Від ненависті до підтримки: чому змінилося ставлення до УПА?

Напередодні 75-х роковин створення Української повстанської армії дві соціологічні компанії представили результати досліджень, дані яких щодо позитивної оцінки діяльності УПА майже збігаються.

Ще на початку 2010-х років більша частина опитаних була налаштована вкрай негативно щодо УПА, приблизно схожа ситуація спостерігалася за президентства Віктора Ющенка, не кажучи вже про перші роки незалежності.

Після Євромайдану українська влада та медіа висвітлюють діяльність УПА в основному в позитивному ключі, а на честь її членів та лідерів було названо вулиці по всій країні.

Це викликало критику не лише з боку Росії, а й Польщі, де бійців УПА вважають винними у "Волинській трагедії", що сталася під час Другої світової війни.

Борці за незалежну Україну

2014 року Петро Порошенко заснував у країні нове державне свято – День захисника України. На цю ж дату – 14 жовтня – припадає день створення УПА та свято Покрови Пресвятої Богородиці (оскільки матір божа вважається захисницею та покровителькою українських козаків).

Напередодні 75-річчя створення УПА група "Рейтинг" презентувала результати масштабного соціологічного дослідження, завдання якого, серед іншого, полягало і в тому, щоб визначити ставлення українців до "бандерівців".

Соціологи запитали українців, чи вони вважають бійців ОУН-УПА борцями за незалежність України.

49% респондентів відповіли ствердно, а 29% негативно. Ще 23% не визначились із відповіддю.

Подібні опитування соціологи "Рейтингу" проводять із 2010 року. Тоді кількість противників УПА становила 61%, а прихильників – 20%.

Перелом настроїв соціологи зафіксували у 2015 році.

Наразі позитивне ставлення до УПА повністю переважає на заході України – 80% проти 6%. У центральній частині країни також спостерігається значна перевага прихильників – 51% до 23%.

А ось на півдні зафіксовано незначну перевагу противників УПА – 30% проти 46%. Водночас на сході України противників ідеї визнання ОУН-УПА борцями за незалежність виявилося значно більшим – 19% до 53%.

Схожі цифри 13 жовтня оприлюднила і компанія КМІС. Її співробітники поставили респондентам таке саме питання про визнання воїнів ОУН-УПА борцями за незалежність.

Опитування КМІС також показало, що 43% опитаних загалом по Україні заявили, що підтримують цю ідею, а 29,2% - ні.

Дані не зважають на характеристики тих, хто відмовився відповідати.

Результати опитувань у регіонах також майже збігаються із цифрами "Рейтингу". Захід – 71,4% проти 8,2%, центр – 41,1% проти 23,9%, південь – 30,7% до 46,1%, а схід – 14,2% до 53,7%.

Систематичний моніторинг ставлення до УПА у 2000-х роках проводив державний Інститут соціальної та політичної психології.

Тоді в українців запитали, чи вони підтримують ідею визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні та надання її бійцям статусу ветеранів війни.

Підпис до фото, Після здобуття Україною незалежності негативне ставлення до УПА в Криму завжди переважало

За даними ІСПП, 2000 року позитивно до такого кроку поставилися 20,5%, а негативно - 43,4%.

У 2002 році кількість прихильників становила 28,4%, а противників – 40,4%.

2005 року після приходу до влади Віктора Ющенка, який підтримував УПА, кількість прихильників збільшилася до 33,5%, а противників - до 43,7%.

А вже 2006 року цифри майже зрівнялися – 35,9% проти 41,1%. При цьому кількість прихильників УПА так і не перевищила кількість противників.

Офіційне визнання ОУН-УПА отримали у квітні 2015 року, коли український парламент визнав членів Організації українських націоналістів та Української повстанської армії борцями за незалежність.

Освіта та війна

Опитані ВПС Україна експерти виділили кілька причин, чому українці так різко змінили своє негативне ставлення до УПА протилежним.

На перше місце вони ставлять конфлікт на сході України, який більшість українців вважає російською агресією.

Частина українців просто проводить аналогію між бійцями УПА та добровольцями АТО, які вирушили воювати на Донбас у 2014 році.

"Звичайно, радикальну зміну у сприйнятті викликала війна. Інакше процес йшов би поступово і довго", - розповіла ВВС Україна соціолог Ірина Бекешкіна.

Однак однією із стратегічних причин вона назвала концепцію викладання історії у школах незалежної України.

"Молодше покоління школярів незалежної України вивчає інший погляд на історичні процеси. Їхнім батькам цей предмет викладали інакше, не кажучи вже про старих", - наголошує Бекешкіна.

