Конвенції та угоди

Європейська угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПОГ)

прагнучи встановити на основі загальної згоди однакові принципи та правила з метою:

а) підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) ефективного сприяння охороні навколишнього середовища через запобігання забруднення внаслідок аварій та пригод у ході таких перевезень; і

з) полегшення транспортних операцій та сприяння розвитку міжнародної торгівлі,

рахуючи, що найкращим способом досягнення цієї мети є укладення угоди, яка замінює «Європейські приписи щодо міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами», що містяться у додатку до резолюції № 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, із внесеними до них поправками,

погодилися про наступне:

Глава I. Загальні засади

Стаття 1
Область застосування

1. Ця Угода застосовується до міжнародного перевезення небезпечних вантажів суднами внутрішніми водними шляхами.

2. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів морськими суднами морськими судноплавними шляхами, що становлять частину внутрішніх водних шляхів.

3. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів військовими кораблями або військово-допоміжними судами або до інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вона використовує їх виключно для урядових та некомерційних цілей.Однак кожна Договірна Сторона шляхом вжиття відповідних заходів, що не впливають на експлуатацію або експлуатаційні можливості таких кораблів і суден, що належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб дії цих кораблів і суден були, наскільки це практично можливо, сумісні з цією Угодою.

Стаття 2
Правила, що додаються до цієї Угоди

1. Правила, що додаються до цієї Угоди, складають її невід'ємну частину. Будь-яке посилання на цю Угоду означає одночасно посилання на Правила, що додаються до неї.

2. Правила, що додаються, включають:

а) приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) приписи та процедури щодо огляду, видачі свідоцтв про допущення, визнання класифікаційних товариств, відступів, спеціальних дозволів, контролю, підготовки та екзаменування експертів;

з) загальні перехідні положення;

d) додаткові перехідні положення, які застосовуються на окремих внутрішніх водних шляхах.

Стаття 3
Визначення

Для цілей цієї Угоди:

a) «судно» означає судно внутрішнього плавання чи морське судно;

b) "небезпечні вантажі" означають речовини та вироби, міжнародне перевезення яких, згідно з Правилами, що додаються, заборонено або допускається на певних умовах;

c) «міжнародне перевезення небезпечних вантажів» означає будь-яке перевезення небезпечних вантажів, що здійснюється судами внутрішніми водними шляхами на території принаймні двох Договірних сторін;

d) «внутрішні водні шляхи» означають усі внутрішні судноплавні шляхи, включаючи морські судноплавні шляхи, на території Договірної Сторони, відкриті для плавання суден відповідно до національного права;

e) "морські судноплавні шляхи" означають внутрішні водні шляхи, пов'язані з морем, що використовуються в основному для руху морських суден і встановлені як такі відповідно до національного права;

f) «визнане класифікаційне суспільство» означає класифікаційне товариство, що відповідає критеріям, встановленим у доданих Правилах, та визнане, відповідно до цих Правил, що додаються, компетентним органом Договірної сторони, де видано свідоцтво про визнання;

g) "компетентний орган" означає орган, призначений або визнаний таким у кожній Договірній Стороні та в кожному конкретному випадку згідно з положеннями цієї Угоди;

h) «Оглядовий орган» означає орган, призначений або визнаний Договірною Стороною з метою огляду судів відповідно до процедур, передбачених у Правилах, що додаються.

Розділ II. Технічні положення

Стаття 4
Заборона перевезень, умови перевезення, контроль

1. За умови дотримання положень статей 7 та 8 небезпечні вантажі, перевезення яких, згідно з Правилами, що додаються, не допускається, не повинні бути об'єктом міжнародного перевезення.

2. Без шкоди для положень статті 6 міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів дозволяється за умови дотримання умов, встановлених у Правилах, що додаються.

3. Відповідно до положень доданих Правил Договірні Сторони стежать за дотриманням зазначених у пунктах 1 та 2 вище заборон та умов.

