Яким добривом підживити помідори?

Підійдуть такі мінеральні добрива:

1. нітроамофоска (слабкий розчин) - на 10-15 кущів потрібно одне відро води та 1 столова ложка добрива;
2. розчин з самостійно змішаних добрив - сюди можна додати 15 г калійних, 25 г азотних, 40 г фосфатних добрив на одне відро води (поливати в кількості 600-700 мл на один кущик).

Кеш

Що люблять помідори?

Помідори люблять пухкий, водо- і повітропроникний грунт, тому рихлити землю слід після кожного поливу. Томати люблять помірну температуру.

Як підживити помідори з содою?

В 1 літрі води розчиніть столову ложку соди, 15 мл олії та 30 грамів натертого на тертці господарського мила. Раз на два тижні обприскуйте цим розчином томати.

Азот для томатов – химический состав и … Куриный помет является также ценным азотсодержащим органическим удобрением. Однако такой вид органики является высококонцентрированным средством, поэтому перед применением его обычно растворяют с водой в пропорции 1:20, настаивают, а перед применением 500 мл … See more

Підживлення рослин томата

Застосування добрив — один із головних факторів інтенсифікації та поліпшення якості продукції рослин томату. Уже багато років проводять наукові дослідження з раціонального застосування мінеральних добрив і розробки принципів і методів їх застосування під запрограмований урожай.

Томат вимогливий до родючості ґрунту, особливо за вирощування його в теплицях і парниках, де необхідно створювати максимально сприятливий режим для росту й розвитку рослин. Найбільше томат потребує калію, азоту й фосфору. Під час формування кореневої системи й інших вегетативних органів рослинам необхідний фосфор. У період формування плодів рослини потребують більше калію та азоту, а в період росту й плодоношення важливе значення має азот. Унесення калію та фосфору сприяє пришвидшенню цвітіння й дозріванню плодів, а також підвищує стійкість до хвороб. За браку азоту ріст рослин уповільнюється, листки світліють, стійкість до хвороб знижується. Надлишок цього добрива також є шкідливим і має поганий вплив на рослини: пришвидшується ріст вегетативних органів — листків і пагонів, уповільнюється розвиток квіткових кетягів і плодоутворення.

Коренева система томата потребує постійного надходження кисню, бо за його браку знижується надходження в кореневу систему води й поживних речовин, її ріст призупиняється. Також важливе значення має вміст вуглекислого газу в повітрі: високий уміст — активізує ріст рослин, поліпшує заплідненість, навіть суттєво підвищує врожай.

Для нормального росту, розвитку й плодоношення томат підживлюють. Зазвичай застосовують рідкі мінеральні добрива. За сезон проводять 4–6 підживлень через 15–20 днів кожну (у теплиці їх проводять частіше, ніж у відкритому ґрунті). Підживлення проводять тільки після поливу рослин.

Перше підживлення проводять на початку цвітіння до зав’язування плодів на першій китиці — через 2–3 тижні після садіння розсади. Цього разу не застосовують азот (сечовину, аміачну селітру та сульфат амонію), щоб не спричинити стрімкого росту рослин. Застосовують калімагнезію (5 г) або сульфат калію (5 г) разом із суперфосфатом — 20 г/10 л води. Ураховуючи, що суперфосфат недостатньо розчиняється у воді, ліпше готувати з нього водну витяжку: за добу до запланованого підживлення його виливають в 1 л гарячої води, розчин перемішують декілька разів. Використовують тільки верхній шар розчину — решту виливають. Підживлення й полив необхідно проводити зранку, щоб вологість повітря, яка підвищиться після поливу, до вечора знизилася.

Друге підживлення можна провести, коли на другій китиці утвориться зав’язь діаметром 1,5–2 см. Для цього беруть комплексні добрива: Кеміра-універсал, нітрофоска, Растворин, Ріст й інші дозою 20–40 г/10 л води. Нітроамофоскою краще не підживлювати, бо вона містить хлористий калій. Можна також приготувати розчин із таких добрив: сульфату калію чи калімагнезії, суперфосфату й аміачної селітри чи сечовини. Такий самий склад добрив застосовують під час зав’язування третьої і четвертої зав’язей.

За тривалої похмурої погоди в затемненій теплиці коріння погано росте і, відповідно, погано поглинає поживні речовини, стебло зверху стає тонким. Як тільки погода стане сонячною, рослини підживлюють калієм й азотом. Коли в теплиці сухе повітря, бракує вологи в ґрунті, необхідно підживити рослини калійними й азотними добривами, а за підвищеної вологості повітря та ґрунту — сульфатом магнію чи кальцієвою селітрою.

Томати добре реагують на позакореневі підживлення (обприскування всієї рослини). Це є доповненням, але не заміною звичайному підживленню. За слабкого росту томатів, коли листки світлі, а стебло тонке, можна провести позакореневе підживлення сечовиною (5 г/10 л води), у разі поганого наливу плодів допомагає позакореневе підживлення суперфосфатом (5 г/5 л води — витяжка).

За температури +30 °С та вище або за високої вологості повітря в теплиці запилення квіток не відбувається, тоді спостерігається масове їх осипання. За таких умов проводять позакореневе підживлення борною кислотою (5 г/10 л води). Розчини перед застосуванням фільтрують, щоб в обприскувачі не закупорювались отвори.

Позакореневі підживлення проводять за хмарної погоди або ввечері. Їх можна суміщати з обробкою проти хвороб і шкідників. До вечора нанесений на листки розчин повільно висихає, а ранкова роса сприяє ліпшому його поглинанню.

За багато років овочівники узагальнили типові помилки, які трапляються в разі порушення технології вирощування. Так, від перегріву рослин за низької вологості повітря чи за слабкого розвитку кореневої системи в разі надлишкового накопичення фосфору листки скручуються в трубочку вздовж центральної жилки. Щоб уникнути цього, варто знизити температуру в теплиці, підвищити вологість повітря шляхом поливу.

Листки на верхівці скручуються в кільце, як баранячий ріг. Це відбувається за швидкого росту стебел, від надлишку азоту в ґрунті й високої вологості, рясного поливу, внесення не перегною, а свіжого гною. Щоб виправити таку ситуацію, необхідно тиждень рослини не поливати, підвищити температуру в теплиці — не відкривати двері й кватирки кілька днів. Скручування листків — це механізм захисту рослини від перегріву. Якщо це відбувається тільки вдень, а листки вночі розкручуються, то з рослиною все гаразд. Якщо листки залишаються скрученими і вдень, і вночі — рослину «перегодували» азотом.

Якщо листки взагалі не скручуються і до того ж спрямовані догори під прямим кутом — це значить, що ґрунт дуже сухий, у теплиці надто спекотно й вона погано провітрюється. Необхідно терміново здійснити рясний полив й провести інтенсивне провітрювання.

На першій китиці плоди великі, починають червоніти (достигати), а на другій і тертій — налив відбувається повільно. Для поліпшення цієї ситуації необхідно якомога швидше зняти врожай із першої китиці, не очікуючи дозрівання інших плодів, — це покращить цвітіння й пришвидшить налив плодів. Бурі томати на сонці за 2–3 дні дозарюються. Після зняття врожаю ґрунт поливають (10–12 л/1 м ² ). Пасинки та листки не треба обривати тиждень, й обов’язково знизити температуру в теплиці до +16…+18 °С.

Унаслідок нерівномірного поливу, зниження температури вночі і від високої вологості на плодах утворюється радіальна тріщина. Якщо рослини тривалий час не поливали, а потім провели ряснийполив, шкірка плодів може розтріскуватися.

Іноді з’являються ребристі плоди — це сортова ознака. Ребристість посилюється, якщо формування суцвіть відбувається за низьких температур (+15…+16 °С). Тому необхідно підбирати сорти томатів із гладкою поверхнею і з самому початку вирощування розсади підтримувати низьку температуру — загартовувати.

Махрові (фасеточні) квітки трапляються у великоплідних сортів на першій квітковій китиці. Це зростаються 2–3 квітки в одну. Згодом вони дадуть потворні, спотворені, ребристі плоди. Такі квітки необхідно відщипувати відразу, як вони з’явилися.

Якщо утворюються плоди з нерівномірним забарвленням, із жовто-зеленими затверділими плямами — це свідчить про дефіцит калію в ґрунті, вплив високої денної температури, перегрів частини плоду від потрапляння на нього прямого сонячного світла. Необхідно такі рослини підживити добривами, що містять калій і підтримувати температуру не вищу за +26 °С, а також активніше провітрювати теплиці.

Сонячні опіки виникають унаслідок спекотної погоди та слабкого облиствлення рослин. На поверхні ще зелених плодів томатів з’являються біляві вигорівши плями від опіку. Щоб цього не траплялося, необхідно регулювати температурний режим.

Унаслідок високих (понад +30 °С) чи низьких температур (+15 °С), високої вологості повітря чи слабкого освітлювання відбувається недостатнє запилення квіток, з’являється багато дрібних, недорозвинених, пустотілих плодів і пусті насіннєві камери. За таких умов необхідно підтримувати правильний режим у теплиці, струшувати суцвіття.

Якщо з року в рік у теплиці погіршується врожай, а в рослин утворюються довгі міжвузля і пухка квіткова китиця з невеликою кількістю плодів — причиною цього є недостатнє освітлення теплиці.

Мінеральні добрива суттєво впливають на рівень і темп фізіологічних і біохімічних процесів культурних рослин, терміни і швидкість проходження окремих етапів органогенезу рослин, змінюючи еволюційно складні взаємовідносини (рослина — господар — паразит) між рослинами й пов’язані з ними хвороби та шкідники.

Різні рослини мають вибіркову здатність до поглинання елементів мінерального живлення. Кожен елемент мінерального живлення виконує специфічну функцію й впливає на біохімічні та фізіологічні процеси, що відбуваються в рослині. Якісні та кількісні зміни хімічного складу рослин залежать від дозування рослин, способів їх внесення, поєднання елементів й інших факторів. Зміна у складі азотистих речовин, амінокислот, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей тощо впливають не тільки на харчову цінність рослин, а й на їх здатність реагувати на зовнішні негативні впливи (збудники хвороб, шкідники, конкурентні фітоценотичні взаємовідносини).

Нині взахисті рослин переважає екологічний підхід до розробки систем управління чисельністю шкідливих мікроорганізмів у біоценозах. У продажу є широкий асортимент органічних і мінеральних добрив. У разі їх унесення необхідно дотримуватися правильних співвідношень, бо мінеральні добрива містять у десятки разів більше поживних речовин, ніж органічні, причому в основному у водорозчинній формі.

Відомо, що внесення великої кількості (великих доз) мінеральних добрив, особливо азотних, часто супроводжується їх несприятливою дією на мікро- та макрофауну, забрудненням навколишнього середовища, призводить до зниження врожайності рослин і накопиченню в плодах нітратів й інших шкідливих речовин, погіршенню якості плодів. Те саме стосується й органічних добрив за внесення їх понад 10–12 кг на 1 м ² . Тому виробники намагаються вирощувати екологічно чисту продукцію — органічну (біологічну) — без застосування мінеральних добрив. Для цього необхідно підвищити родючість ґрунту й отримати високі врожай овочів і плодів. Крім традиційних органічних добрив застосовують органічні добрива, що є продуктом біологічної переробки гною, пташиного посліду, торфу й іншої органіки: біогумус, суперкомпост, торфогумінові добрива тощо.

Без унесення в ґрунт макро- та мікроелементів, а також без застосування регуляторів (стимуляторів) росту неможливо забезпечити нормальний ріст і розвиток овочів, отримати високий урожай.

Азотні добрива відіграють головну роль у підвищенні урожайності овочевих культур на дерново-підзолистих, суглинистих, лісних і мінеральнихзаплавних ґрунтах. Фосфорні — обов’язкові та найефективніші на чорноземних і каштанових ґрунтах. Калійні мають значення на супіщаних і торф’яних ґрунтах.

У разі застосування добрив важливе значення має зволоження ґрунту. За періодичного внесення добрив і достатній кількості елементів живлення в ґрунті рослини більш економно та продуктивно використовують вологу, а негативна дія посухи на рослини суттєво знижується.

Ефективність унесення добрив у ґрунт підвищується за сумісного застосування органічних і мінеральних добрив, а також регуляторів (стимуляторів) росту, за використання кореневих і позакореневих підкормок.

Ознаки браку та надлишку мікроелементів

Щоб виростити добрий урожай овочів, забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин необхідно знати, які елементи живлення і в яких кількостях потрібні, як рослина реагує на брак чи надлишок елементів живлення. Орієнтовно рослина томата потребує такі основні елементи живлення: азот 6–12 г/м ² , фосфор 12–15 г/м ² , калій 6–12 г/м ² .

Брак азоту призводить до пригнічення росту рослин томата, листки знизу набувають темно-червоного забарвлення. За браку азоту в рослин формуються короткі й тонкі стебла та листки, мало бокових пагонів, листки блідо-зелені, невеликі за розміром, цвітіння й плодоношення слабке. За надлишку азоту спостерігається бурний ріст рослин, їх листки вилики, темно-зеленого забарвлення, краї листкових пластинок загинаються донизу, спостерігається розпад тканин листків і вони гинуть. На такій рослині можуть зовсім не утворитися репродуктивні органи. Плоди слабкого забарвлення, швидко опадають.

Фосфор пришвидшує ріст і розвиток рослин, сприяє більш інтенсивному росту кореневої системи рослин, що підвищує їх посухостійкість, стимулює плодоношення й пришвидшує дозрівання плодів. Забарвлення листків стає фіолетово-червоним, вони закручуються доверху. Плоди формуються дрібні та пізно.

За достатньої кількості в ґрунті калію підвищується стійкість рослин до хвороб і легких заморозків, пришвидшується утворення цукрів у листку і їх переміщення в інші органи рослин. У разі дефіциту речовини рослини слабко розвиваються, ріст пригнічений, міжвузля скорочені. Листки спочатку блакитно-зеленого або темно-зеленого забарвлення, тьмяні, іноді мають бронзове забарвлення, потім стають плямистими, зморшкуватими, закручуються по краях, а згодом відмирають. Плоди утворюються дрібні, із темними плямами ззовні та в м’якоті.

При браку магнію листки мають світло-зелене забарвлення, бо в них погано утворюється хлорофіл. Згодом листкові пластини жовтіють або стають червоного чи фіолетового забарвлення по краях і вздовж жилок. Листки стають крихкими, краї закручуються донизу. На старому листку між жилками з’являються світло-зелені плями, потім вони набувають жовто-коричневого забарвлення, згодом опадають. Сформовані плоди невеликі за розміром і погано зберігаються.

За браку кальцію на томатах жовтіє верхнє листя — це є характерною ознакою, бо за дефіциту азоту, фосфору й калію насамперед жовтіють нижні листки. У томатів розвивається верхівкова гниль плодів. Хвороба особливо проявляється за високої температури і низької вологості. Також за браку цього елемента уповільнюється ріст і розвиток рослин, уражуються хворобою і відмирають верхівкові бруньки пагонів, в’януть квітконіжки, стебла втрачають тургор і згинаються донизу. Особливо сильно проявляється на кислих ґрунтах.

За браку сірки спостерігається уповільнений ріст стебла та коріння, блідо-зелене забарвлення листкових пластин і жилок без відмирання тканини. У подальшому листки, починаючи з молодих, жовтіють, іноді набувають оранжевого забарвлення з червонуватим відтінком. Стебла видовжуються, стають твердими, скрученими, здерев’янілими.

За браку заліза рослини хворіють на хлороз, бо залізо сприяє утворенню хлорофілу. Пластинки листків між жилками жовтіють, згодом набувають білого забарвлення, жилки залишаються зеленими. Тканина листка відмирає. Змінюється забарвлення насамперед верхнього листка, а згодом поширюється на інші яруси рослини. Жилки листків із часом біліють.

За браку бору в томатів верхівкова брунька відмирає, починають розвиватися бокові пагони рослини, які спочатку кущисті, але згодом верхівкові бруньки бокових пагонів також відмирають. Черешки, листкові стержні та середні жилки стають ламкими, а плоди формуються потворними, іноді з бурими плямами.

За браку марганцю розвивається некроз тканин у вигляді темних крапок на жовтіючих верхівкових листках. Стебло у верхівки також жовтіє. Цвітіння дуже слабке або його не відбувається зовсім, плоди не зав’язуються.

За браку міді спостерігається слабкий ріст рослин, хлороз листків. На верхніх молодих листочках біліють кінчики, а згодом не них з’являються некротичні плями. Верхівки рослин в’януть і відмирають. За надлишку міді слабко розвивається коренева система, що може спричинити загибель рослини.

