Як визначається фондовіддача та фондомісткість

Що таке фондовіддача і за якою формулою вона розраховується

Будь-яка компанія чи підприємство повинні вміти проводити аналіз ефективності застосування основних засобів (фондів). Аналітики, керівники, бухгалтери застосовують показник фондовіддачі, або коефіцієнта оборотності необоротних активів (переклад з англійської Fixed assets turnover ratio). Він допомагає визначити, чи використовуються основні фонди компанії.

Поняття фондовіддачі

Фондовіддача – економічний показник, використовуваний обчислення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства чи підприємства у галузі. Значення відбиває кількість продукції, що випускається за кожен витрачений карбованець основних фондів виробництва. Фондовіддача дозволяє визначити, чи правильно на підприємстві організовано основні чинники виробництва. Вміння проведення цього фінансового аналізу допомагає збільшити прибуток без залучення додаткових ресурсів та виявити можливості розвитку компанії у нових напрямках. УВАГА! Крім показників фінансової ефективності, компанії дуже важлива і їхня динаміка, а також порівняння з фондовіддачею інших підприємств у цій галузі. Отримані графіки допоможуть визначити подальшу стратегію використання фондів компанії.

Формула розрахунку

Касовий. Тут враховуються зараховані на банківські рахунки підприємства кошти, і навіть товар, отриманий бартером.
Метод нарахування. Він враховує зобов'язання покупця, які з'являються на момент отримання послуги, товару чи робіт.

Основні засоби підприємства

Для правильного розуміння фондовіддачі потрібно знати, що є основними засобами підприємства, або фондами. Це майно підприємства, що використовується як засоби праці при наданні послуг або виконанні робіт, випуску продукції або для управлінських потреб компанії багаторазово за період більше 12 місяців.

Види основних фондів організації:

Будівлі та споруди підприємства.
Обладнання та інструменти, що використовуються на виробництві.
Різний господарський інвентар.
Обчислювальна техніка.
Багаторічні насадження.
Машини, транспорт та інші основні засоби.

Існує кілька способів визначення середньорічної вартості основних засобів. Вони залежать від того, чи враховуватиметься час їх експлуатації. Наприклад, нове обладнання, введене в експлуатацію на підприємстві в середині року, вироблятиме менше продукції, ніж існуюче до цього обладнання.

Перший метод. Без урахування часу використання обладнання. При цьому, якщо на підприємстві відбувається постійне оновлення обладнання (тобто воно вводиться в експлуатацію в різний час), кінцевий результат буде неточним.
Другий спосіб. Враховуються повні місяці роботи обладнання цього року.

Приклад обчислення середньорічної вартості основних фондів

Наприклад, на 1 січня 2017 року вартість основних засобів становить 200 тисяч рублів. 1 липня запроваджено обладнання на 100 тисяч рублів, 1 серпня – на 60 тисяч. Виведено обладнання на суму: 20 квітня – на 80 тисяч карбованців, 10 червня – 20 тисяч карбованців.

Середньорічна вартість основних фондів без урахування місяців роботи:

СРР = (СНГ + Скг) / 2, де:

СРР - середньорічна вартість;
СНГ - вартість основних засобів на 1 січня розглянутого року;
Скг - вартість на 31 грудня (рівна СНГ + Сввед - Свивед);
Сввед - введених фондів;
Свивед - вартість виведеного обладнання.

У прикладі Сср=(200+(200+100+60-80-20))/2=230 тисяч рублів.

СРР з урахуванням кількості відпрацьованих місяців: Ср = Снг + (Мввед / 12) * Сввед - (Мвивед / 12) * Свивед, де:

Мввед - кількість відпрацьованих повних місяців після введення в експлуатацію;
Мвивед - кількість повних місяців після виведення об'єкта.

Приклад: Сср=200 + (6/12) *100+(5/12)*60-(8/12)*80-(6/12)*20=200+50+25-53,33-10= 211,67.

З прикладу ясно, що при введенні обладнання в експлуатацію в різні місяці показник середньорічної вартості основних фондів буде неточним при розрахунку за першою формулою, а в ряді випадків – неправильним. Тому для отримання точного результату в такому випадку слід розраховувати по другій формулі.

Наприклад, виторг становила 220 тисяч рублів. Якщо робити розрахунки без урахування відпрацьованих місяців, фондовіддача складе: ФОтд = 220/230 = 0,957. Тобто на кожен витрачений карбованець організація отримала 0,957 рубля. А з урахуванням повних місяців експлуатації Ф_Відд= 220/211,67 = 1,039 рубля - показник вище.

Факторний аналіз фондовіддачі

Для отримання достовірніших показників розроблено формули, які враховують додаткові фактори, що впливають на коефіцієнт фондовіддачі.

