Як впливає ГМО на організм людини?

Встановлено, що наслідками вживання людиною ГМ-продуктів можуть бути алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори людини до антибіотиків, віддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти внаслідок безпосередньої дії трансгенних білків.

Що корисного в ГМО?

За допомогою ГМО вивчаються закономірності розвитку деяких захворювань, процеси старіння та регенерації. Генну інженерію використовують для створення нових сортів рослин, стійких до несприятливих умов середовища, гербіцидів та шкідників або рослин, що мають покращені ростові та смакові якості. Кеш

Де найбільше ГМО?

Найбільш часто ГМО можна зустріти в таких продуктах, як: кондитерські вироби, кетчуп, ковбасні вироби, дитяче харчування, в якому є соя, цукерки, морозиво, маргарин, йогурти, кава та ін.

Що таке ГМО і генномодифікована їжа

Генетично модифікований організм або ГМО – це організм, ДНК якого було змінено або модифіковано за допомогою генної інженерії.

У більшості випадків в ГМО заміняють ДНК одного організму на ДНК іншого організму, будь то бактерія, рослина, вірус або тварина. Такі організми іноді називають «трансгенними» організмами. Наприклад, ген павука, який допомагає павукоподібним виробляти шовк, може бути вставлений ​​в ДНК звичайної кози.

Це звучить неправдоподібно, але саме так цей процес використовується для розведення кіз, які виробляють протеїни шовку в козячому молоці. Потім молоко збирають і виділяють шовковий білок для отримання легкого, надміцного шовкового матеріалу з широким спектром промислового і медичного застосування.

На сьогоднішній день діапазон сфер застосування ГМО приголомшивий і вражає уяву. CRISPR – новий інструмент для редагування генома, дозволив генетикам розводити ГМО свиней, які світяться в темряві: в ДНК свині був вставлений генетичний код, що відповідає за біолюмінесценцію медуз. CRISPR відкрив двері для генетичних модифікацій які неможливо було навіть уявити ще десять років тому.

ГМО вже широко поширені в сільському господарстві. Найбільш поширені генетичні модифікації роблять для створення культур з більш високою врожайністю, стійких продуктів, захисту рослин від шкідників і пестицидів.

Генетично модифіковані продукти

Згідно визначення Національної бібліотеки США з медицини(NCBI) гено-інженерні або генетично модифіковані продукти – це продукти, в які були додано чужорідні гени інших рослин або тварин. За рахунок цього продукти стають більш ароматними, а також стійкішими до хвороб і посухи.

Проте NCBI також веде список потенційних ризиків, пов’язаних з ГМ-продуктами, включаючи генетичні зміни, які можуть завдати шкоди навколишньому середовищу. Зокрема, можливо, що модифіковані організми можуть бути інбридними з природніми організмами, що призведе до можливого вимирання організму без генної модифікації. Наприклад, бананове дерево повністю розмножується за допомогою методів клонування. Самі банани безплідні.

Безумовно найбільше використання ГМО-технологій відбувається на широко поширених сільськогосподарських культурах. 90% сої, бавовни, рапсу, кукурудзи та цукрових буряків, що продаються в Сполучених Штатах, генетично модифіковані.

Однією з головних проблем широкого поширення ГМО-культур є стійкість до шкідників. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я одним з найбільш широко використовуваних методів вироблення стійкості рослин перед шкідниками є вбудовування гену Bacillus thuringiensis (Bt) – бактерії, яка виробляє білки, що відлякують комах. ГМО-культури, модифіковані геном Bt, володіють стійкістю до комах-шкідників, що знижує потребу в широкомасштабному розпиленні синтетичних пестицидів.

Чи безпечні ГМО?

Активісти боротьби з ГМО стверджують, що ГМО можуть завдати шкоди навколишньому середовищу і викликати проблеми зі здоров’ям у споживачів.

