Хвороба Паркінсона

Хвороба Паркінсона – захворювання головного мозку, яке ускладнює рухову активність та викликає психічні порушення, розлади сну, біль та інші проблеми зі здоров'ям.

Симптоми захворювання мають тенденцію посилюватися з часом. Захворювання невиліковне, але його симптоми можна послабити за допомогою різних видів терапії та лікарських засобів. Найбільш поширені симптоми хвороби Паркінсона включають тремор, хворобливі мимовільні скорочення м'язів та мовні порушення.

У більшості випадків хвороба Паркінсона призводить до інвалідності та потреби у сторонній допомозі. У багатьох людей із хворобою Паркінсона також розвивається деменція.

Захворювання зазвичай зустрічається у людей похилого віку, але може виникати і у людей молодшого віку. Воно частіше вражає чоловіків ніж жінок.

Причину захворювання не встановлено, але ризик його розвитку вищий у людей, у яких є родичі із хворобою Паркінсона. Ризик захворювання може підвищуватися внаслідок забруднення повітря та контакту з пестицидами та розчинниками.

Симптоми

Симптоми хвороби Паркінсона посилюються з часом. Вони можуть суттєво знижувати добробут та якість життя хворого.

Хвороба Паркінсона викликає порушення рухової функції, зокрема:

• уповільненість рухів;
• тремор;
• мимовільні рухи;
• ригідність;
• проблеми при ходьбі;
• порушення рівноваги.

Симптоми, що не пов'язані з руховою функцією:

• когнітивні порушення;
• психічні розлади;
• деменція;
• розлади сну;
• біль;
• порушення чутливості.

Мимовільні рухи (дискінезії) та хворобливі мимовільні скорочення м'язів (дистонії) можуть викликати розлади мови та моторики. У багатьох випадках ці симптоми призводять до інвалідності та потреби у сторонній допомозі. У багатьох людей, які страждають на хворобу Паркінсона, в ході хвороби також розвивається деменція.

Хоча хвороба Паркінсона є найпоширенішим руховим розладом, існують й інші порушення рухів, зокрема множинна системна атрофія, прогресуючий над'ядерний параліч, хорея, атаксія та дистонія. Деякі рухові розлади мають спільні з хворобою Паркінсона симптоми, зокрема тремор, уповільненість рухів та ригідність. Для всіх рухових розладів, як і для хвороби Паркінсона, характерні проблеми із забезпеченням хворих на діагностику та лікування, а також лікарськими препаратами, особливо в країнах з низьким та середнім рівнем доходу (СНСД).

Діагностика та тягар захворювання

Клінічний діагноз "хвороба Паркінсона" може бути поставлений не тільки неврологом, а й навченим медичним працівником загального профілю. Діагностика та ведення хвороби Паркінсона підготовленими неспеціалізованими медичними працівниками на рівні первинної медико-санітарної допомоги мають особливо важливе значення в районах, у яких спеціалізована неврологічна допомога недоступна, зокрема у низці СНРД.

За останні 25 років поширеність хвороби Паркінсона зросла вдвічі. У 2019 р. чисельність осіб, які страждають на хворобу Паркінсона, оцінювалася на рівні понад 8,5 мільйона осіб. Згідно з поточними оцінками, у 2019 р.хвороба Паркінсона призвела до втрати 5,8 мільйона років життя, скоригованих на інвалідність (DALY), що на 81% більше, ніж у 2000 р., і спричинило смерть 329 000 осіб (зростання на 100% порівняно з 2000 р.) .

Лікування та надання допомоги

Хворобу Паркінсона неможливо вилікувати, проте різні види терапії, зокрема лікарське лікування, хірургічне втручання та реабілітація, допомагають послабити її симптоми.

Найбільш поширеним лікарським засобом при хворобі Паркінсона є комбінований препарат леводопа + карбідопа, що підвищує рівень дофаміну в головному мозку (1). Для зменшення мимовільних скорочень м'язів лікар може призначити хворому на інші лікарські препарати, зокрема антихолінергетики.

З метою ослаблення тремору та скорочення лікарського навантаження на пацієнта може застосовуватись глибока стимуляція головного мозку та інші види терапії.

Полегшення симптомів хвороби Паркінсона та інших нейродегенеративних захворювань можна досягти за допомогою реабілітації, включаючи фізичну реабілітацію. Такі методи лікування включають:

• силові вправи;
• тренування ходьби та вправи на рівновагу;
• водолікування.

Ці методи допомагають поліпшити функціональні можливості та підвищити якість життя страждаючих хворобою Паркінсона. Вони можуть також знижувати навантаження на людей, які доглядають хворих.

Багато лікарських препаратів та види хірургічної допомоги відрізняються обмеженою доступністю, а також дорожнечею, особливо в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Наслідки для членів сім'ї та доглядачів

Неформальні помічники (найчастіше родичі та друзі) людей, які живуть із хворобою Паркінсона, щодня торкаються багато годин на догляд за ними. Такі обов'язки можуть перевищувати їхні можливості. Фізичне, емоційне та фінансове навантаження може викликати сильний стрес у членів сім'ї хворого та осіб, які доглядають його, яким потрібна допомога з боку закладів охорони здоров'я та соціального захисту, фінансова та юридична підтримка. Для цього можуть використовуватись інформаційні ресурси, створені для інших захворювань, зокрема розроблена ВООЗ програма деменції iSupport.

Права людини

Ті, хто страждає на хворобу Паркінсона, нерідко піддаються стигматизації та дискримінації, у тому числі стикаються з несправедливою дискримінацією на робочому місці і не мають достатніх можливостей для участі в житті суспільства.

Людям з хворобою Паркінсона, як і решті населення, потрібна доступна медична допомога для задоволення загальних медико-санітарних потреб, у тому числі лікарські препарати, послуги зміцнення здоров'я, профілактики, своєчасної діагностики та лікування хвороб та організації догляду. Цьому часто заважає недостатнє знання та розуміння особливостей хвороби Паркінсона медичними працівниками, а також помилкові уявлення про хворобу Паркінсона як про заразну хворобу чи нормальне явище у процесі старіння.

Діяльність ВООЗ

У травні 2022 р. Всесвітня асамблея охорони здоров'я затвердила Міжсекторальний глобальний план дій щодо боротьби з епілепсією та іншими неврологічними розладами на 2022–2031 роки.План дій сприятиме ліквідації існуючих у всьому світі проблем та недоліків у сфері надання допомоги та підтримки людям з епілепсією та неврологічними розладами, включаючи хворобу Паркінсона, та забезпечить вживання комплексних та узгоджених заходів з боку різних секторів. Для цього передбачається підвищити політичну пріоритетність проблеми та зміцнити якість управління, забезпечити ефективне, своєчасне та оперативне надання послуг у галузі діагностики, лікування та догляду; здійснювати стратегії у галузі зміцнення здоров'я та профілактики, сприяти науковим дослідженням, стимулювати інновації та зміцнювати інформаційні системи.

Директивні органи, керівники програм у галузі охорони здоров'я та плануючі органи, медичні установи, дослідники, особи з хворобою Паркінсона, їх помічники та інші зацікавлені сторони можуть скористатися технічною запискою ВООЗ «Хвороба Паркінсона: підхід громадської охорони здоров'я» (англійською мовою). У ній намічені важливі галузі практичних дій щодо боротьби з хворобою Паркінсона, включаючи вироблення глобальних стратегій охорони здоров'я, спрямованих на профілактику та зменшення ризиків хвороби, просвітництво та підвищення обізнаності та забезпечення доступу до лікування та допомоги на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

Люди, які здійснюють догляд за хворими на деменцію, можуть скористатися теоретико-практичною навчальною програмою ВООЗ iSupport, яка є у вигляді онлайнового курсу та друкованого керівництва. Версія iSupport Lite включає наочні плакати та короткий відеоматеріал для швидкого ознайомлення з основною інформацією про догляд за хворими або закріплення вже набутих знань та навичок.

Примітки