Що робити якщо з вуха тече гній?

При гнійному середньому отиті потрібне ретельне і систематичне видалення гною ватними турундами, промивка вуха дезінфікуючими розчинами, наприклад, тривідсотковим розчином перекису водню, антибіотиками.

Що робити якщо заклало вухо в домашніх умовах?

Варто спробувати промивання вуха. Це досить легка процедура у лікаря, але її можна зробити й вдома за умови попереднього розм'якшення сіри. Покладіть теплий компрес на вухо, чи прийміть гарячий душ щонайменше 5-10 хвилин. Це може допомогти проникненню пари в слуховий прохід і принесе полегшення.

Що буде якщо не лікувати отит?

Запалення внутрішнього вуха може бути наслідком отиту середнього вуха або розвиватися супутнє захворювання. При несприятливому перебігу та відсутності лікування ускладнення за цієї патології можуть бути дуже серйозними: це абсцеси, менінгіт, енцефаліт.

Кров з вуха – причини та можливі симптоми, методи лікування…

Виділення з вуха

Які бувають виділення з вуха і про що це може свідчити?

Оторея – це явище, при якому спостерігається виділяється з вушного каналу рідка маса, іноді гнійного характеру. Також симптомами під час виділень може бути біль і погіршення слуху.

За структурою та видами виділення бувають наступних чинів: водянисті, кров’янисті, гнійні.

Виділення вушної сірки – це нормальне явище, а ось, коли її надмірна кількість виділяється, то це вже свідчить про певні проблеми.

Водянисті виділення схожі на прозору рідину, називають їх ще серозними. Причинами таких виділень можуть бути: пошкодження барабанної перетинки, алергічні реакції, черепно-мозкові травми.

Кров’янисті виділення з вуха зустрічають значно рідше. Такі виділення спровоковані травмами вуха, розриву барабанної перетинки, пухлин та поліпів.

Гнійні виділення мають неприємний запах, мутної консистенції та жовтуватого або білого кольорів. Вони можуть свідчити про серйозні запальні процеси у вушному апараті.

Варто зазначити, що при перших ознаках виділень з вуха, потрібно негайно звернутися до ЛОРа. Адже затягнувши з проблемою, можна навіть незворотньо втратити слух. В ЛОР-кабінеті у Здолбунові проводиться комплексна діагностика порушень слуху та призначається лікарем ефективне та сучасне лікування.

Лікування отомікозу

Отомікоз (грибковий отит, отит грибкової етіології) – найчастіше під цими назвами мають на увазі запальне захворювання шкіри зовнішнього слухового проходу, що викликається різними видами паразитарних грибів. Також у практиці ЛОР-лікаря зустрічаються грибкові хвороби безпосередньо барабанної перетинки, середнього вуха та післяопераційної порожнини вуха, але найпоширенішим є грибкова поразка саме зовнішнього вуха.

Найчастіше збудником при отомікозі виступають гриби роду Aspergillus, а також патологічний процес можуть провокувати гриби роду Penicillinum, Rhisopus, у ряді випадків гриби роду Candida.

Деякі з цих видів грибів можуть жити на поверхні шкіри людини, не викликаючи жодних симптомів та проблем зі здоров'ям, але при збігу обставин виникають умови, за яких гриби можуть активно розмножуватися і викликати запальні реакції шкіри.

Симптоми отомікозу

Як можна запідозрити наявність грибкової інфекції у вусі:

• відчуття закладеності чи стороннього предмета у вусі;
• розпирання, відчуття наповненості у вусі;
• свербіж у вухах;
• іноді відчуття печіння у зовнішньому слуховому проході;
• поява виділень із вуха з неприємним запахом;
• лущення шкіри у вухах.

Причини виникнення грибка у вухах

Фактори, що сприяють виникненню отомікозу:

• порушення гігієни зовнішнього слухового проходу;
• сторонні тіла у зовнішньому вусі (наприклад, сірчана пробка);
• тривале використання вакуумних навушників, ендауральних слухових апаратів та їх вкладок;
• відсутність вушної сірки або її мізерна кількість;
• хронічний гнійний середній отит;
• анатомічні особливості слухового проходу (наприклад, екзостози);
• тривале використання антибактеріальних препаратів (як місцево, так і системно);
• наявність алергічних захворювань;
• тривалий прийом препаратів, що впливають на імунну систему (цитостатики, кортикостероїди тощо);
• імунодефіцитні стани (ВІЛ-інфекція, цукровий діабет, аутоімунні та онкологічні захворювання);
• умови праці, що передбачають тривале перебування за умов підвищеної вологості чи запиленості повітря.

