Як впливає ГМО на організм людини?

Встановлено, що наслідками вживання людиною ГМ-продуктів можуть бути алергічні захворювання, порушення обміну речовин, поява стійкості мікрофлори людини до антибіотиків, віддалений канцерогенний, тератогенний та мутагенний ефекти внаслідок безпосередньої дії трансгенних білків.

Яка користь ГМО?

За допомогою ГМО вивчаються закономірності розвитку деяких захворювань, процеси старіння та регенерації. Генну інженерію використовують для створення нових сортів рослин, стійких до несприятливих умов середовища, гербіцидів та шкідників або рослин, що мають покращені ростові та смакові якості. Кеш

Що таке ГМО простими словами?

Генети́чно модифіко́ваний органі́зм (ГМО) — організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетична модифікація відрізняється від природного та штучного мутагенезу саме направленою зміною генотипу.

У чому небезпека ГМО — Як ГМО впливає на здоров’я — … Генетична модифікація приносить багато екологічних вигод. ГМ-культури, стійкі до гербіцидів, дозволяють фермерам рідше обробляти землю. Крім того, генна інженерія дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури, більш стійкі до екстремальних погодних умов, таким як посуха і … See more

ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ ЯК НЕБЕЗПЕКА ЗДОРОВ’Ю ЛЮДЕЙ ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ

ГМО та генетично модифіковані продукти харчування є однією з найбільших проблем здорового способу життя людини. Вони були введені в 1996 році і з тих пір, протягом 9 років, кількість хронічних захворювань зросла з 7% до 13%, а харчової алергії у два рази. Актуальність даної теми дослідження визначають такі фактори, як дезінформованість населення у сфері впливу ГМО на організм людини та комерціалізація теми і використання її як засобу реклами у великих харчових компаніях.

ГМО або генетично модифіковані організми – це організми, генетичний код яких було змінено за допомогою прищеплення синтетичного генетичного матеріалу [1].

ВООЗ нещодавно опублікувала доповідь «Сучасна харчова біотехнологія, здоров'я людини та його розвиток » (23 червня 2005 року), стверджуючи, що хоча потенційні ризики, пов'язані з використанням ГМО не виключені, ГМ культури, які вирощуються сьогодні, навряд чи представляють ризик для здоров'я.

Проведені українськими вченими В.Муравйовим, О. Швецем та В. Пузирем дослідження в галузі генетичних модифікацій доводять, що ГМ продукти харчування та корми не є такими безпечними.

Тестування безпечності таких генетичних мутантів, які існують на сьогоднішній день – недосконале. А вчені стверджують, що вплив модифікованих продуктів на організм людини неможливо повністю передбачити чи перевірити, адже зміни, які можуть виникнути в організмі живої істоти, яка скуштувала такі «диво-продукти», зразу себе не проявлять – потрібно, щоб пройшло не одне покоління, аж поки можна буде прослідити модифікації в генотипі.

«Ще немає доказів шкоди, чи користі таких продуктів, – говорить Ольга Тимченко, професор, завідуюча лабораторією генетичної епідеміології при Інституті гігієни та медичної екології ім. Морзеєва, – дослідження впливу таких продуктів повинно проводитися мінімум у трьох поколіннях (покоління – 25 років). Але, хто захоче, щоб над ним проводили такі експерименти? Уже визначено, що ГМО шкідливі для ґрунтів».

Хоча, офіційно вплив генетично модифікованих організмів на здоров’я людини трактується невизначеним. При цьому, весь час існування ГМО проводяться різні дослідження – науковці всього світу намагаються з`ясувати, як вони впливають на організм людини. Одні експерти наполягають: ні про який негатив мова не йде – нічого подібного доведено ще не було. Інші – пророкуватимуть людству появу невідомих донині хвороб і епідемій саме у зв`язку із застосуванням ГМО.

Дослідження, проведені біотехнологічними компаніями, що виготовляють ГМ культури, які вони тримали в таємниці як конфіденційну ділову інформацію, показали, що різні види харчів та кормових культур негативно позначилися на деяких видах тварин [1].