Однією з таких організацій по боротьбі з ГМО є Центр з безпеки харчових продуктів, який називає генну інженерію рослин і тварин потенційно «однією з найбільших неконтрольованих екологічних проблем XXI століття».

«Генетично модифіковані продукти пов’язані з токсичними і алергічними реакціями, хворобами, безпліддям і смертю домашньої худоби, а також пошкодженням практично кожного органу, обстеженого у лабораторних тварин», – йдеться в повідомленні ще однієї групи активістів проти ГМО.

«Більшість розвинених країн не вважають ГМО безпечними», – гвориться в проекті Non-GMO Project. «У більш ніж 60 країнах світу, включаючи Австралію, Японію і всі країни Європейського Союзу, існують значні обмеження або прямі заборони на виробництво і продаж ГМО».

За словами Крісті Спис, керівника програми As You Sow (As You Sow – некомерційна організація, що займається захистом навколишнього середовища і робить огляд того, як корпоративні дії впливають на наше довкілля, в тому числі на виробництво продуктів харчування), ГМО-продукти небезпечні, «оскільки зміни пов’язані зі стійкістю до токсичних речовин, таких як пестициди і деякі добрива. Коли застосовуються небезпечні хімічні речовини, рослини використовують їх для зростання, а тому сама їжа може завдати шкоди нашому здоров’ю “.

Чому ГМО корисні
Багато наукових організацій та промислових груп сходяться на тому, що страх перед продуктами ГМО – скоріше емоційна реакція, ніж факти. Всесвітня організація охорони здоров’я, Американська медична асоціація, Національна академія наук США, Британське королівське товариство і всі інші поважні установи, вивчивши дані, прийшли до висновку, що вживати продукти, які містять інгредієнти, отримані з ГМ (генетично модифікованих) зернових культур не більше ризиковано, ніж споживання тих же харчових продуктів, які містять інгредієнти з сільськогосподарських культур, модифікованих традиційними методами поліпшення рослин (селекція, міжвидове схрещування тощо) .

Іншими перевагами є більша витривалість культур з покращеною врожайністю. «ГМ-культури можуть підвищити врожайність для фермерів, скоротити використання природних ресурсів та викопного палива, а також підвищити поживність продуктів», – йдеться в заяві на веб-сайті Monsanto, найбільшого в світі виробника ГМО. Монсанто та інші сільськогосподарські підприємства мають фінансову частку в вивченні і обміні інформацією з науковцями про генетично модифіковані продукти, тому їх позиція підкріплена дослідженнями. Проте хоч і існує безліч наукових даних, що демонструють безпечність, ефективність і стійкість ГМ-культур, генетична модифікація залишається порівняно новою науковою областю.

Що ми знаємо про ГМО?

Вирощування та виготовленняпродуктів з вмістом ГМО в Україні заборонено, однакна полицях українських крамниць можна запросто знайти безліч продуктів з їх вмістом. І вирощують сировину для таких продуктів тут же, на полях нашого краю. При цьому аграрії навіть не звертаються до установ сертифікації, щоби отримати висновок про відсутність ГМО у сировині і продуктах. Навіщо? Адже законодавство цього не вимагає. А наслідки… Ті, хто живуть одним днем, про майбутнє не замислюються. До чого призводять юридичні «дірки», якими користуються аграрні холдинги, розповімо Вам у цій статті.

Сумщина – серед лідерів по якості грунту

За результатами досліджень, які у 2007 році проводила Економічна комісія ООН, Сумщина є однією з шести областей України, де рівень екологічного навантаження вважається задовільним. Наші грунти – на диво родючі, а вплив шкідливих речовин на вирощені рослини є набагато меншим, ніж в інших регіонах України. Здавалося б, ось воно, щастя, – під ногами: бери та працюй, вирощуй врожаї, отримуй прибутки, створюй робочі місця, плати гідну зарплату і податки, залучай інвестиції, розвивай сільські території і, найголовніше – постачай вітчизняним та закордонним споживачам якісні натуральні продукти. А що насправді? Потужні транснаціональні холдинги, дійсно, прийшли у нашу область і розгорнули бурхливу діяльність. Однак, замість користі від цього ми отримуємо знищення родючих грунтів вирощуванням генно – модифікованих культур.