Діагностика отомікозу

Як і за будь-якої іншої патології органу слуху, діагностика грибкового отиту в першу чергу потребує фізикального обстеження пацієнта. Під час огляду зовнішнього слухового проходу лікар-отоларинголог визначить ступінь ураження вуха, за характерними ознаками з'ясує ймовірного збудника отомікозу, зможе провести туалет зовнішнього вуха, що в лікуванні зовнішніх отитів є важливим етапом.

Також у діагностиці отомікозу доцільно бактеріологічне дослідження виділення або мазка з вуха. Найчастіше інші методи дослідження слухового аналізатора при цій патології не потрібні.

У разі рецидивуючого отомікозу може знадобитися обстеження пацієнта щодо інших захворювань, які можуть створювати сприятливі умови для виникнення та повторення епізодів отомікозу.

Лікування отомікозу

Основні етапи лікування отомікозу:

• туалет зовнішнього слухового проходу, видалення епітеліальних та грибкових мас, що прискорить одужання, а лікування медикаментами зробить ефективнішим;
• місцеве застосування протигрибкових крапель - дозування, режим використання та тривалість лікування визначає лікар, ґрунтуючись на активності та поширеності запального процесу;
• у разі потреби - системні протигрибкові препарати, які також призначає лікар - визначає групу протимікотичних медикаментів, тривалість та режим прийому;
• обмеження/виключення факторів, що впливають на розвиток отомікозу - плавання, робота у вологих приміщеннях, корекція супутніх захворювань (алергія, цукровий діабет).

Отомікоз у дітей

У дітей отомікози зустрічаються рідше, ніж в дорослих. Найчастіше це наслідок вже наявної проблеми у вусі:

• зовнішній отит бактеріальної природи та тривале використання місцевих протибактеріальних засобів;
• хронічний гнійний середній отит;
• порушення гігієни або запальні процеси в післяопераційній порожнині у вусі;
• також у групу ризику розвитку отомікозу потрапляють діти, які використовують слухові апарати, що зумовлює необхідність відвідування отоларинголога у профілактичних цілях.

Причинами отомікозу у дітей можуть бути і патологічні стани загального характеру:

• алергія, атопічний дерматит, екзема;
• цукровий діабет та інші метаболічні захворювання;
• аутоімунні захворювання;
• захворювання крові.

Принципи лікування грибкового отиту у дітей ті ж самі, як і в дорослих - очищення вуха від грибкових і епідермальних мас, протигрибкові препарати місцево і системно (якщо у цьому буде потреба), з'ясування причини виникнення захворювання та її усунення.

Важливо відзначити, що у дітей це лікування може проходити з деякими складнощами:

• не всі діти спокійно погодяться на гігієнічні процедури у кабінеті лікаря, тому це варто враховувати батькам під час візиту до лікувального закладу;
• у застосуванні препаратів для дітей є вікові обмеження, протипоказання та особливості застосування, відповідно до яких лікар буде обирати групи препаратів, призначати курс та тривалість лікування.

Профілактика грибка у вусі

Як можна запобігти появі отомікозу?

• Не використовувати у гігієнічному догляді ватні палички та інші сторонні предмети
• Не застосовувати самостійно вушні краплі з антибактеріальними компонентами, тим більше, протягом тривалого часу
• Намагатися не чіпати вуха брудними руками, особливо у громадських місцях, міському транспорті тощо
• Якщо пацієнт відноситься до групи ризику (використовує слуховий апарат, в анамнезі є хронічний гнійний середній отит або присутні супутні захворювання типу цукрового діабету, алергії тощо), варто відвідувати ЛОР-лікаря з метою профілактичних оглядів і контролю стану зовнішнього слухового проходу
• Не використовувати навушники, беруші, вушні вкладки інших людей
• Після купання в басейні, відкритих водоймах, ретельно витирати та просушувати вуха
• Не намагатися чухати вухо сторонніми предметами (шпильки, зубочистки тощо)
• На робочому місці регулярно провітрювати приміщення, використовувати індивідуальні засоби захисту, якщо такі передбачаються.