Деякі вчені попереджають, що генетично модифіковані клітини можуть мутувати безпосередньо в організмі людини, і цей процес може стати неконтрольованим. Поки що це лишається лише припущенням, і на сьогоднішній день цього ніхто не може ані підтвердити, ані спростувати. Проте екологи вимагають дотримання принципу застереження, що означає – поки не відомо, що ГМО безпечні напевне, їхнє застосування неприпустиме. В Європі знайшли компроміс – обов'язкове маркування ГМ продукції.

За даними досліджень британських вчених, оприлюднених нещодавно в пресі, ГМО мають властивість затримуватися в організмі людини і, в результаті так званого «горизонтального поширення», вбудовуватися в генотип мікроорганізмів кишечника. У 2003 р. були отримані перші дані про те, що ГМ компоненти виявлені в коров'ячому молоці. А вже через рік у пресі з'явилися скандальні дані про трансгени у м'ясі курчат, вигодуваних на ГМ кукурудзі [3].

Виготовлення ГМО значно знижує витрати виробництва за рахунок зниження хімічної і механічної потреби в посадці, технічного обслуговування і прибирання, що в свою чергу робить продукт дешевшим та привабливішим для покупця [2, с. 27]. Хоча за цією «привабливістю» приховуються страшні наслідки для здоров’я.

Вчені не виключають, що ГМО можуть стати причиною алергій і серйозних порушень обміну речовин, а також збільшувати ризик виникнення злоякісних пухлин, пригнічувати імунну систему і привести до несприйнятливості організму до окремих медичних препаратів. З кожним днем ​​з'являються нові наукові дані, що підтверджують факти негативного впливу ГМО на піддослідних тварин, у яких всі процеси в організмі протікають набагато швидше, ніж у людини.

В наш час, одна з основних позицій, що вказує на шкідливість ГМ продуктів, полягає в тому, що мікроорганізми, які населяють травний тракт людини можуть вбирати посторонні гени і впроваджувати їх у себе. Так, методом підселення, гени мають можливість функціонувати і в ДНК людини. Існують гени, які активізують швидкий ріст та набуття форми в овочах і фруктах. Вони можуть сприяти росту різних новоутворень. Генномодифіковані картопля та соя можуть бути причиною порушення функції залоз внутрішньої секреції та спричинювати алергічні реакції [3].

Так, більше 90% харчових алергій виникають у відповідь на наявність у їжі специфічних білків молока, яєць, пшениці, риби, горіхів, арахісу, сої, тощо. Існує ризик алергічної реакції пов'язаний з білком одного з цих продуктів, включеним в їжу, яка не викликає відомі алергічні реакції. Наприклад, якщо людина, яка має алергію на арахіс, нічого не підозрюючи, споживала генетично модифікований продукт, що містить алергенний білок з арахісу, то вона найімовірніше відчуватиме алергічні реакції [2, с. 52].

Перенесення в геном мікроорганізмів невластивих їм у природі генів, автоматично закриває їм доступ у навколишнє середовище. Адже враховуючи усі відомі механізми переносу генів між бактеріями, наслідків від попадання їх в непідготовлену для цього біосферу ніхто передбачити не може. В наш час реальну загрозу генетичній стійкості біосфери можуть становити ГМ рослини, як поки що єдині ГМО, що вже потрапили в природне середовище (Генетична модифікація тварин поки що тільки розвивається.). Вкрай небезпечною є можливість переносу внесених людиною у ГМ рослину генів в генофонд природної флори шляхом випадкового перезапилення [5, c. 35].

Вчені особливо виділяють ризики, пов'язані з використанням трансгенів у фармацевтиці. У 2004 р. одна американська компанія повідомила про створення сорту кукурудзи, з якого в подальшому планувалося отримання протизаплідних препаратів. Неконтрольоване перезапилення цього сорту з іншими сільгоспкультурами може привести до серйозних проблем з народжуваністю.

Шкідливість ГМО підтверджують й дослідження Американського інституту біологічних наук, згідно з якими:

- ГМ продукти можуть викликати появу бактерій стійкіших до антибіотиків, що в свою чергу може породжувати спалахи нових епідемій, боротьба з якими звичними методами не приноситиме ніякої користі.

- В генетично модифікованій сої зміст алергену значно вищий ніж у звичайній.

- Досліджуючи вплив ГМО на організми тварин, вчені отримали шокуючи результати: деякі пацюки загинули протягом декількох тижнів після вживання ГМ помідорів.

