Розбилася люмінесцентна лампа: як запобігти небезпеці?

Коли люмінесцентна лампа розбивається, що містить ртуть, виникають серйозні небезпеки для здоров'я і навколишнього середовища. Ртуть, хоч і використовується в незначних кількостях в енергозберігаючих лампах, є серйозною загрозою при попаданні в організм людини або в навколишнє середовище.

Вплив ртуті на здоров'я

Ртуть, що виділяється при розбиванні лампи, може проникнути в організм через шкіру, дихальні шляхи чи їжу. Які наслідки такого впливу? Ртуть є сильною отрутою, здатною викликати серйозні проблеми з нервовою системою, імунітетом, а також проблеми із серцем та легенями. При тривалому впливі ртуті можуть розвинутись хронічні захворювання, такі як аутизм та хвороба Альцгеймера.

Вплив на довкілля

Але небезпека ртуті не обмежується лише здоров'ям людини. Ртуть, потрапляючи у ґрунт чи воду, може забруднювати екосистеми, завдаючи шкоди рослинам, тваринам та мікроорганізмам. Це може спричинити порушення екологічного балансу в природних спільнотах та мати довгострокові наслідки для біорізноманіття.

Запобіжні заходи при поводженні з розбитими ртутними лампами

Після того, як розбилася енергозберігаюча лампа, важливо вжити негайних заходів для мінімізації ризиків та захисту здоров'я.

Кроки з безпечного прибирання

1. Вентиляція приміщення: Негайно провітріть приміщення, щоб розсіяти парти ртутьів.
2. Уникайте контакту з уламками: Використовуйте рукавички та маску, щоб уникнути прямого контакту з уламками лампи та вдихання ртутної пари.
3. Використовуйте вологу ганчірку для збирання: Це допоможе зв'язати частинки ртуті та запобігти їх поширенню
4. Уникайте пилососів: Не використовуйте пилосос для прибирання розбитої лампи, оскільки це може підвищити ризик розповсюдження ртутних парів.

Безпечна утилізація

Після того, як ви прибрали розбиту лампу, важливо правильно утилізувати відходи. Багато місцевих адміністрацій надають спеціальні контейнери для утилізації ртутних ламп.

Висновок

Розбиття люмінесцентної лампи з ртуттю несе серйозні небезпеки для здоров'я та навколишнього середовища.

Вплив ртуті на організм людини

Токсичність ртуті та її наслідки для здоров'я

Ртуть – це один із найнебезпечніших елементів, з якими ми можемо зіткнутися у повсякденному житті. Коли ртуть потрапляє в організм, вона може викликати серйозні проблеми зі здоров'ям, включаючи загрозу для життя.

Ртуть в енергозберігаючих лампах знаходиться у вигляді невеликих крапель, які можуть випаровуватися в повітря при розбиванні.

• Отруєння ртуттю: При попаданні в організм ртуть може накопичуватися в тканинах та органах, викликаючи отруєння.
• Пошкодження нервової системи: Ртуть може завдати серйозної шкоди нервовій системі, викликаючи тремтіння, порушення координації рухів, безсоння та інші неврологічні симптоми.
• Проблеми із психічним здоров'ям: Довгострокова дія ртуті може призвести до погіршення пам'яті, порушень концентрації уваги і навіть розвитку психічних розладів, таких як депресія та тривожні розлади.

Заходи щодо мінімізації впливу ртуті на організм

Незважаючи на серйозність загрози, пов'язаної з ртуттю, є низка заходів, які можна вжити для мінімізації впливу на організм при розбитті енергозберігаючої лампи.

• Швидка реакція: Під час розбивання лампи негайно залиште приміщення, щоб уникнути вдихання ртутної пари.
• Вентиляція приміщення: Відкрийте вікна та двері, щоб забезпечити хорошу циркуляцію повітря та швидко розсіяти ртутні пари.
• Використання засобів захисту: Одягніть рукавички та маску, щоб уникнути контакту з уламками лампи та вдихання ртутної пари.
• Правильне прибирання: Використовуйте вологу ганчірку або спеціальні засоби для збирання, щоб запобігти поширенню ртутних частинок.
• Утилізація відходів: Після прибирання уламків лампи правильно утилізуйте їх відповідно до місцевих регуляцій та законів про безпеку та захист навколишнього середовища.

Розуміння потенційних небезпек, пов'язаних з ртуттю, та вжиття відповідних запобіжних заходів можуть допомогти мінімізувати ризики для здоров'я при розбитті енергозберігаючої лампи.

Екологічні наслідки розбиття енергозберігаючих ламп

Викид ртуті у довкілля

Енергозберігаюча лампа, що розбилася, становить загрозу не тільки для людського здоров'я, але і для навколишнього середовища.Однією з основних небезпек є викид ртуті в атмосферу та довкілля. Які ж наслідки можуть виникнути через це?

• Забруднення повітря: Ртуть, що випаровується з розбитої лампи, потрапляє в атмосферу і може бути рознесена вітром на великі відстані. Це може призвести до забруднення повітря у широкому радіусі від місця розбиття.
• Загроза для тварин та рослин: Ртуть, що осіла на ґрунт або рослини, може завдати шкоди місцевій флорі та фауні. Тварини, які харчуються рослинами з ртуттю, можуть постраждати від її токсичного впливу.
• Ризик для водних екосистем: При попаданні ртуті у водоймища вона може забруднити воду та стати загрозою для водних організмів, включаючи риб та інших водних мешканців.

Вплив на екосистеми та здоров'я живих організмів

Окрім прямих загроз для навколишнього середовища, розбиття енергозберігаючої лампи може мати довгострокові наслідки для екосистем та здоров'я живих організмів.

• Біоакумуляція: Ртуть має здатність накопичуватися в живих організмах через процес біоакумуляції. Це означає, що ртуть може пройти харчовим ланцюгом, починаючи з мікроорганізмів і закінчуючи хижими тваринами, і досягати концентрацій, небезпечних для здоров'я.
• Порушення екосистем: Високі концентрації ртуті в екосистемах можуть порушувати природні процеси та призводити до зміни біорізноманіття. Це може негативно вплинути на стабільність і функціонування екосистем.
• Загроза людському здоров'ю: Забруднення навколишнього середовища ртуттю може негативно впливати на здоров'я людей, особливо тих, хто проживає поблизу місця розбивання лампи і схильний до прямого контакту із забрудненими ресурсами.