Стаття 5
Вилучення

Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів у тій мірі, в якій таке перевезення підпадає під вилучення відповідно до Правил, що додаються. перевезення.

Стаття 6
Суверенне право держав

Кожна Договірна Сторона зберігає право регламентувати або забороняти ввезення на свою територію небезпечних вантажів з інших причин, ніж безпека перевезення.

Стаття 7
Спеціальні правила, відступи

1. Договірні сторони зберігають право домовлятися на обмежений період, встановлений у Правилах, що додаються, шляхом укладення особливих двосторонніх або багатосторонніх угод і без шкоди для безпеки про те:

а) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких заборонено цією Угодою, можуть за певних умов прийматися для міжнародних перевезень їх внутрішніми водними шляхами;

b) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається цією Угодою тільки на встановлених умовах, можуть, проте, прийматися для міжнародних перевезень їх внутрішніми водними шляхами на умовах, відмінних від тих, що встановлені в Правилах, що додаються.

Згадані у цьому пункті особливі двосторонні або багатосторонні угоди негайно доводяться до відома Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який інформує про них Договірні Сторони, які не беруть участь у цих угодах.

2.Кожна Договірна Сторона зберігає право видавати спеціальні дозволи на міжнародне перевезення танкерами небезпечних вантажів, транспортування яких танкерами не дозволяється згідно з приписами Правил, що належать до перевезення, за умови дотримання передбачених у доданих Правил процедур, що стосуються спеціальних дозволів.

3. Договірні Сторони зберігають право дозволяти у таких випадках міжнародне перевезення небезпечних вантажів на борту судна, що не задовольняє вимогам, встановленим у Правилах, що додаються, за умови дотримання процедури, передбаченої в Правилах, що додаються:

а) у разі використання на борту судна матеріалів, пристроїв чи обладнання, або застосування на борту судна певних конструктивних рішень, або певних заходів, інших, ніж ті, що вказані у Правилах, що додаються;

b) у разі судна з технічними нововведеннями, що являють собою відхилення від положень Правил, що додаються.

Стаття 8
Перехідні положення

1.Свідоцтва про допущення та інші документи, складені відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів по Рейну (ППОГР), Правил перевезення небезпечних вантажів по Дунаю (ВОПОГД) або національних правил, заснованих на Європейських приписах, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів за внутрішніми водними шляхами, що містяться у додатку до резолюції № 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, або на варіанті цих Приписів з поправками, що застосовувалися на дату введення в дію Правил, що додаються, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, залишаються дійсними до закінчення терміну їх дії на тих же умовах, зокрема щодо їх визнання іншими державами, які існували до дати введення в дію Правил, що додаються. При цьому такі свідоцтва залишаються дійсними протягом одного року з дати введення в дію Правил, що додаються, якщо термін їх дії закінчується в цей період. Водночас термін їх дії у будь-якому випадку не перевищує п'яти років з дати введення в дію Правил, що додаються.

2. Судна, які на дату введення в дію доданих Правил у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, допущені до перевезення небезпечних вантажів територією однієї з Договірних сторін та які відповідають вимогам доданих Правил, з урахуванням, за необхідності, перехідних у них положень, можуть отримати свідоцтво про допущення ВОПГ на основі процедури, передбаченої в Правилах, що додаються.

3.Щодо згаданих у пункті 2 суден, призначених виключно для здійснення перевезень по тих внутрішніх водних шляхах, де відповідно до національного права до дати введення в дію Правил, що додаються, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, положення ППОГР не застосовувалися, можуть застосовуватися, крім загальних перехідних положень, додаткові перехідні положення, що діють окремих внутрішніх водних шляхах. Такі судна отримують свідоцтво про допущення ВОПІГ, дійсне для вищезгаданих внутрішніх водних шляхів або їх частини.