Якщо за часів СРСР була однозначно негативна оцінка УПА, то в 90-х у підручниках вже використовувалися більш нейтральні та позитивні формулювання, зазначає вона.

Таке пояснення пропонує і доктор історичних наук, професор "Києво-Могилянської академії" Олексій Гарань.

"Один із ключових аспектів - більше інформації про УПА. Я навчався у радянській школі та радянському інституті, мені розповідали, що члени УПА - буржуазні націоналісти та посібники фашистів", - згадує Гарань.

Однак, починаючи з 90-х років люди отримали більший доступ до інформації та почали розуміти, що явище повстанської армії є досить складним і неоднозначним, зазначає історик.

"Ми почали дізнаватися, що люди зі зброєю в руках виборювали незалежність України, у тому числі й проти нацистів", - додав Гарань.

Дослідження групи "Рейтинг" свідчить, що чим молодші респонденти, тим прихильніше вони ставляться до УПА.

У віковій групі від 18 до 35 років УПА підтримують 52%, проти виступають 25%. А от серед тих, хто старше 50 років, кількість прихильників УПА становить 42%, а противників - 32%.

Олексій Гарань зазначає, що конфлікт із Росією став вагомим психологічним чинником для українців.

"На противагу російській агресії у багатьох людей на перше місце виходять люди, які виборювали проти сталінського режиму за незалежність України", - вважає Гарань.

Професор не виключає, що на тлі російської пропаганди "злих бандерівців" українці почали усвідомлювати, що радянська пропаганда проти УПА також могла бути вигадкою.

Хоча вчений застерігає, що в Україні починають ідеалізувати історію УПА, яка є дуже складною. І сам Бандера, який став національним символом, також є особистістю дуже неоднозначною.

Системна пропаганда?

Політолог Михайло Погребинський, який досить критично налаштований на нинішню українську владу, вказує, що в Україні на зміну радянській пропаганді "проти" УПА прийшла пропаганда "за".

"Факт боротьби УПА за незалежність України – правда. Те, що вони співпрацювали з Гітлером – теж правда. Проте в УПА розглядали його як шанс здобути незалежність", - вважає Погребинський.

За його словами, коли переважала негативна оцінка діяльності УПА, на передній план висували теми співпраці із Гітлером на початку війни, а також участь у антипольських акціях.

"Тепер негатив щодо УПА відтіснено на задній план, а на передній винесли їхню боротьбу за незалежність від Росії. І це теж правда", - додав Михайло Погребинський.

Різку зміну відносини за останні три роки він пояснює просто – працює факт протистояння з Росією, яке супроводжується антиросійською пропагандою на центральних телеканалах.

Михайло Погребинський вважає показовим той факт, що навіть серед проросійськи налаштованих прихильників "Опозиційного блоку" 18% також підтримують ідею визнання УПА борцями за незалежність України.

Керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович вважає, що на зміну ставлення українців до теми УПА визначальною мірою вплинуло телебачення.

"Українець живе телевізором. Що скаже українське телебачення, те й осяде в українському мозку. Йдеться також про те, що в інформаційному просторі ми перейшли на проукраїнські настрої", - зазначив соціолог в інтерв'ю "Громадському радіо".

Експерт вважає, що останніми роками у свідомості українців справді відбулися суттєві зміни.

І ця тенденція, як додала Ірина Бекешкіна, продовжуватиметься. Вона спрогнозувала, що зі зміною поколінь змінюється ставлення до УПА. Воно стає більш позитивним навіть Сході країни.

«Слава Україні!»: історія та значення найпопулярнішого гасла сучасних українців

За результатами опитування, проведеного влітку 2021 року Українським інститутом майбутнього спільно з соціологічною компанією «Нью-Імідж Маркетинг Груп», 50% респондентів вважають фразу «Слава Україні!» гаслом сучасних українців. Наша команда вирішила розібратися, як виник цей вислів, який код у ньому закладений, а також коли і завдяки чому він став таким популярним.

Що я маю на увазі, коли говорю «Слава Україні!»

Щоб зрозуміти походження гасла, наставляємо наш уявний телепорт на тисячі років тому і вирушаємо до орій. Саме такою була перша назва українців, що означало орачі, сонцепоклонники. Птиця-блискавка Мати Слава була їхньою богинею перемоги, дітей, раю та вічного життя. Її зображали на військових щитах, вона надихала на подвиги і закликала боротися за свої землі та «вогнища племені» свого. Вирушаючи в битву, орії зверталися до богини з проханням про допомогу та удачу та під час бою вигукували «Слава!». Деякі вчені навіть пов'язують із її ім'ям назву слов'ян.

