Біля «Ласунки» на місці культового магазину «Квіти» відкривається Cofix. І ось чому це може бути добре для Мінська

Біля «Ласунки» на місці культового магазину «Квіти» відкривається Cofix. І ось чому це може бути хоро.

30 грудня по сусідству з "Ласунком" раптово відкрився новий "Гранд Кофікс". Він зайняв місце колишнього тут, здавалося б, вічність магазину «Квіти». Але історія повторюється: більше ста років тому тут також була кав'ярня. Ось що дізнався про місце CityDog.io.

30 грудня по сусідству з "Ласунком" раптово відкрився новий "Гранд Кофікс". Він зайняв місце колишнього тут, здавалося б, вічність магазину «Квіти». Але історія повторюється: більше ста років тому тут також була кав'ярня. Ось що дізнався про місце CityDog.io.

Дореволюційні часи: кафе та чиновники

Тоді головна вулиця Мінська називалася Захар'євською і вважалася однією з найпрестижніших у місті. Тут розташовувалося безліч різноманітних установ, щільно приставлених один до одного. Одним із ряду будинків був і будинок Ландау під номером 69. У цьому будинку розмістилася ціла низка установ, головною з яких було Губернське управління у справах земського господарства.

З 1911 року у зв'язку з запровадженням у Білорусі повному обсязі земства воно було перетворено на губернську земську управу. Якщо коротко, то від її діяльності залежав імідж міста в очах імперської влади та пов'язані з цим обмеження чи поблажки. У 1916-1917 роках у земській управі працював поет, який повернувся на батьківщину. Максиме Богдановичу.

У цьому будинку знаходилася редакція знаменитої газети «Мінський листок», яка висвітлювала суспільно-літературне життя міста.

З газети ми дізнаємося, що тут же була кондитерська Барківській. У грудні 1890 року була опублікована реклама, згідно з якою кондитерська «має честь донести до відома поважної публіки, що до майбутнього свята Різдва Христового отримано транспорт бонбоньєрок і різних прикрас для ялинки за помірними цінами, є великий запас пряників, а також приймаються замовлення на всі пряники. печива». Після початку Першої світової та до закінчення Другої світової відомості про будинок перериваються.

Радянський та пострадянський час: чому магазин «Квіти» (не) став культовим

Після завершення Другої Світової колишня вулиця Захар'євська, що стала Радянською, була сумним видовищем. Від колишнього розміреного шику не лишилося й сліду: на Радянській уцілів десяток будівель і лишилося багато напівзруйнованих будинків. При цьому мінчани були готові відбудувати місто, але партійне керівництво вирішило створити новий Мінськ з нуля, а заразом зробити в столиці БРСР нову головну трасу. Для цього старі будинки пустили під знесення. Серед них був і колишній будинок Ландау.

1944 рік. Ділянка на сучасному проспекті Незалежності між вулицями Комсомольською та Леніна

Новий проспект стали робити широким і величним, тоді й з'явився відомий нам «Місто Сонця». Усі будинки на проспекті будувалися в модному (і єдиному на той момент) стилі «сталінський ампір», а на перших поверхах будівель спочатку були заплановані місця під магазини, кафетерії та інші радощі соціалістичного життя. У будинку номер 19, спроектованому архітектором Г. Бадановим та побудованому у 1948–1952 pp. на місці будинку Ландау, з'явився культовим кафетерій «Ласунка», що став згодом. Потрапити туди було мрією кожного маленького ласуна, а от дорослі товариші, у тому числі неформали, любили погасити на околицях.

Сусіди «Ласунки» – магазини «Квіти» (на самому початку належав тресту зеленого будівництва) та «Художні вироби» (засновником магазину був Білхудожпромсоюз) – не були такими культовими. Чому так вийшло, відповісти складно. Можливо, причина в тому, що магазин цукерок приваблює набагато більше аудиторії, ніж квіти. Але нам здається, з героєм цієї статті злий жарт зіграв і інтер'єр магазину: в якому б році ти туди не зайшов – 1979, 1986 чи 2018, – там завжди було надто тихо, надто похмуро та надто спокійно для магазину в самому центрі Мінська.

А чому Cofix замість «Квітів» може бути гарною ідеєю для Мінська?

З іншого боку, ця непопулярність допомогла «Квітам»: зверніть увагу, що вивіска над магазином не змінювалася вже 70 (!) років. Погодьтеся, для Мінська, чию візуальну історію переписує кожне нове покоління влади, це своєрідний рекорд.

