Що символізує Дерево життя?

Світове́ де́рево, Ві́чне Де́рево Життя́ — поширений мотив міфологій та релігій, символічна модель космосу. Світове дерево слугує уособленням єдності світобудови, де його корінню відповідає потойбіччя, підніжжю стовбура — світ людей, а кроні — світ богів.

Як виглядає Дерево життя?

Це відділ нервової системи, що виглядає як довга трубка та розташовується у каналі хребта. Має два потовщення (шийне і поперекове), від яких відходять нерви до верхніх та нижніх кінцівок.

Символіка Дерева життя: від минувшини до сучасності

Дерево життя — поширений оберіг народного мистецтва. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису. Яку інформацію таїть у собі Дерево життя, чим воно відрізняється від Дерева роду, і хто з юних майстрів Миколаївщини формуватиме свою модель Дерева життя в цьогорічному фестивалі «Art-mix» — про це та багато чого іншого читайте в нашій статті.

Дерево життя — це образна модель гармонійного поєднання Всесвіту та людини, яка знаменує три основи світу. Яв — видимий та явний світ, Нав — духовний, який є уособленням потойбічного світу предків, а Прав — світ правил та законів, звичаїв та обрядів, за якими ми живемо. Стовбур Світового дерева символізує земне існування людей, а його пишна крона — місце життя богів.

Дерево життя й Дерево роду

Дерево життя не перестає квітнути, тому крону завжди прикрашають пишні барвисті квіти. Деякі з них уже зів’яли, деякі тільки розквітли, інші чекають свого часу в пуп’янках. Кожна з квіток — різномаїття етапів людського життя. Стиглі плоди символізують підсумки людських діянь та звершень, а бруньки — майбутнє покоління. Верхівку Світового дерева зазвичай прикрашає квітка — «Вогонь Життя». Поруч із нею зображуються два світлих духи-охоронці у вигляді птахів, іноді «райські пташки» можуть бути зображені внизу біля стовбура. Коріння Дерева є невмирущим як і саме життя.

Проходить час, і Дерево життя змінюється, трансформується та переростає в родинно-обрегове. Але різниця полягає в тому, що Родинне дерево є носієм інформації більш вузького характеру й відстежує походження певного роду, родини, сім’ї. Його ще називають генеалогічним тому, що в структурі простежується розвиток різних поколінь.

Світове дерево й сучасність

У сучасному мистецтві образ Світового дерева посідає центральне місце та має важливе значення серед усіх інших символів. Майстри використовують цей мотив у орнаментиці та декоративному оздобленні рушників, одягу, килимів та розписних панно, писанках, виробах із дерева, скла та кераміки, картинах, витинанках тощо. У роботах майстрів Миколаївщини символ Дерева життя сьогодні також дуже поширений. Його прикрашають міфічні птахи, казкові квіти та пуп’янки, райські плоди, пишні декоративні вазони, а увінчує композицію головна квітка «Вогонь життя».

Роботи Наталі Ракітіної та Лесі Сайковської

Дерево життя від учасників «Art-mix»

Цього року пофантазувати на тему «Дерево життя» ми пропонуємо учасникам обласного фестивалю дитячої та юнацької творчості «Art-mix». До участі в номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» запрошуються митці віком від 8 до 14 років, які є переможцями відбіркового етапу загальнообласної соціокультурної акції «Є хліб — є й життя»:

1. Діана Серкез — Березанський район;
2. Анастасія Райлян — Березанський район;
3. Діана Воронюк — Веселинівський будинок дитячої творчості;
4. Валентина Ломаченко — Веселинівський будинок дитячої творчості;
5. Аліна Валівко — Баштанський район;
6. Кирило Верба — Баштанський район;
7. Анна Верба — Баштанський район;
8. Єгор Новицький — народна студія образотворчого мистецтва «Веселі акварелі» Баштанського району;
9. Поліна Євдокімова — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
10. Анастасія Козявко — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
11. Катерина Ільків — народна студія образотворчого мистецтва «Кольори веселки» Баштанського районного будинку культури;
12. Владислава Зацерківна — Романобалківський сільський клуб Первомайського району;
13. Анастасія Бондаренко — Доманівський районний навчально-виховний комплекс;
14. Олена Лаврик — Новоодеський районний будинок дитячої та юнацької творчості;
15. Наталія Папушой — м. Южноукраїнськ;
16. Анастасія Панкова — Дитяча школа мистецтв міста Южноукраїнськ;
17. Олена Харитонова — Дитяча школа мистецтв міста Южноукраїнськ;
18. Анастасія Карабан — Вітовський район;
19. Ельвіра Матвієнко — Первомайська дитяча художня школа;
20. Вікторія Пан — Первомайська дитяча художня школа;
21. Вікторія Тараненко — Первомайська дитяча художня школа;
22. Аделіна Смірнова — Первомайська дитяча художня школа;
23. Ольга Вавіліна — Березнегуватський будинок дитячої творчості;
24. Валерія Рачкіна — народна студія декоративно-прикладного мистецтва «Джерело» Новобузького районного будинку культури;
25. Олена Гусак — народна студія декоративно-прикладного мистецтва «Джерело» Новобузького районного будинку культури;
26. Олександр Переновський — народна студія образотворчого мистецтва «Барви» Новобузького районного будинку культури.