Розуміння екологічних наслідків розбиття енергозберігаючих ламп дозволяє вживати заходів для мінімізації негативного впливу на довкілля та здоров'я живих організмів.

Безпечне прибирання розбитої енергозберігаючої лампи

Кроки з очищення місця розбивання

При розбиванні енергозберігаючої лампи необхідно негайно вживати заходів для безпечного очищення місця розбивання. Які кроки слід зробити?

• Залишіть приміщення: Спочатку переконайтеся, що всі люди, що знаходяться в приміщенні, залишають його, щоб уникнути вдихання ртутних пар.
• Вентиляція приміщення: Відкрийте вікна та двері для максимальної циркуляції повітря та швидкого розсіювання ртутної пари.
• Надягніть засоби захисту: Обов'язково надягніть рукавички та маску, щоб уникнути прямого контакту з уламками лампи та вдихання ртутної пари.
• Зберіть уламки: Використовуйте вологу ганчірку або клейку стрічку, щоб акуратно зібрати уламки лампи. Це допоможе запобігти поширенню ртутних частинок.
• Утилізація відходів: Після того, як уламки лампи зібрані, утилізуйте їх відповідно до місцевих регуляцій та інструкцій з безпеки.

Рекомендації щодо поводження з уламками та залишками лампи

Після очищення місця розбивання лампи важливо вжити заходів щодо поводження з уламками та залишками лампи, щоб мінімізувати ризик подальшого забруднення.

• Уникайте контакту з уламками: Не допускайте прямого контакту з уламками лампи голими руками. Використовуйте рукавички та клейку стрічку для їхнього збирання.
• Правильна утилізація: Утилізуйте уламки лампи відповідно до місцевих правил та рекомендацій. Багато районів надають спеціальні контейнери для утилізації ртутних ламп.
• Очищення поверхонь: Після збору уламків лампи ретельно вимийте руки та будь-які поверхні, які могли прийти в контакт із ртуттю, щоб уникнути перенесення ртутних частинок на інші об'єкти.

Дотримуючись цих рекомендацій щодо очищення місця розбивання та поводження з уламками енергозберігаючої лампи, ви зможете мінімізувати ризик впливу ртуті на здоров'я та довкілля.

Альтернативи енергозберігаючим лампам з ртуттю

Нові технології освітлення без ртуті

З розвитком технологій з'являються все більш ефективні та екологічно безпечні альтернативи енергозберігаючі лампи з ртуттю. Які нові технології освітлення варто розглянути?

• Світлодіодні лампи (LED): LED-освітлення є одним з найефективніших та довговічніших варіантів освітлення на ринку. Вони споживають менше енергії, ніж звичайні лампи, і містять ртуті. Завдяки своїй довговічності вони також знижують необхідність частої заміни ламп і скорочують кількість відходів.
• Лампи на основі напівпровідників (CFL): Ці лампи використовують технологію компактних флуоресцентних ламп, але без вмісту ртуті. Вони також споживають менше енергії в порівнянні зі звичайними лампами та мають тривалий термін служби.
• Енергозберігаючі галогенові лампи: Ці лампи пропонують альтернативу традиційним галогеновим лампам, споживаючи менше енергії та маючи більш тривалий термін служби. Вони також не містять ртуті і можуть бути безпечно утилізовані.

Плюси та мінуси різних типів ламп

При виборі альтернативи енергозберігаючим лампам з ртуттю важливо враховувати їх плюси та мінуси, щоб зробити правильний вибір.

• LED-лампи:
  • Плюси: Висока енергоефективність, довговічність, відсутність ртуті, широкий спектр колірних температур.
  • Мінуси: Вища вартість покупки в порівнянні з іншими типами ламп.
  • Плюси: Гарна енергоефективність, низька вартість, тривалий термін служби.
  • Мінуси: Можуть містити невелику кількість ртуті, не такі компактні, як LED-лампи.
  • Плюси: Низька вартість, хороша якість світла, відсутність ртуті.
  • Мінуси: Не так ефективні з енергоспоживання, як LED-лампи.

  Підбираючи оптимальний варіант освітлення без ртуті, слід враховувати конкретні потреби, бюджет та переваги, щоб забезпечити ефективне та безпечне освітлення у будинку чи офісі.

  Профілактичні заходи та регулювання використання енергозберігаючих ламп

  Навчання товариства про правильне поводження з лампами

  Навчання суспільства щодо правильного поводження з енергозберігаючими лампами є ключовим елементом запобігання потенційним небезпекам для здоров'я та навколишнього середовища. Які кроки можна зробити для забезпечення ефективного навчання?

  • Публічні інформаційні кампанії: Проведення інформаційних кампаній через ЗМІ, соціальні мережі, брошури та інші канали зв'язку для підвищення обізнаності суспільства щодо безпечного поводження з лампами.
  • Навчання у школах та навчальних закладах: Включення у навчальні програми уроків щодо правильного використання та утилізації енергозберігаючих ламп.
  • Створення інформаційних матеріалів: Розробка інформаційних буклетів, пам'яток та посібників з безпечного поводження з лампами для широкого кола користувачів.

  Навчання суспільства про правильне поводження з лампами допоможе знизити ризик нещасних випадків та захистити навколишнє середовище від забруднення ртуттю.

  Законодавчі норми та стандарти для захисту навколишнього середовища

  Регулювання використання енергозберігаючих ламп на рівні законодавства відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту навколишнього середовища. Які заходи можна вжити для регулювання використання ламп?

  • Заборона використання ртуті в лампах: Введення законодавчих норм, що забороняють використання ртуті у виробництві енергозберігаючих ламп.
  • Стандарти утилізації: Встановлення стандартів та правил утилізації використаних ламп, включаючи обов'язковий поділ відходів та їх безпечну утилізацію.
  • Обов'язкове маркування: Введення обов'язкового маркування на упаковках ламп з інформацією про вміст ртуті та інструкціями щодо безпечного поводження та утилізації.

  Прийняття законодавчих норм та стандартів для захисту навколишнього середовища допоможе мінімізувати ризик забруднення ртуттю та забезпечити безпеку та стійкість навколишнього середовища для майбутніх поколінь.

  Висновок: Роль освіти та регулювання в управлінні ризиками, пов'язаними з розбиттям ртутних ламп

  Освіта як ключовий фактор

  Освіта відіграє ключову роль у запобіганні та управлінні ризиками, пов'язаними з розбиттям ртутних ламп. Як освіта впливає на поведінку людей і які кроки можна зробити для покращення освітньої роботи?