Cofix: підсумки п'яти років на російському ринку

Ізраїльська мережа кав'ярень фіксованих цін, що з'явилася на російському ринку в 2016 році, швидко стала популярною серед споживачів і почала свій розвиток всупереч песимістичним прогнозам експертів. Вже за два роки Cofix стала лідером серед європейських кав'ярень за відносними темпами зростання, збільшивши кількість своїх точок на 170%. З 2019 року Cofix стабільно входить у Top-10 найвигідніших франшиз вартістю від 5 до 25 млн рублів за версією журналу Forbes, а також у топ-10 найбільших мереж кав'ярень та кафе-кондитерських згідно з дослідженням РБК.

На кінець 2019 року мережа налічувала 178 кав'ярень, на кінець 2020 року – 195. Зараз у Cofix 210 точок у 8 містах Росії, включаючи корпоративні кав'ярні та відкриті за франшизою. 52% франчайзі Cofix мають більше однієї кав'ярні.

У 2020 році під час пандемії Cofix продовжувала розвиватись і навіть у період карантину відкривала нові точки. Криза ресторанного ринку, що торкнулася компанії, одночасно послужила для мережі драйвером зростання. У нових умовах кав'ярні з демократичними цінами стали ще більш затребуваним форматом: Cofix відзначила зростання виручки та середнього чека.

Цифровізація бізнесу: перший агрегатор на ринку кав'ярень

З 2021 року Cofix реалізує цифровізацію бізнесу з поступовим відходом від традиційного франчайзингу. Даючи можливість підприємцям підключитися до готових технологічних рішень, мережа стає першим агрегатором на ринку кав'ярень.
У січні відкрилася перша кав'ярня Cofix Flex на основі технології IoT (інтернет речей). Модульна конструкція у поєднанні з віддаленим керуванням дозволяє за 5–8 годин розгорнути кав'ярню на новому місці, а також оптимізувати керування та витрати на технічну підтримку. Мобільність точок Cofix розглядає як одну зі своїх ключових конкурентних переваг; 2022 року модульні рішення стануть одним із пріоритетних напрямків розвитку мережі.
Разом із розумними кав'ярнями Cofix Flex компанія вивела на ринок нову пропозицію «Кав'ярня за передплатою» (бізнес plug&play). За щомісячний внесок підприємці одержують в управління вже повністю готову до роботи крапку. Первинні інвестиції у разі становлять лише паушальний внесок і необхідні операційні витрати.

Підтримка підприємців

У серпні Cofix запустила спеціальну програму, яка дозволяє власникам інших кав'ярень підключитись до Cofix. У рамках цієї програми Cofix скасовує паушальний внесок та бере на себе витрати на ребрендинг закладів.Підприємці можуть підключитися до систем Cofix та скористатися технічною, логістичною, операційною та маркетинговою підтримкою бренду. Cofix планує розвивати програму у регіонах, здійснюючи розвиток рахунок підтримки локальних підприємців. За два тижні з моменту запуску програми до Cofix надійшло понад 100 заявок на ребрендинг кав'ярень від підприємців по всій країні.

Блажей Бернард Райс, генеральний директор ТОВ «Урбан Кофікс Раша»/СЕО Cofix Global:

– «Відкриття перших кав'ярень Cofix зробило споживчу революцію – спочатку в Ізраїлі, а потім і в інших країнах світу. Людям сподобалася ідея, що гарна кава та смачна їжа можуть бути доступні кожному. Вплив, який ця концепція вплинула на ринок, був названий ЗМІ «ефектом Cofix»: інші гравці, які на старті зверхньо дивилися на кав'ярні fix price, незабаром стали змушені підлаштовуватися за цінами, щоб залишатися конкурентоспроможними. Така ж історія сталася й у Росії. Експерти та учасники ринку пророкували мережі швидкий крах, проте Cofix не тільки втрималася на ринку, але й досягла колосального успіху. Ми гідно витримали непрості кризові часи та продовжуємо розвиватися: через п'ять років після відкриття Cofix виходить на новий рівень бізнесу».

Навіщо Cofix відкрила у Білорусі новий формат кав'ярень і що буде з мережею далі

Мережа кав'ярень Cofix, що працює по ізраїльській франшизі, з'явилася в Білорусі майже п'ять років тому. За цей час вона зайняла на нашому ринку лідируючу позицію і нещодавно відкрила 50-ту кав'ярню. Заклад презентували у новому форматі — зі сніданками, обідами, вечерями та навіть вином.Чи це означає, що звичний формат, де ставка робиться на coffee to go, більше не працює, і що буде з мережею кав'ярень далі, — Office Life поговорив про це з гендиректором Cofix Білорусь Ніною Мітільджян.

