вишня -- це
Чому Вишня це ягода?
Якщо вірити ботаніці, то всі плоди з кісточкою і м'якоттю – це фрукти, а тому вишня цілком підходить під опис. Ягоди ж – це плоди, що розвиваються з зав'язі і мають насіння. Тому плоди вишні навіть в теорії неможливо зарахувати до класу ягід. Кеш
Яку користь приносить Вишня?
Це відомі антиоксиданти, які налагоджують обмінні процеси в клітинах і покращують захисну функцію. Наприклад, спортсмени, які регулярно їдять вишню, швидше відновлюються після тренувань. Вітамін В3 і аскорбінова кислота благотворно впливають на судини. Кумарини в складі вишні перешкоджають утворенню тромбів. Кеш
Кому не можна їсти вишні?
Нашкодити вишня може тільки в тому випадку, якщо їсти її натщесерце: кислоти в складі ягоди можуть подразнювати слизову шлунка і зубну емаль. З обережністю варто вживати вишню тим, хто страждає від підвищеної кислотності, виразки шлунка, хронічних захворювань легенів, цукрового діабету і ожиріння.
Вишня звичайна — Вікіпедія Ви́шня звича́йна (Prunus cerasus L.) — рослина підроду вишня роду слива родини трояндові (Rosaceae). Вирощують як плодове дерево.… See moreВишня (плід)
Вишня — плід рослин підроду cerasus роду Prunus. Плід типу кістянка. Плоди підроду Cerasus відрізняються від інших підродів роду Prunus (Armeniaca — абрикос, Prunus — слива і Emplectocladus) тим, що вони гладкі, без нальоту.
Зміст
Історія назви [ ред. | ред. код ]
Невелике місто Керасунд (грец. Κερασουντα ) [1] , який перебував між Фарнаком та Трапезундом, прославився вишнями. Саме там їх уперше зустріли римляни, давши назву «керасунтських плодів», лат. cerasi. Звідси італ. ciliegia, фр. cerise, ісп. cereza, порт. cereja, нім. Kirsche, англ. cherry, рос. черешня [2] .
Харчова цінність [ ред. | ред. код ]
Виробництво [ ред. | ред. код ]
| Виробництво вишні (тис. тонн) | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Країна | 1965 | 1970 | 1975 | 1980 | 1985 | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2017 |
| Туреччина | 47 | 59 | 73 | 96 | 130 | 143 | 186 | 230 | 280 | 310 | 398 | 338 | 418 | 809 |
| США | 79 | 111 | 141 | 156 | 120 | 142 | 150 | 185 | 227 | 266 | 282 | 225 | 390 | 514 |
| Іран | 34 | 39 | 45 | 53 | 65 | 85 | 157 | 216 | 225 | 225 | 200 | 199 | 225 | 244 |
| Італія | 196 | 210 | 190 | 119 | 157 | 100 | 120 | 146 | 101 | 111 | 106 | 134 | 116 | 125 |
| Іспанія | 50 | 53 | 66 | 80 | 79 | 55 | 55 | 113 | 96 | 92 | 76 | 72 | 96 | 114 |
| Сирія | 1 | 2 | 5 | 10 | 22 | 19 | 41 | 56 | 53 | 63 | 75 | 48 | 78 | 68 |
| Росія | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | 62 | 85 | 93 | 50 | 100 | 63 | 69 | 245 |
| Румунія | 36 | 61 | 59 | 67 | 88 | 68 | 60 | 74 | 118 | 105 | 65 | 68 | 68 | 55 |
| Узбекистан | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | 18 | 20 | 22 | 54 | 55 | 61 | 67 | 193 |
| Чилі | 3 | 3 | 5 | 5 | 9 | 14 | 20 | 31 | 32 | 41 | 45 | 46 | 56 | 126 |
| Франція | 118 | 121 | 89 | 113 | 101 | 82 | 63 | 66 | 69 | 68 | 47 | 40 | 53 | 36 |
| Україна | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | 47 | 76 | 100 | 49 | 68 | 75 | 53 | 243 |
