Як організм реагує на дію стресового фактора?

Підвищує кров'яний тиск, посилює частоту серцебиття, рівень холестерину та значно збільшує ризик серцевих нападів. Імунна система. Зменшує здатність знешкоджувати інфекції та захищати організм від хвороб. За системами органів.

Як зрозуміти що у вас стрес?

10 ознак хронічного стресу

1. Часті головні болі.
2. Погіршення пам'яті.
3. Зниження уваги.
4. Надмірна емоційність.
5. Безсоння або сонливість.
6. Апатія та замкнутість.
7. Зниження або підвищення апетиту.
8. Відчуття внутрішньої напруги та страху.

Що таке стрес і які його наслідки?

У фізичному сенсі ми маємо справу зі стресом, наприклад, в разі травми, хвороби, небажаних фізичних навантажень. А в психологічному сенсі стрес визначається як травмувальні обставини, які є для людини джерелом страждань, занепокоєння, страху, депресії, гніву, напруженості.

Конспект уроку "Вплив стресових чинників на організм людини"

Конспект уроку до теми: Вплив стресових чинників на організм людини. Тип уроку - сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні предметні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, інформаційно-комунікаційна компетентність, уміння вчитися впродовж життя.

Конспект уроку 11 клас

Тема: Вплив стресових чинників на організм людини.

Навчальна:

• розширити знання про поняття «стрес», «стресові чинники», «стрес-система», «загальний адаптаційний синдром»;
• з’ясувати механізм впливу стресу і дистресу на організм та психіку людини;
• виявити ознаки, за якими можна розпізнати різні види стресу;
• показати шляхи вироблення адаптивної стратегії поведінки в стресових ситуаціях.

- виховувати відношення до збереження життя і здоров’я людини як до найвищих цінностей людства;

- виховувати самовладання, оптимістичне ставлення до життя, позитивне відношення до оточуючих.

Розвивальна:

• розвивати навички врівноваженості, уміння знаходити компроміс між бажаннями та можливостями;
• розвивати комунікативні навички;
• вдосконалювати вміння працювати з Інтернет-ресурсами, науково – популярною літературою;
• продовжити формувати вміння висловлювати свої думки, працювати в групах.

Обладнання : підручники, робочі зошити , комп’ютерна презентація, відео, доступ до інтернет ресурсу.

Базові поняття й терміни: стрес, стресові чинники, стрес-система, загальний адаптаційний синдром, вплив стресу на здоров'я людини.

Тип уроку: сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні предметні компетентності у природничих науках і технологіях, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, інформаційно-комунікаційна компетентність, уміння вчитися впродовж життя.

Похмурі думки та емоції ослабляють нас,

роблять хворими, а позитивні –

роблять нас сильними та здоровими.

І Організаційний етап

Привітання, створення позитивного настрою для взаємодії.

Слово «стрес» нині є одним з найуживаніших не тільки в медико-біологічних науках, але й поза ними, у тому числі часто вживається в побутових розмовах пересічних громадян. Не має такої людини, яка б не використовувала сьогодні це поняття: стресом намагаються пояснити все . Стресові ситуації часто пов’язані посиленим з психоемоційним навантаженням на нервову систему людини: це високий темп сучасного життя, великі обсяги інформації, яку ми отримуємо з екранів телевізорів, з Інтернету, багатьох інших інформаційних джерел, погіршення стану довкілля тощо . Сьогодні, в XXI столітті, поняття «стрес» набуло особливої актуальності, а уміння справлятися з ним перетворюється на нагальну потребу для кожної людини. Саме про це ми і поговоримо на уроці.

(оголошення теми уроку та плану роботи)

ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вправа «Мозковий штурм»

• За асоціаціями до поняття «стрес» учні складають схему за допомогою ІКТ (дошка Padlet – це ресурс, програма, за допомогою якого учні можуть писати асоціації на спеціально заготовленій і завчасно створеній вчителем дошці і це відразу можна побачити на інтерактивній дошці)
• https://padlet.com/psihologliliya41/hqu73upfi3j7nzzm (для прикладу на дошці збережені деякі асоціації)

Вчитель підсумовує напрацьовані асоціації учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Стрес – це стан психічного напруження, що виникає як реакція організму на зміну внутрішнього чи зовнішнього середовища.

Стрес може бути викликаний різними діями і явищами.

Стрес – це комплекс пристосувальних реакцій до будь-яких складних умов. Мандрівка в інше місто, переїзд із квартири на квартиру, поява нового члена сім’ї, і навіть така радісна подія як весілля старшої сестри чи брата – усі ці події можуть викликати стрес.

Слід також зазначити, що люди по різному реагують на ситуацію, в якій може виникнути стрес. Для однієї людини – знайомство з новою людиною є стресом, а інша знайомиться спокійно, не зазнаючи при цьому стресу.

2. Історична довідка

Стрес. Вперше це слово з'явилося в 1303 р. у віршах поета Роберта Маннінга: «. ця мука була манною небесною, яку Господь послав людям, які перебували в пустелі 40 зим і знаходились у великому стресі».

