Як приклад вставне слово?

Вставними називають такі слова, словосполучення, речення, що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації. Приклад: Втім, ласки виглядали ніжними, беззахисними істотами (Г. Пагутяк). Кеш

Як визначити вставне слово?

Вставне слово — це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Як позначити вставні слова?

Вставні слова на письмі завжди виділяються комами. Бувають навіть вставні словосполучення, які також виділяються комами з обох боків. Кеш

Вставні слова: види, приклади, винятки Порядок висловлення думок виражають такі вставні слова: по-перше, по-друге, по-третє, перш за все, нарешті, значить, таким чином, і так далі та інші. Дуже часто, ці слова використовуються в ...

1. Вставні слова й словосполучення

Вставними називаються слова чи сполучення слів , що виражають ставлення мовця до висловлювання. Вони не пов'язані з членами речення і виражають ставлення мовця до інформації, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки тощо. Вставні слова не додають нічого нового до змісту, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. На письмі вставні слова чи словосполучення виділяємо комами.

Напевно , літо цього року буде спекотне і посушливе. За словами учених , колись територію нашої країни вкривали величезні льодовики.

Вставні конструкції не є членами речення, до них не можна поставити запитання від головних чи другорядних членів речення.

1. Виражають упевненість, невпевненість, сумнів: безумовно, безперечно, без сумніву, певна річ, правда, здається, видно, мабуть, може, очевидно, може бути, либонь, а може, правду кажучи, щоправда, сподіваюся, певно, напевно.

2. Виражають задоволення, незадоволення, радість, жаль, здивування: на щастя, на диво, слава Богу, на жаль, як на зло, на сором, чого доброго, як навмисне, як на біду, дивна річ.

3. Указують на джерело повідомлення: по-моєму, по-твоєму, кажуть, як кажуть, мовляв, на мою думку, бачу, по-вашому, як відомо, на думку. за словами.

4. Указують на зв'язок думок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, нарешті, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, наприклад, інакше кажучи, таким чином, значить, виходить, однак, проте.

5. Привертають увагу співрозмовника: чуєте, бачиш, уяви собі, зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, зрозумійте, даруйте.