4. У разі включення до доданих Правил нових положень Договірні Сторони можуть передбачити нові загальні перехідні положення. У цих перехідних положеннях зазначаються судна, до яких вони застосовуються, та строк їхньої дії.

Стаття 9
Застосування інших правил

На перевезення, що підпадають під дію цієї Угоди, продовжує поширюватися дія місцевих, регіональних або міжнародних приписів, що застосовуються в цілому до перевезень вантажів внутрішніми водними шляхами.

Розділ III. Заключні положення

Стаття 10
Договірні сторони

1. Держави-члени Європейської економічної комісії, на території яких знаходяться водні шляхи, крім тих, що утворюють прибережні маршрути, що входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, згідно з визначенням Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (СМВП), можуть стати Договірними сторонами цієї Угоди шляхом:

a) його остаточного підписання;

b) здачі на зберігання документа про ратифікацію, прийняття чи затвердження після його підписання під умовою ратифікації, прийняття чи затвердження;

c) здавання на зберігання документа про приєднання.

2. Ця Угода відкрита для підписання до 31 травня 2001 року у Канцелярії Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії у Женеві. Після цієї дати воно буде відкрито для приєднання.

3. Документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання здаються на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 11
Набуття чинності

1. Ця Угода набирає чинності через місяць після дати, на яку кількість згаданих у пункті 1 статті 10 держав, які остаточно підписали її або здали на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, досягне семи.

Разом з тим Правила, що додаються, за винятком положень, що стосуються визнання класифікаційних товариств, вводяться в дію через дванадцять місяців після набрання чинності цією Угодою.

2. Для будь-якої держави, яка підпише цю Угоду остаточно або ратифікує, прийме або затвердить її або приєднається до неї після того, як сім держав, згаданих у пункті 1 статті 10, підпишуть її остаточно або здадуть на зберігання свої документи про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, ця Угода набирає чинності через місяць після її остаточного підписання цією державою або здачі на зберігання цією державою документа про її ратифікацію, прийняття чи затвердження або про приєднання до неї.

Правила, що додаються, вводяться в дію з тієї ж дати.Якщо термін, зазначений у пункті 1 щодо введення в дію Правил, що додаються, ще не закінчився, то вони вводяться в дію після закінчення такого терміну.

Стаття 12
Денонсація

1. Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Угоду шляхом надсилання письмового повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

2. Денонсація набирає чинності через дванадцять місяців після дати отримання Генеральним секретарем письмового повідомлення про денонсацію.

Стаття 13
Припинення дії

1. Якщо після набрання чинності цією Угодою протягом дванадцяти місяців поспіль кількість Договірних сторін становить менше п'яти, ця Угода припиняє свою дію після закінчення такого дванадцятимісячного періоду.

2. У разі укладення універсальної угоди, що регламентує змішане перевезення небезпечних вантажів, дія будь-якого положення цієї Угоди, крім тих, що належать виключно до внутрішнього судноплавства, будівництва та обладнання суден, перевезення навалом або насипом або перевезення танкерами, що суперечить будь-якому положенню такого Угоди. угода, що автоматично припиняється у відносинах між Сторонами цієї Угоди, що стали сторонами універсальної угоди, з дати набрання останньої чинності, та замінюється ipso facto відповідним положенням універсальної угоди.

Стаття 14
Заяви

1.Будь-яка держава може при остаточному підписанні цієї Угоди або при здачі на зберігання свого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання або в будь-який час після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода поширюється на всі або деякі території, які вона представляє у міжнародних відносинах. Ця Угода застосовується до території або територій, зазначених у повідомленні, через місяць після отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

2. Будь-яка держава, яка зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву про застосування цієї Угоди до будь-якої території, яку вона представляє у міжнародних відносинах, може денонсувати цю Угоду щодо такої території у порядку, передбаченому статтею 12.