А саме поняття «стрес» визначено 4 липня 1936 р., коли була опублікована стаття канадського ученого, лікаря і біолога Г. Сельє «Синдром, викликаний різними ушкоджуючими впливами». Саме у ній він уперше довів, що стрес – це універсальна реакція організму на небезпеку.

Поняття «стрес» з часом стало більш широким. Слово «стресор» стало означати не лише фізичний, але й чисто психологічний вплив, а слово «стрес» — реакцію не лише на фізично шкідливі впливи, але й на будь-які події, що викликають негативні емоції.

Стрес (від англ. stress — тиск, напруження) — неспецифічна відповідь організму на будь-яку зміну умов, які потребують пристосування. Найбільш істотним недоліком в теорії Сельє є заперечення провідної ролі ЦНС у походженні стресу. Сельє і його послідовники показали, що реакція на стрес являє універсальну модель захисних реакцій, спрямованих на збереження цілісності організму, і однаковий як для людини, так і для тварин. Але на відміну від тварин, у людини фізіологічна реакція може визначатися безпосередньо не присутністю стресу, а його психологічним впливом на особистість.

Першим спробував розмежувати фізіологічне і психологічне розуміння стресу Р. Лазарус. Він, розвиваючи вчення про стрес, висунув концепцію, згідно з якою розмежовується фізіологічний стрес, пов'язаний з реальним подразником, і психічний (емоційний) стрес, при якому людина (на основі індивідуальних знань і досвіду) оцінює майбутню ситуацію як загрозливу, важку.

3.Стресові чинники, їх групи.

Стрес — це природна, закономірна і цілком очікувана реакція на різноманітні зовнішні подразники, що змінюють сталий баланс всередині організму.

Має значення сила стресу та його тривалість. У сучасної людини стрес можуть викликати не лише природні, але й соціальні чинники.

Чинники, які спричиняють стрес, називають стресорами.

Групи стресових чинників за природою впливу:

Групи стресових чинників за вихідним джерелом впливу:

Стрес-система забезпечує неспецифічну адаптивну відповідь. Основним результатом активації стрес-системи є збільшення секреції глюкокортикоїдів і катехоламінів (адреналін і норадреналін) – головних стрес-гормонів, що сприяють мобілізації адаптивних функцій органів і забезпечують збільшення їх енергозабезпечення. Одночасно спостерігається й збільшення секреції соматотропіну, що активує анаболічні процеси в тканинах.

Разом із цим запускається й функціональна система, що поєднує органи різних фізіологічних систем та відповідає за специфічну адаптивну відповідь на дію конкретного стресора. Стресовий стан охоплює функціональні системи, що забезпечують своєю саморегулювальною діяльністю різні показники гомеостазу й поведінки.

Стрес-система – це сукупність центральних і периферичних структур організму, що забезпечують відповідь організму на порушення гомеостазу.

У стані стресу організм адаптується до умов за допомогою різних внутрішніх реакцій. Збільшується кровообіг м'язів і мозку, тоді, коли до внутрішніх органів і шкірних покривів кров надходить повільніше. Тривала дія стресових факторів негативно позначається на роботі внутрішніх органів, наприклад, при постійному стресі ризик захворіти інфарктом міокарда підвищується в 3 рази.

Існують два основних впливу стресу на організм людини:
• позитивний (еустрес) - підвищення активності та стресостійкості
• негативний (дистрес) - виснаження організму і різні захворювання внутрішніх органів.

Загальний адаптаційний синдром – це сукупність адаптивних реакцій, що виникають в організмі людини під дією стресорів і спрямовані на підтримання гомеостазу.

Щоб зрозуміти його роль в адаптації організму, треба звернути увагу на п’ять адаптивних ефектів:

1) збільшення концентрації в цитоплазмі універсального мобілізатора функцій - Кальцію Ca 2+ та активації ключових регуляторних ферментів - протеїнкіназ;

2) активація мембранних білків завдяки збільшенню активності ліпаз і фосфоліпаз;

3) мобілізація енергетичних і структурних ресурсів організму, що виражається в збільшенні в крові концентрації глюкози, жирних кислот, амінокислот;

4)спрямована передача енергетичних і структурних ресурсів у функціональну систему, що здійснює дану адаптаційну реакцію;

5) активація синтезу нуклеїнових кислот і білків у різних органах.

Загальний адаптаційний синдром відбувається у три стадії:
• тривоги;
• опірність, (довгострокова адаптація) ;
• виснаження.

Стадія тривоги є початковим етапом стресового стану, готуючи тіло до активних дій.

Наступною фазою стресу є опірність (довгострокова адаптація), яка триває довше за інших. Організм адаптується до умов, виробляє захисні механізми. Фаза опірності має два результати: позитивний (коли організм пристосовується до важких умов) або негативний, який призводить до третьої фази - виснаження.

