Какие болезни лечит алоэ вера?

Поэтому это растение обычно используют для лечения кожных поражений, например, ожогов. Кроме того, его рекомендуют в качестве дополнения к лечению артрита, ревматоидного артрита, язв и лихорадки, вызванных воспалением суставов. Гель алоэ вера также помогает бороться с такими заболеваниями, как астма или экзема.

Кому нельзя применять алоэ?

Противопоказание алоэ при внутреннем применении:

• беременность
• сердечно-сосудистые заболевания
• периоды обострения любого тяжелого заболевания
• воспалительные заболевания органов брюшной полости и желудочно-кишечного тракта
• заболевания почек и печени
• обострение гепатита
• холецистит
• цистит

Как правильно применять алоэ?

Внутрь сок алоэ назначают по 1 чайной ложке (5 мл) за 20–30 минут до еды 2–3 раза в день. Курс лечения от 15 до 30 дней. При лечении острого ринита бывает достаточно двух-трех вливаний сока алоэ по 5–8 капель в ноздри с промежутком в несколько часов.

Цікаві факти про алое

Популярна сьогодні кімнатна рослина алое вера бере свій початок з середземноморського регіону. Сьогодні в світі понад двісті видів цих рослин, які в природі зустрічаються в сухих та дуже жарких кліматичних умовах. Пропонуємо вам цікаві факти про алое вера оскільки цю рослину крім декоративних цілей широко використовується в фармацевтиці та косметології.

1. Попри те що більшість видів алое вера не має стебла, соковиті листки, які утворюють прикореневу розетку часто досягають пів метра завдовжки.
2. Стебла алое на понад 95% складаються з води і завдяки цій особливості рослина здатна витримувати екстремальну жару і посуху.
3. В дикій природі, ця звична всім рослина дуже виносллива і довговічна, за сприятливих умов алое вера може прожити більше ніж сто років.
4. Алое вера росте в симбіозі зі специфічними видами грибів, які живуть в кореневій системі рослини. Завдяки такій взаємодії алое навіть в несприятливих і посушливих умовах з бідного грунту краще засвоює корисні речовини, а гриби натомість отримують їжу.

Цвіт алое

5. Алое цвіте квітами які формують велике гроно, в природі цвіт алое вера через специфічну будову дуже часто запилюють пташки колібрі.
6. Сік алое має цілющі властивості, в ньому міститься велика кількість вітамінів та мінералів, його здавна використовують при лікуванні опіків, подразнення шкіри та обмороженнях.
7. Існує припущення, що навіть сам Олександр Великий вдерся на острів Сокорта, після того як йому стало відомо, що там росте величезна кількість алое, достатня для лікування ран цілого батальйону.
8. Сік алое вера можна використати як засіб для зняття макіяжу та навіть як кондиціонер для волосся.
9. Окрім медицини та косметології алое використовують також в харчовій промисловості при виготовленні ароматизаторів та різноманітних напоїв.

Якщо ви знайшли помилку в нашій статті, будь ласка, повідомте нам.

Aloe vera

Алое вера (Aloe vera, (L.) Burm.f. — алое справжнє, алое весняне [1] ) — сукулентна рослина роду алое.

Зміст

• 1 Місцеві та народні назви
• 2 Синоніми
• 3 Морфологічні ознаки
• 4 Місця зростання
• 5 Охоронні заходи
• 6 Заготівля
• 7 Хімічний склад
• 8 Застосування у народній медицині
• 9 Фармакологічна дія
• 10 Примітки
• 11 Джерела та посилання
• 12 Література

Місцеві та народні назви [ ред. | ред. код ]

• англ.Medicinal aloe — медичне алое
• англ.Barbados aloe — барбадоське алое
• англ.Curaçao aloe — алое Кюрасао
• англ.true aloe — справжнє алое
• англ.West Indian aloe — вест-індійське алое
• фр.aloès vulgaire
• нім.echte Aloe
• порт.babosa
• порт.babosa-medicinal
• порт.erva-babosa
• ісп.acibar
• ісп.aloe
• ісп.sávila
• столітник, доктор, столітнє дерево, колюча квітка, альянс, сабур

Синоніми [ ред. | ред. код ]

Aloe abyssinica Lam., Aloe chinensis Baker, Aloe flava Pers., Aloe indica Royle, Aloe littoralis Koen. ex Baker, Aloe officinalis Forssk., Aloe perfoliata L. var. vera L., Aloe barbadensis Mill., Aloe vulgaris Lam.