А що таке взагалі «ГМО»?

У генетично модифікованих організмів ДНК змінено неможливим у природі способом – за допомогою маніпуляцій генної інженерії. ГМО можуть містити фрагменти ДНК з будь-яких інших живих організмів (рослин, бактерій, комах, риб, тварин і навіть людини). Отримання ГМО пов’язано із «вбудовуванням» чужого гена в ДНК інших рослин з метою зміни їх властивостей або параметрів. В результаті такої модифікації відбувається штучне впровадження нових генів в геном організму, тобто в той недоторканий божественний апарат, від якого залежить будова і розвиток самого організму, і наступних його поколінь.

Методи впровадження чужорідних генів є вкрай небезпечними і недосконалими. Вони не враховують той факт, що основна частина генетичної інформації, що міститься в ДНК, має голографічну природу. Небезпека таких генетичних втручань полягає в тому, що сам процес передачі чужорідних генів заснований на використанні вірусів і плазмід (бактерій), здатних проникнути в клітинний геном або в клітину організму, а потім використовувати клітинні ресурси для створення безлічі власних копій.

Після впровадження цих бактерій, плазміди (кільцеві ДНК бактерій зі вставкою впроваджуваного гена) в клітину рослини, вони продовжують жити своїм життям. Зокрема, можуть передавати генетичні вставки як іншим рослинам (через пилок), так і комахам, тваринам і людям, які з’їли трансгенні рослини.

Найчастіше метою генетичної модифікації є одержання суперстійкості сільськогосподарських ГМ рослин до величезних кількостей пестицидів і отрутохімікатів виробництва тих самих корпорацій, що і продають трансгенне насіння. Всі ці отрути накопичуються в ГМ рослинах і потім передаються людині.

Генетично модифіковані організми з’явилися в США наприкінці 80-х років двадцятого століття. Створенням перших трансгенних рослин за допомогою генної інженерії стала займатися військова корпорація «Монсанто», яка спеціалізувалася з виробництва хімічної зброї. Хімічна та біологічна зброя цієї компанії активно застосовувалася під час війни у В’єтнамі і стала причиною загибелі сотень тисяч людей, вона призвела до появи генетичних каліцтв у десятків тисяч в’єтнамців, народжених після війни. І після таких злочинів саме ця корпорація, використовуючи свої військові напрацювання, в 1994 році розпочала масове виробництво модифікованих продуктів. Звісно, метою розробки ГМО тепер було не масове вбивство людей, а створення таких характеристик, як стійкість до шкідників, морозостійкість, врожайність, котрі б знижували вартість виробництва і вели до отримання надприбутків. Але… Пам’ятаєте радянський анекдот про конверсію? Як не перебудовували виробництво, все одно на виході отримували автомат Калашникова. Є підстави вважати, що в результаті експериментів з ДНК модифіковані продукти перетворилися на генетичну зброю. Так, на сьогодні вже існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, пшениця, в яку вживили ген скорпіона, помідори з геном морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.

Споживання в їжу ГМО є небезпечним, це довели десятки науковців з багатьох країн світу. Виробники ГМО-продукції просувають її на світові ринки агресивно і масштабно. Але її споживання веде до безпліддя, вибуху онкологічних та ракових захворювань, генетичних каліцтв, алергічних реакцій, збільшення рівня смертності людей, тощо.

До речі, генна інженерія нещодавно занесена Ватиканом до переліку смертних гріхів. І хоча ніхто не заперечує, що це – одне з найбільших наукових відкриттів сучасності, яке порівнюють з винайденням атомної енергії. Але ж ейфорія від оволодіння «мирним атомом» обернулася Чорнобилем і Фукусімою…

Як ГМО, через безконтрольність, впливає на екологію і демографію?