  • Підвищення обізнаності: Проведення інформаційних кампаній та навчальних заходів для суспільства про правильне поводження з ртутними лампами та запобіжні заходи при їх розбиванні.
  • Інтеграція у навчальні програми: Включення у шкільні та навчальні програми уроків про безпечне використання ламп та методи утилізації ртутних відходів.
  • Популяризація альтернативних рішень: Проведення освітніх заходів щодо існуючих альтернатив енергозберігаючих ламп з ртуттю, таких як LED-освітлення або лампи CFL без ртуті.

  Регулювання для забезпечення безпеки

  Регулювання також відіграє важливу роль в управлінні ризиками, пов'язаними з розбиттям ртутних ламп. Які заходи регулювання можуть бути вжиті для захисту здоров'я та довкілля?

  • Законодавчі норми: Прийняття законів та правил, що забороняють використання ртуті в енергозберігаючих лампах та встановлюють стандарти утилізації ртутних відходів.
  • Контроль якості: Введення механізмів контролю якості виробництва та утилізації ламп для забезпечення їх безпеки та відповідності стандартам.
  • Співпраця з індустрією: Встановлення партнерських відносин з виробниками енергозберігаючих ламп для впровадження нових технологій та покращення безпеки продукції.

  Утворення та регулювання є важливими інструментами в управлінні ризиками, пов'язаними з розбиттям ртутних ламп. Підвищення обізнаності та вжиття ефективних заходів регулювання допоможуть мінімізувати потенційні загрози для здоров'я та навколишнього середовища.

  Дросель для люмінісцентних ламп

  Люмінесцентні лампи, які є представниками типу газорозрядних ламп, неможливо запалити як звичайні лампи розжарювання, просто підключивши до них напругу мережі живлення. Просто не станеться нічого. Щоб виконати запалення такої лампи, необхідна спеціальна схема або електронний пускорегулюючий апарат.

  У разі застосування найпростішої схеми для запуску розряду, що тліє, в колбі газорозрядної лампи буде потрібно стартер і дросель. Зі стартером все зрозуміло. Він потрібний лише для запуску, після чого він відключається.У роботі завжди бере участь дросель. Його завдання обмежувати струм, що протікає через лампи. Може здатися, що достатньо резистора. Він менші розміри має. Теоретично, в ланцюзі на змінному струмі можна обмежувати струм резистором, конденсатором, котушкою індуктивності. Але на відміну від резистора, вона має реактивний опір. І це робить його найбільш доречним варіантом для його використання як баластного елемента. У схемі він послідовно підключається з лампою.

  Завдяки реактивному опору та виконується захист від лавиноподібного наростання струму.

  Пристрій дроселя (ПРА).

  Зовнішній вигляд дроселя

  На фото представлений дросель для люмінесцентних ламп денного світла. За великим рахунком він є котушкою індуктивності з металевим осердям у корпусі (кожусі) з листового металу. Більш сучасні виготовляються у термостійкому пластиковому корпусі, мають нижчі масо-габаритні показники. Це промислова назва (максимально близький переклад – обмежувач). Його опір постійному струму порядку 60 Ом. Під час перевірки мультиметром, у разі індикації нескінченного опору – дросель несправний, у кручі. Якщо опір менший за 55 Ом, це також означає несправність дроселя. В цьому випадку він, швидше за все, має міжвиткове замикання. Це траплялося зі старими ПРА, коли починає розсипатися компаунд та відбувається відшарування лаку з дроту. У простій схемі він виконує функцію баласту.

  Серце дроселя зазвичай виготовляється з трансформаторної сталі, при цьому пластини, що входять до його набору, електрично не контактують між собою. Це зроблено зменшення вихрових струмів.

  Основні види дроселів

  • Електромагнітний дросель для лампи, який послідовно підключається з лампою і в схемі необхідна наявність стартера.

  До його переваг можна віднести низьку вартість, простоту конструкції та достатню надійність.

  Недоліки: можливість появи шуму та мерехтіння під час роботи та при запуску; досить тривалий процес включення; необхідність підключення конденсатора зниження втрат.

  Потужність дроселя має відповідати потужності лампи.

  Позитивні якості: швидке включення; забезпечення роботи лампи без миготіння; компактність, мала вага.

  Внаслідок використання цього виду дроселів знижуються мерехтіння. Пульсацій під час запуску лампи не відбувається. Знижується ймовірність появи шуму під час роботи.

  Дроселі можна розділити на дві групи за типом мереж, в яких експлуатуються лампи:

  1. однофазні (для використання у побуті) на 220 В;
  2. трифазні, які встановлюються у світильниках, що працюють у мережах на 380 В. Це світильники для освітлення промислових підприємств, вулиць та об'єктів сільськогосподарського профілю.

  Всі ці види дроселів також можна розділити за місцем їх розташування:

  • що знаходяться всередині корпусу світильника, який забезпечує їм захист від несприятливих факторів довкілля та атмосфери;
  • поміщені у спеціальний кожух. Таке герметичне виконання дозволяє встановлювати ці прилади в освітлювальних мережах зовнішнього освітлення.

  Класифікація дроселів

  У люмінесцентних лампах застосовуються дроселі електронного або електромагнітного типу (ЕмПРА). Обидва види мають свої особливості.

  Електромагнітний дросель є котушкою з металевим сердечником і обмоткою з мідного або алюмінієвого дроту.Діаметр дроту впливає на функціональність світильника. Модель досить надійна, проте втрати потужності до 50% ставлять під її ефективність.

  Лампи з електромагнітними дроселями дешеві та не вимагають спеціального налаштування перед використанням. Але вони чутливі до перепадів напруги і навіть незначні коливання можуть призвести до мерехтіння або неприємного гудіння.

  Електромагнітні конструкції не синхронізуються із частотою мережі. Це призводить до появи спалахів безпосередньо перед запалюванням лампи. Спалахи практично не заважають комфортно використовувати світильник, проте негативно впливають на пускорегулюючий апарат.
  
  Різновиди електронних та електромагнітних пристроїв.

  Недосконалість електромагнітних технологій та значні втрати потужності при їх використанні призводять до того, що на зміну таким приладам приходять електронні пускорегулюючі апарати.