Морфологічні ознаки [ ред. | ред. код ]

Багаторічна трав'яниста рослина, кущеподібна з безліччю бічних пагонів і сильно укороченим стеблом, яка утворює густі групи компактних розеток з листя. Листки ланцетні, злегка рифлені, завдовжки до 50 см, 6-7 см завширшки з крихітними шипами по краях, сірувато-зелені, іноді з білими цятками. Краї листя гострозубчасті, з більш-менш вираженим рожевим відтінком. На початку літа з центру листової розетки виростає суцвіття заввишки до 90 см, звичайно розгалужене, що складається з 2-4 китиць трубчастих квіток, довжиною 3 см, різних відтінків жовтого кольору. Деякі локальні або штучно виведені форми мають яскраво-червоні квіти. Плід — коробочка.

Місця зростання [ ред. | ред. код ]

Батьківщиною алое вера є острови Кабо Верде та Канарські острови, де воно досі зустрічається у дикому вигляді. Широко інтродуковано та культивується по всьому світу.

Охоронні заходи [ ред. | ред. код ]

Заготівля [ ред. | ред. код ]

Алое вера відоме цілителям протягом ось уже понад 3 500 років. Записи про застосування листя і соку алое були знайдені у єгипетський папірусах і стародавніх китайських свитках трав'яної медицини, де китайські медики називали його «ліками гармонії». У Новому Заповіті також можна знайти згадку про використання цієї рослини. У медицині застосовуються листя, свіжий сік, екстракт, сабур (висушений сік). Сік алое вера отримують з кінця жовтня до середини листопада. Збирають нижні і середні листки, що досягли віку трьох років і 18 см завдовжки. Сік зі свіжого листя багатий ферментами, вітамінами і має бактерицидну дію. Якщо листок розрізати, то з нього випливає водянистий сік, надзвичайно гіркий на смак. Він і використовується для отримання медичного препарату. Сік знаходиться в секреторних клітинах, які оточують сіткоподібну частину судинного пучка (на зрізі цей шар клітин має форму півмісяця). Листя алое вера зрізують і подрібнюють таким чином, щоб сік з них можна було швидко зібрати у якусь ємність. Потім його згущують шляхом випарювання над відкритим вогнем або на водяній бані. Після зняття піни його розливають у посуд, де він застигає. У такому вигляді він являє собою аптекарський товар, який найчастіше переробляють в галенові препарати (краплі, пігулки, свічки).

Хімічний склад [ ред. | ред. код ]

Застосування у народній медицині [ ред. | ред. код ]

Сік алое вера в малих дозах застосовується як засіб, що збуджує апетит. Сік алое вера, консервований спиртом, рекомендується призначати при анацидному гастриті і коліті по 1 чайній ложці 2 рази на день за півгодини до їжі. При хронічних гастритах, що супроводжуються запорами, пептичній виразці шлунка, після перенесеного шигельозу та для підвищення опірності організму проти інфекційних захворювань, для поліпшення апетиту приймати по 5-10 мл соку зі свіжого листя алое, який повинен застосовуватися відразу після його приготування, за півгодини до їжі 2 −3 рази на день.

Зовнішньо сік алое віра використовується при лікуванні опіків, трофічних виразок, гнійних ран, запальних захворювань шкіри. Емульсія, приготовлена із соку алое вера (витримується при температурі 6-8 градусів протягом 12 діб), касторової або евкаліптової олій, застосовується для попередження і лікування ураження шкіри, що виникає при променевій хворобі.

У народній медицині сік свіжого листя алое вера застосовується при невралгіях, головних болях, а в суміші алое з медом і салом для деяких хвороб легенів. Для цього свіжий сік листя, витриманий у темряві, змішати із салом і медом за наступним рецептом: свинячого сала (або гусячого жиру), масла вершкового, меду, какао в порошку по 100 частин кожного, соку листя алое деревоподібного 15 частин, 1 столову ложку розмішати в склянці гарячого молока. Приймати 2 рази на день при туберкульозі легенів.

Фармакологічна дія [ ред. | ред. код ]

Алое вера використовується в медицині у вигляді 3 груп препаратів: сухий концентрований сік сабур, свіжий сік і препарати для тканинної терапії. Алое вера має бактерицидні та бактеріостатичні властивості, активний відносно груп мікробів: стафілокока, стрептокока, кишкової, дифтерійної паличок, шигел та сальмонел. Також алое вера має хороші протизапальну і ранозагоювальну дії, виводить продукти радіації. Сік алое вера підвищує стійкість слизових оболонок до дії ушкоджуючих агентів і прискорює процеси регенерації. Алое вера здатний підвищувати захисні властивості організму в боротьбі з інфекціями, є прекрасним біостимулятором, сприяє загальному оздоровленню організму.