Свої творчі роботи юні таланти Миколаївщини представлятимуть у традиційних і сучасних напрямах мистецтва: живописі, декоративному розписі, вітражі, валянні, картинах із пластиліну, витинанні, розписі по тканині, виробах із холодного фарфору тощо. Яким же вийде Дерево життя у їх виконанні — дізнаємось уже за підсумками фестивалю.

Бажаємо конкурсантам успіху та перемоги!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Дерево Життя – сакральний символ українського народу

Дерево Життя (Світове Дерево, Дереводу Роду, Рай-Дерево) – один з найдавніших українських символів, основа світогляду наших пращурів, для яких воно уособлювало порядок, що протистоїть хаосу, виникнення усього живого. Це райське дерево, місток між світами. За легендою, над Деревом життя кружляв Божий дух, від якого народилася богиня Лада, а потім виникли Небо та Земля. Візуалізація цього символу зустрічається на трипільському посуді, килимах, у ранньому іконописі, в орнаментах українських вишивки та писанок.

Дерево життя – це один з варіантів образу світового дерева. Дерево життя актуалізує міфологічні уявлення про життя у всій повноті його сенсів. Основна властивість життя – в здатності відтворювати саме себе в часі в дискретному вигляді, коли певним тимчасовим відрізкам відповідає серія, послідовність поколінь. При цьому кожне окреме життя проходить чотири стадії: народження, зростання, деградацію, смерть.

Символ Дерева життя, Вічного дерева виконував функцію поділу світу на протилежності. Усвідомлення існування цього беззаперечного факту є актуальним і для сучасного українського суспільства. Для того, щоб не відбувалася підміна тих цінностей, які характерні для української традиційної культури, ми прагнемовідновитивеличний символ мудрості та гармонії.

За традицією народного мистецтва Дерево життя втілюєтьсяу вигляді явора, верби, дуба, берези, яблуні чи груші. Обов’язковим, хоч часто й умовним, є збереження його поділу на три частини: нижню – минуле, потойбіччя, скарби, що заховані у землі, істоти, які викликають страх; середню – сьогодення, світ людей; верхню – світ богів. Дерево життя – це образродючості, жіночого начала, оберегу роду, у який закладалася й міфологія чисел. Дерево життя, наприклад, у вишиванках чи килимах позначало сторони світу, поділ тижня на 7 днів.

Дерево Життя є універсальним та всепронизуючим символом серед багатьох різноманітних архетипів світогляду предків. Він живе у свідомості багатьох народів світу впродовжбагатьох віків. Його образ зустрічається в Європі та на Близькому Сході ще від доби бронзи й побутує донині в середовищі традиційних культур Европи, Північної Америки, Африки, Австралії, Індії. В усіх культурах з деревом пов’язуються космогонічні уявлення. Оскільки міфопоетична уява та її вербально-образна екстеріоризація у міфо-ритуальному комплексі – невіддільні й одно-часові, то можна сказати, що розуміння світобудови оформилося образом дерева.

Десятки свідчень є тому, що і в українській культурі символ дерева функціонував як космогонічний образ. Зокрема, зафіксовано колядки, у котрих дерево виступає як першопристанище деміургів. Колядки цього типу є одними з найдавніших вербальних пам’яток про світове дерево у східних слов’ян. Одну з них згадує у дослідженні «Замітки про слов’янські релігійні та й етичні легенди» Михайло Драгоманов:

Коли не було начало світа,
Тогді не було неба ні землі,
Ано-лем було синеє море,
А серед моря зелений явор,
На явороньку три голубоньки,
Три голубоньки радоньку радять,
Радоньку радять, як світ сновати.
То пустимося ми на дно моря,
То достанемо дрібного піску.
Дрібний пісочок посіємо ми
То стане чорна землиця.
То достанемо ми золотий камень,
Золотий камень посіємо ми,
То стане ся нам яснеє небонько,
Яснеє небонько, світлеє соненько,
Світле соненько, ясний місячик,
Ясен місячик, ясна зірниця,
Ясна зірниця, дрібні зьвіздоньки

Ця ідея (Світового Дерева) так заволоділа святочною психікою українського народу, що вважається народом за перший світо-творчий початок. Іншими словами можна сказати, що Дерево взяло на себе основне космогонічне навантаження Творення Світу. Отже, Дерево відшукало стежину до серця народів не тільки в традиційно-побутових ритуалах, але й у космогонічних уявленнях, містиці та світових релігіях, де Дерево Життя відображає широкий аспект реалій людського буття – від структури самого Всесвіту, родової спільноти (Дерево Роду) до суті Людини як (біо)поля битви добра та зла (дерево добра і зла). До того ж, Дерево несе функцію зв’язку усіх світів, неба та землі, людей та богів, матерії й духу, є своєрідною віссю Всесвіту. Давні філософські традиції різних часів та народів вбачали у цьому символі втілення найвищої Мудрості, вище якої нема нічого, розглядали його як судину великого космічного тіла, по яких тече сила та міць безкінечного космічного простору.

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах: