Як називаються герої казки Ріпка?

Узяв дiд рiпку за чуб, баба дiда за сорочку, дочка бабу за торочку, собачка дочку за спiдничку, киця собачку за хвостик, мишка кицю за лапку - як потягли, як потягли, так i покотилися. КешСхожі

Скільки персонажів у казці Ріпка?

Нікітюк Т. Казка «Ріпка»: дід, баба, внучка, Жучка, кішка, і мишка тягнули – тягнули ріпку і нарешті|урешті| витягнули.

Хто написав казку про ріпку?

Про що книга «Ріпка. Стара казка, по-новому» автора Іван Франко

Ріпка, українська казка

Ріпка

Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки сучечка Фінка, а в сучки товаришка киця Варварка, а в киці вихованка мишка Сіроманка.

Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив, зробив пальцем дірочку-дрібку – та й посадив ріпку.

Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Щодень ішов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку підливав, їй до життя охоти додавав.

Росла дідова ріпка, росла! Зразу така, як мишка, була, потому, як буряк, потому, як кулак, потому, як два, а накінці стала така, як дідова голова.

Тішиться дід, аж не знає, де стати. «Час, – каже, – нашу ріпку рвати!» Пішов він у город – гуп, гуп! Узяв ріпку за зелений чуб: тягне руками, заперся ногами, добуває сил усіх, сопе, як ковальський міх, – мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дід бабу Марушку: «Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!» Пішли вони в город – гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за плече – тягнуть, аж піт тече! Торгає дід ріпку за чівку , торгає баба діда за обшивку, працюють руками, упираються ногами, – промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе баба дочку Мінку: «Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!» Пішли вони в город – гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку; торгають руками, упираються ногами, – промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе дочка сучку Фінку: «Ходи, Фіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!» Пішли вони в город – гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, сучка дочку за спідничку. Торгає дід ріпку за чівку, баба діда за обшивку, дочка бабу за запаску, сучка дочку за спідничку, – промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе сучка кицю Варварку: «Ходи, Варварко, не лежи, нам ріпку вирвати поможи!» Пішли вони в город – гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, сучка дочку за спідничку, киця сучку за хвостик. Тягнуть і руками, і зубами, упираються ногами; промучилися увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.

Кличе киця мишку Сіроманку: «Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!» Пішли вони в город – гуп, гуп! Узяв дід ріпку за чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, сучка дочку за спідничку, киця сучку за хвостик, мишка кицю за лапку, – як потягли, як потягли, та й балабунц!

Упала ріпка на діда Андрушку, дід на бабу Марушку, баба на дочку Мінку, дочка на сучку Фінку, сучка на кицю Варварку, а мишка – шусть у шпарку.

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Дзвінок», 1891, № 21, с. 174. Двома виданнями – 1913 і 1914 р. – видана в Петербурзі українською мовою.

Подається за виданням : Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 18, с. 306 – 307.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

Розмістіть посилання на цю сторінку
у своєму сайті / блозі / etc.

Скопіюйте код з поля «Код для вставки» і вставте його на своїй сторінці. Змініть його відповідно до ваших потреб.

Рекомендуйте цю сторінку своїм друзям
через соціальні мережі

© 2010 – 2023 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі), автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Число завантажень : 33 218

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter .

✅Аналіз казки «Ріпка»

Народна казка “Ріпка” – по своєму головному змісту і настрою схожа з бурлацькою піснею “Дубинушка”. Казка “Ріпка”, як і пісня “Дубинушка” – свого роду гімн колективній праці або, якщо хочете, колективній думці. У казці для витягування з землі надзвичайно великої ріпки потрібен був весь набір жителів сільської хати:

Тільки з додатком до зусиль всього колективу зусиль ще й крихітної мишки – Ріпка витягнулася з землі.

Зрозуміло, ніхто не думає, що мишка – головна дійова особа. Адже всі знають, що для успішного виконання якого б то не було справи, часом не вистачає якогось штриха (маленької мишки), щоб вийшов гідний результат.

Таких випадків в житті чимало, коли для завершення важкій і якісної роботи не вистачає чийогось маленького зусилля або будь-якої свіжої ідеї, думки.

Для людей творчої праці добре знайома ситуація з ріпкою, для витягування якій із землі, потрібно знайти якесь просте, але неординарне рішення: додати зусилля мишки.

Наприклад, сидять досвідчені сценаристи і не знаходять вдалих заключних слів або дій головних героїв, як раптом забігає молода костюмерка і згадує відповідний шкільний жарт з КВК – і рішення для фіналу знаходиться. Ось вам і мишка!

Ну і, звичайно, не варто забувати про важливість дружної роботи в колективі, як показує нам казка. Адже мешканці дідової хати не конфліктували один з одним, а спільно тягнули ріпку! Собака не гавкав на кішку, кішка не дряпала собаку і не впадала на мишку, Дід з Бабою не лаялися, онучка не пустувала – і ось вам результат дружної спільної роботи: витягли Ріпку!