У соку алое вера міститься антибіотик барбалоін, що допомагає при туберкульозі і шкірних інфекціях. Діючі речовини сабуру спричинюють посилення перистальтики тонкого кишечника, тому алое вера здавна застосовується як проносний засіб. Алое призначають при атонічних і хронічних запорах. У малих дозах він покращує травлення і жовчовиділення.

Сік рослини широко використовують не лише в медицині, а й у косметиці. [1]

Гель алое, як правило, використовується для приготування місцевих ліків для шкірних захворювань, таких як опіки, рани, обмороження, висипання, псоріаз, герпес або сухість шкіри. [3] [4] Латекс алое можна отримати у висушеній формі, яка називається смолою, або як «висушений сік алое». [5]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абвГайдаржи М. М., Нікітіна В. В., Баглай К. М. Сукулентні рослини. — К. — 2002. — 46 с.
2. ↑Red List data of Yemen endangered plants by Abdul Wali Al Khulaidi and Tony Miller (EPA, Sana, 2010)[Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.) , (араб.)
3. ↑Aloe (Aloe vera). Mayo Clinic. 17 вересня 2017. Архів оригіналу за 11 квітня 2022 . Процитовано 21 січня 2020 .
4. ↑Aloe vera. National Center for Complementary and Integrative Health, US National Institutes of Health. 1 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 лютого 2016 . Процитовано 1 липня 2021 .
5. ↑Assessment report on Aloe barbadensis Mill. and on Aloe (various species, mainly Aloe ferox Mill. and its hybrids), folii succus siccatus. 22 листопада 2016 . Процитовано 29 січня 2021 .

Джерела та посилання [ ред. | ред. код ]

• http://medicina.kharkov.ua/medicinal-plant/333-aloe-vera.html[Архівовано 21 травня 2011 у Wayback Machine.]
• http://www.tacca.ru/sukkulenty/96-aloe.html[Архівовано 8 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Aloe vera на сайтіGermplasm Resources Information Network (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Aloe vera на сайті «Desert-tropicals»[Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• http://apps.kew.org/wcsp/namedetail.do?name_id=298116[Архівовано 25 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• http://www.tropicos.org/Name/18403421[Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• http://www.plantsystematics.org/cgi-bin/dol/dol_terminal.pl?taxon_name=Aloe_vera[Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.aloes.wz.cz/index2.htm[Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
• http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=155971[Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]
• The Aloe Page // The Succulent Plant Page[Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
• Aloe vera на сайті «eMonocot» (англ.)

Література [ ред. | ред. код ]

• Adams, C. 1972. Flowering plants of Jamaica. (F Jam)
• Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (F Turk)
• Duke, J. A. et al. 2002. CRC Handbook of medicinal herbs. (CRC MedHerbs ed2)
• Groth, D. 2005. pers. comm. [re. Brazilian common names].
• Hodge, W. H. 1953. Econ. Bot. 7:100-105. [= A. barbadensis Mill.].
• Howard, R. 1979. Flora of the lesser Antilles. (F LAnt) 3:455-457.
• Izquierdo Z., I. et al., eds. 2004. Lista de especies silvestres de Canarias: hongos, plantas y animales terrestres. (L Canarias)
• Lazarides, M. & B. Hince. 1993. CSIRO Handbook of Economic Plants of Australia. (Econ Pl Aust)
• Mabberley, D. J. 1997. The plant-book: a portable dictionary of the vascular plants, ed. 2. (Pl Book)
• McGuffin, M., J. T. Kartesz, A. Y. Leung, & A. O. Tucker. 2000. Herbs of commerce, ed. 2. (Herbs Commerce ed2)
• McVaugh, R. 1983-. Flora Novo-Galiciana. (F NGalicia) [= A. barbadensis Mill.].
• Nicolson, D. H. et al. 1988. An interpretation of Van Rheede's Hortus Malabaricus. Regnum Veg. 119:295.
• Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (Pl Names)
• Rehm, S. 1994. Multilingual dictionary of agronomic plants. (Dict Rehm)
• Täckholm, V. & M. Drar. 1954-. Flora of Egypt. (F EgyptT&D)
• Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (AH 505)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1980. Flora europaea. (F Eur) 5:20.
• Uphof, J. C. T. 1968. Dictionary of economic plants, ed. 2. (Dict Econ Pl)
• Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (Eur Gard F)