За браку молібдену листки томатів набувають світло-коричневого забарвлення, стають чашовидними, відмирають точки росту рослин. Молібденове голодування частіше за все спостерігається на кислих піщаних, рідше на глинистих ґрунтах, особливо, коли в них вносять фізіологічно кислі добрива.

Райчук Тетяна, канд. с.-г. наук

журнал Плантатор, травень 2014 року

Чим удобрювати помідори від початку і до кінця сезону

Якщо ви новачок в вирощуванні томатів , то підказки про те, як правильно удобрювати помідори, обов'язково знадобляться. Та й знавцям не завадить освіжити інформацію, можливо, ви внесете корективи в догляд за рослинами томатів

Найкраще добриво для рослин томатів містить макроелементи, такі як азот, фосфор і калій, а також необхідні мікроелементи: магній, кальцій, бор і цинк. Тим не менш, помідори потребують різних співвідношеннях цих поживних речовин у кожному циклі росту.

Бажано, щоб кожна згадана поживна речовина була присутня завжди, пропорційно змінюючись в залежності від потреби рослин.

Якщо ви новачок у вирощуванні томатів, то підказки про те, як правильно удобрювати помідори, обов'язково знадобляться. Та й знавцям не завадить освіжити інформацію, можливо, ви внесете корективи в догляд за рослинами томатів

Найкраще добриво для рослин томатів містить макроелементи, такі як азот, фосфор і калій, а також необхідні мікроелементи: магній, кальцій, бор і цинк. Однак, помідори потребують різних співвідношеннях цих поживних речовин у кожному циклі росту.

Бажано, щоб кожна згадана поживна речовина була присутня завжди, пропорційно змінюючись в залежності від потреби рослин.

Комерційні ґрунтові добрива зазвичай мають цифрові коди на етикетці, наприклад, 10-8-10, що позначає ряд азот-фосфор-калій (або Елементи NPK). Це означає, що добриво містить 10% азоту, 8% фосфору, 10% калію, а решта — наповнювач. Таким чином, протягом сезону ви можете вибрати рідкі листові добрива, скажімо, з бором або кальцієм, щоб відредагувати харчування томатів.

Що стосується елементів NPK, ось за що відповідає кожен з них:

• Фосфор має вирішальне значення для росту і розвитку коренів, а також плодів. Тому він є важливою речовиною на початковій стадії, а потім знову на заключній стадії.
• Азот піклується про листя з великою площею для фотосинтезу, але занадто багато азоту призводить до густих рослин з невеликою кількістю плодів або взагалі без них.
• Калій допомагає рослині швидко рости та виробляти квіти й плоди. І дуже важливий для стійкості до деяких хвороб і для фотосинтезу.

Мікроелементи:

• Кальцій відповідає за ріст коренів і листя і виробництво твердих, міцних помідорів.
• Магній покращує цвітіння і якість плодів.
• Бор і цинк прискорюють дозрівання і якість томатів.

Чи потрібно вносити добриво разом з насінням для розсади?

Ні, цього робити не треба. Насіння містять в собі досить кількість енергії, щоб прорости та створити перше справжнє листя.

Підрослу розсаду безпосередньо перед перенесенням в теплицю або на грядку можна обприскати рідким листовим добривом Плантатор​ з азотом або калієм для мінімізації стресу.

Корисна порада. Не поливайте розсаду рослини в день пересадки з одного контейнера в інший. Вологий ґрунт стає важким і прилипає до коріння, що збільшує ймовірність ламання коренів під час пересадки.

Дорослим рослинам підгодівля потрібна однозначно і залежить від багатьох факторів, таких як тип помідора, ґрунт і умови навколишнього середовища.

Головна помилка початківців і як її виправити

Пам'ятайте, що ґрунтові добрива не принесуть ефекту, якщо коренева система томатів спочатку розвивалася погано.

Найчастіше це відбувається тому, що початківці любителі садять насіння в маленький контейнер, а потім несвоєчасно пересаджують у велику місткість. Або пересаджують в місткість з об'ємом все одно недостатнім для розсади томатів, яка росте швидко.

Згодом грудкування коренів через неправильне вирощування розсади призведе до того, що рослина буде погано засвоювати ґрунтову підгодівлю й ослабне, не в силах підтримувати високу надземну частину з великими плодами.

