гравіметрична форма

Гравіметрична форма

Що таке гравіметрична форма?

Гравіметрична (вагова) форма – сполука, у вигляді якої проводять зважування. 6) зважування отриманого осаду. За масою осаду і його хімічною формулою обчислюють вміст визначуваних компонентів і їх відсоткове відношення до наважки. Кеш

Що показує гравіметричний фактор?

Гравіметри́чний фа́ктор, також фа́ктор перераху́нку (F) — відношення молекулярної маси визначуваної за методом гравіметрії речовини до молекулярної маси її гравіметричної форми. Чисельно фактор показує масу речовини, що припадає на 1 грам гравіметричної форми.

Який іон можна визначити гравіметричним методом за типом осадження?

Наприклад, при визначенні сульфат – іонів гравіметричним методом, шляхом осадження їх іонами барію, формула форми осаджуваної (осаду) і формула вагової форми при дотриманні всіх необхідних умов аналізу одна і та ж.

8 Гравіметричний аналіз - SumDU Аналітичним сигналом у гравіметричному аналізі є гравіметрична форма, її масу ми вимірюємо і розраховуємо вміст визначуваного компонента. 8.1. Розрахунки в гравіметричному аналізі Метод видалення летких компонентів: Розрахунок …

Гравіметричний аналіз

Гра́віметри́чний ана́ліз, гравіметрі́я (рос. гравиметрический анализ, англ. gravimetric analysis; нім. Gewichtsanalyse f, Gravimetrie f) — група методів кількісного визначення складу речовин, що засновані на вимірюванні їхньої маси або маси їхніх складових.

Зміст

Класифікація [ ред. | ред. код ]

Методи гравіметрії поділяються 3 групи:

Метод осаджування має найбільше практичне значення. В ході цього методу спочатку зважують на аналітичних вагах досліджувану речовину, переводять її у розчин, потім осаджують ту складову речовини, кількість якої хочуть визначити, відокремлюють її від розчину, зневоднюють (сушать, прожарюють) і зважують твердий залишок. Точність такого гравіметричного аналізу висока — 0,1—0,02 %. При такому аналізі виділяють поняття осаджуваної форми — речовини, яка є осадом, і гравіметричної форми — речовини, отриманої після прокалювання і яка є об'єктом зважування.

Метод виділення полягає у зважуванні компонентів, виділених після обробки досліджуваної речовини. До такого методу належить, зокрема, визначення зольності палива.

Метод відгонки полягає у визначенні маси леткого компоненту, на яку зменшилася маса речовини після відгонки. Прикладом методу відгонки є визначення вмісту кристалізаційної води при нагріванні.

Застосування [ ред. | ред. код ]

відтворюваність стехіометричного складу осаду;
надзвичайно низька розчинність (щоб його можна було промити без відчутних втрат);
мінімальна оклюзія, отже мала поверхня адсорбції (крупні кристали);
легка відділюваність; термічна стабільність для можливості висушення;
стабільність, зокрема негігроскопічність і неоксидовність висушеного осаду.

Аналіз широко використовується для дослідження руд, сплавів, органічних речовин, а також:

визначення гігроскопічної вологи у ґрунті;
вміст сухих речовин в плодах і овочах;
вміст кристалізаційної води в солях;
зольність палива.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Аналитическая химия. Химические методы анализа / Под ред. О. М. Петрухина. — М . : Химия, 1993. — С. 139—140. — ISBN 5-7245-0640-8. (рос.)
Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

Гравіметричний фактор

Гравіметри́чний фа́ктор, також фа́ктор перераху́нку (F) — відношення молекулярної маси визначуваної за методом гравіметрії речовини до молекулярної маси її гравіметричної форми. Чисельно фактор показує масу речовини, що припадає на 1 грам гравіметричної форми.

Наприклад, для знаходження вмісту (маси) сірки при осаджуванні її у формі сульфату барію справедливою є пропорція:

m (S)	—	M (S)
m (BaSO₄)	—	M (BaSO₄), звідки

m (S) = m (BaSO₄) · M ( S ) M ( B a S O 4 ) )>>>> = m (BaSO₄) · F

При обчисленні гравіметричного фактора враховуються стехіометричні коефіцієнти, що вирівнюють кількість атомів у визначуваній речовині та її гравіметричній формі. Наприклад, при гравіметричному визначенні магнію шляхом його осаджуванні у формі пірофосфату магнію Mg₂P₂O₇, до молекулярної маси магнію у вихідній пропорції необхідно включати коефіцієнт 2.

Значення гравіметричного фактора має суттєвий вплив на обчислення. Так, диференціюванням вищенаведеного рівняння можна отримати вираз:

Перший доданок у рівності свідчить: що меншим є гравіметричний фактор (при тій же похибці зважування Δm_BaSO₄), то меншою є загальна похибка. Звідси випливає одна з вимог гравіметричного аналізу — вибір для гравіметричної форми речовини із якомога більшою молекулярною масою.

Джерела [ ред. | ред. код ]

Васильев В. П. Аналитическая химия. — Издание 7-е. — М . : Дрофа, 2009. — Т. 1. Титриметрические и грааичетрические методы анализа. — С. 291—293. — ISBN 978-5-358-06605-2. (рос.)