Скільки часу дитина адаптується до садочка?

Як стверджують психологи, адаптація дитини до дитячого садочку може тривати до 8 тижнів у нормі, втім через індивідуальні особливості окремої дитини цей процес може проходити довше. Кеш

Як допомогти дитині адаптуватися в садочку?

До відвідування садочка потрібно звикати поступово. В перші дні рекомендується перебувати на території закладу не більш двох годин. У цей час малюк може спілкуватися з іншими дітьми, грати на дитячому майданчику й знайомитися із вихователями. Поступово час можна збільшувати.

Як полегшити адаптацію дитини до дитячого садка?

Як полегшити адаптацію дитини до дитячого садка: алгоритм дій батьків. Розповідайте дитині про дитячий садок — що там є, чим займаються діти, хто доглядає за ними. Гуляйте біля дитячого садка, говоріть: «Скоро й ти ходитимеш сюди гратися з дітьми». Відповідайте на всі запитання дитини тільки правдиво.

Адаптація дітей раннього віку до умов дитячого садка: поради …

4 правила для швидкої адаптації до дитячого садку

Будьте готові відпустити свою дитину і надати їй новий рівень самостійності.

Складності з адаптацією бувають із-за небажання чи страхів батьків відпустити дитину від себе. Дорослим треба усвідомити, що дитячий садок — це зовсім не страшно. Дитині важливо навчитися взаємодіяти з іншими самостійно.

Часто зустрічаються випадки, коли батьки підсвідомо саботують процес адаптації. На щастя, в більшості випадків вдається вирішити всі їхні страхи і тривоги.

1. Починайте звикання до того, як дитина почне ходити в садочок.

Коли до початку відвідування садка ще є час, починайте жити по його режиму. Так дитині буде набагато легше звикнути до дитячого саду. На етапі звикання дотримуйтеся нового режиму і у вихідні.

Наприклад, в садочок ходить одна дівчинка, яка з самого початку дуже багато плакала і до обіду була в поганому настрої. Як з'ясувалося, вона пізно лягала і не висипалася. Коли режим виправився, дівчинка із задоволенням і без всяких проблем адаптувалася. Тепер у батьків інші проблеми — як її з садка забрати.

Заздалегідь розповідайте, як чудово в садку, як багато там всього цікавого. Грайте в дитячий садок, використовуючи улюблені іграшки дитини. Це буде підігрівати її інтерес.

Якщо є можливість, відвідуйте різні додаткові заняття в тому садочку, в який плануєте піти. Дитина почне звикати до обстановки, навчиться діяти самостійно і буде потихеньку відпускати батьків.

Такі заняття в дитячих садах, як правило, проводить психолог. Він допоможе розробити індивідуальний план звикання до саду. І до того ж дитині набагато простіше прийти туди, де її буде чекати людина, яку вона добре знає і якій довіряє. На таких заняттях у вас обов'язково буде можливість дуже ненав'язливо познайомитися з вихователями та дітьми, з якими дитина буде разом в одній групі.

2. Знайомтеся з дитячим садом правильно.

Якщо ви не ходите ні на які заняття, то все одно познайомте дитину з вихователем і дітьми до першого дня в садку. Це прибере страх невизначеності. Адже йти туди, де вже був, набагато спокійніше.

Батькам теж треба налагодити контакт з вихователями. Якщо дитина побачить, що ви добре з ними спілкуєтеся, довіряєте їм, їй буде набагато легше і самій почати довіряти.

3. Перші тижні в саду.

У самий перший день постарайтеся залишатися спокійними, діти добре відчувають батьківську тривогу. Налаштовуйтеся на радісну подію.

Час в саду потрібно збільшувати поступово. Найзагальніша схема може виглядати приблизно так:

1-2 тиждень — дитина залишається до обіду;

2-3 тиждень — дитина залишається на сон;

3-4 тиждень — дитина залишається на повний день.

Залежно від особливостей дитини, весь процес може прискоритися, або, навпаки, сповільнитися.