Якщо проблема вже є, вам треба терміново застосовувати обприскування по листу добривом з високою дозою кальцію для реабілітації кореневої системи.

Посадку розсади з ослабленими корінням на постійне місце виконуйте в траншею, укладаючи саджанець боком, щоб він міг пустити бічні корінці. Треба прибрати все нижнє листя, залишивши близько шести верхніх, і укласти саджанець, присипавши ґрунтом аж до листочків.

Крихітна рослина в результаті принесе великі дивіденди, особливо, якщо вкопати невелику трубу з ПВХ і поливати через неї в посушливий час для доступу коренів до вологи.

Детермінантні та індетермінантні томати

Для детермінантних рослин томата існує чітка відмінність між фазою росту і фазою плодоношення, тому тут потрібно більш чіткий графік для підгодівлі.

З індетермінантами, що ростуть постійно, це не так. Знадобиться комплексне добриво NPK 8-32-16 або 6-24-24. В основному, вміст азоту має становити 1/4 від фосфору і, принаймні, 1/2 від вмісту калію.

До речі, Ви знаєте, як високо може вирости індетермінантний томат? Понад 5 метрів!

На фото власник мега-томата доктор Джимз. Оскільки його метою було саме виростити гігантський томат, він підгодовував його буквально всім, чим можна: від екстракту ацидофільної лактобактерії до люцернового борошна і норвезької ламінарії, не забуваючи вносити фосфат м'яких порід, кальцій, магній, сірка, калій, залізо, цинк , марганець, мідь, кобальт, бор.

Однак, навряд чи ви вирішите перекрити рекорд доктора Джимза і цілком обійдетеся просто багатим урожаєм помідорів.

Далі наводимо графік підгодівлі для детермінантних томатів.

Азот вносите перед посадкою. Він допомагає формувати багато структур-такі як хлорофіл, який по суті є зеленою частиною рослини, що сприяє фотосинтезу і формуванню генетичного матеріалу. Якщо у вас хороший ґрунт і багато компосту, можна обійтися без стартового ґрунтового добрива з азотом. Компост вноситься в грядку, потім через 3 тижні проводять полив компостним чаєм – цього достатньо, щоб підгодувати рослини, уникнувши надлишку азоту.

Далі в сезоні, якщо ви помітили, що нижнє листя пожовкле, обробіть рідким азотним добривом по листу.

Калій потрібен перед цвітінням і до кінця сезону. Якщо ви хочете, щоб на вашому рослині було багато квітів, йому знадобиться постійне джерело азотувало не занадто багато, тому що перегодовування сприяє зростанню листя, а не квітів. І друге-калійне добриво. Як говорилося, рівень калію в грантовому добриві повинен бути як мінімум удвічі вище, ніж в азоту, коли мова йде про помідори.

Точний і оперативний варіант доставляння калію – обприскати рідким листовим перед цвітінням і не переживати, що поживна речовина загубиться в ґрунті.

Протягом сезону можна застосовувати калійний настій зі шкірки банана. Народні засоби люблять все городники, тому бананову шкірку зазвичай додають в посадкову ямку перед перенесенням розсади, а потім поливають простим розчином води, настояному на банановій шкірці.

Перед плодоношенням важливий бор і цинк. В цьому випадку потрібно точкове обприскування рідким листовим добривом з вмістом саме бору і цинку.

Рослини на піщаному ґрунті або в контейнері потребують добривах частіше, ніж що росте на грядці з глинистим ґрунтом.

Пам'ятайте, що ґрунтове добриво при внесенні не повинно потрапляти на листя або стикатися з будь-якої надземною частиною рослин, в той час як потрапляння рідкого листового добрива на землю ніякої небезпеки не представляє.

Коли ви визначили — по пожовклим старим листям і ненормально насиченому зеленому кольору молодого листя, що переборщили з ґрунтовим азотом, швидко візьміть тирси й вкопайте в верхній шар.

Іншою ознакою надлишку ґрунтових добрив служать білі солі, які виступили на поверхні. Зніміть цей шар і віднесіть в дальній кут городу. Там рясно проливайте кілька разів і кілька днів поспіль, промивка допоможе позбутися від сталі токсичними добривами.

P.S. На нашому сайті ви можете переглянути Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. А також Ви можете переглянути пропозиції пестицидів, агрохімікатів, добрив, або розмістити свою пропозицію.