Лобістами просування генетично модифікованих організмів в Україні є в першу чергу транснаціональні корпорації. Головні цілі масштабного поширення ГМО були пов’язані не тільки з отриманням надприбутку, а ще й із захопленням продовольчих ринків цілих країн і скороченням населення, оскільки вживання ГМ продуктів призводить до низки хвороб, які передають через покоління. Відсутність адекватного контролю дозволила корпораціям поширити ГМ-культури і ГМ-продукти по багатьом країнам, що призвело до масових захворювань, безпліддя і загибелі людей, зникнення величезної кількості різних видів комах, тварин і рослин.

Постачальники ГМО-сировини і український бізнес існують у вельми взаємовигідному альянсі: перші розширюють ринок збуту своєї продукції, а другі заощаджують на сировині та інших витратах. Наприклад, модифікована соя може коштувати в два-п’ять разів дешевше натуральної, а використання ГМ-сировини в ковбасній продукції знижує її собівартість на 25%.

Але, не дивлячись на істотну економію за рахунок використання ГМ-сировини, продукція з ГМО в Україні не коштує дешевше, ніж натуральні аналоги, хоча у всьому світі цінова різниця між цими принципово різними видами продуктів є завжди.

За даними «Укрметртестстандарту» біля третини всіх продуктів харчування, які реалізуються в Україні, містять генетично-модифіковані організми. Про ГМО в продуктах може свідчити наявність сої (іноді вона зазначається, як «рослинний білок»), рапсового масла, кукурудзи, крохмалю. Також з використанням трансгенних технологій виробляються Е-добавки.

Нормами закону України «Про державну систему біобезпеки» при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

Станом на 23 квітня 2016 року в Україні не зареєстровано жодного (!) генетично модифікованого сорту рослин, і в Мінагрополітики звернення суб’єктів господарювання з питань можливої реєстрації ГМО сортів сільськогосподарських культур відсутні.

Відтак, вирощування генетично модифікованих культур може бути дозволено після проходження державної реєстрації. Основою для державної реєстрації є забезпечення процедури державної апробації (випробування). Виходить колізія, коли де-юре в Україні немає продуктів з ГМО, а де-факто – модифіковані рослини, які потім стануть сировиною, спокійно вирощують на наших полях.

Водночас акредитованою випробувальною лабораторією ДП «Сумистандартметрологія» проведено випробування із визначення вмісту ГМО в зернопродуктах урожаю 2015року, приблизно 800 тонн. У перевірених 94 зразках сої, вміст ГМО виявлено у 16-ти, що складає 17%. При цьому у 15 зразках виявлено вміст ГМО понад норми у 0,9%.

За підсумками 2015 року кількість перевірок в на вміст ГМО насіннєвого матеріалу зменшилась в 2 рази в порівнянні з 2014 роком. Зокрема було досліджено протруєних зразків: сої – 106 т, ріпаку – 158 т, кукурудзи – 551 т.

Станом на березень 2016 року, при проведенні весняно-польових робіт, сільсько-господарські товаровиробники не проводили випробування насіннєвого матеріалу зернових та зернобобових на вміст ГМО. А це – пряма загроза для безпеки населення та екології не тільки нашого регіону, а і в цілому в Україні

12 червня 2014 року Рада ЄС з питань навколишнього середовища ухвалила рішення надати державам – членам ЄС право обмежувати або забороняти вирощування генетично модифікованих сільськогосподарських культур, що були дозволені чи проходять дозвільні процедури на рівні ЄС. Тепер країна ЄС може ввести таке обмеження чи заборону не тільки із-за сумнівів в екологічності і безпеці продукції, але і на підставі тільки соціально-економічних, політичних і культурних причин. Виходить, що в Україні транснаціональні компанії, з метою отримання надприбутків просто знищують чорнозем вирощуванням модифікованих культур через не врегулювання цього питання на державному рівні. А якщо просто без діяти – наслідки можуть бути катастрофічні.