  Електронні дроселі конструктивно складніше і включають:

  • Фільтр для усунення електромагнітних перешкод. Ефективно гасить усі небажані коливання зовнішнього середовища та самої лампи.
  • Пристрій зміни коефіцієнта потужності. Контролює зсув змінного струму фазою.
  • Згладжуючий фільтр, що знижує рівень пульсацій змінного струму в системі.
  • Інвертор. Перетворює постійний струм на змінний.
  • Баласт. Котушка індукції, яка пригнічує небажані перешкоди та плавно регулює яскравість свічення.

  
  Схема електричного стабілізатора.

  Іноді в сучасних ЕПРА можна зустріти вбудований захист від перепадів напруги.

  Дросель для люмінесцентних ламп

  Незалежно від переможного «настання» світлодіодних ламп ведуть, ще дуже багато світильників з люмінесцентними лампами працюватимуть, поки не вироблять свій ресурс. До того ж на складах є гарний запас ламп на зміну тим, хто вийшов з ладу. Швидше за все, перехід на світлодіодне освітлення займе не один десяток років. І тема експлуатації та ремонту світильників із газорозрядними ртутними лампами низького тиску (ГРЛНД – саме так по-науковому називаються люмінесцентні лампи) буде ще актуальною дуже довго.

  Для того щоб зрозуміти для чого потрібен дросель варто коротко розглянути пристрій люмінесцентної лампи, найпоширеніший вид якої - лінійна люмінесцентна лампа циліндричної форми. Пристрій люмінесцентної лампи показано на наступному малюнку

  Пристрій люмінесцентної лампи

  Лінійна люмінесцентна лампа – це герметичний циліндр із тонкого скла (1), з якого викачано повітря та закачано інертний газ (найчастіше це аргон) або суміш газів під тиском приблизно 400 Па, що у 250 разів менше атмосферного тиску. Саме через знижений тиск лампа розбивається з характерною бавовною. Крім цього, в колбу лампи строго дозовано вміщено деяку кількість ртуті, яка при такому розрідженні знаходиться переважно у газоподібному вигляді.

  На торцях трубки є скляні ніжки (2), у які вплавлені електроди (3) – по два з кожної зі сторін. Між електродами розміщується вольфрамова спіраль, яка покрита спеціальною хімічною сполукою – поєднанням оксидів барію, стронцію та кальцію (BaO, SrO та CaO) та тугоплавкою присадки на основі цирконію (ZrO₂ або MgZrO₃).При нагріванні цього складу вільні електрони розганяються до таких швидкостей, що здатні залишити кристалічну решітку і вистрибнути в навколишній простір. Таке явище називають термоелектронною емісією і воно широко використовується як у люмінесцентних лампах, так і у вакуумних електронних лампах.

  На кінцях трубки зроблені цоколі (5) з контактними штирями (4), за допомогою яких лампа підключається у світильнику. На внутрішню поверхню колби лампи нанесено люмінофор (9) галофосфати кальцію або ортофосфати кальцію-цинку. Якщо люмінофор опромінювати ультрафіолетовим (невидимим для очей і шкідливим) випромінюванням, він починає випромінювати світло вже у видимому діапазоні. Саме від складу люмінофора і залежить колірна температура, спектр і перенесення кольорів люмінесцентної лампи.

  Щоб зрозуміти роль дроселя для люмінесцентних ламп, треба подивитися, як він влаштований. Його ще можуть називати баластом або ЕмПРА (електромагнітний пускорегулюючий апарат). Конструктивно дросель – це котушка індуктивності, намотана на осерді з феромагнітних сплавів. Він замкнутий подібний до трансформаторного, але тільки з однією обмоткою, виконаною мідним емаль-проводом. Наступний малюнок наочно показує "внутрішній світ" дроселя для люмінесцентних ламп.

  Електромагнітний дросель для люмінесцентних ламп після «розтину»

  Серце дроселя не цілісний, а набраний із окремих пластин. Це зроблено для того, щоб у ньому не виникали під дією змінного магнітного поля вихрові струми Фуко, здатні сильно розігріти і навіть за певних умов розплавити метал. Розглянемо, як підключається люмінесцентна лампа, які відбуваються процеси при її запуску та горінні і дізнаємося про роль дроселя в них.

  Схема №1: Підключення однієї люмінесцентної лампи

  Як очевидно з представленої принципової схеми дросель підключається послідовно лампі. Паралельно лампі підключений стартер з конденсатором C2, а паралельно напругі живлення також підключений конденсатор C1. Що відбувається, коли на таку схему подають напругу 220 В?

  • Лампа в холодному стані не має у складі газів вільних зарядів, тому має дуже високий опір. Тому, коли подають напругу, струм через лампу не тече, а він починає протікати ланцюгом стартера.

  Пристрій стартера для люмінесцентних ламп

  • Стартер є невеликою неоновою лампою (3), в колбі якої знаходяться пара електродів – один нерухомий (2), а інший рухомий (1) у вигляді біметалічної пластини. При нагріванні вона згинатиметься і приходитиме в контакт з нерухомим електродом. Кожна з люмінесцентних ламп повинна мати свій стартер, що підключається до неї паралельно. Якщо світильник дволамповий, він може мати один дросель, але стартер індивідуальний кожної. Двохламповий світильник підключають за наступною схемою.

  Схема №2: Підключення двох ламп у світильнику з одним електромагнітним дроселем

  • З цієї схеми видно, що дросель має потужність – не менше ніж сума потужностей люмінесцентних ламп, а стартери розраховані на напругу не 220 В, а на 127 В, оскільки лампи включені послідовно. Дуже поширена помилка при монтажі люмінесцентних світильників - це включення стартера, що не відповідає. Робоча напруга і потужність ламп, що підключаються, завжди вказується на корпусі стартера.

  Вся необхідна інформація присутня у маркуванні стартерів

  • При підключенні люмінесцентного світильника до мережі струм починає протікати через дросель, далі через одну зі спіралей катода лампи, потім через розряд стартера, потім через спіраль іншого катода лампа і далі йти в мережу. Розмір сили струму у разі невелика (приблизно 30—50 мА). Цього недостатньо для розігріву спіралей катодів, але цілком вистачає для підтримки розряду стартера, що тліє, який підігріватиме електроди.
  • Біметалічний електрод у стартері від нагрівання згинається, приходить у контакт з нерухомим електродом. Струм у ланцюгу різко зростає до приблизно 600 мА, так як він визначатиметься тільки опором дроселя та спіралей катодів лампи. Тліючий розряд у колбі стартера гасне і електроди остигають, тому що опір контакту незначний. Зростаючий струм призведе до того, що спіралі в лампі нагріються (за 1—2 секунди до 800 °С), інтенсивно випускаючи електрони через явища термоелектронної емісії. В результаті біля катодів лампи утворюється «електронний газ», який сприятиме пробою та запаленню розряду.
  • Після остигання електродів у колбі стартера біметалічний електрод розмикається і тут починається найцікавіше. Завдяки явищу самоіндукції при розриві ланцюга в дроселі наводиться ЕРС (електрорушійна сила) самоіндукції, яка перешкоджає зменшенню струму в ланцюзі. Причому ЕРС збігається по фазі з ЕРС мережі, що призводить до її резонансного стрибка до значень вище 1 тисячі вольт, а це викликає «пробою» газу в колбі лампи і запалення дуги.

  Графічне відображення появи «сплеску» ЕРС самоіндукції в дроселі в момент розмикання електричного ланцюга

  • Високовольтний імпульс виникла ЕРС самоіндукції дуже нетривалий за часом, якого може вистачити на запуск лампи. Крім цього, цей імпульс може спровокувати іскровий дуговий розряд у стартері. Для запобігання цьому паралельно лампі стартера встановлено конденсатор (C2 на першій схемі). Іншим його завданням є збільшення часового проміжку дії ЕРС самоіндукції. Конденсатор, заряджаючи, проводить змінний електричний струм, а напруга на його пластинах зростає поступово. Як тільки напруга на електродах конденсатора досягне певного порогового значення - відбувається виникнення дугового розряду в лампі, але іскріння електродів стартера при цьому не буде.
  • Біля катодів лампи є емітовані при розігріванні спіралей електрони. Коли на лампі з'являється підвищена напруга, електрони починають рухатися, розганяються до великих швидкостей і при зіткненні з атомами інертного газу «вибивають» із зовнішньої орбіти електрони. Утворюється велика кількість електронів та позитивно заряджених іонів інертного газу. Цей процес ударної електронної іонізації лавиноподібно наростає і в колбі лампи починає протікати змінний електричний струм.

  Процеси, що відбуваються всередині люмінесцентної лампи

  • Розігнані електрони стикаються у тому числі і з атомами ртуті, при цьому відбувається їхнє «збудження». Електрони з внутрішніх орбіт після отримання "порції" кінетичної енергії від "бомбардування" переходять на зовнішні орбіти.Але в такому стані атом не може існувати довго, тому електрони повертаються на свої «рідні» орбіти, але при цьому виділяють енергію у вигляді квантів ультрафіолетового випромінювання, які опромінюють люмінофор, а він уже випромінює світло у видимому діапазоні.
  • З появою електричного розряду в колбі лампи різко знижується її електричний опір. Якщо цей процес залишити безконтрольним, це призведе до зростання струму до неприпустимих величин. Струм обмежує саме дросель, який має і активний (воно незначний) і реактивний опір. Так як опір лампи падає, то падіння напруги на ній буде недостатнє для того, щоб у стартері запалився розряд, що тліє. Фахівці кажуть, що лампа шунтує стартер. Тому під час роботи справної лампи він не діє.
  • Конденсатор C1, підключений паралельно напругі живлення, служить для того, щоб компенсувати реактивну потужність дроселя, так як струм відстає по фазі від напруги на певну величину, що характеризується коефіцієнтом потужності (cosφ), який вказується на дроселі. Про правила підбору конденсатора C1 ми розповімо нижче.

  Зсув фази струму в електромагнітному дроселі на кут φ

  • Якщо відключити напругу живлення на світильнику, то розряд у лампі згасне, всі іонізовані атоми знову знайдуть свої електрони і стануть нейтральними – станеться рекомбінація. Опір у колбі лампи знову зросте і для її запуску знову потрібно задіяти стартер та дросель.

  Електромагнітні дроселі найпершими стали використовуватися разом із люмінесцентними лампами. Застосовуються вони й досі. Перевагами ЕмПРА (баластів) є:

  • Простота конструкції дроселя та його підключення.
  • Висока надійність у разі застосування із відповідними лампами.
  • Довговічність – термін служби дроселя становить щонайменше 10 років. У старих світильниках деякі дроселі працюють уже по 40-50 років.
  • Низька ціна, яка є наслідком простоти конструкції.

  Цей дросель 1974 року випуску досі перебуває у справному стані

  Однак електромагнітні дроселі не позбавлені і недоліків. До них можна зарахувати:

  • Тривалий за часом процес запуску лампи. Він становить приблизно 1-10 с і залежить від ступеня зносу лампи.
  • Емпра сам є споживачем енергії, так як її частина витрачається на розігрів. Втрати можуть становити 15-20%. Дросель може нагріватися до 100°C і вище, що робить його пожежонебезпечним.
  • Невеликий коефіцієнт потужності (cosφ), який без конденсаторів, що компенсують, знаходиться в межах 0,35-0,50. Це дуже мало.
  • Дроселі при роботі можуть видавати низькочастотний дискомфортний гул для слуху. Особливо це стосується низькоякісних та старих ЕмПРА.
  • Під час роботи з електромагнітним дроселем лампи блимають із частотою 100 Гц. Це стомлює зір і небезпечно для освітлення механізмів, що рухаються, так як стробоскопічний ефект може створити ілюзію їх нерухомості.
  • Дросель хоч і здатний згладжувати пульсації напруги в мережі, але незначні. При нестабільному напрузі можливе мерехтіння лампи та підвищена шумність дроселя.
  • Лампи, що працюють з ЕмПРА, зношуються швидше, ніж із сучасними електронними пристроями запуску.
  • Дроселі мають великі габарити та значну масу (до кількох кілограм).
  • За низьких температур світильники зі стартерно-дросельною схемою підключення можуть не запалюватися. Це обмежує їхнє застосування у вуличному освітленні.

  Сучасні схеми включення люмінесцентних ламп передбачають застосування ,електронного баласту званого також ЕПРА, що означає Електронний Пускорегулюючий Апарат.

  Природно, до якоїсь певної люмінесцентної лампи не може підключатися будь-який дросель, його треба підбирати за такими характеристиками:

  • Робоча напруга та частота Для наших електромереж нас повинні цікавити дроселі з напругою 220-240 В та частотою 50 Гц.
  • Потужність дроселя, яка повинна відповідати потужності лампи. Якщо до ЕмПРА буде підключатися дві лампи за Схемою 2, то потужність дроселя повинна відповідати сумі потужностей ламп. підключення.
  • Струм лампи або групи ламп, що протікає у тому числі і через дросель. Він вказується в Амперах на корпусі дроселя.
  • Коефіцієнт потужності, який може позначатися або cosφ, або грецькою літерою λ (лямбда).
  • Перевищення температури дроселя над навколишньою температурою Δt(°C) та максимальна температура ЕмПРА, яка при тривалій роботі не призведе до перегріву та виходу з ладу. Ці два показники регламентуються європейськими нормами. ), а знаменнику максимальна температура.
  • Енергетична ефективність ПРА, що позначається індексом EEI (Energy Efficiency Index), який розділений на 7 класів: A1, A2, A3, B1, B2, C, D. Цей показник характеризує рівень розсіюваної потужності на дроселі. Найменша – класи A1-A3 (A1 – це регульовані ЕПРА), які «віддані» електронним ПРА. Середня – це B1 і B2 і висока – C, D, які, до речі, вже заборонені в Європі. Градацію за класами можна побачити у таблиці.

  Потужність лампи, ВтСпоживана потужність (лампа+ПРА) відповідно до класу, Вт

  A1	A2	A3	B1	B2	C	D
  15	9	16	18	21	23	25	>25
  18	10.5	19	21	24	26	28	>28
  30	16.5	31	33	36	38	40	>40
  36	19	36	38	41	43	45	>45
  38	20	38	40	43	45	47	>47
  58	29.5	55	59	64	67	70	>70
  70	36	68	72	77	80	83	>83

  • Параметри конденсатора, що компенсує реактивну потужність електромагнітного дроселя. Тут вказується робоча напруга і ємність конденсатора, що підключається паралельно напруги мережі живлення.

  Вся необхідна технічна інформація є у маркуванні дроселя

  Вся необхідна інформація майже завжди вказана у маркуванні дроселя. Окрім цього, виробники світлотехнічного обладнання публікують на своїх сайтах всю необхідну інформацію, яка допоможе правильно поєднувати люмінесцентну лампу (або дві лампи) з ЕмПРА. Наведемо приклад з каталогу відомого виробника електрообладнання - фінської компанії Helvar, де вказані дроселі, що рекомендуються, до ламп T8 різної потужності. Лампи Т8 є найпоширенішими, вони мають діаметр колби 26 мм, а на їх цоколі G13 контактні штирі розташовані на відстані 13 мм один від одного. У стовпці «Схема №» йде посилання вище розглянуті нами схеми підключення однієї чи двох люмінесцентних ламп через один дросель.

  Електромагнітні дроселі для T8 ламп Helvar, 220 В, 50 Гц, 15-58 Вт

  Потужний. (Вт)*К-во ламп	Струм лампи, (A)	Тип Емпра	Клас EEI	Розміри Д*Ш*В, (мм)	Маса, (кг)	Схема №	cosφ	Зростання темп. Δt(°C)	Місткість компенс. конденс, 230/250В, (мкф)
  15*1	0.31	L15A-P	B2	150*42*28	0.55	1	0.35	50/85	4
  15*2	0.31	L30A-P	B2	150*42*28	0.56	2	0.5	45/110	4.5
  18*1	0.37	L18TL2	B1	150*42*28,8	0.83	1	0.3	35/50	4.5
  18*1	0.37	L20A-P	C	150*42*28	0.56	1	0.35	55/85	4.5
  18*1	0.37	L18A-L	C	150*42*28	0.51	1	0.35	65/90	4.5
  18*2	0.37	L36TL2	B1	150*42*28,8	0.83	2	0.53	35/90	4.5
  18*2	0.37	L40A-C	C	150*42*28	0.52	2	0.53	55/150	4.5
  18*2	0.37	L40A-P	C	150*42*28	0.56	2	0.53	55/155	4.5
  18*2	0.37	L40A-L	C	150*42*28	0.51	2	0.55	65/160	4.5
  25*1	0.29	L15A-P	B2	150*42*28	0.55	1	0.5	50/85	3.5
  30*1	0.365	L30A-P	B2	150*42*28	0.56	1	0.5	45/110	4.5
  36*1	0.43	L36TL2	B1	150*42*28,8	0.83	1	0.43	35/90	4.5
  36*1	0.43	L40 A-C	C	150*42*28	0.52	1	0.5	55/150	4.5
  36*1	0.43	L40A-P	C	150*42*28	0.56	1	0.5	55/155	4.5
  36*1	0.43	L40A-L	D	150*42*28	0.51	1	0.5	65/160	4.5
  38*1	0.43	L36TL2	B1	150*42*28,8	0.83	1	0.45	35/90	4.5
  38*1	0.43	L40A-P	C	150*42*28	0.56	1	0.49	55/155	4.5
  38*1	0.43	L40A-L	D	150*42*28	0.51	1	0.49	65/160	4.5
  58*1	0.67	L58TL2	B2	230*42*28,8	1.36	1	0.47	35/95	7

  Світильники для люмінесцентних ламп завжди продаються обладнаними під конкретні типи ламп, а дросель йде в комплектації за замовчуванням. У разі виходу з ладу Емпра можна легко купити новий, з такими ж характеристиками. Вибирати краще дроселі відомих брендів: Helvar, Vossloh-Schwabe, Philips, Osram, Tridonik, HEP, ELT та інші. Продукцію No Name краще ігнорувати. В даний час дуже велика пропозиція якісних ЕмПРА вживаних. Це відбувається на тлі масового застосування світлодіодних ламп того ж форм-фактора, що і люмінесцентних. «Модернізація» світильників виглядає як установка однієї перемички і «викидання» стартера і ПРА – вони в LED лампах не потрібні.

  Причин несправності світильників люмінесцентних ламп може бути багато, але як дізнатися, яка саме деталь підлягає заміні. До чого зробити це в домашніх умовах без застосування спеціального інструменту та апаратури? Насправді це дуже просто, знадобляться набір викруток із ізольованими ручками, ніж монтажний, кусачки, пасатижі, мультиметр, індикаторна викрутка, знімач ізоляції (опціонально) та моток мідного дроту ПВ-1 поперечним перерізом 0,75—1,5 мм² (приблизно 2-3 метри). Крім цього бажано відразу мати свідомо справний стартер, лампу і дросель тих же номіналів, що і в світильнику, що перевіряється. Благо, що стоять вони «сущі копійки» і продаються в магазині електротоварів.

