Дернова земля – це джерело корисних речовин, необхідних для росту та розвитку будь-яких рослин. У складі ґрунту багато залишків, котрі позитивно впливають на живі організм. Заготівля чорноземів відбувається на початку літа.
Що таке Дернова земля?
Дернова земля була основною в квітникарстві закритого грунту і використовувалася в земляних сумішах для більшості культур. Це важка, але пориста і розсипчата земля, яка містить багато рослинних залишків і багата основними живильними речовинами, яких достатньо для рослин і протягом 2-3 років. Кеш
Як заготовляють дернову землю?
Основними видаими є дернова, листова, перегнійна, торфяна, компостна земля. Про них і піде мова. ✔ Дернову землю заготовляють на луках і пасовищах, краще на старих, багаторічних, які мають добрий злаково-бобовий травостій. Не можна заготовляти дернову землю на понижених ділянках з підвищеною кислотністю.
Що таке земля і грунт?
А на полях, городах і в садках ростуть пшениця, кукурудза, овочі та фрукти. Саме така родюча земля і є ґрунтом. Ґрунт — безцінне природне багатство Землі — нашої планети. Ґрунт — це верхній пухкий шар землі, на якому ростуть рослини.
Дерновая земля — Википедия
Дерновая земля — грунт для комнатных и оранжерейных растений приготовленный из поверхностного слоя почвы, густо заросший травой. Применяется в садоводстве, горшочной и кадочной культуре декоративных растений, как один из элементов земляной смеси. В составе различных земляных смесей дерновая земля входит в количес…
Дерново-підзолисті ґрунти
Дерново-підзолисті ґрунти — Е-І-диференційовані кислі ґрунти з профілем типу Нл+Н+Е+І+Р. Зональні для південної частини тайгово-лісової зони. У світі вони займають близько 350 млн га; в Україні — 2,5 млн га [1] .
Поширені на півночі й у північно-західній частині України, на Поліссі. Також інколи зустрічаються на борових терасах і прируслових валах рік лісостепу і в Карпатах. Великі масиви даних ґрунтів є в Канаді (центральній і східній частині), США (північному сході), середній та східній Європі, Японії, Далекому Сході Євразії. Природна рослинність різноманітна, хвойні й широколисті дерева, чагарники.
Ці ґрунти сформувались в умовах помірного теплого клімату на супісках, близько до підземних вод. Дерново-підзолисті ґрунти сформувались під мішаними лісами.
Для цього типу ґрунтів характерний невеликий уміст гумусу та білий горизонт вимивання.
Родючість — 22–44 бали (за 100-бальною шкалою). Такі ґрунти потребують осушення та внесення добрив. Середні температури січня — -4–8 °C. Коефіцієнт зволоження — 1,9–2,5. Природна рослинність — різнотрав'я.
У цих ґрунтах невеликий вміст гумусу (до 1,5 %), чітко виражений так званий підзолистий горизонт, з якого поживні речовини вимиваються вглиб.
Примітки [ ред. | ред. код ]
Посилання [ ред. | ред. код ]
Це незавершена стаття з ґрунтознавства. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .
Дерновая земля
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 18 мая 2010 года; проверки требуют 4 правки.
Текущая версия страницы пока не проверялась опытными участниками и может значительно отличаться от версии, проверенной 18 мая 2010 года; проверки требуют 4 правки.
Дерновая земля — грунт для комнатных и оранжерейных растений приготовленный из поверхностного слоя почвы, густо заросший травой. Применяется в садоводстве, горшочной и кадочной культуре декоративных растений, как один из элементов земляной смеси.
В составе различных земляных смесей дерновая земля входит в количестве от 1/8 до 3/4 всего состава смеси. От других садовых земель отличается невысоким содержанием органического вещества и меньшим количеством гумуса, азота и поглощённых оснований. Характеризуется высокой водоподъёмной способностью и низкими влагоёмкостью и влагопроницаемостью. По кислотности и наличию основных элементов питания дерновая земля сходна с компостной землёй [1] .
В зависимости от механического состава почвы участка, откуда были взяты дернины, различают легкодерновую (сумма глинистых и пылеватых частиц около 29 %) и тяжелодерновую (сумма глинистых и пылеватых частиц более 61 %) землю [1] .
Заготовку дерновой земли производят весной или в конце лета. Её готовят из дернин, нарезанных на лугах и в полях (наиболее ценными являются участки из-под клевера и других многолетних кормовых растений). Дёрн срезают пластами толщиной 6—12 см, шириной 20—25 см и длиной 25—35 см. Дернины складываются в штабеля в полутенистом месте [1] .
Укладка дернин производится рядами так, чтобы поросшие травой верхние поверхности (нижнего и верхнего рядов) прилегали одна к другой. По возможности, для ускорения процесса разложения и повышения питательных качеств, при укладке дернины прослаиваются коровьим или конским навозом слоем в 10—15 см через каждые 50 см сложенных дернин. При избыточной кислотности почвы в месте заготовки дернин, при укладке дернины пересыпают известью., из расчёта 50 г на 1 м² дернин сложенных в два ряда [1] .
Размеры штабеля колеблются в следующих пределах: высота 1—1,2 м, ширина 1,5—2,5 и длина 2—20 м. При более высокой укладке ухудшается аэрация и замедляется разложение. Штабель перелопачивается не менее 1 раза за лето. При сухой погоде осуществляется полив. Дерновая земля готова к применению через 1—2 года [1] .
Иногда дерновую землю используют в неразложившемся виде. В этом случае дёрн тщательно размельчают. Небольшое количество дерновой земли можно получить при вытряхивании кусков луговой дернины [2] .
Для некоторых растений, в частности для цикламена требуется более волокнистая дерновая земля. В этом случае дернина разрубается и измельчается на мелкие кусочки и в таком измельчённом виде применяется для посадки [1] .
Примечания [ править | править код ]
↑ 123456Сааков С. Г.Садовые земли // Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними. — Л. : Наука, 1983.
↑ Комнатное цветоводство. Воронова Н.В, Овчинников Ю. В., Цыбуля Н. В. — Новосибирск, 1992
