

Зміст

Приготування [ ред. | ред. код ]

Складники [ ред. | ред. код ]

Рецепт [ ред. | ред. код ]

Залити горілкою (спиртом) висушені корінці кореня калгану, можна їх порізати на 2—3 частини. Витримувати 10—14 днів з періодичним збовтуванням вмісту. В результаті отримується напій коньячного кольору, з тонким ароматом і смаком.

За іншими рецептами додається коріння солодки, що пом'якшує смак калганівки, робить її більш м'якою і цілісною; кавові зерна, які надають більш насичене забарвлення.

Корисні якості [ ред. | ред. код ]

Вважається, що в помірній кількості (по 30 г — вдень і ввечері) лікує шлункові хвороби, від захворювання статевої залози. У народній медицині, враховуючи дезінфекційну і бактерицидну дію, використовується проти гнійників, прищів і фурункулів: порошком із розтертого кореневища посипають уражене місце. Широке застосування в народній медицині отримала настоянка калгану як засіб для чоловічої потенції. [2]

Примітки [ ред. | ред. код ]

  1. ↑Котляревський І.П. «Енеїда», I, 28. Архів оригіналу за 19 січня 2018 . Процитовано 19 січня 2018 .
  2. ↑Перстачу прямостоячого (Калгану) кореневища. Ліктрави (uk-UA). Архів оригіналу за 26 січня 2020 . Процитовано 26 січня 2020 .

Джерела [ ред. | ред. код ]

  • Клиновецька З. Страви й напитки на Україні. — Київ-Львів, 1913.
  • Готуємо калганівка — настоянку кореня калгану на горілці [недоступне посилання з липня 2019]
  • Калганіка [недоступне посилання з липня 2019]
  • Народні рецепти. Лікування захворювань лікарськими рослинами. Поради на кожен день [недоступне посилання з липня 2019]
  • Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні

Подібні статті

Останні статті

Категорії