Що є об єктами бухгалтерського обліку в бюджетних установах?

У практиці господарської діяльності бюджетних установ і організацій визначено такі загальні об'єкти обліку: необоротні активи; запаси; грошові кошти; розрахунки; зобов'язання за векселями та кредитами; доходи; витрати; власний капітал.

Як зрозуміти бухгалтерський облік?

Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Яка система бухгалтерського обліку застосовується у бюджетних установах в сучасних умовах діяльності?

На сьогодні бюджетні установи застосовують меморіально-ордерну форму обліку (Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 27.07.2000 р. Кеш

«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Нова редакція Закону про бухоблік: які зміни важливі для бюджетних установ?

Коментований Закон, який набрав чинності 10.08.2022 р., покликаний удосконалити законодавчі засади ведення бухобліку та складання фінзвітності відповідно до положень національного та європейського законодавства. З цією метою він вносить зміни до Закону про бухоблік 1 .

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

З найбільш знакових змін є те, що коментований Закон:

• запроваджує категорії груп материнського підприємства та його дочірніх підприємств;
• звільняє від обов’язкового складання і подання консолідованої фінзвітності малі та середні групи;
• удосконалює окремі норми щодо подання фінзвітності, складеної за МСФЗ на основі таксономії фінзвітності в єдиному електронному форматі;
• уточнює перелік підприємств, які складають фінансову звітність за МСФЗ;
• пропонує підприємствам оприлюднювати консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом.

Усі ці зміни не стосуються бухобліку і фінзвітності бюджетних установ. Ми на них зупинятися тут не будемо. Водночас є низка змін, запроваджених коментованим Законом, про які важливо знати і бухгалтерам бюджетної сфери. От про це і піде мова далі у нашому матеріалі.

ДО ВІДОМА. Бюджетні установи не підпадають під класифікацію підприємств як мікропідприємства, малі, середні та великі. Тому норми, які встановлюють специфічні правила обліку для окремих груп, визначених за класифікацією з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, не поширюються на бюджетні установи. Так, наприклад, облік абсолютно всі установи ведуть і далі із застосуванням подвійного запису, а ч. 3 ст. 3 Закону про бухоблік на установи не поширюється, бо вони не можуть бути мікропідприємствами.

Документооборот Додано визначення поняття документооборот (ст. 1 Закону про бухоблік). Це рух первинних документів з моменту їх складання установою 2 або одержання від інших юросіб до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку.

Говоритимемо з акцентом на бюджетні установи, хоча Закон про бухоблік застосовуються і до юросіб іншої організаційно-правової форми.

Зведені облікові документи Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік, п.п. 2.2 Положення № 88 3 ). Прикладом тут може бути звіт касира, складений за день на основі таких первинних документів, як прибуткові і видаткові касові ордери.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 р. № 88.

Раніше ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік прирівнювала вимоги до первинних документів і до зведених облікових документів. Тепер реквізити з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік обов’язкові тільки для первинних документів. А порядок складання зведених облікових документів Закон про бухоблік більше не регламентує. Зауважимо, що норми Закону про бухоблік щодо обов’язкових реквізитів продубльовані у Положенні № 88 4 . І допоки там не буде відповідних змін, ця правка коментованого Закону в повну силу не працюватиме. Якби у новій редакції Закону про бухоблік було вказано, що формування зведених облікових документів здійснюється довільно, без будь-яких обов’язкових реквізитів, то можна було б говорити, що п.п. 2.4 Положення № 88 на зведені документи не поширюватиметься, оскільки остання редакція Закону про бухоблік свіжіша. А оскільки нова редакція Закону про бухоблік просто мовчить про порядок складання зведених облікових документів, то маємо дослухатися підзаконних актів в чинній на поточний момент редакції.

Зведені облікові документи у п.п. 2.2 Положення № 88 прирівняні до первинних документів, а тому формально на зведені також поширюється п.п. 2.4 Положення № 88.

Первинні документи До числа обов’язкових реквізитів первинних документів віднесено також і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Як виняток прізвище відповідальної особи не є обов’язковим реквізитом тільки для тих первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ.

Крім того, оновлена ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік офіційно передбачає можливість включати додаткові реквізити у первинні документи (наприклад, печатку, номер документа, підставу для здійснення операції тощо). Відзначимо, що раніше це було не заборонено і навіть часто практикувалось.

А от найцікавішою родзинкою з коментованого Закону для установ є новий абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

ЦИТАТА. «Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг».

(абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік)

Тобто для того, щоб первинний документ, створений у програмному забезпеченні, міг бути підставою для проведення бухгалтерського запису, він повинен мати електронний підпис чи печатку обов’язково. Детальніше про те, як отримати електронний підпис і печатку, див. у газеті «Бухгалтерія: бюджет», № 46/2018, с. 26.

Оприлюднення фінзвітності Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону про бухоблік головні розпорядники бюджетних коштів (далі — ГРК) оприлюднюють річну фінзвітність, річну консолідовану фінзвітність не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, шляхом розміщення на своєму веб-сайті. Новою ч. 7 ст. 14 Закону про бухоблік визначено, що така звітність має знаходитися на веб-сайті ГРК не менше шести років, якщо більший строк не встановлено іншим законом.

Нагадаємо: кому і як складати консолідовану фінзвітність для бюджетних установ, визначає НС 102 6 .

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку у державному секторі 102 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом МФУ від 24.12.2010 р. № 1629.