Чому Вишня це ягода?

Якщо вірити ботаніці, то всі плоди з кісточкою і м'якоттю – це фрукти, а тому вишня цілком підходить під опис. Ягоди ж – це плоди, що розвиваються з зав'язі і мають насіння. Тому плоди вишні навіть в теорії неможливо зарахувати до класу ягід. Кеш

Яку користь приносить Вишня?

Це відомі антиоксиданти, які налагоджують обмінні процеси в клітинах і покращують захисну функцію. Наприклад, спортсмени, які регулярно їдять вишню, швидше відновлюються після тренувань. Вітамін В3 і аскорбінова кислота благотворно впливають на судини. Кумарини в складі вишні перешкоджають утворенню тромбів. Кеш

Кому не можна їсти вишні?

Нашкодити вишня може тільки в тому випадку, якщо їсти її натщесерце: кислоти в складі ягоди можуть подразнювати слизову шлунка і зубну емаль. З обережністю варто вживати вишню тим, хто страждає від підвищеної кислотності, виразки шлунка, хронічних захворювань легенів, цукрового діабету і ожиріння.

Вишня (ягода) — Википедия Вишня — плод растений подрода cerasus рода Prunus. По ботанической классификации это не ягода, а костянка. Плод подрода Cerasus отличается от плодов других подродов рода Prunus (Armeniaca — абрикос, Prunus — слива и Emplectocladus) тем, что он гладкий, без налёта.… See more

Вишня (підрід)

Вишня (Cerasus) — підрід рослин із підродини мигдалеві. Більшість плодів видів з цього підроду їстівні.

Зміст

Етимологія [ ред. | ред. код ]

Українське «вишня» є похідним від прасл. *višьnja , з якого також походять дав.-рус. вишьня , біл. і рос. вишня, пол. wiśnia, чеськ. višně (плід) та višeň («вишневе дерево»), словац. višňa, в.-луж. wišeń, н.-луж. wišńa, серб. ви̏шња/višnja, хорв. višnja, словен. vîšnja. Праслов'янське *višьnja вважають спорідненим з давн.в-нім. wihsila, сер-в.-нім. wihsel, сер.-н.-нім. wissel («черешня»), нім. Weichsel («вишня звичайна», «антипка»), лат. viscum («пташиний клей», пор. «віскоза»), грец. ιξός («пташиний клей», «омела») [1] [2] . Всі ці слова виводять з пра-і.є. *uiksinja , утвореного з *uiks («омела або інша рослина, що виділяє клей») [1] та пов'язують з тим, що смола вишні віддавна слугувала для приготування клею. Інші версії порівнюють праслов'янське *višьnja з грец. βύσσινος ( «темно-червоний» ) [1] , або з лит. vìnkšna («в'яз») [2] .

У турецькій мові є схоже слово — vişne, проте, його пояснюють запозиченням з новогрецької мови, у якій слова βισινιά («вишневе дерево»), βίσινο («плід»), βύσσινον («черешня») вважають слов'янізмами [1] , як і латис. vìksna та прус. wisnaytos [2] .

Промислове значення [ ред. | ред. код ]

Вишня є одним із найпоширеніших плодів, які використовують при приготуванні окремих солодощів. Сушені вишні часто використовуються при приготуванні цукерок з алкогольними напоями всередині.

У періоди кінця травня та майже всього червня, можливо ще частини липня, у Європі вишня — ягідний продукт, що вживають сирим. Черешня — один із видів з підроду вишні — вважається одним із найсмачніших видів.

Ядра кісточок вишень містять 36 % олії [3]

Медонос [ ред. | ред. код ]

Як культурні дерева вишні, так і дикорослі є гарними весняними медоносами. Зацвітає в кінці квітня — на початку травня, цвіте 6-8 днів. Бджоли збирають як нектар, так і пилок, який дуже необхідний для весняного нарощування бджолиного розплоду. Медопродуктивність вишні до 35 кг на 1 га насаджень. У місцях промислового вирощування ягід можна одержувати і товарний мед. [4]

Види [ ред. | ред. код ]

• Prunus apetala
• Черешня (Prunus avium)
• Prunus campanulata
• Prunus canescens
• Вишня звичайна (Prunus cerasus)
• Prunus concinna
• Prunus conradinae
• Prunus dielsiana
• Prunus emarginata
• Prunus fruticosa
• Prunus incisa
• Prunus litigiosa
• Prunus mahaleb
• Prunus maximowiczii
• Prunus nipponica
• Prunus pensylvanica
• Prunus pilosiuscula
• Prunus rufa
• Prunus sargentii
• Prunus serrula
• Вишня японська (Prunus serrulata)
• Prunus speciosa
• Prunus subhirtella
• Prunus sunhangii
• Вишня повстиста (Prunus tomentosa)
• Вишня Йосіно (Prunus x yedoensis)

Сорти [ ред. | ред. код ]

Сорти вишні розрізняються за силою росту рослин (кущоподібні і деревоподібні форми), типу плодоношення (перші плодоносить на букетних гілочках, другі — змішаних і плодових), строками дозрівання плодів (червень — серпень), забарвленням плодів (аморелі світлозабарвлені, морелі (гріоти) — темно забарвлені плоди), частина сортів самоплідні, інші вимагають перехресного запилення. Найпоширеніші в Україні наступні сорти:

