Який відділ у яблуні?

Яблуня (лат. Malus) – дерево з відділу квіткові, класу дводольні, порядку розоцвітих, сімейства рожеві, роду яблуня.

Як можна описати яблуню?

Яблуня (Malus domestica) належить до родини розових (Rosaceae). Дерево висотою від 3 - 6 до 10 - 14 м і більше. Плоди відрізняються за формою і розмірами (зазвичай понад 3 см в діаметрі), забарвленням і будовою шкірочки, часом дозрівання і лежкості. Плоди мають кислий, кисло-солодкий і солодкий смак. Кеш

Де ростуть яблуні?

Дерева яблуні та груші краще ростуть і плодоносять при рН від 5,7 до 7, тобто на слабокислих або нейтральних ґрунтах. Кеш

Гала (яблука)

Га́ла (англ. gala — «урочистий») — сорт яблук, отриманий в 1957 році у Новій Зеландії селекціонером Дж. X. Кіддом у результаті схрещування сортів 'Кідс Оранж Ред' і 'Голден делішес'. Перші сади нового сорту було закладено у 1965 році на його батьківщині, а вже через деякий час з'явились у Бразилії, Канаді, США, Європі. Сорт привернув увагу садівників, насамперед, раннім вступом у плодоношення, високою та регулярною врожайністю, відмінним смаком плодів, середніх або нижче середніх розмірів. Їх покривне забарвлення недостатньо яскраве — оранжево-червоний плямисто-смугастий рум'янок майже по всій поверхні.

Зовнішній вигляд яблук викликав побоювання, що покупець, звиклий до великих яскраво-червоних плодів, залишить поза увагою новий сорт. Ситуація швидко змінилася на користь 'Гали', коли з'явились її яскраво забарвлені мутанти.

У дослідних насадженнях України Гала випробовується із середини 1970-х років минулого століття, з 1993 року районований у степовій зоні. У промислових садах поки що займає незначне місце. Його клон 'Гала Маст' перспективний для західного Лісостепу, Степу та Криму.

Станом на 2016 рік один з найпопулярніших сортів у світі і США. В США входить до десятки найпопулярніших сортів [1] . 'Гала' та 'Голден делішес' — займають перше і друге місця в світі [2] .

Опис рослини [ ред. | ред. код ]

Дерево середньоросле, з широкоовальною негустою кроною. Скелетні гілки середньої міцності відходять від стовбура під кутом 45—75°, кінці їх спрямовані догори.

Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках, верхівках однорічних приростів. Зимостійкість і стійкість до парші середня, до борошнистої роси висока. Водночас сорт дуже сприйнятливий до європейського раку.

Цвіте в середньопізні строки. Диплоїд. Життєздатність пилку добра (73—89 %), Найкращі запилювачі — яблуні сортів 'Катя', 'Джеймс Грів', 'Ельстар'.

У плодоношення вступає на шостий—сьомий рік після садіння на сильнорослій підщепі і на третій-четвертий — на карликовій. У молодих дерев урожайність помірна й щорічна, дорослі формують по 55— 80 кг плодів. Сорт схильний до перевантаження врожаєм, при цьому плоди формуються дрібні.

Плоди середніх розмірів (115—145 г), досить одномірні, округлі або округло-зрізано-конічні зі слабкою ребристістю на верхівці, жовті зі смугасторозмитим оранжево-червоним рум'янком на більшій частині поверхні. Шкірочка тонка, щільна, суха. М'якуш світло-жовтий, щільний, соковитий, ламкий, відмінного кислувато-солодкого смаку (4,6 бала).

Знімна стиглість настає в другій декаді вересня, споживча — в листопаді. У сховищі з природним охолодженням плоди зберігаються 2—2,5, в холодильнику — 5—6 місяців. Транспортабельність середня. Використовують у свіжому вигляді та на виробництво соку.

Примітки [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Презентація "Біологічна класифікація"

Таксономічна категорія – поняття, що застосовується в систематиці для позначення підпорядкування різних груп живих організмів, що відрізняються одна від одної ступенем спорідненості. Таксономічні (систематичні) категорії різного рівня, або рангу (вид, рід, родина та ін.), присвоюють реальним відокремленим групам організмів – таксонам. Таксон – група організмів, об'єднаних на основі методів класифікації, пов'язаних між собою тим чи іншим ступенем спорідненості, та достатньо відокремлена від інших груп, щоб їй можна було призначити визначену таксономічну категорію того чи іншого рангу.

За часів К.Ліннея вид прийнятий за основну одиницю систематики рослиного і твариного світу

Фізіологічний кретерій Це подібність реакцій організму на зовнішні подразники, ритмів розвитку і розмноження. В основі цього критерія лежить подібність всіх процесів життєдіяльності

англійський натураліст. Член Лондонського королівського товариства (з 1667). Уперше запровадив групування рослин на дводольні та однодольні. Використовував поняття «рід» і «вид», дав перше наукове біологічне визначення поняття виду, що в основному збігається зі сучасним Термін вид вів англійський ботанік Джон Рей

Класифікація яблуні Вид-яблуня звичайна Рід-яблуння Родина-розові Порядок-розоцвіті Клас-еудікоти Відділ-покритонасінні Царство-рослини Домен-ядерні

Наприклад яблуня біологічні властивості Яблуня добре пристосована до різних умов вирощування, має велику кількість видів та сортів, що дозволяє вирощувати її в найрізноманітніших умовах, характеризується довговічністю, високою продуктивністю, цінними цілющими та дієтичними якостями плодів. Відзначається високою зимостійкістю. За нормальних літніх умов і поступового похолодання дерева літніх і осінніх сортів витримують морози до мінус 35 – 400С, зимові ж сорти - до мінус 30 – 350С. Причому, морозостійкість дерев на насінних підщепах вища, ніж на клонових. Яблуня - світлолюбива рослина, затінених місць не витримує. Яблуня добре росте і плодоносить на суглинистих та супіщаних грунтах, на піщаних грунтах при внесенні органічних добрив. На засолених, заболочених і торф’яних грунтах спостерігається пригнічення росту і розвитку. Погано переносить близьке залягання ґрунтових вод, глибоких пісків, кам’янисті ґрунти . Стійка до посухи, що дає можливість культивувати її в південних сухих районах.

Яблуня - довговічна порода. Середній вік дерев 50 - 60 років, а інколи і понад 100 років. Тривалість використання яблуні на насінних підщепах – 30 – 40 років, на слаборослих - близько 20 – 25 років. Яблуня на сильнорослих насіннєвих та клонових підщепах росте у вигляді дерева висотою до 12 – 14 м, їх коренева система, залежно від властивостей ґрунту, заглиблюється на 1,5 – 2 м. Дерева яблуні на середньорослих клонових підщепах ростуть висотою до 4 - 5 м, коренева система заглиблюється на 1 - 1,5 м. Дорослі дерева на карликових клонових підщепах сягають у висоту 2 - 3 м, корені проникають на глибину до 1 м. За строками достигання плодів сорти яблуні поділяють на літні, осінні й зимові