- Здатність щурів переварювати їжу була знижена після споживання ГМ кукурудзи.

- Після вживання ГМ картоплі в організмах піддослідних мишей були виявлені небезпечні токсини [4].

Чому ж так поспішають біотехнологи? Невже криза глобального голоду вже на порозі? Що заважає заспокоїтись і ретельно усе проаналізувати в безпечних експериментальних умовах, чи на обмеженій площі дослідних полів. Відповідь на це питання дуже проста. Провідні сільськогосподарські компанії і в першу чергу Сполучених Штатів, прагнучи створити для себе нову нішу на світовому ринку, зробили ставку на генетично-модифіковані рослини. Одна компанія «Монсанто» контролює 90% світової торгівлі ГМО. І це в умовах, коли в самій країні не відчувається жодної нестачі у продуктах харчування [5, с. 34].

Цілком зрозуміло, що витрати на ведення сучасного сільського господарства зараз значні, та чи скоротяться вони, якщо постійно підтримувати ГМ сорти. Адже цілком можливою, є адаптація комах чи збудників захворювань вірусної та грибної природи, до розроблених проти них «ГМ засобів». В такому випадку біотехнологічна розробка сортів ГМ рослин нічим не відрізнятиметься від тієї постійної боротьби за вдосконалення хімічних препаратів проти збудників чи шкідників, що постійно адаптуються. При цьому вартість боротьби за створення нового ГМ сорту не обіцяє бути нижчою.

Таким чином, стає очевидним той факт, що негативний ефект ГМО значно перевищує його гіпотетичні позитивні сторони. Впровадження ГМО вигідне, в першу чергу, великим корпораціям, які намагаються заробити надприбутки на здоров’ї своїх споживачів, а споживачі тим часом, нічого не підозрюючи, дають ввести себе в оману, безповоротно пригнічуючи не лише своє здоров’я, а й генотип, що очевидно відіб’ється й на життєдіяльності їх нащадків.

1. The Institute of Science in Society – інститут науки в суспільстві http://www.i-sis.org.uk
2. Серена Говард Дресбах , к.т.н. Холлі Флекс Вплив генетично модифікованих організмів на здоров'я людини - Університет штату Огайо – 2008. – с.128
3. Інформаційний портал про ГМО в Україні: http://www.progmo.com.ua
4. American Institute of Biological Sciences – Американський інститут біологічних наук: http: //www.actionbioscience.org
5. Парнікоза І.Ю. Генетично модифіковані організми: надія людства чи страшна помилка? // Країна знань. - 2005. - № 1. - С. 36.

Науковий керівник: викладач екології Товста Світлана Миколаївна

Генетично модифіковані продукти: що це і з чим його їдять?

Ірина Біла Наскільки генетично модифіковані продукти безпечні для людини? Чи існують в Новій Україні законодавчі перепони для модифікованих продуктів? Слухати:

Ірина Біла: Полиці українських супермаркетів переповнені генетично модифікованими продуктами, від яких відмовилися 130 країн світу.

Чим трансгенна їжа відрізняється від звичайної? Наскільки вона безпечна для людини? І чи існують законодавчі перепони для модифікованих продуктів? Лише на київських прилавках половина вітчизняних харчових продуктів містить генетично модифіковані інгредієнти. Про це засвідчили результати перевірок “Укрметрстандарту”.

Але дізнатися, чи містить продукт “мутанти”, покупцеві рідко вдається, виробники або взагалі не вказують про це на упаковках, або ж дають, м’яко кажучи, не зовсім вичерпну інформацію.

Про те, чому, і як відрізнити звичайну їжу від модифікованої, з’ясовувала київська кореспондента Радіо Свобода Євгенія Вятчанінова.

Євгенія Вятчанінова: Як українцеві відрізнити генетично модифіковану картоплю від звичайної? Перевірити на «піддослідних» колорадських жуках, які не їдять видозмінену бульбу. І не тому, що вона несмачна. Вкусивши модифікований овоч, картопляний шкідник помирає від спазму ротової порожнини.

Так, на думку фахівців «Укрметртестстандарту», їжа з генетично модифікованих організмів небезпечна і для здоров’я людини.