«За місяць роботи у новому форматі Cofix досяг показників, закладених у бізнес-моделі»

— Білоруси п'ють дедалі більше кави поза домом. Ми бачимо, як ринок зростає з року в рік, збільшується конкуренція, — каже Ніна Мітільджян.

Якщо раніше компанії переглядали підхід до свого бізнесу та продукту раз на кілька років, то зараз це потрібно робити частіше. Змінюється і культура споживання: гостю потрібен простий і зрозумілий продукт, причому не позбавлений естетики. Новий формат Cofix, що відкрився на початку січня за адресою проспект Незалежності, 19, на місці культового магазину «Квіти», — саме про це: у двоповерховому кафе з видом на місто можна затишно поснідати, увечері посидіти з келихом вина, а авторську каву подають у кришталевому келиху.

— Навіщо білоруському Cofix новий формат і чи він виправдав очікування на першому етапі?

— Відкриваючи новий формат, ми ставили собі за мету залучити нову аудиторію. Хотіли запропонувати їй зовсім інший клієнтський досвід та показати, що гарний продукт та приємна атмосфера у кав'ярні можуть залишатися доступними.

Вся їжа та напої в цій кав'ярні подаються в керамічному посуді. В інших кав'ярнях Cofix – одноразовий посуд. Тут розширене меню: багато чіабатт, паніні, ситних перекушування, сніданки цілий день, свіжий хліб, який ми випікаємо прямо в кав'ярні.

Запуск нового - це завжди ризик, і ми це розуміли, але вже зараз можна сказати, що гра коштувала свічок. У кав'ярні — 70 місць, і часто буває складно знайти вільний столик.Мешканці Мінська вже давно дійшли того, щоб ходити кудись не лише у п'ятницю та вихідні. Поки що ми йдемо в рамках наших фінансових очікувань. Не всім кав'ярням вдається першого місяця роботи досягти показників, закладених у бізнес-кейс. З новим форматом Cofix це вийшло. Середній чек у цій кав'ярні вищий на 70%, ніж у звичайних точках Cofix. Це говорить про те, що все наше меню подобається споживачеві, і він готовий платити за смак та атмосферу. Поки «не розгойдалося» лише вино — його замовляють не так часто, але це насамперед пов'язане з тим, що нас досі асоціюють виключно з кавою.

— Якщо в результаті проект виявиться вдалим, решта всіх кав'ярень Cofix поступово піде від формату to go?

— Переформатувати існуючі об'єкти здебільшого ми не будемо. Справа в тому, що точки Cofix розташовані в локаціях з високим трафіком, де досить дорога оренда. Збільшувати в таких місцях площі не завжди економічно доцільно, а для нового формату потрібен простір для посадкових місць та кухні з піччю для випікання, зонами приготування та зберігання продуктів. Серед кав'ярень, що вже працюють, є кілька об'єктів із зайвою площею, де ми можемо розмістити кухню. Якщо за підсумками лютого показники пілотної точки на проспекті Незалежності нас влаштують, можу сказати точно, що ще два об'єкти у Мінську будуть переведені у новий формат. Якщо в майбутньому ми побачимо, що всі три локації працюють добре, то розглядатимемо можливість відкриття нових кав'ярень у цьому форматі. Загалом з економічної точки зору це вигідний проект, оскільки інвестиції у відкриття таких точок набагато більше, ніж у звичайні кав'ярні, а прибутковість вигідно відрізняється за рахунок високого середнього чека.

Чому Cofix не йде до регіонів?

— Зараз із 52 кав'ярень бренду майже всі працюють у Мінську, за весь час роботи ви відкрили лише п'ять точок за межами столиці, і всі вони у Гродно. Чому не розглядаєте інші регіони?

— Причин насправді є кілька. Незважаючи на те, що Гродно, наприклад, виправдовує наші очікування, у багатьох інших містах споживання кави все ще не на високому рівні. Наші конкуренти, які в період свого активного зростання відкривали кав'ярні у Гомелі, Барановичах, Бобруйску та інших містах, зараз закривають свої точки. У регіонах інший спосіб життя, інша економічна ситуація, менше імпульсивних покупок, до яких можна віднести каву. Ми багато вкладаємо в обладнання, сервіс, персонал і, заходячи в регіон, не можемо знизити ці стандарти — це ризик репутації для всього бренду. А якщо не знижувати, то у виході на новий ринок не завжди є економічний зміст. Нарешті, є логістичне питання: не всі постачальники готові возити свою продукцію за межі Мінська, а нам доставляти її в регіони коштує дорожче, ніж продавати в столиці.

