Де в Зернівці зосереджені мінеральні речовини?

Найменша частина білка, ферментів та мінеральних речовин зосереджена у центральній частині, кількість цих речовин збільшується з наближенням до зовнішньої частини зернівки. Алейроновий шар зернівки складається із білків водорозчинних фракцій, ліпідів, сахарів, пентозанів та вітамінів групи В.

Яка складова частина зерна складає біля 80% його маси?

Маса ендосперму без алейронового шару становить 75— 80 % загальної маси зернівки.

Скільки відсотків білка містить зерно ячменю?

Якісне насіння ячменю для гарного врожаю 13 відсотків води 65 відсотків вуглеводів 5,5 відсотків клітковини 12 відсотків білка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА - ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ... Уміст жиру в зерні основних культур становить 2—6%. Найбільше його в клітинах зародка,%: пшениці — близько 4, жита і ячменю — 16, вівса — до 26, проса — до 20, кукурудзи — до 40.

Зерно

Зерно́ — «дрібний плід хлібних злаків; зернина». [1] [2] Це маленьке тверде сухе насіння — з прикріпленою оболонкою або плодовим шаром або без нього — зібране для споживання людиною чи твариною. Два основних види товарних зернових культур — зернові та зернобобові.

Після збирання сухе зерно є більш міцним, ніж інші основні продукти харчування, такі як крохмалисті фрукти (плантани, хлібне дерево тощо) і бульби (солодка картопля, маніок тощо). Ця міцність зробила зерно добре придатним для промислового сільського господарства, оскільки його можна збирати механічно, транспортувати залізницею або кораблем, зберігати протягом тривалого періоду в зерносховищах, подрібнювати на борошно або пресувати для отримання олії. Таким чином, ринок зерна є основним світовим товарним ринком, що включає такі культури, як кукурудза, соя, пшениця, рис, жито, овес, ячмінь та ін.

Зміст

• 1 Будова зернівки
  • 1.1 Формування зерна і достигання
  • 2.1 Теплі зернові культури:
  • 2.2 Прохолодні зернові культури:
  • 2.3 Псевдозлакові зерна:
  • 2.4 Бобові:
  • 2.5 Олійні культури
    • 2.5.1 Гірчичні культури
    • 2.5.2 Родина Айстрові
    • 2.5.3 Інші
    • 3.1 Торгівля зерном
    • 3.2 Світове виробництво зерна
    • 4.1 Способи переробки зерна на корм

    Будова зернівки [ ред. | ред. код ]

    Хімічний склад зерна, %

    Культура	Білки	Вуглеводи	Жири
    Пшениця м'яка	13,9	79,9	2,0
    Пшениця тверда	16,0	77,4	2,1
    Жито	12,8	80,9	2,0
    Овес	12,5	69,0	6,0
    Ячмінь	12,2	77,2	2,4
    Кукурудза	12,8	78,9	5,3
    просо	12,0	81.0	3,5
    Рис	7,6	72,5	2,2
    Гречка	13,1	67,8	3,1

    Зернівка являє собою нерозкривний однонасінний плід рослин/ [3] Зернівка складається із:

    — оболонки плоду (оплодня) розташованої на зовнішній стороні сім'я, — оболонки сім'я, до якої щільно прилягає оплодень, — сім'я. Сім'я складається із зародку (або ембріона) і ендосперма, оточеного нуцелярною епідермою і оболонкою сімені.

    Практично всі зерна у злакових складаються з подібних частин, відношення між якими в зернах різних культур мало відрізняються один від одного.

    У зернівці насінина розвивається з верхньої зав'язі, утворена одним плодолистком [3] . Зернівки бувають голими (у пшениці, жита) і плівчастими, тобто зрослими з квітковими лусками (овес, просо, рис).

    Формування зерна і достигання [ ред. | ред. код ]

    Після цвітіння і запилення настає формування зерна: утворюється зародок, а клітини ендосперму нагромаджують поживні речовини. У зернових процес утворення зерна ділять на три етапи (фази): формування, наливання і достигання. Розрізняють також три фази стиглості: молочну, воскову або жовту і повну.