| Польща | 26 | 29 | 22 | 25 | 31 | 9 | 36 | 38 | 37 | 38 | 20 | 41 | 50 | 91 |
| Греція | 19 | 25 | 25 | 18 | 28 | 47 | 50 | 57 | 44 | 44 | 52 | 42 | 48 | 90 |
| Німеччина | 140 | 255 | 169 | 142 | 194 | 141 | 142 | 170 | 28 | 32 | 34 | 25 | 39 | 24 |
| Ліван | 7 | 12 | 14 | 19 | 28 | 42 | 78 | 45 | 29 | 23 | 30 | 31 | 35 | 17 |
| Австрія | 20 | 25 | 23 | 23 | 23 | 20 | 29 | 30 | 26 | 27 | 34 | 27 | 30 | 6 |
| Сербія | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | н/д | 25 | 23 | 21 | 23 | 28 | 29 | 29 | 118 |
| Болгарія | 36 | 55 | 52 | 55 | 75 | 71 | 75 | 28 | 18 | 20 | 18 | 16 | 17 | 52 |
| Португалія | 38 | 21 | 15 | 11 | 13 | 11 | 8 | 8 | 16 | 15 | 9 | 10 | 11 | 19 |
| Швейцарія | 46 | 47 | 49 | 39 | 37 | 24 | 24 | 19 | 10 | 8 | 10 | 6 | 10 | 38 |
| Весь світ | 1113 | 1460 | 1360 | 1279 | 1530 | 1397 | 1629 | 1901 | 1863 | 1870 | 1956 | 1801 | 2196 | 3643 |
Застосування у медицині [ ред. | ред. код ]
Вишню здавна застосовували при різних захворюваннях нирок і сечового міхура, при подагрі і розладах шлунку. Завдяки вмісту антоціанів вишня має капілярозміцнювальні і антиокислювальні властивості, а завдяки вмісту кумаринів і оксикумаринів — корисна при тромбофлебіті і флеботромбозах, ішемічній хворобі серця, після перенесених інфарктів міокарду, мозкових інсультів. За вмістом пектинів, вишня займає друге місце після апельсинів. Ці речовини мають різносторонню дію — сприяють росту і життєдіяльності корисних бактерій кишечнику, що беруть участь в синтезі вітамінів групи В, звільняють організм від шкідливих продуктів обміну і від надлишку холестерину, що особливо важливо для людей, що страждають на ожиріння і атеросклероз, сприяють виведенню з організму шкідливих хімічних сполук. Вишневий сік має відхаркувальну дію при катарах дихальних шляхів. Ягоди, сік і сироп з вишні з молоком застосовують як легкий сечогінний засіб при порушеннях сольового обміну і подагрі. Плодоніжки ягід використовували у вигляді відвару як сечогінний і спазмолітичний засіб при серцевих набряках, сечокам'яній хворобі [3] .
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ Тепер місто носить назву Гіресун (тур.Giresun)
- ↑ Талах В. Рождённый под знаком кометы: Митридат Эвпатор Дионис. — Одесса, 2006.
- ↑Корисні властивості вишні / [[УНІАН]], 15.07.2009. Архів оригіналу за 5 травня 2014 . Процитовано 5 травня 2014 .
Вишня звичайна
Вишня звичайна (Cerasus Mill.; лат. сerasus походить від назви міста Керазун, одного з портів Понтійської області, звідки Вишня звичайна була вперше завезена до Італії; у Київській Русі відома з ХІІ ст.) — рід дерев і кущів родини розових (Rosaceae Juss.), підродини сливових Prunоidae.
Відомо більше 120 видів вишні звичайної, які відрізняються між собою за смаковими якостями, швидкістю дозрівання плодів і врожайністю. Серед дикорослих видів вишні в Україні зустрічається Вишня звичайна, Вишня антипка — С. mahaleb (L) Mill, черешня — С. аvium (L) Moench, Вишня степова — С. fruticosa (Pall) Woron. Вишня звичайна — C. vulgaris Mill. (Prunus сerasus L, Cerasus сarponiana Lam., С. recta Liegel); рос. назва — вишня обыкновенная.