У стадії виснаження відбувається занепад життєво важливих функцій, погіршується імунітет, страждає травна і серцево-судинна система. При подальшому впливі стресора організм може загинути.

ІV. Узагальнення та закріплення знань

Вправа «Займи позицію »

Як ви вважаєте, стрес має позитивний чи негативний вплив на організм людини? Відповідь запишіть на інтерактивну дошку Padlet

https://padlet.com/psihologliliya41/i7lt6tzuoeylin6i (за наявністю часу можна обговорити детально вибір учнів, якщо часу обмаль, то учні можуть просто відмітити свою думку на дошці, а вчитель підсумовує роботу класу).

V. Підсумки

- Мусимо пам'ятати, що майже будь-яка нова життєва ситуація може викликати стресовий стан, але не кожний стан є критичним, окрім горя, нещастя, виснаження, які супроводжуються порушенням адаптації, контролю, перешкоджають самоактуалізації особистості. Г.Сельє говорив: «Не слід боятися стресу. Його не буває тільки у мертвих. Стресом потрібно керувати, і тоді ви відчуєте аромат і смак життя».

VІ. Рефлексія.

Висловлення думок учнів (за бажанням).

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити § 51,

скласти правила врівноваженої людини.

Еустрес

Еустрес — стан, внаслідок якого підвищується функціональний резерв організму, відбувається його адаптація до стресового фактору. Цей вид стресу включає в себе всі реакції організму, які забезпечують термінову адаптацію людини до нових умов. Він дає можливість уникнути неприємної ситуації, боротися або пристосуватися. Таким чином, еустрес — це механізм, що забезпечує виживання людини. Однак такий стан може бути і небезпечним, якщо затягнеться на тривалий період.

Зміст

Стрес [ ред. | ред. код ]

Насправді стрес — нормальна реакція організму на всі зовнішні і внутрішні подразники, а також різні фактори ризику, які повсякденно присутні в звичайному житті людини.

Конструктивний стрес [ ред. | ред. код ]

Будь-яка людина в своєму житті неодноразово відчуває так званий корисний стрес, але навіть не помічає цього. Еустрес допомагає в тій чи іншій ситуації, подолавши її, відчути себе сильніше, підвищує психологічну і фізичну витривалість. Вирішення важкої ситуації викликає досить приємне, легке відчуття ейфорії і підсилює позитивні емоції. Це автоматично змушує людину забувати про переживання, які не давали спокою. Саме тому еустрес не розглядається як стресовий стан, він навіть необхідний для нормальної життєдіяльності. Але позитивні емоції, викликані конструктивними стресом, можуть і перевантажити організм. Особливо ризикують люди, які страждають серцево-судинними патологіями.

Приклади впливу еустресу на організм людини [ ред. | ред. код ]

Зрозуміти що таке еустрес, допоможуть прості життєві ситуації. Найяскравішим прикладом конструктивного стресу є звичайний іспит. Мобілізація всіх внутрішніх ресурсів дозволяє молодим людям досягати максимального результату: підвищується впевненість у власних силах, адекватна оцінка своїх можливостей, реальний прогноз подій, — і все, іспит зданий. Стан ейфорії, величезний приплив позитивних емоцій і енергії допомагають організму забути безсонні ночі, всі хвилювання і переживання.

Ще один приклад еустресу — професійний спорт. Перед кожним змаганням спортсмен відчуває хвилювання, яке приходить на допомогу. Найчастіше цей стан характеризується ясністю свідомості і відносним розслабленням — це так звана спокійна настороженість. Вона допомагає збільшити концентрацію уваги на певному моменті: силі, швидкості, координації. Але в той же час спортсмен, який не отримав очікуваного результату, замість позитивних емоцій може випробувати важкий, негативний дистрес.

Багато подій в житті людини, що приносять радісні і позитивні емоції, наприклад: весілля, народження дитини, перше побачення або вдалий захист диплома — є яскравими прикладами еустресу. На щастя, в більшості випадків конструктивний стрес позитивно впливає на організм і допомагає грамотно і раціонально вирішувати більшість повсякденних завдань, але тільки лише в тих випадках, коли досить важка ситуація виявляється перебореною.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

• М. М. ОРОС, А. В. ГАЛ (2021). Стрес, дистрес, його види та корекція. Ліки України (7 (253)): 32–35. Архів оригіналу за 7 квітня 2022 . Процитовано 24 травня 2022 .
• Єременко Т. В. (2020) Особливості подолання психологічного стресу у медичних працівників: магістер. робота[Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка. — 71 с.
• Олег ДАНИЛЯК, Софія-Анна МАРИНЕЦЬ, Оксана ЗАЯЧКІВСЬКА (20. 06. 2016). ЕВОЛЮЦІЯ ЗНАНЬ ПРО СТРЕС: ВІД ГАНСА СЕЛЬЄ ДО СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ. Праці НТШ. Медичні наукиXLV: 27–40. Архів оригіналу за 10 березня 2022 . Процитовано 24 травня 2022 .

Література [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]