Лікування некрозу м'яких тканин. Види некрозу, форми патології

Види, причини, симптоми та лікування некрозу м'яких тканин

Некрозом називають патологічний стан, для якого характерне припинення життєдіяльності клітин у м'яких тканинах під впливом хвороботворних мікроорганізмів. Таку патологію часто вважають критичною, яка потребує повноцінного лікування в умовах стаціонару. Але перш ніж розпочинати лікування некрозу м'яких тканин, лікарі проводять обстеження пацієнта та виявляють конкретний вид захворювання та причину його розвитку.

Класифікація некрозів

Вирізняють дві форми некрозу:

1. Сухий, або коагуляційний. Для нього буде характерним згортання білка та перетворення його на масу, ідентичну сиру. Шкірні покриви в місці сухого некрозу матимуть сіро-жовтий відтінок та чітку межу патологічного процесу. При коагуляційному некрозі там, де відкидається загибла тканина, утворюється виразка, переходить у гнійник. Після розкриття гнійного нариву формується нориць. Початкова стадія патології характеризується високою температурою тіла та порушенням роботи ураженого органу. Наприклад, ознаки гострого некрозу нирки включають порушення відтоку сечі, а в деяких випадках повне припинення цього процесу.
2. Вологий, або колікваційний. Основними його симптомами є активне «набухання» м'яких тканин, розрідження їх у місцях повного омертвіння, утворення гнильного субстрату. Все це супроводжується вираженим запахом гнилого м'яса, причому його неможливо позбутися, навіть якщо проводяться всі медичні заходи. Найчастіше така форма патології розвивається в тканинах, багатих на рідини (шкірні покриви, головний мозок і так далі).Стрімкий розвиток патології може призвести до ускладнень - наслідки некрозу головного мозку нерідко полягають у втраті пам'яті та основних умінь.

Окремо лікарі розглядають секвестр – це форма некрозу, властива кістковій тканині. Подібне може статися при прогресуючому остеомієліті (запалення кісткових тканин). У цьому випадку будь-які симптоми загибелі клітин будуть відсутні доти, доки не з'явиться гнійний нарив. Після його прориву формується нориць з гнійними виділеннями.

При діагностиці крім форм виділяють і види некрозу:

1. Інфаркт – діагностується у разі, якщо раптово припиняється кровопостачання конкретної ділянки внутрішнього органа. Наприклад, може бути виявлений некроз міокарда при інфаркті серця або подібне ураження м'яких тканин головного мозку.
2. Гангрена – стан, що розвивається після стрімкого некрозу та характеризується омертвінням шкірних покривів, м'язової тканини та слизових оболонок. Причини некрозу ділянки шкіри навколо рани можуть бути різними (від неправильної обробки ранової поверхні до її інфікування), але гангрена конкретної ділянки починається саме як наслідок стану, що розглядається.
3. Пролежні - виникають тільки у лежачих пацієнтів, за якими не здійснюється належний догляд.
4. Аваскулярний, чи асептичний. Така класифікація стосується лише некрозу головки стегнової кістки. Найчастіше він діагностується при травмі цієї частини опорно-рухового апарату чи тлі закупорки тромбом дрібних артерій. Асептичний некроз головки стегнової кістки відрізняється стрімким розвитком - перші його ознаки (сильний біль у проблемній області, неможливість самостійного пересування) інтенсивно виражені вже на третю добу перебігу патології.
5. Фібриноїдний.Для некротичних змін буде характерним просочування патологічно змінених тканин фібрином. Нерідко такий вид захворювання діагностується в стінках кровоносних судин, а попередником його може стати атеросклероз, що довго протікає.

Лікування некрозу

Захворювання, що розглядається, успішно піддається лікуванню, але тільки в тому випадку, якщо воно проводиться в медичній установі і при постійному контролі з боку лікарів. Загальні принципи терапії:

1. Некроз зубів, щелепи або ясна діагностується досить швидко, тому що супроводжується сильними болями та вкрай неприємним запахом із ротової порожнини. Пацієнти, як правило, відразу звертаються за лікарською допомогою і тому лікування полягає у призначеннях медикаментів – антибактеріальних препаратів, дезінфікуючих засобів. У деяких випадках стоматологам доводиться хірургічним шляхом видаляти некротизовані ділянки м'яких тканин.
2. Омертвіння тканин внутрішніх органів нерідко діагностується на крайніх стадіях. Наприклад, симптоми некрозу підшлункової залози часто змащені. Навіть при зверненні до лікаря хворому нерідко ставиться невірний діагноз, що загрожує загибеллю великої кількості клітин внутрішнього органу. Зазвичай некроз підшлункової залози лікується оперативним шляхом, але прогнози в цьому випадку можуть бути різні - від сприятливих (повне відновлення) до швидкого летального результату.
3. Омертвіння кісткової тканини практично завжди потребує хірургічного втручання. Операція при некрозі кульшового суглоба, наприклад, полягає у видаленні проблемної ділянки та використанні ендопротезу. При своєчасній діагностиці таке лікування має сприятливі прогнози.
4. Стадії некрозу печінки – основний чинник вибору методу лікування.Якщо на початковій стадії цілком допустима медикаментозна терапія, то при середній та тяжкій стадії розглядається тільки операція.

Консультацію з приводу того, як лікують некроз кишечника та які перші симптоми патології, можна отримати тільки у кваліфікованого лікаря. А записатись на прийом можна на нашому сайті Добробут.ком.