Що входить в агропромисловий комплекс?

Агропромисло́вий ко́мплекс — складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.

Скільки видів діяльності входить в АПК?

Охоплює 4 сфери діяльності: сільське господарство (ядро АПК), що включає рослинництво, тваринництво, рибальство, фермерські господарства, особисті селянські та підсобні господарства тощо; галузі й служби, що забезпечують сільське господарство засобами виробництва і матеріальними ресурсами (тракторне та ... Кеш

Що таке АПК України?

АГРОПРОМИСЛО́ВИЙ КО́МПЛЕКС (АПК) – сукупність галузей народного господарства, що, функціонуючи у тісному взаємозв'язку, здійснюють виробництво сільськогосподарської продукції, її промислову переробку та реалізацію споживачеві. Кеш

ПОГЛЯД НА АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ АНАЛІЗУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ

Визначені характерні особливості українського сільськогосподарського ринку. Піднімаються актуальні проблеми, пов’язані з економічними заходами в сфері АПК, що викликають відносно невеликі перекоси в цінах на ресурси, придбані сільгосппідприємствами, і продукцію, вироблену сільським господарством, про що свідчать помірні значення індикаторів захисту, усереднені по суб'єктах держави. Проведено аналіз ринку сільського господарства України. Проаналізовано ключові індикатори сільськогосподарського виробництва та торгівлі. Розглянута структура сільськогосподарських угідь та структура земельного фонду України. Обґрунтовано, що великі аграрні холдинги більш продуктивні, ніж фермерські господарства. Представлена структура фермерських господарств. Показана частка посівної площі та частка посівної площі сільськогосподарських культур у загальній посівній площі зернових та зернобобових культур. Розглянута загальна структура посівів сільськогосподарських культур. Проаналізовані тенденції виробництва сільськогосподарських культур. Встановлені проблеми низької продуктивності фермерських господарств. Сформульовані ключові причини низької рентабельності виробництва продукції тваринництва. Представлено рівень рентабельності виробництва продукції рослинництва. Доведено, що основним напрямком українського аграрного бізнесу є продукція рослинництва. Доведено, що аграрна сфера є однією з вирішальних за часткою у ВВП України. Встановлено, що до найбільш експортно-орієнтованих галузей української економіки відносяться сільське господарство і харчова промисловість. Доведено, що основний експортний дохід Україна отримує від продажу соняшникової олії, пшениці і кукурудзи. Доказано, що ефективність українського аграрного бізнесу набагато нижче, ніж у країнах ЄС. Показано співвідношення виробництва і доходів від експорту української сільськогосподарської продукції. Визначено цільові напрями реалізації існуючих програм розвитку аграріїв. Сформульовані основні тренди ринку сільського господарства та визначено позитивні і негативні фактори впливу на його розвиток. Запропоновано концептуальний підхід щодо розвитку агропромислового комплексу України. Розроблено рекомендації щодо вирішення існуючих проблем у секторі сільського господарства. Запропоновано перелік оптимальних умов для ефективної діяльності фермерських господарств і розвитку приватного ринку за рахунок часткового перегляду заходів підтримки сільського господарства в Україні.

Посилання

Bojnec, S., Latruffe, L. (2013). Farm Size, Agricultural Subsidies and Farm Performance in Slovenia. In: Land Use Policy. Vol. 32, pp. 207-217. DOI: 10.1016/j.landusepol.2012.09.016.

Capkovicova, A., Hlavsa, T. (2015). Approaching the Service-Based Economy: Regional Differentiated Employment Growth in Czechia. In: Studies in Agricultural Economics. Vol. 117, No. 1. pp. 1-10. DOI: 10.22004/ag.econ.206110.

Gorton, M., Davidova, S. (2004). Farm Productivity and Efficiency in CEE Applicants’ Countries: a Synthesis of Results. In: Agricultural Economics. Vol. 30, No. 1, pp. 1-16. DOI: 10.1016/j.agecon.2002.09.002.

Galuzzo, N. (2015). Technical and Economic Efficiency Analysis on Italian Smallholder Family Farms Using Farm Accountancy Data Network Dataset. In: Studies in Agricultural Economics. Vol. 117, No. 1, pp. 35-42. DOI: 10.7896/j.1501.

Jodkiene, V., Savickiene, J., Slavickiene, A. (2013). The Economic Viability of the Farmer's Farms: Case of the New EU Countries. In: Asian Conference on the Social Sciences (ACSS 2013), PT 1 Book Series: Advances in Social and Behavioral Sciences. Vol. 3, pp. 102-108. https://hdl.handle.net/20.500.12259/86712.

Lerman, Z., Sutton, W.R. (2008). Productivity and Efficiency of Small and Large Farms in Transition: Evidence from Moldova. In: Post-Soviet Affairs. Vol. 24, No. 2, pp. 1-24. DOI: 10.2747/1060-586X.24.2.XX.