При цьому не можна сказати, що ми відмовляємося від розвитку в інших містах Білорусі. Наприклад, один із регіонів, який потенційно цікавий для нас у найближчому майбутньому, — Брест.

Чи Cofix у Білорусі продаватиме франшизу?

— Зараз багато гравців ринку кав'ярень активно продають франшизи і тим самим розширюють свою присутність у країні. Cofix у Білорусі планує піти таким шляхом?

— Ми володар майстер-франшизи Cofix у Білорусі, тобто права на відкриття кав'ярень цієї мережі в нашій країні. Питання продажу субфраншизи ми розглядаємо. Думаю, що в найближчому майбутньому дійдемо остаточного вирішення цього питання.Не виключено, що у білоруських підприємців незабаром з'явиться можливість відкрити свої кав'ярні, які працюють за підтримки відомого міжнародного бренду.

Людині потрібна. бариста

— За деякими прогнозами, кавові крапки у тих же бізнес-центрах незабаром змінять кав'ярні самообслуговування. Cofix планує інвестувати у цей напрямок та розвивати його?

— Нині нам не цікава історія про кав'ярні самообслуговування. Ми хочемо, щоб мережа Cofix асоціювалася з кавою, яку готує бариста. Я переконана, що людині потрібна людина, хоча, безумовно, не заперечую розвитку автоматизації, сама користуюся в магазинах касами самообслуговування. Але, як бренд, ми хочемо розвивати культуру споживання кави, а без бариста, як нам здається, вона неможлива.

Cofix позиціонує себе не просто як можливість випити каву, ми беремо участь у формуванні стилю міського життя. Нещодавно у нас вийшла лімітована серія склянок із добре знайомими всіма будівлями Мінська та Гродно, які об'єднує те, що поблизу кожної з них є наша кав'ярня. Всі ці об'єкти можна було пожвавити за допомогою QR-коду. Теглайн проекту — «Це місто наше з тобою». Ми також співпрацюємо з іншими брендами, які, як і Cofix, є популярними серед мешканців нашого міста. Наприклад, минулого року при покупці у нас кави на певну суму можна було отримати квиток на виставки «Галереї Farba» у Національному центрі сучасних мистецтв, знижку на продукцію в 21vek.by, промокод на спеціальну ціну при покупці футболки з лімітованої колекції Coffee Lovers Club колаборації Conte & Cofix або пробну передплату на «Яндекс Плюс».

Крім того, для нас важлива соціальна місія, адже для багатьох наших співробітників Cofix стає першим місцем роботи.Ми навчаємо і ростимо кадри, своїм досвідом показуємо: студент може влаштуватися бариста, а через рік стати керуючим кав'ярні, знати, що таке звіт про прибутки та збитки та як збільшити середній чек.

— Ретейл буквально стогне від нестачі кадрів — чим пояснюється й дуже швидке впровадження кас самообслуговування в магазинах. Наскільки гостро ця проблема стоїть для вашої мережі?

— Проблема є гострою не лише у нас, а й у всіх країнах СНД. Люди не хочуть працювати руками, і цей тренд лише наростатиме. Якщо п'ять років тому, виходячи на ринок, ми закривали свої вакансії відгуками кандидатів, то зараз холодними дзвінками.

Співробітників важко не лише залучити, а й утримати. Ми розуміємо, що бариста багато в чому робить наш бізнес, тому працюємо над формуванням здорового робочого середовища, мотивацією та можливістю зростання. До речі, у нас усі співробітники в компанії навчені цій професії. Раз на квартал HR-відділ розподіляє всі кав'ярні між офісними співробітниками, і ми виходимо на роботу до закріпленої точки на певний час. Причому необов'язково готувати каву чи працювати за касою. Якщо є необхідність у прибиранні кав'ярні чи стікеруванні продукції, то виконуємо все, що скаже керуючий чи старший зміни. І робиться це не для того, щоб перевірити персонал, а для того, щоб отримати новий досвід та розуміння, що саме у процесах та в роботі співробітників потрібно покращити чи спростити, щоб бариста було комфортно працювати та заробляти. Ми приділяємо велику увагу розвитку HR-бренду, розповідаємо про роботу в кав'ярнях та наших співробітників у соціальних мережах Cofix.

До речі, новий формат у кадровому питанні нам теж дуже допоміг: ми перевели в нову кав'ярню найкращих співробітників мережі, дозрілих для того, щоб надати нашим гостям новий рівень сервісу. Для співробітників дуже важливо, що їхню роботу помітили, оцінили та визнали.

Партнерський матеріал