Алергічні захворювання, порушення обміну речовин, віддалений мутагенний ефект — це ще не повний перелік, що демонструє негативний вплив ГМО.

Генетично модифікована продукція заполонила Україну, як каже гендиректор державного підприємства «Укрметртестстандарт» Михайло Мухаровський.

Михайло Мухаровський: За неофіційними даними 2005 року, 45% посівних площ сої в Україні — це генетично модифікована соя.

Водночас десятки тисяч гектарів засіяли картоплею ГМО, буряком, кукурудзою, ріпаком і томатами.

Євгенія Вятчанінова: У лабораторії «Укрметртестстандарту» тестують їжу з київських супермаркетів на вміст генетично модифікованих організмів. Так із 42 найменувань продукції, а серед них м’ясні вироби, каші, дитяче харчування, половина містить ГМО. Причому чверть виробників цього не вказали на етикетці. Ті ж дев’ятеро, що вказали, перевищили його вміст.

Продукти, до складу яких входять ГМО, з’явились у 1990-их роках. У них генетичний матеріал змінили неможливим у природі способом. Цю біотехнологію нині називають «генною інженерією», і особливо вона популярна у США. Підозріло ставляться до цього «ноу-хау» у багатьох країнах ЄС та Росії.

ПОТРІБНІ ЗАКОНИ, ЩО ЗАХИСТЯТЬ СПОЖИВАЧА

Водночас розповсюдження генетично модифікованої продукції тут законодавчо врегульовано. На відміну від України. Розповідає начальник Науково-дослідного центру випробувань продукції Володимир Семенович.

Володимир Семенович: Коли б у нас було нормальне законодавство, як у Європі та Росії, усі виробники цієї продукції мали б її маркувати. Причому не розпливчасто, якимось знаком, а так, як це роблять у Європі. У складі виробники вказують м’ясо (свинину, яловичину), соєвий білок, воду, спеції. Потім окремо таким же шрифтом: соєвий білок виготовили з генетично модифікованого білка.

Євгенія Вятчанінова: Еколог Тетяна Тимочко має свої застереження і щодо вирощування генетично модифікованих рослин.

Тетяна Тимочко: Ці штучні рослини мають більш агресивні якості. І є загроза зменшення біорізноманіття за рахунок розповсюдження генетично модифікованих рослин.

На сьогоднішній день ці процеси не підлягають серйозній оцінці впливу на навколишнє середовище. І лобіювання бізнесових інтересів, в тому числі через Верховну Раду, призводить до грандіозних непередбачуваних втрат для народу.

Євгенія Вятчанінова: Щоб в Україні не було подібної ситуації, парламент має ухвалити відповідний закон. Одноголосно кажуть «Держметртестстандарт» та «Всеукраїнська екологічна ліга».

ТАК ШКІДЛИВО ЧИ НІ?

Ірина Біла: Виробники генетично модифікованої продукції зі свого боку стверджують, що жодне наукове дослідження ще не довело напевно шкідливість таких організмів для споживача.

Застереження супротивників трансгенів виробники називають необґрунтованими побоюваннями, що не спираються на реальні підстави.

Крім того, модифіковані продукти значно смачніші та поживніші, а рослини захищеніші від шкідників та посухи. Переконують у фірмі “Монсанто”, одного з найбільших виробників генномодифікованої продукції.

Говорить заступник директора українського представництва Микола Бойко.

Микола Бойко: Якщо ви маєте дачу, то ви знаєте, що таке шкідники, що таке бур’яни, бо на полях у нас немає вже кому працювати, адже сільське населення майже, як кажуть, відійшло від цієї справи.

В усьому світі одна людина обслуговує тисячу гектарів. А спробуйте з сапкою постояти!

Друга альтернатива – це хімія, яка теж не дуже гарна річ. Тут якраз на заміну хімії виходять генетично модифіковані рослини, які вирішують проблему і шкідників, і захворювань.

Ірина Біла: “Що ж до негативних стереотипів, пов’язаних зі впливом на організм людини генетично модифікованої продукції, то все це через необізнаність,” - каже Микола Бойко.

Микола Бойко: Ця ситуація дуже схожа з ситуацією вступу України в НАТО. Ми запитуємо людей, але вся проблема в тому, що люди не мають інформації. А ті чутки жахливі, які поширюються, на жаль, сприймаються, як реальність.