а) Крім того, будь-яка держава може при остаточному підписанні цієї Угоди або при здачі на зберігання свого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання або в будь-який час після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода не є поширюється на певні внутрішні водні шляхи на його території, за умови, що такі водні шляхи не входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, згідно з визначенням СМВП.Якщо така заява зроблена після того, як держава остаточно підписала цю Угоду або здала на зберігання свій документ про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання, дія цієї Угоди припиняється стосовно відповідних внутрішніх водних шляхів через місяць після отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

b) Разом з тим будь-яка держава, на території якої знаходяться внутрішні водні шляхи, охоплені СМВП, на яких на дату прийняття цієї Угоди діє обов'язковий міжнародно-правовий режим, що регулює перевезення небезпечних вантажів, може зробити заяву про те, що застосування цієї Угоди на таких шляхах залежить від дотримання процедур, передбачених правовим інструментом, що встановлює цей режим. Така заява робиться при остаточному підписанні цієї Угоди або при здачі на зберігання ратифікаційного документа, прийняття, затвердження або приєднання.

4. Будь-яка держава, яка зробила заяву відповідно до пункту 3 а) або 3 b) цієї статті, може в подальшому шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй зробити заяву про те, що ця Угода поширюється на всі або деякі внутрішні водні шляхи, зазначені у заяві, зробленій відповідно до пункту 3 а) або 3 b). Ця Угода застосовується до внутрішніх водних шляхів, зазначених у повідомленні, через місяць після отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 15
Спори

1.Будь-яка суперечка між двома або декількома Договірними Сторонами стосовно тлумачення або застосування цієї Угоди повинна, по можливості, вирішуватися шляхом переговорів між цими сторонами у спорі.

2. Будь-яка суперечка, не врегульована шляхом прямих переговорів, може передаватися Договірними Сторонами, які є сторонами у спорі, до Адміністративного комітету, який розглядає цю суперечку та виносить рекомендації щодо її врегулювання.

3. Будь-яка суперечка, не врегульована відповідно до положень пунктів 1 або 2, виноситься на арбітражний розгляд на прохання будь-якої Договірної Сторони, яка є стороною у спорі, і таким чином передається одному або декільком арбітрам, які обираються за загальною згодою Договірних Сторін. сторонами у суперечці. Якщо протягом трьох місяців після звернення з проханням про арбітражний розгляд такі Сторони не дійшли згоди про вибір арбітра чи арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй з проханням призначити одноосібного арбітра, якому спір передається для винесення рішення.

4. Рішення арбітра або арбітрів, призначених згідно з пунктом 3 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних сторін, які є сторонами у спорі.

Стаття 16
Застереження

1. Будь-яка держава може при остаточному підписанні цієї Угоди або при здачі на зберігання свого документа про ратифікацію, прийняття, затвердження або приєднання зробити заяву про те, що вона не вважає себе пов'язаною статтею 15.Інші Договірні Сторони не є пов'язаними статтею 15 стосовно будь-якої Договірної Сторони, яка зробила таке застереження.

2. Будь-яка Договірна Держава, яка зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може у будь-який час зняти її шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

3. Застереження, не передбачені цією Угодою, не допускаються.

Стаття 17
Адміністративний комітет

1. Для розгляду застосування цієї Угоди, вивчення будь-яких запропонованих до неї поправок, а також заходів щодо забезпечення однаковості у тлумаченні та застосуванні її положень створюється Адміністративний комітет.

2. Договірні сторони є членами Адміністративного комітету. Комітет може прийняти рішення про те, що держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, які не є Договірними Сторонами, будь-яка інша держава — член Європейської економічної комісії або Організації Об'єднаних Націй або представники міжнародних міжурядових чи неурядових організацій можуть бути присутніми на її сесіях у як спостерігачів при розгляді питань, що становлять для них інтерес.

3. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй та Генеральний секретар Центральної комісії судноплавства по Рейну забезпечують секретаріатське обслуговування Адміністративного комітету.