Двофакторний розрахунок

Кошти при цьому поділяються на основні та активні (які безпосередньо використовуються для послуг, товарів або робіт).

Ф_Відд = (Fa / F) * (N / Fa), де:

Fa – вартість активної частини фондів;
F – вартість основних фондів виробництва;
N – вартість продукції/послуг підприємства.

Приклад: вартість основних виробничих засобів (F) - 200 тисяч рублів, вартість активної частини фондів (Fa) становить 160 тисяч рублів, вартість продукції (N) дорівнює 240 тисяч рублів. При двофакторному розрахунку Ф_Відд = (160/200) * (240/160) = 0,8 * 1,5 = 1,2 - один інвестований у фонди рубль приносить 1,2 рубля виручки.

Розрахунок за чотирма факторами

Ця формула розрахунку застосовується у компаніях, де заміна основних фондів виробляється нечасто і випускається у невеликому асортименті.

Вводяться такі додаткові фактори:

Основна продукція підприємства. Компанія може випускати продукцію багатьох видів, але тільки частина з них буде основною.
Середньорічна потужність підприємства. Середній показник кількості випущених протягом року товарів.

Фотд = (N / Nос) * (Nос / W) * (Fa / F) * (W / Fa), де:

N - вартість випущених товарів;
Nос - вартість основної продукції;
W – середньорічна потужність виробництва.

Нехай вартість основних виробничих засобів (F) дорівнює 200 тисяч рублів, активної частини (Fa) – 160 тисяч рублів, випущених товарів (N) – 240 тисяч, основної продукції (Nос) – 200 тисяч, а середньорічна потужність виробництва (W) – 2000 товарів.

В даному випадку ФОтд = (240/200) * (200/2000) * (160/200) * (2000/160) = 1,2 * 0,1 * 0,8 * 12,5 = 1,2 - кожен вкладений карбованець приносить 1,2 рубля.

Розрахунок за семи факторами

Застосовується великих виробництвах, де випускається широкий асортимент товарів.

Враховуються такі фактори:

Основні фонди виробництва.
Обладнання та машини, що використовуються в основних фондах.
Тривалість зміни.
Кількість змін роботи обладнання та верстатів.
Середня вартість одиниці устаткування.
Ефективність роботи устаткування.

ФОтд = (Fa / F) * (Fмаш / Fа) * (Тсм / Qд) * I * (1 / с) * (Тч / Тсм) * (N / Тч), де:

Fмаш - вартість обладнання, що використовується у виробництві;
Qд - кількість верстатів;
с - середня ціна верстатів;
Тсм - загальна кількість відпрацьованих змін;
Тч - загальна кількість відпрацьованих годин;
I – тривалість аналізованого періоду роботи у днях.

Приклад: вартість основних виробничих засобів (F) дорівнює 200 тисяч рублів, активної частини (Fa) – 160 тисяч рублів, випущених товарів (N) – 240 тисяч. Вартість залученого у виробництво обладнання (Fмаш) – 140 тисяч рублів, кількість верстатів (Qд) – 20 штук, їхня середня ціна (с) – 14 тисяч рублів. Розглянутий період (I) – 2 дні, за які було відпрацьовано 60 змін (Тсм) та 420 годин (Тч) по 7 годин у зміні.

Застосувавши формулу, отримаємо:
(160/200) * (140/160) * (60/20) * 2 * (1/14) * (420/60) * (240/420) = 0,8 * 0,875 * 3 * 2 * 0,071 * 7 * 0,571 = 1,19 - кожен інвестований рубль приносить 1,19 рубля прибутку.

Значення у нормі

Загальноприйнятого нормального значення коефіцієнта фондовіддачі немає. Значення отриманого коефіцієнта залежить від особливостей галузі, переоцінки основних засобів та темпу інфляції. Чим чисельне значення вища, то більше вписувалося ефективність коштів фонду, то вище конкурентоспроможність серед цієї галузі. Це означає, що у кожний карбованець виручки підприємство витратило менше основних засобів фонду, і з кожного інвестованого рубля основних засобів отримало більший обсяг продукції.

Чинники зростання фондовіддачі

Поліпшення використання потужності підприємства, і навіть правильний розподіл часу.
Заміна ручної праці машинною.
Підвищення продуктивності обладнання внаслідок підвищення механізації та автоматизації, а також заміни зношеного обладнання на підприємстві.
Краще освоєння потужностей, що вводяться.
Збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування.
Перехід на дво- та тризмінну роботу.
Проведення реалізації надлишкового устаткування.
Поліпшення догляду обладнання.

Більше зручне розуміння фондовіддачі дає схема, наведена нижче.

Таким чином, шляхом аналізування фондовіддачі в динаміці можна своєчасно коригувати роботу підприємства, збільшуючи конкурентоспроможність та якість продукції.