Ірина Біла: Зараз на світовому ринку присутні понад 100 різних сортів генетично модифікованих продуктів, розроблених компанією “Монсанто”.

Позаторік спільний позов “Грінпісу” та уряду Німеччини змусив компанію оприлюднити дані досліджень безпеки трансгенної кукурудзи. З’ясувалося, що у тварин, в раціон яких ввели таку сільгоспкультуру, змінився склад крові та розміри внутрішніх органів. Більше про вплив генетично модифікованих організмів на людей та тварин цікавилася моя київська колега Наталка Мусієнко.

ЧУЖОРІДНИЙ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ БІЛОК МОЖЕ СПРИЧИНИТИ АЛЕРГІЮ

Наталка Мусієнко: Твердження, що небезпека споживання трансгенної продукції недоведена, має логічний інший бік. Якщо немає даних про безпеку споживання продуктів з ГМО, то такі не мають права бути присутніми на ринку. Переконаний експерт Сергій Курикін.

Сергій Курикін: Одні вважають, що ці продукти є небезпечними, оскільки в перспективі можуть призводити до певних мутацій, гени можуть встроюватися в систему людського організму і призводити до появи негативних ефектів.

Останнім часом з’явилося багато досліджень, зокрема скандинавських країн, які вказують на чітку кореляцію між зростанням алергічних захворювань і поширенням ГМО.

Сьогодні можна стверджувати майже з певністю, що вживання ГМО в підсумку може призвести до послаблення імунітету і появи цілого ряду алергічних захворювань.

Наталка Мусієнко: І пояснити це просто. Адже будь-який чужорідний для організму білок може спричинити алергію, тим паче новий, якого раніше не існувало.

Особливо небезпечні трансгенні продукти для дітей до 4 років, коли організм особливо гостро реагує на чужий білок. І тут до виникнення алергії підключається ще ризик розвитку патологій щитовидної залози і вплив на діяльність головного мозку.

Сучасні хвороби людини і генетично модифіковані продукти. Клінічних досліджень в людській популяції не існує, оскільки для цього потрібно спостерігати не за одним поколінням. Так каже доктор медичних наук Ольга Тимченко.

Ольга Тимченко: Щоб дослідити, що це шкодить здоров’ю людини чи не шкодить, то треба провести такий експеримент. Аби взяли групу людей, яка харчувалася б цими продуктами, і показали, що через покоління їх онукам нічого не зашкодило. А так, казати, що на основі відомих нам методів ми не виявили їх шкідливості, то це не є правильним, це є обманом людей.

Наталка Мусієнко: Тим часом експерименти проводилися на тваринах. Інститут вищої нервової діяльності Російської академії наук. Там вивчали 5 поколінь пацюків, яких перед спарюванням годували модифікованою соєю. Результат: 60% новонароджених гризунів гинули вже в перші дні життя. Ті ж, які виживали, відставали у розвитку і вже у другому покоління були безплідними.

Також німецькі біологи відстежували шлях змінених генів рослин в організмі ссавців. Згодом такі гени виявили практично скрізь: в крові, шкірі, сечостатевій системі, в інших органах і тканинах.

Проте, як у даному випадку нові гени впливають на живий організм, встановити не вдалося - фінансування припинили, експеримент закрили, а вчених позбавили можливості отримувати матеріал для подальших досліджень і публікувати результати.

Ірина Біла: А що знають про генетично модифіковані продукти пересічні українці? Чи остерігаються їх? Думки перехожих на столичних вулицях.

Респондент: Це, напевне, мутації, які роблять з якихось яблук, з якихось продуктів, вирощують в якихось місцях, потім продають. Не знаю. Мені було б страшно. Чесно!

Респондент: Продукти харчування, модифіковані вітамінами і всім рештою. Хімію складніше виводити.

Респондент: Це ті продукти, про які нам не кажуть правди: соя, всі такі продукти. Ми повинні це знати. Я не хотіла б їх їсти.

Респондент: Чому б і ні, якщо вони приємні і можна їсти?

Респондент: Під виглядом м’яса або овочів. Нам ніхто ж конкретно не розповідає, що ми купуємо.