4. Щорічно на першій сесії Адміністративний комітет обирає свого Голову та заступника Голови.

5. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії скликає Адміністративний комітет щорічно або з іншою періодичністю, визначеною Комітетом, а також на прохання принаймні п'яти Договірних сторін.

6.Для прийняття рішень необхідний кворум, що становить не менше половини Договірних сторін.

7. Пропозиції ставляться голосування. Кожна подана на сесії Договірна Сторона має один голос. Застосовуються такі правила:

a) запропоновані поправки до цієї Угоди та пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 2 статті 19;

b) запропоновані поправки до Правил, що додаються, та пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 4 статті 20;

c) пропозиції та рішення щодо рекомендації про визнання класифікаційних товариств або відкликання такої рекомендації приймаються відповідно до процедури, передбаченої у пункті 4 статті 20;

d) будь-яку пропозицію або рішення, крім тих, що згадані в підпунктах a)-c) вище, приймається більшістю голосів присутніх та беруть участь у голосуванні членів Адміністративного комітету.

8. Адміністративний комітет може засновувати робочі групи, які він вважає за необхідне для надання йому сприяння у виконанні його функцій.

9. За відсутності цієї Угоди відповідних положень застосовуються правила процедури Європейської економічної комісії, якщо тільки Адміністративний комітет не ухвалить іншого рішення.

Стаття 18
Комітет з питань безпеки

Для розгляду будь-яких пропозицій про зміну доданих Правил, зокрема пропозицій щодо безпеки судноплавства, будівництва, обладнання та екіпажів суден, створюється Комітет з питань безпеки.Комітет функціонує в рамках діяльності органів Європейської економічної комісії, Центральної комісії судноплавства по Рейну та Дунайської комісії, які мають компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

Стаття 19
Процедура внесення поправок до цієї Угоди, за винятком Правил, що додаються.

1. Поправки до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, можуть вноситися на пропозицію будь-якої Договірної Сторони відповідно до процедури, передбаченої цією статтею.

2. Будь-яка запропонована поправка до цієї Угоди, за винятком Правил, що додаються, розглядається Адміністративним комітетом. Будь-яка така поправка, розглянута або підготовлена ​​на нараді Адміністративного комітету та схвалена Адміністративним комітетом більшістю у дві третини його членів, присутніх та беруть участь у голосуванні, надсилається Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

3. Будь-яка запропонована поправка, спрямована на прийняття відповідно до положень пункту 2, набуває чинності для всіх Договірних сторін через шість місяців після закінчення двадцяти чотирьох місяців з дати направлення повідомлення про таку поправку, якщо протягом цього періоду жодна з Договірних сторін не повідомить письмово Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заперечення проти цієї поправки.

Стаття 20
Процедура внесення поправок до Правила, що додаються.

1. Поправки до Правил, що додаються, можуть вноситися на пропозицію будь-якої Договірної Сторони.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй також може пропонувати поправки, спрямовані на приведення доданих Правил у відповідність з іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, або Рекомендаціями Організації Об'єднаних Націй з перевезення небезпечних вантажів, а також поправки, запропоновані допоміжним органом Європейської економіки. у сфері перевезення небезпечних вантажів.

2. Будь-яка запропонована поправка до Правил, що додаються, в принципі подається на розгляд Комітету з питань безпеки, який передає прийняті ним проекти поправок Адміністративному комітету.

3. На пряме прохання Договірної Сторони або в тому випадку, якщо секретаріат Адміністративного комітету вважатиме за доцільне, запропоновані поправки можуть також подаватися на розгляд безпосередньо Адміністративному комітету. Такі запропоновані поправки розглядаються на першій сесії і, якщо вони вважаються прийнятними, повторно на наступній сесії Комітету одночасно з будь-якими іншими пропозиціями, що стосуються них, якщо тільки Комітет не прийме іншого рішення.

