Що символізує Дерево життя?

В ній усе взаємопов´язано, і для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Внутрішній зміст Дерева життя символізує перехід в людській свідомості від хаосу до впорядкованого світу. Кеш

Що символізує Дерево життя у вишивці українського народу?

ДЕРЕВО ЖИТТЯ ЯК ОСНОВА КОМПОЗИЦІЇ РУШНИКОВОЇ ВИШИВКИ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІПРОВ'Я Універсальним міфологічним мотивом є Дерево Життя, що символізує концепцію всесвіту та моделює єдність трьох його частин – небесного світу богів, земного – людей і підземного – померлих предків. Кеш

Чому Дерево життя вважають родинним оберегом?

Коріння Дерева є невмирущим як і саме життя. Проходить час, і Дерево життя змінюється, трансформується та переростає в родинно-обрегове. Але різниця полягає в тому, що Родинне дерево є носієм інформації більш вузького характеру й відстежує походження певного роду, родини, сім'ї. Кеш

Символіка Дерева життя: від минувшини до сучасності

Дерево життя — поширений оберіг народного мистецтва. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису. Яку інформацію таїть у собі Дерево життя, чим воно відрізняється від Дерева роду, і хто з юних майстрів Миколаївщини формуватиме свою модель Дерева життя в цьогорічному фестивалі «Art-mix» — про це та багато чого іншого читайте в нашій статті.

Дерево життя — це образна модель гармонійного поєднання Всесвіту та людини, яка знаменує три основи світу. Яв — видимий та явний світ, Нав — духовний, який є уособленням потойбічного світу предків, а Прав — світ правил та законів, звичаїв та обрядів, за якими ми живемо. Стовбур Світового дерева символізує земне існування людей, а його пишна крона — місце життя богів.

Дерево життя й Дерево роду

Дерево життя не перестає квітнути, тому крону завжди прикрашають пишні барвисті квіти. Деякі з них уже зів’яли, деякі тільки розквітли, інші чекають свого часу в пуп’янках. Кожна з квіток — різномаїття етапів людського життя. Стиглі плоди символізують підсумки людських діянь та звершень, а бруньки — майбутнє покоління. Верхівку Світового дерева зазвичай прикрашає квітка — «Вогонь Життя». Поруч із нею зображуються два світлих духи-охоронці у вигляді птахів, іноді «райські пташки» можуть бути зображені внизу біля стовбура. Коріння Дерева є невмирущим як і саме життя.

Проходить час, і Дерево життя змінюється, трансформується та переростає в родинно-обрегове. Але різниця полягає в тому, що Родинне дерево є носієм інформації більш вузького характеру й відстежує походження певного роду, родини, сім’ї. Його ще називають генеалогічним тому, що в структурі простежується розвиток різних поколінь.

Світове дерево й сучасність

У сучасному мистецтві образ Світового дерева посідає центральне місце та має важливе значення серед усіх інших символів. Майстри використовують цей мотив у орнаментиці та декоративному оздобленні рушників, одягу, килимів та розписних панно, писанках, виробах із дерева, скла та кераміки, картинах, витинанках тощо. У роботах майстрів Миколаївщини символ Дерева життя сьогодні також дуже поширений. Його прикрашають міфічні птахи, казкові квіти та пуп’янки, райські плоди, пишні декоративні вазони, а увінчує композицію головна квітка «Вогонь життя».

Роботи Наталі Ракітіної та Лесі Сайковської

Дерево життя від учасників «Art-mix»

Цього року пофантазувати на тему «Дерево життя» ми пропонуємо учасникам обласного фестивалю дитячої та юнацької творчості «Art-mix». До участі в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» запрошуються митці віком від 8 до 14 років, які є переможцями відбіркового етапу загальнообласної соціокультурної акції «Є хліб — є й життя»:

1. Діана Серкез — Березанський район;
2. Анастасія Райлян — Березанський район;
3. Діана Воронюк — Веселинівський будинок дитячої творчості;
4. Валентина Ломаченко — Веселинівський будинок дитячої творчості;
5. Аліна Валівко — Баштанський район;
6. Кирило Верба — Баштанський район;
7. Анна Верба — Баштанський район;
8. Єгор Новицький — народна студія образотворчого мистецтва «Веселі акварелі» Баштанського району;
9. Поліна Євдокімова — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
10. Анастасія Козявко — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
11. Катерина Ільків — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
12. Владислава Зацерківна — Романобалківський сільський клуб Первомайського району;
13. Анастасія Бондаренко — Доманівський районний навчально-виховний комплекс;
14. Олена Лаврик — Новоодеський районний будинок дитячої та юнацької творчості;
15. Наталія Папушой — м. Южноукраїнськ;
16. Анастасія Панкова — Дитяча школа мистецтв міста Южноукраїнськ;
17. Олена Харитонова — Дитяча школа мистецтв міста Южноукраїнськ;
18. Анастасія Карабан — Вітовський район;
19. Ельвіра Матвієнко — Первомайська дитяча художня школа;
20. Вікторія Пан — Первомайська дитяча художня школа;
21. Вікторія Тараненко — Первомайська дитяча художня школа;
22. Аделіна Смірнова — Первомайська дитяча художня школа;
23. Ольга Вавіліна — Березнегуватський будинок дитячої творчості;
24. Валерія Рачкіна — народна студія декоративно-прикладного мистецтва «Джерело» Новобузького районного будинку культури;
25. Олена Гусак — народна студія декоративно-прикладного мистецтва «Джерело» Новобузького районного будинку культури;
26. Олександр Переновський — народна студія образотворчого мистецтва «Барви» Новобузького районного будинку культури.

