Що входить в бухгалтерський облік?

Метод бухгалтерського обліку охоплює наступні елементи:

• документація
• інвентаризація
• оцінювання
• калькуляція
• система бухгалтерських рахунків
• подвійний запис
• баланс
• звітність

Хто може вести бухгалтерський облік?

№ 996, далі – Закон про бухоблік). Саме власник повинен подбати про те, хто буде вести облік. Якщо він не хоче нікого наймати, то може вести бухгалтерський облік самостійно. Винятком є лише акціонерні товариства, державні підприємства та бюджетні установи, де створення бухгалтерської служби є обов'язковим. Кеш

Хто зобов язаний вести бухгалтерський облік?

Відповідно до Закону про бухоблік усі юридичні особи незалежно від форм власності зобов'язані вести бухгалтерський облік.

Основи бухгалтерського обліку сільгосппідприємств

Сільське господарство — одна з основних галузей української економіки. Серед інших галузей її вирізняє предмет діяльності — живі організми (тварини, рослини). До того ж продуктивність у сільському господарстві значною мірою залежить від об’єктивних природніх факторів (змін пір року, опадів, коливань температури тощо), на які сільгосппідприємство не має змоги вплинути. Вплив цих факторів може бути як сприятливим, так і згубним. Тому продуктивність і витрати протягом різних років неабияк відрізняються. Зрозуміло тепер, чому діяльність у сільському господарстві є ризикованою.
З огляду на перелічені вище фактори бухгалтерський облік у сільському господарстві має свою специфіку

Живі — це біологічні активи, але не завжди

Базовий бухгалтерський стандарт обліку для сільського господарства — П(С)БО 30 «Біологічні активи». Він визначає основи формування бухгалтерської інформації про біологічні активи (тварин, рослини) та сільськогосподарську продукцію в межах провадження сільськогосподарської діяльності.

Але не всі живі активи належать до біологічних активів, що обліковуються відповідно до П(С)БО 30. Наприклад, службові собаки — живі активи, але від них не отримують сільгосппродукцію. Тож обліковують собак у складі основних засобів на субрахунку 107 «Тварини». Інший приклад — декоративні дерева на території підприємства. Дерева також обліковують у складі основних засобів на субрахунку 108 «Багаторічні насадження».

З початку 2018 року, завдяки змінам, унесеним наказом Мінфіну від 12.12.2017 р. № 1019 до П(С)БО 30, П(С)БО 7 «Основні засоби» та до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 р. № 291 (далі — Інструкція № 291), у складі основних засобів на субрахунку 108 почали обліковувати плодоносні рослини (сади, виноградники). Хоча до 2018 року плодоносні рослини обліковували у складі довгострокових біологічних активів відповідно до П(С)БО 30.

Варто сказати, що П(С)БО 30 уводить в облік специфічні облікові поняття.

Приміром, біологічним активом він називає тварину чи рослину, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди (п. 4). У додатку до П(С)БО 30 наведені приклади таких активів. У тваринництві це — основне стадо, тварини на вирощуванні та відгодівлі, доросла птиця тощо. У рослинництві — зернові, овочеві, технічні, кормові культури тощо.

Своєю чергою, біологічні активи є поточними й довгостроковими .

Поточні — здатні приносити економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. До таких належать, наприклад, риба, доросла птиця, сім’ї бджіл, зернові культури тощо.

Поточні активи обліковують на одному із субрахунків рахунка 21 «Поточні біологічні активи»:

• 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
• 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
• 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».

Довгострокові — приносять вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі). Наприклад, це основне стадо тварин, дерева в лісовому масиві тощо.

Довгострокові активи обліковують на одному із субрахунків рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи»:

• 161 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
• 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю»;
• 163 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;
• 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю»;
• 165 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю»;
• 166 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю».

Щодо сільськогосподарської продукції — це актив, одержаний у результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки чи внутрішньогосподарського споживання. Наприклад: молоко, гній — для основного стада тварин; приріст живої маси, гній — для тварин на вирощуванні та відгодівлі; зерно — для зернових культур тощо.

Отримана сільськогосподарська продукція обліковується на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Додаткові біологічні активи — це біологічні активи, одержані в процесі біологічних перетворень. Наприклад: приплід — для основного стада тварин; нові рої — для сімей бджіл; саджанці — для дерев у лісі, розсадників тощо.

Отримані додаткові біологічні активи тваринництва зараховують у дебет субрахунку 212 чи 213, а рослинництва — 27. Якщо додаткові біологічні активи рослинництва очікують використовувати на підприємстві (не для продажу), їх зараховують до складу виробничих запасів: Дт 208 Кт 27.

Оцінка має бути справедливою, але не завжди

Залежно від способу зарахування на баланс і виду активу застосовується різна оцінка.

Види оцінки під час первинного надходження біологічних активів на підприємство зі сторони

Стаття 8. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

4. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Завдання та функціональні обов’язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах визначаються Кабінетом Міністрів України.

5. Підприємство самостійно:

визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства;

визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов’язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

6. Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

7. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі — бухгалтер):

забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства ;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

8. Бухгалтер не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, та за інші дії, якщо він діяв у межах виконання Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

9 . Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов’язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.