У перший час з дитиною повинен бути хтось із близьких. Адаптація і поступове відділення від «свого» дорослого — це дуже тонкий, індивідуальний процес. Тут немає готових схем.

Як можна швидше позначте кордони: приміщення групи — це територія дітей і вихователів. Батьки можуть знаходитись у роздягальні, і перший час дитина може виходити до них стільки, скільки їй потрібно. Вона поступово буде включатися у все, що відбувається в групі. Деякі діти легко відпускають батьків у перший же день, а інші тиждень тримають близького дорослого в роздягальні саду.

Коли залишаєте дитину в саду, називайте точний час свого повернення. Часто батьки і вихователі намагаються чимось захопити дитину, а потім непомітно піти. Раптове зникнення близького дорослого — сильний стрес, який викликає загальну тривожність. Тому заздалегідь обговорюйте свій відхід і говоріть, що будете робити (поїдете по справах, на роботу, в магазин). І постарайтеся ні в якому разі не спізнюватися.

Будьте готові до сліз при розставанні. Сльози при розставанні — це нормально, і практично всі діти через це проходять. Коли знаходження в групі ще не стало звичним, діти висловлюють сльозами смуток від догляду батьків.

Не затягуйте прощання і з самого першого дня придумайте свій ритуал.

Наприклад, цілуйте, обіймайте, говоріть, коли прийдете, махайте рукою і йдіть. Якщо дитина вередує, уникайте критики, погроз і шантажу, будьте спокійні. Дорослі теж відчувають дискомфорт від нового колективу на роботі або під час переїзду. Просто ми навчилися контролювати свої емоції, а діти висловлюють їх сльозами.

Сльози при розставанні можуть бути дуже довго — місяць або більше. Найважливішим показником буде те, як після вашого відходу дитина відчуває себе в групі. Добре, коли такі моменти відслідковує вихователь. І якщо ваша дитина через 15 хвилин вже весело грає, значить процес звикання йде як треба.

Постарайтеся перші один-два місяці ходити в садочок постійно. Якщо відвідувати його через раз, давати дитині час «на відпочинок», то адаптація буде йти важче і повільніше. Звичайно, це не стосується моментів, коли дитина захворіла.

4. Як правильно забирати з дитячого садка.

Обов'язково хваліть дитину за те, що вона стала дорослою і ходить в садок. Цікавтеся, як пройшов день. Ви будете знати настрій дитини і продемонструєте, як змінився її соціальний статус. У неї тепер теж є свої «справи». Акцентуйте увагу на позитивних і цікавих моментах в саду.

Будьте готові до примх, зниженої або підвищеної активності. Це нормально, дитина сильно втомлюється від звикання до нового розпорядку життя. Зараз можуть загостритися деякі поведінкові особливості, або з'явитися невластиві реакції. Не хвилюйтеся, з часом все стабілізується.

У перші один-два місяці знизьте навантаження на нервову систему: скоротіть походи в театр, цирк, кіно і гості. Забезпечте дитині максимально спокійну та стабільну обстановку, зараз у неї і так йде багато сил.

Думайте про те, як багато хорошого ви робите для дитини. Навіть якщо ви не хотіли віддавати дитину в садок, але життя змінило ваші плани. Шукайте хороші моменти. Дитячий садок дозволяє дітям стати більш самостійними і незалежними.

Адаптація дитини до дитячого садочка

Дитина іде до дитячого садочка. Напевно, немає батьків, які б не хотіли, щоб цей етап пройшов легко, спокійно, щоб малюк з задоволенням і без криків відразу ж пішов до дитсадка. Але так буває досить рідко. Частіше діти перших кілька днів чи тижнів плачуть, не хочуть відпускати маму. І в цьому немає нічого незвичного. Для дитини початок відвідування садочка — це стрес. І наше з вами завдання пом’якшити його настільки, щоб він пройшов непомітно і без неприємних наслідків. Тому пропонуємо вам 14 правил для батьків, щоб адаптація дитини пройшла якомога легше і швидше.