ХТО НЕ ВКАЗУЄ МОДИФІКОВАНІ ОРГАНІЗМИ - ШТРАФУВАТИ

Ірина Біла: У законі про захист прав споживачів покупець має право отримати достовірну інформацію про якість товару. Надто ж щодо продуктів. На упаковках повинні бути відомості, чи мають харчі, зокрема, і трансгенні речовини.

“Тому ігнорування виробником подібних вимог – це грубе порушення законодавства, яке повинно каратися штрафами,” - переконаний начальник юридичного відділу Головного управління з питань захисту прав споживачів Київського держадміністрації В’ячеслав Голубовський.

В’ячеслав Голубовський: Якщо немає позначки про наявність у її складі, то, значить, це не генетично модифікований компонент. Але якщо це генетично модифікований компонент, то продавець повинен цю позначку там зробити. Якщо він не робить, то це є порушенням. Нехай він заплатить штраф, 30% від партії, і відповідає.

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВІД МОДИФІКОВАНИХ ПРОДУКТІВ

Ірина Біла: На початку 1996 року дві мережі британських супермаркетів ввели в асортимент своїх товарів генетично модифіковані продукти. Але згодом у Великій Британії стали відмовлятися від трансгенних речовин.

Більше про смаки і закони туманного Альбіону з Лондона кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко: 1999 року ситуація різко змінилася. Попередні результати одного дослідження, яке нині вчені вважають суперечливим, показали шкідливість для здоров’я генетично модифікованих харчів.

Після затяжної негативної кампанії в усіх британських ЗМІ генетично модифікована продукція фактично зникла з британських крамниць.

Протягом останніх 5 років в усьому ЄС практично діє мораторій на запровадження будь-яких нових генетично модифікованих харчових продуктів завдяки нечуваному успіхові кампанії противників цього виду їжі і її несприйняття приголомшливою більшістю європейців.

Ірина Біла: США – це одна з країн, що найбільше виробляють і споживають трансгенну продукції.

Проте, як стверджує тамтешній кореспондент Радіо Свобода Юрій Дулерайн, заможні люди все ж надають перевагу “органічній їжі”.

БЕЗ ЗАКОНІВ – ПОРЯДКУ НЕ БУДЕ

Юрій Дулерайн: Генетично модифіковану продукцію їдять бідні, багаті. Вся різниця в тому, що багаті люди, якщо вони хочуть, то просто можуть собі дозволити купувати тільки органічно вирощені продукти. Не лише багаті люди, а й взагалі середні американці собі можуть це дозволяти.

Зараз дедалі поширенішим стає споживати продуктів, на яких написано: “Органічні”.

Що значить “органічні? Наприклад, органічне молоко від корови, яка паслася на траві, що не була посипана мінеральними добривами. Такі продукти сьогодні можна купувати в будь-якому супермаркеті. Вони коштують дорожче, ніж продукти звичайні. Наприклад, 2 літри молока коштує 1,70, а якщо це органічне молоко, то це може коштувати 3 долари.

Є адміністрація, яка наглядає за продуктами і за ліками. Управління контролю продуктів харчування і ліків.

Ірина Біла: Наразі в США , як і багатьох інших країнах світу, діють закони, що регулюють вихід трансгенних продуктів на споживчий ринок. Відповідні закони є і в Росії, Білорусі, Молдові.

“Проте їх немає в Україні,” - стверджує директор державного підприємства “Укрметртестстандарту” Михайло Мухаровський.

Михайло Мухаровський: Необхідно створити робочу групу з фахівців і проаналізувати, що робиться у світі, і створити нормальний закон.

Свого часу ми пропонували підготувати проект постанови Кабміну стосовно маркування харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми.

Також потрібно виділити кошти для того, щоб створити мережу дослідницьких лабораторій для контролю за цими продуктами. Натомість в Україні ухвалений новий закон про безпеку і якість харчових продуктів, де про генетично модифіковані організми і мова не йде.

Ірина Біла: А поки немає відповідного законодавства, яке зобов’язуватиме виробників чесно вказувати на упаковці наявність трансгенів, українських покупець і надалі вживатиме продукти з їхнім вмістом, нічого про це не підозрюючи.

Матеріали до теми: