Яким кліщ спричиняє демодекоз?

Демодеко́з (англ. demodicosis) — паразитарне захворювання людей і тварин, яку спричинює демодекс, підшкірний кліщ роду Demodex, який паразитує в сальних залозах і залозах повік, а також у волосяних фолікулах.

Як проявляється демодекс на обличчі?

Як проявляється демодекоз? Симптоми демодекозу дуже схожі на прояви акне та інших захворювань шкіри. Він може викликати вугровий висип, гнійні прищі, почервоніння та свербіння, а також формування рубців.

Як починається демодекс?

Демодекоз — це ураження шкірних покривів і волосся, яке викликається мікроскопічним кліщем. Починається захворювання з невеликих виразок на обличчі або зі шкірної висипки. Швидко прогресує, призводить до серйозних косметичних дефектів та явного дискомфорту. Кеш

Демодекс

Demodex (лат.) або Залозник — рід паразитичних кліщів, що живуть всередині або біля волосяних фолікулів ссавців. Відомі близько 65 видів роду Demodex; це одні із найдрібніших членистоногих. Відомо два види, що мешкають на людині: Demodex folliculorum и Demodex brevis; обидва часто називаються вієвими кліщами. Demodex canis мешкає на домашніх собаках. Інфестація представниками цього роду повсюдна і звичайно перебігає без симптомів, хоча інколи кліщі сприяють розвитку деяких шкірних захворювань. Лікується за допомогою емульсії бензилбензоату [2] .

Зміст

Demodex folliculorum и Demodex brevis [ ред. | ред. код ]

Demodex folliculorum и Demodex brevis звичайно виявляється на людях. D. folliculorum вперше було описано в 1842 році Густавом Симоном [de] ; D. brevis був розпізнаний як окремий вид в 1963 році Акбулатовою. D. folliculorum мешкає в волосяних сумках, тоді як D. brevis — в сальних залозах, пов'язаних з волосяними сумками. Обидвох знаходять в основному на лиці, біля носа, вій и брів, але також вони зустрічаються в будь-яких інших місцях тіла.

Дорослі кліщі досягають всього 0,3—0,4 мм, D. brevis дещо коротші, ніж D. folliculorum [3] . У них напівпрозоре витягнуте тіло, що складається з двох злитних відділів. На передньому відділі розміщені вісім коротких сегментованих лапок. Тіло вкрите лускою, що допомагає закріплятися в волосяному фолікулі; за допомогою спицевидного ротового апарату кліщ поїдає клітини шкіри, гормони і жири (секрет сальних залоз), накопичені в волосяних сумках. Кліщ може покинути фолікул і пересуватися по шкірі зі швидкістю 8—16 мм/год (в основному вночі, так як вони стараються уникати світла) [3] .

Самки Demodex folliculorum дещо коротші та кругліші від самців. І у самок, і у самців Demodex є статевий отвір, запліднення внутрішнє [4] . Спарювання відбувається в усті фолікула, яйця кліщі відкладають всередині волосяного фолікула або сальної залози. Шестиногі личинки вилуплюються через 3—4 дні, розвиваються до дорослих особин за тиждень. Всього кліщ Demodex живе кілька тижнів, після чого його труп розкладається всередині фолікула чи сальної залози.

Ураженість кліщем збільшується з віком: їх носить третина дітей і молоді, половина дорослих і 2/3 літніх [5] . Можливо, менша ураженість дітей відбувається через те, що вони виділяють набагато менше шкірного сала. Обстеження на кліща відбувається шляхом акуратного висмикування вії чи волоска з брови і дослідження його під мікроскопом.

Кліщі в людини [ ред. | ред. код ]

Кліщі передаються при дотику волосся, брів і сальних залоз в області носа. Різні види тварин переносять різні види демодексу; відомий лише один викликаний ним зооноз.

В переважній більшості випадків наявність кліщів непомітна і не супроводжується жодними симптомами, але в окремих випадках, зазвичай у зв'язку з пригніченням імунної системи, пов'язаним з хворобою або стресом, чисельність кліщів різко зростає, що призводить до стану, відомого як демодекоз. Він характеризується сверблячкою, запаленням та іншими проблемами на шкірі. Блефарит (запалення повік) також може викликатися кліщами Demodex.

Є приводи вважати, що кліщі Demodex пов'язані з проявом деяких форм рожевих вугрів, ймовірно, через присутність бактерій Bacillus oleronius, що виявляються в кліщах [6] .

Demodex canis [ ред. | ред. код ]

Кліщі виду Demodex canis мешкають в основному на домашніх собаках, але інколи вражають і людей. Хоча більшість інфестацій коменсальні і тому безсимптомні, вони можуть призвести до стану демодекозу.

Ці кліщі мешкають достатньо глибоко в дермі, і передача зазвичай можлива лише при тривалому прямому контакті, наприклад від суки до щеняти при годуванні молоком. Відповідно, на початковій стадії найбільш звичні місця ураження демодекозом — морди, передні лапи, області очних орбіт.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Owen, [Richard] (1843). Lecture XIX. Arachnida. Lectures on Comparative Anatomy. London: Longman, Brown, Green, and Longmans. с. 252. Архів оригіналу |archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 27 січня 2021 . Процитовано 29 серпня 2021 .
2. ↑ Романина Д. М. // НИУ «БелГУ». Медицина. Фармация.. — 2014. — Вип. 25 . — № 4 (175) . — С. 202 . — ISSN2075-4728.
3. ↑ аб T. Rufli & Y. Mumcuoglu. The hair follicle mites Demodex folliculorum and Demodex brevis: biology and medical importance. A review // Dermatologica : journal. — Vol. 162 , no. 1 . — P. 1—11 . — DOI: 10.1159/000250228 . — PMID: 6453029 .
4. ↑ Aisha Rush (2000). Demodex folliculorum. Animal Diversity Web. University of Michigan. Архів оригіналу за 24 березня 2007 . Процитовано 7 січня 2007 .
5. ↑ H. G. Sengbusch & J. W. Hauswirth. Prevalence of hair follicle mites, Demodex folliculorum and D. brevis (Acari: Demodicidae), in a selected human population in western New York, USA // Journal of Medical Entomology : journal. — Vol. 23 , no. 4 . — P. 384—388 . — PMID: 3735343 . Архівовано з джерела 7 червня 2011. Процитовано 2011-12-22.
6. ↑New Study Shows Role for Bacteria in Development of Rosacea Symptoms[Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.], National Rosacea Society press release, 3 May 2004

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Демодекоз. Демодекоз у собак. Симптомы, лечение[Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Demodex, an inhabitant of human hair follicles, and a mite which we live with in harmony[Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.], by M. Halit Umar, published in the May 2000 edition of Micscape Magazine, includes several micrographs
• Demodicosis[Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.], an article by Manolette R Roque, MD
• Mites might cause mighty problems, USA Today (Magazine), February 2004[Архівовано 12 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Demodex in the Dog, by T. J. Dunn, Jr. DVM
• High resolution images of Demodex folliculorum
• Ted’s mange cure[Архівовано 29 серпня 2021 у Wayback Machine.].

Що таке демодекоз?

Демодекоз — це ураження шкірних покривів і волосся, яке викликається мікроскопічним кліщем. Починається захворювання з невеликих виразок на обличчі або зі шкірної висипки. Швидко прогресує, призводить до серйозних косметичних дефектів та явного дискомфорту. Носієм кліща Demodex є майже всі люди. Тому ніхто не застрахований від проявів демодекозу. Патологія зустрічається рідко, до 5 % випадків від всіх шкірних захворювань.

Види демодекозу

Демодекоз може мати періоди ремісії та загострення. Тому виділяють два види демодекозу — первинний та вторинний.

У першому випадку немає супутніх шкірних захворювань, і лікування проходить успішно із застосуванням протипаразитарних медикаментів. У другому — додатково присутні дерматити, діагностуються системні хвороби.

Клінічний розподіл здійснюється за формами:

Початися хвороба може в будь-якому віці. Відрізняється стан за вираженістю симптомів демодекозу та поширеністю ураження.

За характером проявів демодекоз у людини класифікують як:

Існують також демодекоз шкіри на руках, спині та грудях (підшкірний кліщ на тілі), на волосяній частині голови, а також блефарокон'юнктивіт, під час розвитку якого запалюється слизова повік. Демодекоз повік може супроводжувати захворювання шкіри обличчя або початися ізольовано.

Причини демодекозу

Збудник демодекозу — паразит роду«демодекс» (железниця вугрова), який є частиною природної флори та вважається умовно-патогенним мікроорганізмом. Середовище проживання паразита — фолікули волосся та сальні залози. Найчастіше вражаються ніс, підборіддя, нерідко зустрічається демодекоз на віях і бровах, провокуючи блефарити — демодекоз очей.

