Що вирощує аквакультура?

Основними об'єктами ставової аквакультури є: рослиноїдні види риби (білий та строкатий товстолобик, білий амур); сомові види риб (канальний сом, європейський сом); райдужна форель; осетрові види риб (руський осетер, стерлядь). Кеш

Аквакультура -- це

Аквакультура — вирощування водних організмів, переважно їстівних. Включає також теоретичні знання і наукові дослідження в цій галузі.

Термін виник у 1970-х роках у зв'язку з початком промислового виробництва за допомогою аквакультури.

Існують різні систем виробництва: на суші — ставки, у морі — спеціальні сітки, насамперед для лосося, тріски та середземноморських видів риби. Креветок вирощують у ставках.

Згідно з Законом України «Про аквакультуру» від 18 вересня 2012 року, аквакультура (рибництво) — сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Марикультура

Марикультура — промислове розведення та вирощування морських водних живих ресурсів (риб, безхребетних, водних рослин) або інших продуктів у спеціальних господарствах на відкритих ділянках океану, у його прибережних районах, у резервуарах, ставках, водогонах, що заповнені морською водою. Прикладом може бути вирощування морської риби, а також молюсків, креветок і водоростей у морських водоймах. Безпосередні продукти виробництва марикультури: риб'яча ікра, агар-агар, ювелірні вироби (наприклад перлини) та косметика.

В Україні марикультура — це різновид аквакультури, яка здійснюється у внутрішніх морських водах України — в Чорному і Азовському морях.

Зміст

Розведення молодих риб [ ред. | ред. код ]

Крім власне виробництва, людина займається відтворенням поголів'я риб. Спеціалізовані рибоводні заводи вирощують молодь лососевих, осетрових та інших риб.

Створюються штучні басейни в прибережних зонах для оселедця, сайри, тунця і для безхребетних.

Ферми з штучного розведення раків, креветок, мідій, устриць [ ред. | ред. код ]

Для забезпечення внутрішніх потреб у споживанні морепродуктів та розвитку експорту, в Україні відриваються ферми для вирощування раків, мідій, устриць, креветок. Проте кількість таких ферм невелика. Це пов'язано, перш за все, із значним обсягом початкового капіталу, який необхідний для їх відкриття. [1]

Нові напрямки [ ред. | ред. код ]

Розвиток науки і техніки послужило причиною для виникнення нових напрямків марикультури. По-перше, стало можливим вирощування гідробіонтів, а по-друге, надзвичайно актуальною стала проблема очищення водного середовища від антропогенних забруднень. Розвиток марикультури в Україні має проводитись з урахуванням досліджень екосистемних зв'язків. Нині в Україні марикультура розвивається повільно. [2]

Інтенсивна марикультура [ ред. | ред. код ]

Інтенсивна марикультура — це штучний вплив на одну або на всі стадії життєвого циклу об'єкта культивування.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

1. ↑Тилігульський лиман: тихоокеанська устриця та екстремальний кайтинг. www.ukrinform.ua (укр.) . Процитовано 12 листопада 2020 .
2. ↑ СВІТ ВРЯТУЄ МАРИКУЛЬТУРА. ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (ukr). |accessdate= вимагає |url= (довідка)