Пароізоляція покрівлі та стін

Теплоізоляція – обов'язковий етап будівництва будь-якої комерційної чи житлової будівлі. І щоб утеплювач функціонував ефективно, не втрачаючи своїх властивостей під час експлуатації, важливо захистити його правильно змонтованою стіновою або покрівельною пароізоляцією. Матеріал перешкоджає появі конденсату, без нього неможливо облаштувати тепле та затишне житло, особливо у складних кліматичних зонах з частими перепадами температури.

При облаштуванні пароізоляції важливо дотримуватися технології монтажу – тільки в цьому випадку вона надійно захистити покрівлю та стіни. Якщо в процесі укладання були допущені помилки, утеплювач під впливом конденсату швидко втратить свої експлуатаційні якості, будинок почне відволожуватися, а надалі з'явиться грибок з пліснявою. Насамперед це стосується покрівлі – при будівництві чи ремонті теплоізоляцію доцільно проводити одночасно з пароізоляцією.

Не менш важливо захищати стіни, адже через них тепло йде найшвидше. При правильно змонтованій тепло- та пароізоляції в приміщеннях завжди буде комфортно, а волога всередині покриттів будинку не накопичуватиметься через дифузію. Опірність до цього ефекту проникнення водяної пари є основним критерієм вибору захисного матеріалу. Серед найпоширеніших рішень: пергамін, поліетилен, руберойд, алюмінієва фольга.

Пароізоляція стін – надійний захист будинку від вогкості

Для захисту утеплювача стін використовують внутрішню чи зовнішню ізоляцію. На вибір того чи іншого паробар'єра впливає площа перекриттів та матеріал, що використовується для будівництва будівлі.Хорошим доповненням для збереження тепла стане наявність веранди – при утепленні конструкцій утворює своєрідну повітряну подушку з ефектом термоса. Витрати на внутрішню пароізоляцію стін будинку будуть мінімальні.

Складніша справа із захистом бетонних або цегляних будинків – ці матеріали схильні до високої теплопровідності та тепловіддачі. Оптимальним у цьому випадку буде зовнішній паробар'єр, виконаний одним із трьох методів:

• монтаж утеплювача за допомогою спеціального клейового складу;
• вентильований фасад;
• «сендвіч» – стіна, теплоізоляція та зовнішня панель.

Облаштовувати зовнішню пароізоляцію можна будь-якої пори року, захищаючи найхолодніші ділянки будинку: стики, кути. Головне при цьому – дотримуватись технологій монтажу.

Особливості монтажу пароізоляції стін

ТЕХНОНІКОЛЬ випускає будівельні матеріали для захисту конструкцій будинку, монтаж яких не потребує спеціальних навичок чи професійного обладнання. Обов'язковою є лише увага до деталей та акуратність у ході робіт. Важливо дотримуватись нерозривності шару, проклеюючи кожен стик спеціальним двостороннім скотчем.

Примикання повинні бути загерметизовані, а на ділянках приклеювання матеріалу на стіни потрібно залишати мінімально необхідну ширину фрагмента, що заходить на перекриття. Якщо нахльост буде занадто великим – пароізоляція під час експлуатації може зашкодити. Не менш важливо залишати деформаційні складки там, де матеріал стикається з трубами чи іншими елементами.

При правильній пароізоляції стін каркасних будинків облаштують спеціальний контур, який перешкоджає проникненню вологи в несучі конструкції та утеплювач. Крім цього, такий суцільний шар унеможливлює проникнення пари через уразливі місця: стики, щілини, розриви.

Укладання матеріалу виконують по всій поверхні стін із шириною нахльосту не менше 100 мм. У місцях примикання до труб облаштують деформаційну складку – не менше ніж 40 мм. Для кріплення плівки використовують степлер з будівельними скобами або стрічку високої щільності, що самоклеїться.

При зовнішньому монтажі дотримуються тих самих правил, додатково створюючи вентиляційний зазор між стіною та шаром плівки. Використовувати при цьому можна дерев'яні рейки, спеціальні профілі. Це необхідно для того, щоб конденсат спокійно виходив і випаровувався, не псуючи матеріал несучих конструкцій.

Пароізоляція покрівлі – дах без вогкості та плісняви.

Головна якість утеплювача даху – теплопровідність. Чим вона менша, тим ефективніше плити зберігатимуть тепло всередині будинку. Крім цього утеплювач має бути вологостійким, пожежобезпечним, екологічно чистим. І щоб усі ці якості збереглися багато років, важливо правильно облаштувати пароізоляцію покрівлі.

Основна вимога до плівки або мембрани – відсутність усадки, що призводить до появи містків холоду та подальшого проникнення вологи всередину конструкції. Хорошим доповненням стане наявність мансарди – вона найкраще знижує втрати тепла у будинку. За дотримання технології монтажу пароізоляція покрівлі вирішує відразу кілька завдань:

• захист даху від проникнення вологи зовні та пари зсередини будинку;
• перешкода появі грибка, плісняви, пошкоджень через утворення конденсату;
• підвищення терміну експлуатації конструкції;
• забезпечення пожежної безпеки покрівлі;
• зниження втрат тепла у зимовий період;
• збереження комфортного для мешканців мікроклімату із достатнім повітрообміном приміщень;
• економія на електропостачанні – грамотно змонтований паробар'єр суттєво знижує витрати на опалення.

Для правильної роботи пароізоляції покрівлі важливо облаштувати систему вентиляції. За рахунок неї вологе повітря відводиться в атмосферу, що забезпечує комфортні умови для проживання.

Який матеріал вибрати для пароізоляції?

Універсального варіанта для захисту покрівлі або стін не існує - вибір паробар'єра залежить від поставлених цілей, особливостей будівлі, що використовується при будівництві матеріалу. Однак є низка вимог, яким має відповідати будь-який паробар'єр:

• міцність – плівка або мембрана не повинна рватися, стиратися, деформуватися у процесі експлуатації;
• водонепроникність – захист внутрішньої частини покрівлі від негативного впливу вологи;
• довговічність – термін служби паробар'єра має бути не нижчим, ніж у покрівельного покриття;
• теплопровідність – що нижча, то менше плівки знадобиться для укладання шарів;
• вогнестійкість – пожежні вимоги до покрівлі не передбачають жодних послаблень.

Вибирайте пароізоляцію для стін чи покрівлі, виходячи з конструктивних особливостей вашого будинку. При укладанні слідуйте технології монтажу, не допускаючи появи дефектів або містків холоду. Дотримання цих умов дозволить захистити будівлю від руйнівної дії вологи, забезпечивши усередині приміщень комфортний мікроклімат.