Як довго діє німесулід

Німесил®

допоміжні речовини: макроголу цетостеариловий ефір, сахароза, мальтодекстрин, лимонна кислота безводна, ароматизатор апельсиновий.

Опис

Світло-жовтий гранульований порошок із апельсиновим запахом. Вміст одного пакетика частково розчиняють 100 мл води при перемішуванні протягом 1 хв. Приготовлений розчин білого або світло-жовтого кольору з частково розчиненою речовиною.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні препарати інші. Німесулід.

Фармакологічні властивості

Німесулід добре всмоктується при пероральному прийомі. Після прийому одноразової дози, що становить 100 мг німесуліду, у дорослих максимальна концентрація у плазмі досягається через 2 – 3 години та становить 3 – 4 мг/л. Площа під кривою (AUC) становить 20-35 мг ч/л. При прийомі німесуліду в дозі 100 мг один або два рази на добу протягом 7 днів не було виявлено жодних відмінностей фармакокінетичних властивостей.

До 97,5% німесулід зв'язується з білками плазми.

Німесулід активно метаболізується у печінці різними шляхами за участю ізоферменту цитохрому P450 (CYP) 2C9. Тому, у разі спільного застосування німесуліду з медикаментами, які метаболізуються за участю даного ізоферменту, слід враховувати можливе виникнення лікарських взаємодій. Основним метаболітом є фармакологічно активне парагідрокси-похідне німесуліду. Час до виявлення даного метаболіту в циркулюючій крові мало (близько 0,8 години), але величина його утворення невелика та значно менша, ніж величина абсорбції німесуліду. Гідроксинімесулід є єдиним метаболітом, що виявляється у плазмі.Цей метаболіт майже повністю присутній у зв'язаному вигляді. Період напіввиведення становить від 32 до 6 годин.

Німесулід виводиться з організму головним чином із сечею (близько 50% від прийнятої дози). Лише 1 – 3 % виводиться у незміненому вигляді. Гідроксинімесулід – основний метаболіт, що виявляється виключно у вигляді глюкуронату. Приблизно 29 % прийнятої дози виділяється в метаболізованому вигляді з калом.

Фармакокінетичний профіль німесуліду у осіб похилого віку не змінюється при призначенні одноразових та багаторазових/повторних доз.

У короткочасному експериментальному дослідженні, що проводилося за участю пацієнтів з легкою та помірною формами ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30 - 80 мл/хв) та здорових добровольців, максимальна концентрація німесуліду та його основного метаболіту у плазмі хворих була не більшою, ніж концентрація у здорових. Площа під кривою "Концентрація - час" (AUC) і період напіввиведення (t1/2 beta) у пацієнтів з нирковою недостатністю були на 50% вищими, але завжди знаходилися в діапазоні фармакокінетичних значень, що спостерігалися у здорових добровольців, які приймали німесулід. Повторне застосування препарату не призводило до акумуляції. Німесулід протипоказаний пацієнтам із печінковою недостатністю.

Фармакодинаміка

Німесулід є нестероїдним протизапальним препаратом з аналгезуючими та жарознижувальними властивостями, що діє як інгібітор ферменту циклооксигенази, що відповідає за синтез простагландинів.

Показання до застосування

лікування гострого болю
симптоматичне лікування остеоартриту з больовим синдромом
лікування первинної дисменореї

Німесулід слід призначати лише як препарат другої лінії.

Рішення про терапію німесулідом має прийматись на підставі оцінки всіх ризиків для конкретного пацієнта.

Спосіб застосування та дози

Для того, щоб звести до мінімуму небажані побічні ефекти, слід приймати мінімальну ефективну дозу при найменшій тривалості лікування.

Максимальна тривалість лікування німесулід становить 15 днів.

По 1 пакетику (100 мг німесуліду) двічі на добу після їди

Пацієнти похилого віку: при лікуванні пацієнтів похилого віку необхідності в коригуванні добової дози немає.

Пацієнти з порушеною функцією нирок: на підставі фармакокінетичних даних необхідності коригування дози у пацієнтів з легкою та помірною формами ниркової недостатності (кліренс креатиніну 30 - 80 мл/хв) немає

Побічні дії

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що деякі нестероїдні протизапальні препарати (особливо у високих дозах та при тривалому застосуванні) можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).

Повідомлялося про виникнення набряку, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності як реакції на лікування нестероїдними протизапальними препаратами.

Є дані про дуже рідкісні випадки серйозних шкірних реакцій на НПЗП, що супроводжуються утворенням пухирів, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Найчастіше при лікуванні нестероїдних протизапальних засобів побічні ефекти спостерігаються з боку шлунково-кишкового тракту. Можливе виникнення пептичних виразок, перфорації або кровотечі шлунково-кишкового тракту, що іноді загрожує життю, особливо у літніх людей.Повідомлялося про наступні побічні явища після застосування препарату: нудота, блювання, діарея, здуття живота, запор, диспепсія, біль у животі, дьогтеподібний стілець, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення колітів та хвороби Крона. Менш часто спостерігалися гастрити.

Наведені нижче побічні ефекти засновані на даних, отриманих з контрольованих клінічних досліджень* (приблизно 7800 пацієнтів) та постмаркетингових досліджень. Частота випадків класифікується так: дуже часто (≥ l/10); часто (≥ l/100, < l/10), іноді (≥ l/l,000, < l/100); рідко (≥l/10,000, <l/l,000); дуже рідко (<l/10,000), включаючи окремі випадки.

Порушення з боку кровоносної та лімфатичної систем

Тромбоцитопенія Панцитопенія Пурпура

Розлади імунної системи.

Розлади метаболізму та харчування

Почуття страху* Нервовість* Нічні жахливі сновидіння*

Порушення з боку нервової системи

Головний біль Сонливість Енцефалопатія (синдром Рейє)

Порушення з боку органів зору

Порушення з боку органів слуху та лабіринтного апарату

Геморагія* Лабільність артеріального тиску* "Припливи"*

Порушення з боку дихальних шляхів

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Діарея * Нудота * Блювота *

Запор * Метеоризм * Шлунково-кишкова кровотеча

Виразка та перфорація 12-п. кишки

Виразка та перфорація шлунка

Порушення з боку печінки та жовчовивідної системи (Див. п. 4.4.)

Підвищений рівень ферментів печінки

Гепатит Блискавичний (фульмінантний) гепатит (включаючи летальні наслідки) Жовтяниця

Патологія шкіри та підшкірної клітковини

Свербіж* Висип* Підвищена пітливість*

Кропивниця Ангіоневротичний набряк Набряк обличчя Еритема поліформна Синдром Стівенса-Джонсона Токсичний епідермальний некроліз

Порушення з боку нирок та сечовивідної системи

Ниркова недостатність Олігурія Інтерстиціальний нефрит

Загальні порушення та місцеві реакції на препарат

*Частота заснована на результатах клінічних випробувань

Протипоказання

- відома підвищена чутливість до німесуліду або до однієї з допоміжних речовин препарату

- які мали місце у минулому гіперергічні реакції (наприклад, бронхоспазм, риніт, кропив'янка) у зв'язку з прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів.

- що мали місце у минулому гепатоксичну реакцію на німесулід.

- супутній прийом інших речовин із потенційною гепатотоксичністю

- шлунково-кишкові кровотечі, що виникали раніше, або перфорація, пов'язані з попередньою терапією НПЗЗ

- виразка шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність в анамнезі виразки, перфорації або кровотечі у шлунково-кишковому тракті

- наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів, а також захворювань, що супроводжуються кровоточивістю

- тяжкі порушення згортання крові

- тяжка серцева недостатність

- тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв)

- пацієнти із симптомами застуди чи грипу

- Діти віком до 18 років.

- вагітність та годування груддю

Лікарські взаємодії

Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)

Спільне застосування лікарських засобів, що містять німесулід, з іншими нестероїдними протизапальними препаратами, включаючи ацетилсаліцилову кислоту у протизапальних дозах (≥1 г один раз на добу або ≥3 г загальна добова доза), не рекомендується.

Кортикостероїди: підвищують ризик виникнення виразки у шлунково-кишковому тракті або кровотечі.

Антикоагулянти: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати дію антикоагулянтів, таких як варфарин або ацетилсаліцилова кислота. Через підвищений ризик кровотеч, така комбінація не рекомендується та протипоказана пацієнтам з тяжкими порушеннями коагуляції. Якщо комбінованої терапії все ж таки не можна уникнути, необхідно проводити ретельний контроль показників згортання крові.

Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори повторного поглинання серотоніну (SSRIs):

Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори повторного поглинання серотоніну (SSRIs) збільшують ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Кортикостероїди, антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори повторного поглинання серотоніну (SSRIs) підвищують ризик виникнення виразки у шлунково-кишковому тракті або кровотечі.

Діуретики, інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту, антагоністи ангіотензину ІІ (АІІА):

Нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність діуретиків та інших гіпотензивних препаратів (наприклад, бета-блокаторів та інгібіторів АПФ). У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів, які страждають на зневоднення, або у пацієнтів похилого віку з обмеженою функцією нирок) спільне призначення інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину II, а також речовин, що пригнічують систему циклооксигенази, може викликати подальше зниження функції (аж до гострої ниркової недостатності), яке носить, зазвичай, оборотний характер. Наявність цих взаємодій необхідно брати до уваги у пацієнтів, які беруть німесулід разом з інгібіторами АПФ або АІІА. Тому комбінація препаратів повинна призначатися з обережністю, особливо у літніх пацієнтів.Пацієнти повинні одержувати достатню кількість рідини. Повинна бути оцінена необхідність спостереження за функцією нирок після початку комбінованої терапії та періодично у її процесі.

Фармакокінетичні взаємодії: вплив німесуліду на фармакокінетику інших лікарських засобів.

У здорових добровольців німесулід тимчасово знижував дію фуросеміду на виведення натрію, меншою мірою на виведення калію, та знижував діуретичну відповідь.

Спільний прийом німесуліду та фуросеміду призводить до зменшення (приблизно на 20%) площі під кривою "Концентрація - час" (AUC) та зниження кумулятивної екскреції фуросеміду без зміни ниркового кліренсу фуросеміду.

Спільне призначення фуросеміду та німесулід-вмісних лікарських препаратів потребує обережності у пацієнтів з порушеннями ниркової або серцевої функції.

Є дані про те, що нестероїдні протизапальні засоби зменшують кліренс літію, що призводить до підвищення рівня літію в плазмі та токсичності літію. При призначенні Німесілу® пацієнтам, які отримують терапію препаратами літію, слід здійснювати частий контроль рівня літію у плазмі.

Були проведені дослідження in vivo з метою виявлення можливих фармакокінетичних взаємодій з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (наприклад, комбінація алюмінію та магнію гідроксиду). Клінічно значимих взаємодій немає.

Німесулід пригнічує активність ферменту CYP2C9. При одночасному прийомі з Німесилом® ліків, які є субстратами цього ферменту, концентрація цих препаратів у плазмі може збільшуватися.

При призначенні німесуліду менш ніж за 24 години до або менше ніж через 24 години після прийому метотрексату потрібно бути обережним, оскільки в таких випадках рівень метотрексату в плазмі і, відповідно, токсичні ефекти даного препарату можуть підвищуватися.

У зв'язку з дією на ниркові простагландини інгібітори синтетаз простагландинів, до яких належить німесулід, можуть підвищувати нефротоксичність циклоспоринів.

Фармакокінетичні взаємодії: ефекти інших препаратів на німесулід

Дослідження in vitro показали, що німесулід витісняється з місць зв'язування толбутамідом, саліциловою кислотою та вальпроєвою кислотою. Незважаючи на те, що дані взаємодії були визначені в плазмі, зазначені ефекти не спостерігалися в процесі клінічного застосування препарату.

Особливі вказівки

Небажані побічні ефекти можна звести до мінімуму, використовуючи найменшу ефективну дозу за найменшої тривалості, необхідної для контролю симптомів захворювання (ризики з боку шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, нижче).

За відсутності покращення симптоматики терапію препаратом слід відмінити.

У пацієнтів похилого віку може бути підвищена частота несприятливих реакцій на нестероїдні протизапальні препарати, особливо частота шлунково-кишкових кровотеч та прорив, що може бути в деяких випадках смертельно небезпечним; у пацієнтів похилого віку можуть бути порушення функції нирок, печінки і серця.

Тому таким пацієнтам рекомендується проведення відповідного клінічного спостереження.

