Як на українській мові буде варення?

Ва́ра – варение. Варе́ння – варенье. Варі́ння – варка, варение. Кеш

Як правильно по українськи варення чи повидло?

ВАРЕННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (Н. -Лев., І, 1956, 118); Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (Шиян, Переможці, 1950, 36). Кеш

Де придумали варення?

Традиційно відзначається вживанням у їжу дуже смачного тосту. Перший рецепт варення приписується Марку Гавіусу Апіцію (вважається, що це псевдонім) і датується четвертим століттям нашої ери в Римі.

варення

Вид десерту, отриманий у результаті варіння фруктів, ягід або, рідше, овочів із цукром або медом.

Коло графина стояла тарілка з скибками паляниці і мисочка з вишневим варенням (І. Нечуй-Левицький);

В руках у нього був великий клунок з припасами, а у Варвари Кіндратівни – закутана в газету велика банка смородинного варення, яке дуже любив Коля (В. Винниченко);

Частувала [Катерина] його чаєм з малиновим варенням (А. Шиян).

(1) Сухе́ варе́ння – продукт, вигот. із цілих або нарізаних плодів, зварених у цукровому сиропі, обсипаних цукровим піском і підсушених; цукати.

Друзі .. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски .. й сухе київське варення (З. Тулуб);

На початку XIX століття сухе варення й варення в сиропі у Росії, Балтії та Європі були дивними, екзотичними ласощами. Однак для киян це були звичні солодощі (із журн.).

ВА́РЕННЯ, я, с.

Те саме, що варі́ння.

Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. варення — ва́рення іменник середнього роду дія варе́ння іменник середнього роду страва Орфографічний словник української мови
2. варення — I в`арення-я, с. Дія за знач. варити. II вар`ення-я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. варення — Вариво, варунок, (солодке) повидло Словник чужослів Павло Штепа
4. варення — Ння, с., нарк. Розчин, приготований із маку, для внутрішньовенного вливання. Словник сучасного українського сленгу
5. варення — ВАРІ́ННЯ (готування їжі за допомогою вогню), ВА́РЕННЯ, ВА́РИВО розм., КУ́ХНЯ рідко, ГОТІ́ВЛЯ діал. Вона вирішила будь-що опанувати складне мистецтво варіння їжі (Ю. Збанацький); Господиня перебирала квасолю для варення (І. Словник синонімів української мови
6. варення — ВА́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. вари́ти. Сьогодні під час цілого варення обіду вона й не виходила з неї [кухні] (Фр., II, 1950, 80). ВАРЕ́ННЯ, я, с. Зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або фрукти. Словник української мови в 11 томах