Кліщ живиться шкірним салом і не любить сонячного світла. Тому дискомфорт посилюється у вечірній час. Живе підшкірний кліщ на обличчі недовго, кілька тижнів (до 18 днів). Але за цей час самка встигає зробити кілька кладок. Поки здоровий біоценоз шкіри не порушений, підшкірний кліщ у людей практично не розмножується. Але коли імунітет знижений, паразит активізується. Це відбувається у випадках:

• виникнення запалень або бактеріальних захворювань шкіри;
• застосування імуносупресантів;
• ендокринних порушень;
• патологій шлунково-кишкового тракту;
• збоїв процесів обміну речовин;
• розладу нервової системи;
• серцево-судинних патологій;
• використання неякісної косметики.

До активного розмноження хвороботворної флори призводять нервові стреси, підвищене утворення себума. Провокуючим фактором може стати надмірна інсоляція, гостра їжа, захоплення саунами й банними процедурами.

Шляхи зараження демодекозом

Заразитися демодекозом можна під час контакту з хворим, іноді — через використання особистих речей (рушник, гребінець). Демодекоз заразний, але це не означає, що людина захворіє. Майже кожна людина є носієм, але виявляється захворювання тільки за наявності сприятливих умов.

Підшкірний кліщ: симптоми й ознаки демодекозу

На людині живуть два види підшкірних кліщів Demodex: короткий і довгий. Від переваги тієї чи іншої популяції залежать клінічні симптоми демодекозу.При довгому лицевому кліщі — це лущення й еритема. Розмноження короткого кліща проявляється у вигляді конусоподібних папул із сіруватими лусочками. Іноді до шкірного захворювання долучається гнійна інфекція. Тоді утворюються гнійні пустули й абсцеси. Для демодекозу шкіри обличчя типові:

• вугрі;
• свербіж;
• збільшена жирність шкіри;
• почервоніння запалених ділянок;
• одутлість носа;
• "землистий" колір обличчя.

При повіковому кліщі лусочки, що покривають краї повік і вії, сверблять та викликають відчуття печіння. Помітна в'язка субстанція в куточках очей і характерні мокнучі кірочки на уражених ділянках. Симптоми демодекозу очей це:

• відчуття втоми, сухість очей;
• випадання вій;
• запалення повік;
• утворення липкої плівки на віях.

Функціональна тканина та фолікули поступово замінюються рубцевою.

Ускладнення демодекозу у людей

При запущеному стані захворювання переходить у гіпертрофічну стадію з патологічним розростанням шкіри. У результаті ускладнюється міміка обличчя, утворюються пористі «подушки». Шкіра деформується, рубцева тканина утворює потовщення:

• на підборідді - гнатофіми;
• на носі - ринофіми;
• на лобі - метафіми;
• на повіках - блефарофіми.

Серед наслідків демодекозу — спотворення рис обличчя, грубіння й пігментація шкірних покривів. Під час заміни волосяних цибулин сполучною тканиною відбувається випадання вій і волосся (демодекоз на голові).

Ураження шкіри кліщем демодекс полегшує процес інфікування шкіри, що може викликати важку шкірну хворобу розацеа (рожеві вугри).

Демодекоз у дітей

У дітей демодекоз обличчя діагностується рідко. Навіть підвищена жирність шкіри не призводить до захворювання. При активному розмноженні паразита, переважно, у дитячому віці виникає блефарокон'юнктивіт, з яким звертаються до дитячого офтальмолога.

Діагностика демодекозу

Діагностика демодекозу полягає у візуальному огляді та лабораторних дослідженнях. Як матеріал береться зішкріб. При демодекозному блефариті для аналізу беруть кілька вій. Можливий варіант збору матеріалу за допомогою спеціальної стрічки, яку приклеюють на ніч (скотч-проба). Після цього проводиться аналіз на демодекс за допомогою мікроскопа. Іноді потрібна біопсія шкіри. Процедура виконується під місцевою анестезією.

Лікування демодекозу

Це захворювання має хронічний характер. Лікування демодекозу у людей спрямоване на досягнення стійкої ремісії. У середньому, процес займає до трьох місяців. Зазвичай, призначаються акарицидні препарати місцевої дії: гелі, мазі, спиртові та ефірні «бовтанки». Додатково прописуються засоби для зміцнення імунітету, вітамінні комплекси.

При акнеформному демодекозі шкіри обличчя медикаментозне лікування доповнюється фізіотерапією. У випадках долучення інфекції використовують антибіотики. Проте варто пам'ятати, що саме демодекоз вій стійкий до дії антибіотиків. Лікування демодекозу повік контролює офтальмолог. Ураження шкіри контролюється дерматологом, у дітей — дитячим дерматологом.

Профілактика демодекозу

Профілактичні заходи є такими:

• грамотний догляд та гігієна шкіри;
• зміцнення імунітету;
• використання якісної косметики;
• відмова від самопризначених гормональних препаратів.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.