Перекладаючи мовою предків сучасні гасла, розуміємо, що, вимовляючи їх, ми бажаємо перемоги Україні, героям чи нації. І навіть незважаючи на те, що Слава більше не асоціюється в українців із богинею, гасла «Слава Україні!», «Слава героям!» та «Слава нації!» несуть у собі потужну енергетику боротьби та сотень поколінь наших предків.

Історія використання фрази

Незважаючи на те, що багато хто асоціює гасло «Слава Україні!» з рухом ОУН УПА, активно використовувати його почали набагато раніше. Історики точно не знають, коли і хто поширив це гасло. Найбільш рання письмова згадка (щоправда, трохи в іншому вигляді) зустрічається, як не дивно, у вірші Тараса Шевченка 1840 року «До Основ'яненка»:

Наша дума, наша пісня
Не помре, не загине.
Від де, люде, наша слава,
Слава України!

Але саме як вітання фразу починають використовувати харківські студенти наприкінці XIX століття За свідченням істориків, дорогою до Олександра Коваленка (співзасновника першої української політичної партії у складі Російської імперії — РУП) Микола Левитський зустрів студента, що насвистував, «Ще не вмерла Україна» і крикнув йому "Слава Україні!". На що у відповідь отримав "По всій землі слава!". Зі спогадів Коваленка саме ці дві фрази стали служити своєрідним ідентифікатором представників проактивної української спільноти.

Українська революція 1917

1917 року під час української революції на мітингах найчастіше звучали гасла «Хай живе автономія України!», «Хай живе демократична республіка! Слава Україні!». Більше того, «Слава Україні!» скандували українці навіть на робочих протестах у Детройті та Іркутську. Фразу підхопили і церковники, які разом з Україною прославляли і Бога; нею у багатьох куточках країни зустрічали проголошення Першого універсалу Центральної Ради України, під неї носили на руках Скоропадського, Петлюру та Грушевського під час першого українського з'їзду південно-західного фронту. У липні 1917 року вигук «Слава Україні!» лунало з першого корабля Чорноморського флоту з жовто-блакитним прапором.

Радянсько-українська війна

Під час Радянсько-української війни з цим гаслом йшли на фронт і їм відповідали на вимогу ворога здатися.Він був популярний у різних середовищах: серед пластунів Галичини та Волині; сердюки війська Скоропадського вигукували «Слава Україні!», а відповіддю було «Гетьманові Слава!»; чорні козаки УНР віталися «Слава Україні!» — «Козакам Слава!» у холодноярівців (представників самопроголошеної республіки на території сучасної Черкаської області) говорили «Слава Україні!» - «Україні Слава!». До речі, саме у Холодному Яру 2017 року встановили пам'ятник гаслу. 1920 року вітання «Слава Україні!» було офіційно затверджено в Армії УНР.

Українські націоналісти

Сучасні «Слава Україні!» – «Героям Слава!» з'явилися у другій половині 20-х років ХХ століття у «Легіоні українських націоналістів». Згодом це вітання сподобалося ОУН (Б) (бандерівській групі Організації українських націоналістів). Фраза «Слава Україні!» стала досить резонансною у другій половині 1930-х, коли ті, хто її вигукував під час Львівського та Варшавського процесу, навіть отримували за це покарання. Але з поширенням записів судових засідань ширилося й вживання гасла в усьому світі. На Зборах 1941 року оунівці затвердили його офіційно. Проте з придушенням повстанського руху в Україні радянська влада заборонила та використала слова «Слава Україні!» - "Героям Слава!".

Перебудова

Відродження гасла припало на кінець 80-х та початок 90-х років ХХ століття. "Слава Україні!" – «Героям Слава!» пролунало на мітингах та протестах за незалежність України на Галичині, Закарпатті, під час Революції на граніті у Києві, куди з'їхалися з усієї України. Тоді ж гасло доповнили вирази «Слава нації! Смерть ворогам! та «Україна понад усе!».

21 століття

У молоді «Слава Україні!» більше асоціюється з Помаранчевою революцією 2004 року, Революцією гідності 2013-2014 років, АТО на сході країни, а тепер ще й з війною проти росії в 2022 році. 2020 року Парламент офіційно затвердив «Слава Україні!» як вітання до ЗСУ та поліції.

Увібравши в себе стільки подій та років української історії, «Слава Україні!» безперечно виправдовує свою сакральність для нації. Наші пращури вірили, що Слава приходить тільки до тих, хто шанує пам'ять і Дерево роду. Адже ми навіть у гаслах і привітаннях несемо свою історію, тому скоро обов'язково переможемо.