Порушення з боку печінки

Повідомляється про рідкісні випадки серйозних реакцій з боку печінки, у тому числі про дуже рідкісні випадки летального результату, пов'язані із застосуванням німесулід-вмісних лікарських препаратів. Пацієнти, які відчувають симптоми, схожі на симптоми ураження печінки під час лікування препаратом Німесил® (наприклад, анорексія, нудота, блювання, біль у животі, стомлюваність, темний колір сечі) або пацієнти, у яких дані лабораторних аналізів функції печінки відхиляються від нормальних значень, повинні скасувати лікування препаратом. Повторне призначення німесулід таким пацієнтам протипоказане. Повідомляється про ураження печінки, в більшості випадків оборотне, після короткочасного впливу препарату.

Під час лікування Німесилом пацієнт повинен утримуватися від прийому інших анальгетиків. Слід уникати супутнього застосування Німесілу® та інших нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2.

Пацієнти, які отримували німесулід і у яких розвинулися симптоми, схожі на грип або застуду, повинні відмінити лікування.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:

Повідомлялося, що при прийомі всіх нестероїдних протизапальних засобів, у будь-який момент під час лікування, з наявністю або без наявності симптомів-провісників або наявності в анамнезі серйозних порушень шлунково-кишкового тракту, можуть виникати шлунково-кишкова кровотеча, виразка та проходження виразки, які можуть загрожувати життю .

Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі, виразки або прободіння виразки підвищується зі збільшенням дози нестероїдного протизапального препарату, у пацієнтів з наявністю виразки в анамнезі, особливо ускладненою крововиливом або прободінням, а також у пацієнтів похилого віку. Для цих пацієнтів лікування слід розпочинати з найменшої можливої дози.Для цих пацієнтів, а також пацієнтів, які приймають супутні низькі дози аспірину або інших препаратів, що збільшують ризик виникнення шлунково-кишкового захворювання, слід розглянути можливість застосування комбінованої терапії із застосуванням захисних речовин (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонного насосу).

Пацієнти з токсичним ураженням шлунково-кишкового тракту, особливо літні, повинні повідомляти про будь-які незвичайні симптоми, що виникають в області шлунково-кишкового тракту (особливо про шлунково-кишкові кровотечі). Це особливо важливо на початкових стадіях лікування.

Шлунково-кишкова кровотеча, утворення виразок або перфорації відзначалися на різних етапах лікування незалежно від наявності симптомів-провісників або наявності в анамнезі патології з боку шлунково-кишкового тракту. Якщо є шлунково-кишкова кровотеча або виразка шлунково-кишкового тракту, лікування німесулід слід негайно перервати. Німесулід слід з обережністю призначати пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі (включаючи виразку виразки, шлунково-кишкову кровотечу, неспецифічний виразковий коліт або хвороба Крона).

Пацієнти, які приймають супутні препарати, які можуть збільшити ризик виникнення виразки або кровотечі, наприклад, пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори повторного поглинання серотоніну або антитромбоцитарні засоби, такі як аспірин, повинні бути інформовані про необхідність.

У разі виникнення у пацієнтів, які одержують препарат Німесил, шлунково-кишкової кровотечі або виразки, лікування препаратом слід відмінити.

Нестероїдні протизапальні засоби слід з обережністю призначати пацієнтам зі шлунково-кишковими захворюваннями в анамнезі (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки можливе загострення цих захворювань.

Порушення з боку шкіри

Є дані про дуже поодинокі випадки серйозних шкірних реакцій на нестероїдні протизапальні препарати, деякі з яких можуть бути смертельно небезпечні. У тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Очевидно, найбільшого ризику розвитку шкірних реакцій пацієнти схильні в початковий період терапії. Німесил слід відмінити за перших ознак шкірного висипу, ураження слизових оболонок та інших ознак алергічної реакції.

Порушення з боку нирок

У пацієнтів з нирковою або серцевою недостатністю Німесил слід застосовувати з обережністю, оскільки препарат може погіршити функцію нирок. У цьому випадку лікування слід відмінити.

Вплив на фертильність

Застосування німесуліду може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність. У жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість відміни Німесила®.

Німесил містить сахарозу. Даний препарат не повинен призначатися пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози або недостатністю сахарази-ізомальтази.

Порушення з боку серцево-судинної та цереброваскулярної систем:

Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або слабкою/помірною гострою серцевою недостатністю в анамнезі, а також пацієнтам із виникненням затримки рідини в організмі та набряків як реакції на застосування терапії НПЗП, потрібен відповідний контроль стану та консультації лікаря.

Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дозволяють зробити висновок про те, що деякі нестероїдні протизапальні препарати, особливо у високих дозах та тривалому застосуванні, можуть призвести до незначного ризику виникнення артеріальних тромботичних подій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Для запобігання ризику виникнення таких подій при застосуванні німесуліду даних недостатньо.

Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, гострою серцевою недостатністю, встановленою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферійних артерій та/або цереброваскулярним захворюванням, німесулід слід призначати після ретельної оцінки стану. Такий же ретельний розгляд стану повинен бути виконаний перед початком тривалого лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинного захворювання (наприклад, при артеріальній гіпертонії, гіперліпідемії, цукровому діабеті, курінні).

Оскільки німесулід може впливати на функцію тромбоцитів, його слід обережно призначати пацієнта з геморагічним діатезом. Однак Німесил не замінює ацетилсаліцилову кислоту при профілактиці серцево-судинних захворювань.

Вагітність та лактація

Пригнічення синтезу простагландину може несприятливо вплинути на вагітність та/або розвиток плода.Дані, отримані при епідеміологічних дослідженнях, дозволяють дійти невтішного висновку у тому, що у ранніх термінах вагітності застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландину, може збільшити ризик мимовільного аборту, виникнення в плоду вади серця і гастрошизиса. Абсолютний ризик аномалії серцево-судинної системи підвищився менш як з 1% приблизно до 1,5%. Вважається, що ризик збільшується зі збільшенням дози та тривалості застосування.

Не слід приймати німесулід протягом усього періоду вагітності.

У третьому триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландину:

- можуть призвести до розвитку у плода:

пневмокардіального токсичного ураження (з передчасним закриттям артеріальних проток та гіпертензією в системі легеневої артерії);
дисфункції нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з недостатнім розвитком маловодия;

- у матері та плода в кінці вагітності можливо:

збільшення часу кровотечі; антиагрегаційний ефект, який може виникнути навіть при застосуванні дуже низьких доз препарату;
придушення скорочувальної діяльності матки, що може призвести до затримки чи подовження періоду пологів.

Застосування німесуліду може погіршити фертильну функцію у жінок, тому препарат не рекомендується призначати жінкам, які планують завагітніти. Для жінок, які мають труднощі з настанням вагітності, при обстеженні з приводу безпліддя, слід розглянути можливість відміни німесуліду.

На даний момент не відомо, чи виділяється німесулід у материнське молоко. Німесил протипоказаний для застосування у матерів-годувальниць.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами чи потенційно небезпечними механізмами

Пацієнти, які зазнають головного болю, запаморочення або сонливості після прийому Німесілу®, не повинні керувати транспортним засобом, машинами чи механізмами.

Передозування

Симптоми гострого передозування нестероїдні протизапальні засоби зазвичай обмежуються наступним: апатія, сонливість, нудота, блювання і біль в епігастральній ділянці. При підтримуючій терапії ці симптоми зазвичай оборотні. Можливе виникнення шлунково-кишкової кровотечі. У поодиноких випадках можливе підвищення артеріального тиску, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання та кома. Повідомляється про виникнення анафілактоїдних реакцій при прийомі терапевтичних доз нестероїдних протизапальних засобів та при передозуванні таких препаратів.

Лікування: У разі передозування НПЗП лікування симптоматичне та підтримуюче. Специфічного антидоту немає. Немає даних щодо виведення німесуліду шляхом гемодіалізу, проте на підставі високого рівня зв'язування з білками плазми (до 97,5 %) можна зробити висновок про те, що діаліз малоефективний при передозуванні препарату. При наявності симптомів передозування або після прийому великої дози препарату протягом 4 годин після прийому пацієнтам можуть бути призначені: викликання блювання та/або прийом активованого вугілля (60-100 г для дорослих) та/або прийом осмотичного проносного засобу. Примусовий діурез, луг сечі, гемодіаліз або гемоперфузія можуть бути неефективними внаслідок високого рівня зв'язування препарату з білками крові. Слід контролювати функції нирок та печінки.

Форма випуску та упаковка

По 2 г гранул поміщають у термічно заварені пакетики з комбінованого матеріалу папір/алюміній/поліетилен.

По 9, 15 або 30 пакетиків разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.