1. Віддавати дитину в дитячий садочок краще в теплу пору року, коли діти більшість часу проводять на прогулянці. Так дитині буде легше адаптуватися, оскільки ігри на свіжому повітрі, пісочниця — все дуже нагадує звичні умови її повсякденного життя.
2. За тиждень-два привчити дитину до режиму, який встановлено в садочку і ввести в раціон дитини блюда, які готують в садочку. Таким чином на 2 стресових моменти стане менше. Дитина повинна звикнути прокидатися зранку (наприклад, о 7:00), спати вдень з 13:00, снідати і обідати приблизно в той же час, що і в садочку. Тоді їй буде легше звикати до умов садка.
3. Навички самообслуговування. Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а ткож вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, серед яких знайдуться ті, що вміють робити це самостійно.
4. Сформувати позитивну установку на садочок.Це дуже важливий пункт! Ніколи не лякайте дитину садочком. Такі фрази, як: “Заспокойся, бо відведу в садок”, “От підеш в садочок — побачиш!” здатні сформувати у дитини установку на те, що в садочку погано і його варто уникати всіма силами. Не використовуйте фрази, які містять негатив для дитини (“А в садочку тобі доведеться таке їсти!”, “От підеш в садочок, а там будеш мусити ділитися з дітками!”. Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.
5. Не обманюйте дитину! Говоріть так, як є. Не варто дуже розхвалювати садочок, щоб потім у дитини не було розчарування. “Так, ти прийдеш в групу, а там багато діток. Спочатку ти нікого не знатимеш, але вихователька допоможе подружитись і вам буде весело!”. “Так, тобі доведеться бути в садочку без мами, я теж буду сумувати за тобою, але ввечері я обов’язково за тобою прийду!” — ось так краще розмовляти з дитиною.
6. Навчіть дитину відпускати маму, гратися самій іграшками. Звичайно, не у всіх є така можливість, але добре, якщо у дитини є регулярний досвід того, що мама відлучається на декілька годин, а малюк тим часом залишається з татом, бабусею, нянею… Діти, які ніколи не розлучалися з мамою, так само, як і ті, у яких був невдалий досвід такого розлучення, можуть довше адаптуватися до дитячого садочка.
7. Навички спілкування. Покажіть дитині, як ділитися іграшками, як просити іграшку, як звертатися до дорослих. Ці навички пригодяться їй в групі дитсадка буквально з першого ж дня. Для підготовки дитини до дитсадка, відвідуйте групи раннього розвитку, хоча б для того, щоб дитина звикла до дитячого колективу, занять і необхідності слухати і чути дорослого.
8. Спілкуйтеся з вихователями з повагою і доброзичливо. Дитина дуже уважно слідкує за вашими емоціями, реакціями, поведінкою. Таким чином, вона ставиться до інших людей так, як ви ставитесь до них, вона переймає ваше ставлення. Тому, прийшовши в дитячий садок вперше, дитина повинна відчути і зрозуміти, що вихователь — “добра”, бо мама з нею привітна, спокійна і доброзичлива.
9. Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають придумувати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
10. Не порушуйте звички на перших порах, навіть погані (смоктання пальця, соски і т.п.). Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до ЗДО. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. Або ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
11. Увага, ласка, тепло. Малюку, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
12. Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи ще хтось. Хоча б на перших порах.
13. Пам’ятайте, ДИТИНА ВІДЧУВАЄ ВАШУ ТРИВОГУ! Тому стояння під дверима групи і прислухання до того, що там відбувається, ходіння навколо садочка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
14. Приймати почуття дитини. Виключити нотації, переконання… Якщо дитина плаче в садку, сумує за мамою, ніколи не заперечуйте її почуття, не не магайтесь зразу ж переконати, що ці почуття марні. Просто прийміть їх, покажіть, що ви розумієте, що це нормально так відчувати.

Дитячий практичний психолог Ольга Крамаревич