Rezitis, A.N., Tsiboukas, K., Tsoukalas, S. (2002). Measuring Technical Efficiency in the Greek Agricultural Sector. In: Applied Economics. Vol. 34, No. 11, pp. 1345-1357. DOI: 10.1080/00036840110099261.

Veveris, A. (2008). Improvement Possibilities of Economic Information for Analysis of the Agricultural Sector. In: Economic Science for Rural Development: Rural and Regional Development. Book Series: Economic Science for Rural Development. Vol. 15, pp. 273-279.

Střeleček, F. Kopta, D., Lososová J., Zdeněk R. (2012). Economic Results of Agricultural Enterprises in 2010. In: Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis, Vol. 60, No. 7, pp. 315-328. DOI: 10.11118/actaun201260070315.

Агропромисловий комплекс України

Агропромисловий комплекс (АПК) ‒ другий після індустріального виробництва структурний підрозділ господарства України. На галузі, що входять в АПК республіки (включаючи забезпечення його засобами виробництва), припадає майже 40% валового суспільного продукту, майже чверть основних виробничих фондів і чисельності зайнятих працівників.

В АПК входять підприємства і організації, пов’язані з випуском і переробкою сільськогосподарської продукції, її зберіганням, перевезенням і реалізацією, випуском основних виробничих фондів і ремонтом машин та устаткування, проведенням дослідницької роботи і втіленням результатів у практику землеробства і тваринництва тощо. Всі галузі, що входять до складу АПК, об’єднують в чотири сфери або групи:

1. Фондоутворюючі галузі ‒ сільськогосподарське машинобудування і будівництво; виробництво обладнання і машин для переробних галузей АПК, торгівлі, громадського харчування; хімія мінеральних добрив; комбікормова промисловість тощо.

2. Сільське господарство ‒ основна частина комплексу, складена з рослинництва і тваринництва.

3. Переробні галузі ‒ харчова, частково легка промисловість, підприємства зі зберігання і реалізації готової продукції АПК.

4. Виробнича інфраструктура (транспорт, зв’язок, енерго-, тепло-, водозабезпечення) та система спеціальних навчальних і наукових закладів.

АПК виробляє продовольчі товари і непродовольчі, які отримують при переробці сільськогосподарської сировини. Частини АПК, які переробляють певну продукцію рослинництва чи тваринництва, називають галузевими АПК. Найважливішими серед них:

• на базі рослинництва ‒ зернопродуктовий, бурякоцукровий, плодо-овочеконсервний, льонопромисловий та інші;

• на базі тваринництва ‒ молочнопромисловий, м’ясопромисловий, птахопромисловий тощо.

В територіальній структурі АПК виокремлюють:

• агропромисловий пункт ‒ локальна форма АПК, яка об’єднує в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини;

• агропромисловий центр ‒ локальна форма АПК, яка здійснює в населеному пункті переробку кількох видів сільськогосподарської сировини, а більшість населення обслуговує його виробництво;

• агропромисловий кущ ‒ локальна форма АПК, яка характеризується компактним розташуванням на невеликій території агропромислових пунктів і центрів з їх сировинними зонами;

• агропромисловий вузол ‒ складне територіальне агропромислове утворення, система компактно розташованих агропромислових пунктів, центрів і кущів навколо адміністративного обласного чи районного центру.

В межах природно-кліматичних зон виділяють зональні АПК, які формуються під впливом природних умов відповідної зони. Вони розташовані у межах Полісся, Лісостепу і Степу України.

Харчова промисловість є провідною переробною ланкою аграрно-промислового виробництва. Розміщення окремих галузей цього виробництва має свої особливості залежно від ступеня впливу на них сировинного чи споживчого фактору. У відповідності з цим виділяються три групи галузей харчової промисловості:

1. Галузі, які переробляють нетранспортабельну (або мало-транспортабельну) сировину при високих нормах її витрат і обмежених строках зберігання і виробляють транспортабельну продукцію, здатну до зберігання. Ці галузі орієнтуються на джерела відповідної сировини. До складу цієї групи галузей входять цукрова, спиртова, крохмале-патокова, консервна, маслоробна, олійно-жирова промисловість.

2. Група галузей та виробництв, що переробляють транспортабельну сировину і випускають малотранспортабельну продукцію або продукцію з обмеженими строками її зберігання. Такі галузі розміщуються в районах споживання готової продукції. Це – хлібопекарська, кондитерська, пивоварна, макаронна, молочна промисловість, виробництво безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.

3. Галузі, які можуть бути розміщені як в районах зосередження сировини, так і в районах споживання готової продукції (м’ясна, борошномельна). До цієї групи входять і ті галузі, в яких стадії технологічного процесу можуть бути територіальне відокремленими. Зокрема, в районах виробництва сировини здійснюються первинні стадії переробки сировини, а в районах споживання – стадії, що завершують процес переробки напівфабрикатів (тютюнова, виноробна галузі промисловості).