  Яка «симптоматика хвороб» може мати люмінесцентні світильники?

  • Лампа не включається взагалі і при цьому ніяк не реагує стартер та вольфрамові спіралі лампи. Така несправність може бути обумовлена ​​як дроселем, так і лампою, стартером або проблемою з комутацією в світильнику. Для виявлення проблемного елемента спочатку змінюється стартер, потім лампа. Якщо це не приносить жодних результатів, то після перевірки комутації проводів у світильнику та надійності контактів можна робити висновок про несправність дроселя.
  • Усередині лампи спостерігається розряд у вигляді вогненної змійки, яка постійно рухається. Такий ефект відбувається через зростання струму до неприпустимих величин, через що стабільність розряду порушується. Це однозначно говорить про несправність дроселя або застосування лампи ЕмПРА невідповідної потужності. Лампа та дросель у такому режимі не прослужать довго.
  • Нестійке свічення чи мерехтіння лампи швидко виведуть її з ладу. "Слабкою ланкою" в цій ситуації може бути і лампа, і стартер, і дросель. Якщо після заміни лампи і стартера на свідомо справні це явище не припинилося - то "винний" дросель. Часте включення або відключення лампи призводить до швидкої деградації вольфрамових спіралей і це візуально визначається як почорніння на кінцях лампи.

  Явна ознака "початку кінця" лампи - почорніння в районі катодів

  Для перевірки дроселя без приладів можна зібрати самостійно простий випробувальний стенд за такою схемою.

  Простий стенд для перевірки стартерів та дроселів зможе зібрати будь-який домашній майстер

  Лампу слід вибирати потужністю максимально близькою до потужності дроселя.Після підключення такої конструкції до розетки можуть спостерігатися такі явища:

  • Лампа не спалахує взагалі. Це свідчить про несправності дроселя. Швидше за все, у ньому урвище.
  • Лампа спалахує і горить дуже яскраво. Така «поведінка» лампи говорить про те, що опір дроселя нижчий за паспортний внаслідок міжвиткового замикання.
  • Лампа світить вповні або моргає при спрацьовуваннях стартера. Це найкращий випадок, який говорить про справний дросель.

  Найбільш неприємна несправність діагностується найлегше. Обрив може статися через перегорання емаль-проводу обмотки ЕмПРА через неприпустимо високі струми або механічне пошкодження. Для того, щоб перевірити дросель на урвище треба:

  • Включити мультиметр і перевести його в режим вимірювання опору (бажано в Омах).
  • Взяти щупи і прикласти їх до клем дроселя. При цьому неприпустимо торкатися щупів пальцями.
  • Якщо мультиметр показує нескінченний опір, це однозначно говорить про обрив.

  Перевірка обриву обмоток дроселя

  Обрив може бути не в самій обмотці, а у клеми дроселя, до якої припаяно два виведення емаль-проводу. Паяння може бути неякісним (холодним) і з часом відвалитися. Якщо це так, то можна акуратно припаяти емаль провід паяльником потужністю не більше 25 Ватт та відновити працездатність ЕмПРА. Якщо обрив стався всередині дроселя, його перемотування – це досить сумнівне за вкладенням праці та економічної доцільності заняття за ціною нового в 150—200 рублів (не нового 50—100 рублів). Найкращий вихід із такої ситуації – заміна.

  Деякі схеми підключення люмінесцентних ламп передбачають використання двох дроселів, зібраних в одному корпусі.При цьому дві обмотки намотані на одному осерді, що робить дросель вже трансформатором. Обмотки «спілкуються» між собою лише через магнітний потік, який вони самі генерують, але гальванічно вони мають бути повністю ізольованими один від одного.

  Варіанти підключення люмінесцентних ламп. У схемі III застосовані здвоєні дроселі L1 та L2

  Бувають випадки, коли відбувається пробій ізоляції обмоток, що призводить до їх гальванічного контакту. Це порушує режими роботи, або взагалі виключає здатність лампи запалюватися і горіти. Для перевірки таких здвоєних дроселів, що є рідкістю, також треба використовувати мультиметр. У цьому послідовність дій така:

  • Мультиметр вмикається та встановлюється на вимір опору в Омах.
  • Щупами продзвонюються на обрив кожна обмотка окремо.
  • Продзвонюються обмотки між собою. Опір має бути нескінченним. Якщо це не так, то є замикання двох обмоток.

  Зрозуміло, дросель із замкнутими обмотками підлягає заміні.

  Цю несправність визначити дуже складно навіть за допомогою мультиметра. Міжвиткове замикання найчастіше відбувається при перегріванні дроселя. Тоді багатошарове емаль-лакове покриття дроту висихає, твердіє, покривається тріщинами і, зрештою, на якійсь ділянці відбувається пробій та вигоряння ізоляції. Цей пробій виникає найчастіше тоді, коли дросель генерує високовольтний імпульс. На ділянці, де стався пробій, відбувається спікання дроту, причому це може торкнутися кількох шарів обмотки.

  Типова картина спікання обмотувальних проводів дроселя при міжвитковому замиканні

  Як діагностувати цю проблему?

  • Спершу треба візуально розглянути дросель.При замиканні обмотки та горінні лаку, яким покриті дроти, виділяється їдкий дим з характерним запахом, який залишає чорні сліди від кіптяви. І також і дросель треба понюхати, оскільки запах горілого лаку залишається надовго. За найменших ознак – негайна заміна.
  • Завжди добре мати свідомо справний дросель тієї ж моделі. Тоді помірявши мультиметром опір «еталона» і порівнявши його з «піддослідним», можна судити про міжвиткове замикання. Зрозуміло, якщо така неприємність відбулася, то опір «піддослідного» дроселя відрізнятиметься менший бік.
  • Якісні дроселі відомих виробників мають приблизно рівні опори за рівності потужностей. Наведемо довідкові дані: Емпра потужністю 20 Вт мають опір 55-60 Ом, потужністю 40 Вт - від 24 до 30 Ом, а потужністю 80 Вт - від 15 до 20 Ом. Порівнявши виміряне мультиметром опір з довідковими даними можна судити з певною часткою ймовірності про справність дроселя.

  Слід зазначити, що якщо «закоротило» кілька сусідніх витків, то мультиметр може нічого і не показати. Але в недалекому майбутньому ця проблема все одно виявиться.