4. Рішення щодо проектів поправок та запропонованих поправок, поданих на розгляд Адміністративному комітету відповідно до пунктів 2 та 3, приймаються більшістю присутніх та беруть участь у голосуванні членів. Однак поправка не вважається схваленою, якщо одразу після голосування п'ятьох присутніх членів заявляють про своє заперечення проти неї. Схвалені поправки надсилаються Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним Сторонам для прийняття.

5.Будь-який проект поправки до Правил, що додаються, спрямований на прийняття відповідно до пункту 4, вважається прийнятим, якщо тільки протягом трьох місяців з дати його розсилки Генеральним секретарем принаймні одна третина Договірних сторін або п'ять із них, якщо одна третина перевищує цю цифру, не повідомлять письмово Генерального секретаря про своє заперечення проти запропонованої поправки. Якщо поправка вважається прийнятою, вона набирає чинності для всіх Договірних Сторін після закінчення ще одного тримісячного періоду, за винятком таких випадків:

a) у випадку, якщо аналогічні поправки до інших міжнародних угод, що регулюють перевезення небезпечних вантажів, вже набули чинності або набирають чинності з іншої дати, Генеральний секретар може, на підставі письмового прохання Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, ухвалити рішення про те, що ця поправка набирає чинності після закінчення іншого терміну, щоб забезпечити одночасне набрання чинності цією поправкою та поправками, що вносяться в інші такі угоди, або, якщо це неможливо, якнайшвидше набрання чинності цією поправкою після набуття чинності поправками до інших угод; такий термін, однак, не може становити менше одного місяця;

b) при схваленні проекту поправки Адміністративний комітет може встановлювати термін, що перевищує три місяці, з метою набуття чинності поправки у разі її прийняття.

Стаття 21
Прохання, повідомлення та заперечення

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні Сторони та всі держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, про будь-які прохання, повідомлення або заперечення відповідно до статей 19 і 20 вище, а також про прийняття та дату набрання чинності поправками.

Стаття 22
Конференція з перегляду

1. Незалежно від процедури, передбаченої статтями 19 та 20, будь-яка Договірна Сторона може шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй звернутися з проханням про скликання конференції з метою перегляду цієї Угоди.

Конференція з перегляду, на яку запрошуються усі Договірні Сторони та всі держави, згадані у пункті 1 статті 10, скликається Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії, якщо протягом шести місяців починаючи з дати направлення повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй принаймні чверть Договірних Сторін йому про свою згоду з цим проханням.

2. Незалежно від процедури, передбаченої у статтях 19 та 20, конференція з перегляду, на яку запрошуються усі Договірні Сторони та всі держави, згадані у пункті 1 статті 10, скликається також Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії з отримання письмового повідомлення про відповідність . Адміністративний комітет приймає рішення про звернення з таким проханням більшістю членів Комітету, які присутні і беруть участь у голосуванні.

3.Якщо відповідно до пунктів 1 або 2 цієї статті скликається конференція, Виконавчий секретар Європейської економічної комісії пропонує Договірним сторонам подати у тримісячний строк пропозиції, які вони мають намір винести на розгляд конференції.

4. Не менш ніж за шість місяців до відкриття конференції Виконавчий секретар Європейської економічної комісії надсилає всім Договірним Сторонам і всім державам, зазначеним у пункті 1 статті 10, попередній порядок денний конференції, а також тексти таких пропозицій.

Стаття 23
Депозитарій

Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

НА ЗАДОВІДАННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.

Вчинено в Женеві двадцять шостого травня двохтисячного року в одному примірнику англійською, німецькою, російською та французькою мовами у разі тексту самої Угоди та французькою мовою у випадку тексту доданих Правил, причому всі чотири тексти самої Угоди є автентичними.

Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй пропонується підготувати переклад доданих Правил англійською та російською мовами.

Генеральному секретареві Центральної комісії судноплавства по Рейну пропонується підготувати переклад Правил, що додаються, німецькою мовою.