Свої творчі роботи юні таланти Миколаївщини представлятимуть у традиційних і сучасних напрямах мистецтва: живописі, декоративному розписі, вітражі, валянні, картинах із пластиліну, витинанні, розписі по тканині, виробах із холодного фарфору тощо. Яким же вийде Дерево життя у їх виконанні — дізнаємось уже за підсумками фестивалю.

Бажаємо конкурсантам успіху та перемоги!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дерево життя українська символіка

"Дерево життя" від Марини Верхової

Одним з найулюбленіших і найпоширеніших символів українського традиційного мистецтва є Дерево життя або, як його ще називають, Дерево роду, Світове дерево, Вазон. З давніх-давен на рушниках і килимах, на витинанках і в різьбі, у вишивці і на кераміці, в церковних і хатніхрозписах зображують цей глибокий символ.

Дерево життя – це одночасно модель Всесвіту, і людини, і родини. В ній усе взаємопов´язано, і для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Внутрішній зміст Дерева життя символізує перехід в людській свідомості від хаосу до впорядкованого світу.

В дохристиянських уявленнях світ ділився на три частини: світ Нави (що було, потойбічний світ), світ Яви (що є, сучасний світ) і світ Прави (що буде, ідеально-небесний світ). Наші предки вважали, що всі явища природи, події в суспільстві, переживання окремих людей, які відбуваються в якомусь одному з цих світів, одночасно відбуваються і в двох інших. Тобто, у світі, все взаємопов´язано, бо це – єдиний організм. І кожна дія має свою причину і наслідок.

В образі дерева поєднались уявлення про час, простір, життя і смерть, які не раз зустрічаються в українському фольклорі:

Стоїть дерево,
на дереві – квіти,
Під квітами – котел,
над квітами — орел,
Орел квіти зриває,
в котел скидає,
Квітів не меншає,
в котлі не більшає.

Найчастіше у фольклорі Світовим деревом виступають дуб, явір, верба, липа, калина, вишня, яблуня, сосна. Розташовується дерево зазвичай у вирію: «Ой, ніхто там не бував, де ся явір розвивав. Ой, яворе, явороньку, зелененький» або на горі, посеред моря, в чистім полі неподалік дороги, в пана-хазяїна на його дворі: Одночасно із творенням в уяві первісних людей образу Світового дерева виникла й розгалужена система протиставлень: день-ніч, літо-зима, життя-смерть, праве-ліве, пряме-криве, верх-низ, вогонь-вода, чоловік-жінка, парне-непарне.

Дуб-дуб довговік,
На ньому дванадцять гіллів,
На кожній гіллі
по чотири гнізда,
А у кожному гнізді
по сім яєць,
І кожному ім’я є.

Дерево життя господині традиційно малювали на комині на печі. А оскільки хату і піч білили в основному два рази на рік: перед Паскою та перед Різдвом, то й поновлювали малюнок двічі на рік. Створюючи цей малюнок, господиня не просто прикрашала оселю, а закладала інформацію про свою родину, свій рід.

Традиційному подільському розпису притаманні природні приглушені кольори, глибокий символізм та декоративність зображення. Нам для створення малюнку знадобляться: аркуш паперу А4, фарби, пензлі, ватні палички, склянка води. Малюнок можна робити повністю пензлями, але ми використали ватні палички, оскільки ними легше працювати, а малюнок матиме більш декоративний вигляд.

Вазон на аркуші можна розташовувати і вертикально, і горизонтально. Головне, щоб малюнок був симетричним. Оскільки симетрія – це ознака стабільності, рівноваги, гармонії.

Стовбур (вертикаль) – це втілення сили, що живиться енергією землі і усього роду. Його потрібно малювати знизу вгору так, як росте дерево. Далі – умовно розділити на три частини: верхню, середню та нижню.

Верхня частина – образ небесного світу, майбутнього. Як правило, найбільша та найгарніша квітка розташована в цій частині, тут селяться птахи і бджоли, іноді в кроні дерева зображають небесні світила.

Середня частина, найбільша за своїми розмірами, символізує земний світ, ту частину роду − родину, що зараз живе. Тут малюємо гілки дерева (відгалуження роду), різні за розмірами і формою листочки. На гілках розташовують квіти, пуп´янки, листочки – все це діти. В цій частині зображають різноманітних істот: биків оленів, вовків, ведмедів, іноді зустрічається зображення людини. Часто на гілках сидять пташечки – символи душі, присутності божественного в нашому житті.

Нижня частина – коріння (підземний світ, минуле) частіше всього зображується у вигляді вазона. Нерідко можна зустріти зображення заштрихованого трикутника чи ромба, що означає землю. Тут можуть бути присутні змії, риби, жаби, водоплавні птахи й тварини, бо нижня частина дерева – не лише підземний світ, але й море, річка і взагалі – вода. Часто нижня частина зображується у вигляді безконечника (безкінечність життя) або як перевернута вазочка. Нижні листочки, які опускаються донизу – це родина, якої вже немає з нами. Всі елементи на малюнку потрібно зображати окремо. Символ на символ ніколи не накладається – це одна з ознак декоративного мистецтва.

До речі, традиційний жіночий одяг також є повторенням дерева життя. А ще згадаймо весільне деревце, різдвяного дідуха, купальське дерево.

Світове дерево часто зображується в образі жінки-берегині і символізує невичерпну силу, що відтворює все живе, вічне, оновлене. Чи не тому в українських легендах, піснях, повір’ях дівчина або жінка часто перетворюється в дерево: калину, вербу, тополю?

Дерево життя є й одним з головних образів в українських щедрівках та колядках:

Як ще не було початку світа,
То ще не було неба, ні землі.
А лишень було широке море,
А на тім морі явір зелени…

Відгомін про Світове дерево, очевидно, міститься і в гарному повір’ї про те, що людина немарно проживе життя, якщо посадить дерево.