    Період наливання зернівки прийнято ділити за станом ендосперму на такі фази стиглості:

    — водяниста — зернівка наповнюється водянистою рідиною, во­логість 75-80 %, тривалість фази близько 6 днів, сухої речовини 2-3 %; — передмолочна — водянистий вміст зернівки набуває молочного відтінку, вологість 70-75 %, сухої речовини 10 % від її маси у стиглій зернівці, тривалість 6-7 днів; — молочна — вміст зернівки молокоподібннй, вологість 60—40 %, сухої речовини 50 %, тривалість 7—10, до 15 днів; — тістоподібна — ендосперм набуває консистенції тіста, вологість зменшується до 35-40 %, вміст сухої речовини досягає 85-90 %, фаза триває 4-5 днів; — воскова — ендосперм восконодібниії, вміст води знижується до повна — зернівка тверда і зменшується за об'ємом. Вміст води -8-22 %, тривалість 3-5 днів.

    Енергія в зернових культурах накопичується у вигляді крохмалю. Його кількість в зернах злакових культур [Архівовано 10 січня 2022 у Wayback Machine.] неоднакова і найчастіше становить від 60 до 75 % маси зерна.

    Класифікація злаків [ ред. | ред. код ]

    

    Збіжжеві рослини, збіжжя, найважливіша група культурних рослин, насіння — зерно яких становить один з основних продуктів харчування людини (хліб, крупи), концентрований харч для сільськогосподарських тварин (також солома і полова) і сировину для харчової та іншої промисловості. [4] Зерно злакових культур має 9 — 17 % білка, 56 — 71 % вуглеводнів у вигляді крохмалю, 1,6 — 4,5 % жирів. [4] В Україні вирощують з озимих такі зернові культури: жито і озиму пшеницю, з ярих — кукурудзу, ячмінь, овес, яру пшеницю, просо й гречку; окрему групу становлять зернові бобові культури. [4]

    Теплі зернові культури: [ ред. | ред. код ]

    • Eleusine coracana, або пальчасте просо
    • фоніо (також фіндо) термін для двох культивованих трав з роду Digitaria, які є відомими культурами в деяких частинах Західної Африки. Це просо з дрібним зерном. Фоніо — це поживна їжа з приємним смаком.
    • Мишій італійський
    • Японське просо (Echinochloa esculenta)
    • Сльози Іова, наукова назва Coix lacryma-jobi, також відомий як адлей або адлей просо, — висока зернова багаторічна тропічна рослина родини злакових (Poaceae). Ппоходить із Південно-Східної Азії та завезений до Північного Китаю та Індії в давнину, а в інших місцях культивується в садах як однорічник.
    • Просо або пшоно кода (Paspalum scrobiculatum)
    • Маїс (кукурудза)
    • Пшоно — це дуже різноманітна група дрібнонасінних трав, які широко вирощуються в усьому світі як зернові культури або зерно для корму та їжі людини. Більшість видів, які зазвичай називають просо, належать до триби Paniceae, але деякі просо також належать до інших таксонів
    • Перлове африканське просо (Pennisetum glaucum)
    • Просо звичайне
    • Сорго

    Прохолодні зернові культури: [ ред. | ред. код ]

    Псевдозлакові зерна: [ ред. | ред. код ]

    Крохмалисті зерна родин широколистих (дводольних):

    Бобові: [ ред. | ред. код ]

    Бобові або зернобобові, представники родини бобових, мають більший вміст білка, ніж більшість інших рослинних продуктів, приблизно на 20 %, тоді як соєві боби містять аж 35 %. Як і у випадку з іншими цільними рослинними продуктами, бобові також містять вуглеводи та жири.