Які наслідки для кожного з нас?

В першу чергу від вирощування таких рослин страждає земля і люди. Опилення рослин з ГМО поширюється в радіусі до 4 км на всі культури, які знаходяться поряд . А усі ГМ-культури є безплідними (у першому або другому поколінні) і не дають життєздатного насіння.

Тому фермери і цілі країни потрапляють у залежність від корпорацій, і кожен рік змушені закуповувати в них трансгенне насіння. А ген безпліддя, переданий плазмідами іншим рослинам, комахам, потаємних бактерій і тварин веде до їх вимирання і перетворює родючу землю в мертву пустелю, де крім ГМО нічого більше не росте, а отрутохімікати, якими обприскують ці поля, отруюють ґрунт і роблять її непридатною для традиційного землеробства на багато десятиліть. Також потрібно враховувати, що поля, засіяні ГМ культурами, через пилок рознесений вітром на великі території, переопилюють посіви натуральних сільськогосподарських культур і роблять їх теж генномодифікованими

Крім того проблемою є порушення сівозмін на полях. Корпорації щорічно можуть засаджувати поле одним і тим самим видом технічної рослини, яка в наслідку просто «з’їдає» родючій шар ґрунту. На даний час, за достовірними даними, недотримання сівозмін призвело до суттєвого зниження якісних показників земель, які знаходяться в оренді. Для прикладу, для відновлення 1% гумусу необхідно 100 років, а сьогодні в деяких регіонах за період 5-ти років наявність гумусу вже зменшилась на 0,2 %.

Від ГМО страждають і люди. Як відомо, населення області щорічно зменшується в середньому на 16 тисяч чоловік. З них близько 7 тис осіб – це мешканці сільських місцевостей, які помирають переважно від онкологічних та серцево-судинних хвороб. Цю сумну статистику можна прив’язати до тотального використання генно-модифікованих культур на полях нашої області. Модифіковані культури не тільки шкодять грунту – вони фактично винищують наше населення. Адже не треба навіть вживати продукти з ГМО для того, аби потрапити під їх вплив. Достатньо просто жити поруч з цими рослинами, які ростуть на полях і розносять свій пилок. Їх частки потрапляють в людський організм і роблять свою «чорну» роботу – викликають проблеми зі здоров’ям, хвороби, які рано чи пізно приводять до смерті.

Вберегтись від впливу ГМО можуть і самі селяни

Уберегти себе від впливу цієї «бомби уповільненої дії» можуть і самі люди на місцях. Однак для цього необхідна допомога і органів місцевого самоврядування. Одного разу я вирішив вивчити один договір між власниками земельних ділянок, тобто простими селянами, і аграрною компанією. Я вжахнувся, коли проаналізував його. Мало того, що договір написаний дрібним шрифтом, який жодна старенька бабуся не розгледить, так ще й умовами договору орендар може робити з землею все, що заманеться, навіть без погодження власника! Є безліч прикладів, коли договір пишуть таким чином, що земля може оброблятись будь – як, потім може бути передана в суборенду без згоди власника, а зрештою і взагалі – стати власністю самого орендаря.

До речі, в договорах оренди земельних паїв є пункти, якими передбачено, що орендар не несе відповідальності за збереження майна орендодавця. Взяв в оренду родючий чорнозем – повернув пустелю, і все законно!

Звідси виходить, що люди, які надали в оренду свої паї, до кінця не розуміють тієї проблеми, серйозної проблеми, яка має місце в життєдіяльності громади регіону. За цими напрямками повинні слідкувати відповідні державні служби і структури, але на превеликий жаль ми спостерігаємо бездіяльність.

• Загальна інформація
• Iсторiя центру
• Керівництво
• Відділення
• Законодавча база
• Нормативна база
• Доступ до публічної інформації
• Запобігання корупції
• Запитуйте-відповідаємо
• Вакансії
• Повірка лічильників води