Вишні звичайної в дикому стані не існує, але у здичавілому поширена в європейській частині СНД і на Кавказі. Вишня звичайна — спонтанний алоплоїд, що походить від схрещування черешні та вишні степової. Сорти вишні об’єднуються в 2 групи: аморелі — з незабарвленим і малокислим соком плоду і швидким зростанням пагонів; морелі — із забарвленим дуже кислим соком плоду, повільним зростанням пагонів, тонкими гілками і пізнім дозріванням плодів. В. звичайна — невелике дерево або кущ завв. 3–7 м. Кора стовбурів сіро-бура, з великими поперечними сочевичками, відшаровується. Пагони довгі, голі, спочатку зелені, потім червоно-бурі. Листки чергові, черешкові, обернено-яйцеподібні або еліптичні, загострені, городчато-зубчасті, з гидатодами на зубцях, зверху — темно-зелені, глянцеві, знизу — матові, голі, до 12 см завд. та 3–5 см завш.; черешки частіше без залоз, іноді з ними. Суцвіття — зонтики 2–4-квіткові, на гілках приросту попереднього року, розпускаються раніше за листки або одночасно; квітконіжки довгі. Квітки складаються з 5-роздільної чашечки і 5 вільних пелюсток білого кольору, рідше — рожевого, запашні. Цвіте у квітні–травні. Плід — соковита кисло-солодка кістянка з кулястою або яйцеподібною кісточкою, дозріває у червні–липні. Плоди приплюснуті, червоні, різної інтенсивності. М’якоть кислувата, приємна на смак. Особливу популяцію становить Володимирська В. (С. vulgaris var.acida) з великими темно-пурпурними ароматними плодами, смачним чорно-червоним соком, дрібними кісточками. В Україні рослина неофіцинальна.
У достиглих плодах вишні звичайної містяться:
- вуглеводи (цукри — 8–15% (глюкоза — 5,5%, фруктоза — 4,5%, сахароза — 0,3%));
- геміцелюлоза — 0,1%, клітковина — 0,5%, пектинові речовини — до 11%;
- органічні кислоти — до 2%, представлені переважно яблучною (до 1,2%), лимонною, молочною, хінною, оцтовою, бурштиновою, мурашиною;
- серед фенольних сполук (0,11–0,49%) — кумарини (умбеліферон, герніарин, магалебозид), флавоноли — в основному глікозиди кверцитину (до 2%), антоціанідини (ціанідин, хризантемін, мекоціанідин, пеонідин, антиринін, 3-глюкозид ціанідину, 3-рамноглюкозид ціанідину) і лейкоантоціанідини, фенольні кислоти (хлорогенова, ізохлорогенова, неохлорогенова);
- у шкірці плодів містяться: катехіни, вітаміни (аскорбінова кислота — 15 мг%, В1 — 0,03–0,2 мг%, В6 — 0,05–0,08 мг%, В15 — 0,08 мг%, PP — до 0,4 мг%, Е — 0,32 мг%, біотин — 0,40 мг%); каротиноїди — 0,37–0,55 мг%;
- макро- та мікроелементи (К, Са, Mg, Na, S, B, V, Fe, I, Co, Mn, Cu, Mo, Ni, Ru, Cr, Zn).
Діючими речовинами в плодоніжках є саліцилати, флавоноїди: глікозиди кверцетину, кемпферолу, флаванону (дигідровогонін), фенолкарбонові кислоти; дубильні речовини, а також багато Fe, Mg. Листя містить лимонну кислоту, гідроксикумарини, кверцетин, рутин; дубильні речовини — 5–7%; амігдалін. Насіння містить жирного масла — 25–35%, ефірної олії — 0,16%, амігдаліну — 5–15 мг%, при розщепленні якого утворюється синильна кислота. У корі знайдено: водорозчинні полісахариди, органічні кислоти (лимонна, яблучна); кумарини, флавоноїди, дубильні речовини 5–15%; глікозиди (флускофлобафен, руброфлобафен). Ексудатом дерева є камідь, до складу якої входить велика кількість арабіну, метилпентозану, невелика кількість ксилану.