    Зернові бобові культури (зернобобові), групи бобових культур, зерно яких багате на білок (деяких також — на олію); важливий харчовий продукт. [4] В УССР засіви зернових бобових культур в 1956 році становили 336 000 га, або 1,6 % всіх зернових культур (1913 р. — 438 000, 1940—526 000). [4] Найпоширеніший горох (287 000 або 85,5 % всіх зернобобових культур), далі йде фасоля, сочевиця, біб, соя, чина, нут, арахіс. [4] Зернобобові культури поширені в основному в лісостеповій смузі, зокрема на Правобережжі, найменше їх — в степах і на Кубані. [4]

    Звичайні бобові включають:

    • Нут звичайний
    • Квасоля звичайна
    • Горох посівний (садовий горох)
    • Біб кінський
    • Сочевиця звичайна
    • Лімська квасоля (Phaseolus lunatus)
    • Люпин
    • Маш звичайний
    • Арахіс
    • Голубиний горошок
    • Червона квасоля (Phaseolus coccineus)
    • Соєві боби, Соя звичайна

    Олійні культури [ ред. | ред. код ]

    Зерно олійних культур вирощують переважно для отримання з них харчової олії. Рослинні олії забезпечують дієтичну енергію та деякі незамінні жирні кислоти. Вони також використовуються як паливо та мастильні матеріали.

    Гірчичні культури [ ред. | ред. код ]

    Родина Айстрові [ ред. | ред. код ]

    Інші [ ред. | ред. код ]

    Історична важливість [ ред. | ред. код ]

    Оскільки зерна дрібні, тверді та сухі, їх можна зберігати, вимірювати та транспортувати легше, ніж інші види харчових культур, наприклад свіжі фрукти, коренеплоди та бульби. Розвиток зернового господарства дозволив легко виробляти та зберігати надлишок їжі, що могло призвести до створення перших тимчасових поселень і поділу суспільства на класи. [5]

    Торгівля зерном [ ред. | ред. код ]

    Торгівля зерном означає місцеву та міжнародну торгівлю зерновими та іншими продовольчими культурами, такими як пшениця, ячмінь, кукурудза та рис. Зерно є важливим товаром торгівлі, тому що воно легко зберігається і транспортується з обмеженим псуванням, на відміну від інших сільськогосподарських продуктів. Здорове постачання зерна та торгівля ним є важливими для багатьох суспільств, забезпечуючи калорійну основу для більшості систем харчування, а також важливу роль у кормах для тваринництва.

    Торгівля зерном є такою ж старою, як і землеробські поселення, що було виявлено в багатьох ранніх культурах, які перейняли осіле землеробство. Великі суспільні зміни були безпосередньо пов'язані з торгівлею зерном, наприклад з падінням Римської імперії. Починаючи з раннього Нового часу, торгівля зерном була важливою частиною колоніальної експансії та динаміки міжнародної влади. Геополітичне домінування таких країн, як Австралія, Сполучені Штати, Канада та Радянський Союз протягом 20 століття було пов'язане з їхнім статусом країн із надлишком зерна.

    Останнім часом міжнародні товарні ринки були важливою частиною динаміки продовольчих систем і ціноутворення на зерно. Спекуляція, а також інші чинники виробництва та пропозиції, що призвели до фінансової кризи 2007—2008 років, спричинили швидке зростання цін на зерно під час світової продовольчої кризи 2007—2008 років. Зовсім недавно домінування України та Росії на ринках зерна, наприклад пшениці, означало, що російське вторгнення в Україну в 2022 році викликало посилення побоювань щодо глобальної продовольчої кризи в 2022 році. Очікувані зміни, що сільське господарство, викликане зміною клімату, матиме каскадний вплив на світові ринки зерна. [6] [7] [8] [9]

    Світове виробництво зерна [ ред. | ред. код ]

    Для збирання зерна використовують зернозбиральні комбайни, для очищення після збирання — зерноочисні машини. В усьому світі у 2004 р. було зібрано понад 2 млрд т зерна. [10]

    Харчове значення. Корми для тварин [ ред. | ред. код ]

    Різниця між харчовими продуктами для людей і кормами для тварин в більшості умовна.

    Звичайно, для годівлі тварин зерно можна використовувати непереробленим (цільним), або роздробленим на декілька частин. В минулому було саме так. Проте, такий корм засвоюється погано. Цільні і навіть дроблені зерна проходять через шлунково-кишковий тракт великої рогатої худоби, залишаючись практично незміненими.