Підбельська. Районована на всій території України, за винятком Чернігівської, Сумської, Житомирської областей. Один з найкращих сортів. Плоди великі, темно-червоні, смачні, з приємним поєднанням органічних кислот і цукру, дозрівають протягом липня і довго тримаються на дереві, кісточка середнього розміру, легко відділяється від м'якоті. Дерева середньорослі, високоврожайні, зимостійкі. У районі Києва в суворі зими підмерзають плодові бруньки. Сорт середньостійкий до моніліозу і коккомікозу, частково самоплідний. Для кращого запилення квіток поруч повинні бути дерева інших сортів вишні чи черешні з одночасним цвітінням. [5]

Шпанка рання. Місцевий сорт, районований в багатьох областях України. Плоди великі, рожеві, соковиті, приємного кислосолодкого смаку, дозрівають в кінці червня — початку липня. Дерева великі, з негустою кроною, зимостійкі, відносно стійкі до грибних захворювань. Сорт самобезплідний. [5]

Гріот остгеймський. Сорт іспанського походження. Завезений з Іспанії Клінггамером в м. Остгейм в період з 1701 по 1713 рр., вперше описаний Сиклером у 1796 р. [6] Районований в багатьох областях України. Дерева невеликих розмірів, зимостійкі, скороплідні, щорічно рясно плодоносять, але сильно загущуються тонкими, пониклими гілками. Плоди середніх розмірів, Темні, соковиті, приємні на смак, дозрівають у перших двох декадах липня. Сорт вимагає перехресного запилення. [5]

Гріот український. Місцевий сорт, особливо поширений у лісостеповій і поліській зонах України. Крім щеплень, легко розмножується порослю і насінням. Тому існує багато клонів, різних за цінністю. Необхідно розмножувати тільки високоврожайні, зимостійкі клони. Плоди середніх розмірів, темні, кисло-солодкі, дозрівають у другій половині липня. Гілки на деревах тонкі, після плодоношення оголюються і звисають. Сорт частково самоплідний, добре запилюється Шпанкою ранньою і Гріотом остгеймським. [5]

Заслуговують уваги і розповсюдження сорту вишні Мелітопольська десертна, Чернокірка, Любська, Самсонівка, Лотівка та ін. [5]

Культурне значення [ ред. | ред. код ]

Вишня — символ світового дерева, життя; символ України, рідної землі; матері; дівчини нареченої [7] . За віруваннями українців, дерево взаємної любові, весни, краси, мужності. В українському фольклорі вишня символізує красу убогої дівчини, її молодість. З вишневих гілок українські предки варили ритуальний напій, який неодмінно вживали на Новий рік, Зелені Свята, Купала тощо. В українському народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні, вишневі садки.

Шкідники [ ред. | ред. код ]

Шкідниками вишні є вишнева муха та вишнева попелиця, які можуть завдавати значної шкоди пагону та плодам, а також довгоносик-трубковерт вишневий, листокрутка вишнева.

Комерційне виробництво [ ред. | ред. код ]

Щорічне світове виробництво (станом на 2007) культурних вишневих плодів сягає близько двох мільйонів тонн. Близько 40 % світового виробництва відбувається в Європі і близько 13 % в Сполучених Штатах.

Топ країн-виробників вишні — 2007 (в тис. тонн)
Туреччина	398.1
США	260.7
Іран	225.0
Італія	145.1
Росія	100.0
Сирія	75.0
Іспанія	72.6
Україна	68.2
Румунія	65.2
Греція	62.8
Всього у світі	2,033.1
Джерело: Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй [8]

Українські звичаї [ ред. | ред. код ]

На день святої Варвари (17 грудня) дівчата заготовляли гілочки з вишень і ставили у воду. Якщо вони розквітали на Різдво, то це віщувало швидкий шлюб.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Вишня, сакура (Cerasus) // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 116. — ISBN 978-966-08-4940-2.
• Вишня[Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 161. — 1000 екз.
• ВИШНЯ[Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• ВИШНЯ[Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]//УРЕ
• Додаток 5 до Правил складання та подання заявки на сорт рослин[Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абвгЕтимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
2. ↑ абв Вишня // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch[ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
3. ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
4. ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 83.
5. ↑ абвгд Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил.
6. ↑Виділення зразків генофонду з цінними ознаками з колекції генетичних ресурсів вишні на Артемівській дослідній станції розсадництва / В. В. Ярушников // Генетичні ресурси рослин. — 2013. — № 12. — С. 73-83. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grr_2013_12_10
7. ↑В. П. Коцура (ред.) та інш. Енциклопедичний словник символів культури України. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М.[Архівовано 14 грудня 2018 у Wayback Machine.], 2015. — С. 117. ISBN 978-966-2464-48-1
8. ↑Faostat. Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй. Архів оригіналу за 23 червня 2012 . Процитовано 15 серпня 2011 .

• Вікідані: Q13174500
• APDB: 189258
• BOLD: 415262
• FoC: 106151
• GBIF: 3030265
• GRIN: 13894
• iNaturalist: 363890
• IPNI: 30000351-2
• IRMNG: 1273393
• NZOR: b35eeecd-3924-4fa0-9b34-fa6b676726c6
• POWO: urn:lsid:ipni.org:names:30000351-2
• Tropicos: 40004264