Свіжі плоди, сік і сироп вишні звичайної мають антиоксидантну, протизапальну активність, підвищують екскрецію сечової кислоти та знижують її концентрацію у крові. Плоди вишні звичайної застосовують у народній медицині як відхаркувальний, жарознижувальний засіб при бронхітах; як заспокійливий при психічних розладах, для покращення обміну речовин, при артриті, подагрі, цукровому діабеті, атеросклерозі; як легкий проносний засіб; сироп входить до фармакопей багатьох країн як коригуючий засіб для покращення смаку ліків. Плодоніжки вишні застосовують як діуретичний, кровоспинний засіб при нирковокам’яній хворобі, сечокислому діатезі, як в’яжучий — при діареї. Відвар однорічних пагонів В. має протизапальну дію, його використовують при діареї, колітах. Настій листя сприяє зниженню здатності крові згортатися (гідроксикумарини). Кору вишні звичайної у вигляді відвару використовують у нар. медицині для покращення травлення, як в’яжучий, кровоспинний засіб при маткових кровотечах та фіброміомі; вона входить до складу ДД зарубіжного виробництва.
Черешня — велике дерево, до 30 м завв., кора темно-сіра із сочевичками, гладка, здирається тонкими поперечними пластинками, як береста. Листки великі до 16 см завд. і 8 см завш., видовжено-яйцеподібні, по краю глибоко двоякопилчасті. Черешки 3–8 см завд., з 2 великими залозками. Квітки в зонтиках, на довгих квітконіжках, розпускаються одночасно з листям. Плоди жовті, рожеві, червоні або майже чорні, у культурних форм — великі, кулясті, іноді яйцеподібні; у дикорослої форми — дрібні, гіркуваті. Кісточка гладка. У дикому стані Ч. зростає у лісах Поділля, в Карпатах, у гірських лісах Криму і Кавказу. Понад 20 її сортів культивується на Півдні України. Сорти Ч. поділяють на 2 групи: гіни (столові з ніжною м’якоттю) і бігаро (консервні з хрящуватою м’якоттю). Плоди Черешня містять: 6,32–7,75% глюкози, 3,38–6,12% фруктози, 0,41–0,75% сахарози, до 11% пектинів, 1,5–2,1% органічних кислот; флавоноїди (ізокверцитрин, 3-глюкоарабінозид кемпферолу, 3-глюкоарабінозид кверцетину, астрагалін, антоціани); вітаміни, мікроелементи. Кора містить: кумарини, фенолкарбонові кислоти та їх похідні (о-кумарову, ізомери хлорогенової й похідні п-кумарової кислот); катехін, епікатехін, дигідрохалкон (флоридин), 3,4,2′,6′-тетрагідрокси-4′ метоксихалкон, флавоноїди (нарингенін, прунін, кверцетин, прунетин, еріодиктіол, піностробін, сакуранетин, таксифолін, геністеїн, ехіноктин, дигідровогонін, аромадендрин, 7-метиларомадендрин, хризин, дигідрохризин, тектохризин, дигідротектохризин), 10% дубильних речовин. Плодоніжки Ч. містять фенольні сполуки, таніди. Ексудатом є камідь. Свіжі плоди Ч. мають загальнозміцнювальні, протизапальні, антиоксидантні (антоціани) властивості, підвищують апетит; їх корисно вживати при недокрів’ї, запорах, а темнозабарвлені плоди — при атеросклерозі, гіпертонії. Плоди Ч. офіцинальні у Франції, Португалії як тонізуючі, в’яжучі. Плодоніжки черешні використовують так само, як і плодоніжки вишні.
У декоративному садівництві в Україні вирощують деякі кущові В.: В. японську (С. japonica), В. повстяну (С. tomentosa), В. залозисту (С. glandulosa), В. сіру (С. incana).
Жуковський П.М. Культурные растения и их сородичи. — Л., 1971; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1992; Растительные ресурсы СССР: цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagraceae. — Л., 1998; Jacob R.A., Spinozzi G.M., Simon V.A., et al. Consumption of cherries lowers plasma urate in healthy women // J. Nutr. — 2003. — Vol. 133, № 6; Seeram N.P., Momin R.A., Nair M.G., Bourquin L.D. Cyclooxygenase inhibitory and antioxidant cyanidin glycosides in cherries and berries // Phytomedicine. — 2001. — 8; Wang H.B., Nair M.G., Strasburg G.M. et al. Antioxidant and anti-inflammatory activities of anthocyanins and their aglycon, cyanidin, from tart cherries // Nat. Prod. — 1999. — 62;.