    Способи переробки зерна на корм [ ред. | ред. код ]

    Примітки [ ред. | ред. код ]

    1. ↑Зерно // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
    2. ↑Збіжжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
    3. ↑ аб Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7
    4. ↑ абвгдежВ. Кубійович. Зернове господарство// Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 805—808. Доступ
    5. ↑ Wessel, T. 1984. «The Agricultural Foundations of Civilization». Journal of Agriculture and Human Values 1:9–12
    6. ↑ Pei, Qing; Zhang, David Dian; Xu, Jingjing (August 2014). «Price responses of grain market under climate change in pre-industrial Western Europe by ARX modelling». 2014 4th International Conference on Simulation and Modeling Methodologies, Technologies and Applications (SIMULTECH): 811—817. doi: 10.5220/0005025208110817. ISBN 978-989-758-038-3. S2CID 8045747.
    7. ↑ «Climate Change Is Likely to Devastate the Global Food Supply». Time. Retrieved 2022-04-02.
    8. ↑ «CLIMATE CHANGE LINKED TO GLOBAL RISE IN FOOD PRICES — Climate Change[Архівовано 2022-10-18 у Wayback Machine.]»
    9. ↑ Lustgarten, Abrahm (2020-12-16). «How Russia Wins the Climate Crisis». The New York Times. ISSN 0362-4331
    10. ↑В. П. КухарБіоресурси — потенціальна сировина для промислового органічного синтезу[Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. — 2007, № 15.

    Посилання [ ред. | ред. код ]

    Вікіцитати містять висловлювання на тему: Зерно

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зерно

    • Зерновиробництво [20 зернових культур]: навч. посіб. для студ. вищ. аграр. закл. освіти І-IV рівнів акредитації, що вивч. дисципліну «Рослинництво» / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко, П. В. Іващук. — Львів: Українські технології, 2008. — 624 с. — ISBN 987-966-345-143-5

    Див. також [ ред. | ред. код ]

    Розподіл речовин по анатомічних частинах зерна пшениці

    

    Поживна цінність продуктів переробки пшеничного зерна обумовлюється його хімічним складом, до якого входять #білки, #жири, #вуглеводи, мінеральні речовини, #вітаміни, #ферменти, #пігменти. Для ефективного використання зерна #технологу необхідно знати співвідношення анатомічних часток зерна та їх хімічний склад. Вперше визначення вагового співвідношення анатомічних частин зерна #пшениці та їх хімічний склад було проведено Жираром. Пізніше багато дослідників вивчали це питання. При порівнянні даних цих авторів різниці у складових зерна пшениці досить суттєві. Це пояснюється тим, що при формуванні помельної партії зерна велике значення має сорт пшениці, район вирощування, агротехнічні засоби та деякі інші фактори.

    Особливу цінність мають білкові речовини пшениці. #Технологічні властивості борошна і харчова цінність хліба значною мірою залежать від кількості та якості білкових речовин, формуючих клейковину. За даними різних авторів відомо, що вміст білка залежить від району вирощування – у північних та західних районах України він менший, ніж у південних та східних. Другим фактором суттєвого впливу на кількість і якість білка є підживлення пшениці азотними добривами.Однак вирішальним фактором впливу на кількісно-якісні властивості білкового комплексу зерна є спадкові особливості сорту, не дивлячись на різкі коливання в залежності від умов вирощування та агротехніки, сортові особливості зберігаються.

    #Крохмаль за кількісним вмістом посідає в зерні перше місце. Але вивченню його #кількісно-якісних показників приділялось менше уваги порівняно з клейковиноформуючими білками в зв’язку з тим, що, як вважалось, на його властивості не мають суттєвого впливу сортові особливості та грунтово-кліматичні умови вирощування пшениці. За останніми даними, технологічні показники якості пшеничного крохмалю, такі як його хімічний склад, тип крохмальних зерен, густина крохмальної суспензії при її нагріванні, водопоглинаюча спроможність, температура його желатинізації є генетично обумовленими і можуть бути керовані методами селекції при створенні нових сортів пшениці. Особливе значення якість пшеничного крохмалю має при виготовленні кондитерських виробів.

    Вміст ліпідів в зерні досить невеликий – в середньому 1,5-4 %, але їх вплив на якість продуктів переробки пшениці може бути суттєвим, що обумовлено здатністю ліпідів до прогіркання. Більша частина ліпідів зосереджена в зародку та алейроновому шарі, це полегшує їх вилучення з продуктів переробки зерна з метою надання готовим продуктам стійкості при зберіганні.

    Вітаміни, які виконують ті чи інші каталітичні функції, в дуже невеликій кількості потрібні для нормальної життєдіяльності організму людини. Відсутність або недостатня кількість вітамінів у харчуванні призводить до порушення обміну речовин і захворювань - авітамінозів. В зернівці пшениці міститься: тіаміну (вітамін В1) – 4,4-6,8 мкг/г, рибофлавіну (вітамін В2) –0,6-3,7 мкг/г, пірідоксину (вітамін В6) – 4,6 – 6,1мкг/г, токоферолу (вітамін Е) – 9,0 мкг/г, фітохінону (вітамін К1) – 0,5 мкг/г, ніацину (вітаміну РР) –58,9 - 63,6 мкг/г. Вітамін С (аскорбінова кислота) повністю відсутній в поширеній червонозерній пшениці, але в Україні створено сорт чорнозерної пшениці Чорноброва, зерно якого містить 8,33 мкг/г аскорбінової кислоти Вміст мінеральних речовин в зерні є важливим як з точки зору оцінки поживних властивостей, так із точки зору технології переробки зерна. Цій темі присвячено багато досліджень, проведених в різні роки. Найбільшу частину мінеральних речовин становить фосфор – 0,42 %, в великій кількості в золі містяться калій – 0,37 % та магній – 0,15 %. Останнім часом багато уваги приділяється визначенню в зерні мікроелементів – заліза, цинку, міді, нікелю, кадмію та хрому, враховуючи фізіологічне значення цих елементів для життєдіяльності людини та сільськогосподарських тварин.

    Серед біологічно активних речовин, що містяться у зернівці, важлива роль належить ферментам, як каталізаторам біохімічних процесів. В тканинах зародку, #алейронового шару та ендосперму містяться всі ферменти, що характерні для живих рослинних клітин і які мають специфічні функції в процесах обміну речовин. Зародок є місцем, де сконцентрована найбільша частина ферментів непророслого зерна. При проростанні зерна відбувається перерозподіл ферментів, і вони виявляють свою активність не тільки в зародку, але і в других частинах зернівки. В останні роки пшеничний зародок в очищеному вигляді виробляють в фармацевтичній промисловості, тому що він є сировиною для отримання ферментів, вітамінів. На всіх етапах переробки зерна в муку, при виробництві макаронної продукції, випіканні хліба в більшій або меншій мірі виявляється активність гідролітичних та окислювальних ферментів, які часто мають вирішальний вплив на якість кінцевого продукту.

    Анатомічні частини зерна значно відрізняються за своїм хімічним складом. У зернівці пшениці, що вирощується в Україні, міститься 75-82 % борошнистого ядра, 1,8-3,2 % зародка із щитком, 5,6-9,4 % плодових та насіннєвих оболонок, 6,8-9,2 % алейронового шару. Ендосперм зернівки вміщує невелику кількість білка, клітковини, золи і жиру, а на 80 % складається із крохмалю. Крім того, хімічний склад мучнистого ядра неоднорідний. Найменша частина білка, ферментів та мінеральних речовин зосереджена у центральній частині, кількість цих речовин збільшується з наближенням до зовнішньої частини зернівки.

    Алейроновий шар зернівки складається із білків водорозчинних фракцій, ліпідів, сахарів, пентозанів та вітамінів групи В. Зародок являє собою зачаток майбутньої рослини і з точки зору харчової цінності, є найбільш цінною складовою зернівки. В ньому зосереджений високий вміст цукрів, ліпідів, білків та мінеральних речовин. Крім того, він вміщує багато біологічно активних речовин – вітамінів та ферментів. У зародку, як і в оболонках, повністю відсутній крохмаль. Найменш цінною за хімічним складом частиною зерна є оболонки, які складаються в основному з клітковини і пентозанів. Але останнім часом було доведено корисність вживання їжі з підвищеним вмістом клітковини, яка покращує процес травлення і необхідна для підримки мікробіому кішківника людини.