  Це несправність, що зустрічається в житті, яка не тільки може порушити режим роботи лампи, але і бути небезпечною для життя людини. Тому завжди при продзвонюванні обмотки дроселя мультиметром треба ще й перевірити чи не існує гальванічний зв'язок із самим корпусом. Якщо опір відрізняється від нескінченного, це однозначно говорить про пробое.

  Перевірка пробою на корпус повинна проводитися завжди

  Мультиметр вимірює опір за допомогою вбудованої батареї на 9 В, а мережна напруга – 220 В.Відповідно і струми в дроселі протікають різні. Буває, що завмер мультиметром нічого не дав, але саме при подачі напруги і відбувається пробою. Тому дуже корисно при працюючому світильнику перевірити наявність фази на корпусі дроселя. Якщо вона є, то це теж говорить про пробою і такий Емпра підлягає негайній заміні.

  Перевірка фази на клемах та на корпусі дроселя індикатором

  Магнітопровід електромагнітного дроселя тільки з першого погляду може здатися виключно міцною конструкцією, але насправді все не так. він набраний з окремих пластин з електротехнічної сталі (сплав заліза з кремнієм), яка має хороші магнітні властивості, але дуже посередні міцності. Електротехнічна сталь дуже тендітна і при механічних впливах на ній можуть легко утворюватися тріщини або сколи, які впливають на індуктивність.

  Стан цього магнітопроводу дуже далекий від ідеального

  Коли по обмотці дроселя протікає електричний струм, сильне змінне магнітне поле, що виникає в сердечнику, також механічно впливає на пластини. А також не забуваємо, що ЕмПРА може в процесі роботи нагріватися до високих температур, а це призводить до температурного розширення та стиснення, а це просто величезні сили. Виробники вживають заходів для незмінності положення пластин та обмоток, роблячи в якісних дроселях вакуумне просочення поліефірним або поліефірно-епоксидним компаундом, який застигає та підвищує електроізоляційні властивості та допомагає зафіксувати пластини, зберігаючи незмінність індуктивності.А також осердя з обмоткою поміщають у міцний металевий корпус, який «охоплює» пластини і заразом є екраном, що перешкоджає поширенню магнітного поля поза дроселем. Однак, згодом компаунд все одно втрачає свої властивості, пластини «розбовтуються», починають видавати гул із подвоєною частотою мережі 100 Гц, індуктивність дроселя стає нестабільною, а це сильно впливає на роботу лампи.

  Як же діагностувати несправності магнітопроводу чи які вживати профілактичних заходів?

  • Деякі дроселі невідомого походження мають "природжений" недолік магнітопроводу. Якщо вони навіть нові видають сильний гул, то краще відразу такий дросель поміняти на щось «пристойніше».
  • Будь-який пристрій, навіть найнадійніший, має свій термін служби. І електромагнітні дроселі тут не є винятком. Тому, коли минає заявлений виробником термін служби, ЕМПРА краще змінити.
  • Знову відзначаємо корисність наявності в запасі нового та справного ЕмПРА точно такого ж, що працює у світильнику. Для порівняння робочого та еталонного зразків потрібно мультиметр з функцією вимірювання індуктивності. Порівнявши ці показники, можна прийняти рішення залишити дросель ще попрацювати або поміняти на новий.

  Багатофункціональний прилад для вимірювання індуктивності, ємності та опору

  Головне правило при експлуатації світильників з люмінесцентними лампами – це своєчасна діагностика при найменших ознаках хвороби та негайна заміна несправних елементів.На жаль, це дотримується не завжди і не скрізь, тому нерідко ми можемо спостерігати лампи, що не горять або мерехтять, і чути не найприємніший для вуха шум від зношених дроселів у довгих коридорах, офісах, виробничих приміщеннях і навіть у шкільних класах.

  Після діагностування проблем світильника наступним етапом відбувається заміна несправних елементів. У більшості світильників "слабкі" ланки (лампа і стартер), які частіше вимагають заміни, знаходяться в легкодоступних місцях і не вимагають демонтажу світильника. Заміна електромагнітного дроселя завдає більше клопоту і зробити це на стельовому світильнику дуже важко, часто просто неможливо без повного демонтажу світильника або його частини, в якій розташована вся електрична «начинка». Набагато зручніше та безпечніше робити це на столі. Які дії треба для цього вжити?

  • Роботу проводити тільки з напарником, тому що у разі ураження електричним струмом повинен бути хтось здатний надати першу допомогу.
  • Знеструмлюється світильник, викруткою індикатором перевіряється відсутність фази на вхідних клемах.
  • Провід живлення від'єднується від вхідних клем, демонтується світильник і подальші роботи проводяться на підготовленому столі.

  Демонтована електрична частина світильника на робочому столі

  • Перевіряється стан проводів усередині світильника, при найменшому натяку на пошкодження ізоляції або застосуванні у світильнику алюмінієвих проводів приймається рішення про їх заміну мідним проводом ПВ-1.
  • Від'єднуються дроти із вхідної клеми дроселя, яка може бути гвинтовою, пружинною самозатискною або мати плоскі ножові контакти, які раніше використовувалися за часів СРСР.
  • Демонтується дросель. Він може кріпитися гвинтами в різьбові отвори, гайками з шайбами ​​до різьбових шпильок або шурупами по металу.
  • Новий дросель приміряється на посадкове місце, у разі потреби свердляться нові отвори під шурупи.
  • Дросель монтується на місце, перевіряється надійність його кріплення.

  Монтаж нового дроселя у світильник. На стелі це дуже важко

  • Якщо і в старому, і в новому дроселі використовуються клеми з ножовими роз'ємами, то штекери можна залишити за умови їхнього гарного стану. Якщо старому дроселі були гвинтові чи пружинні клеми, то кінці оголені кінці проводів видаляються кусачками і потім знімається ізоляція на довжину приблизно 10 мм.
  • Закінчені дроти затискаються в клемах.
  • Перевіряється правильність та надійність усіх електричних з'єднань.
  • У світильник встановлюються нові стартери та лампи та проводиться пробний запуск прямо на столі. Якщо все працює, то лампи знімають та світильник монтується на своє місце.
  • Встановлюються лампи та перевіряється працездатність світильника вже на своєму місці.

  Перевірка світильника після монтажу

  Процес заміни дроселя досить простий, але ми все ж рекомендуємо тим, хто не має досвіду електромонтажу, звернутися до фахівців, а самому попрацювати напарником.

  Схема + самостійне підключення

  Люмінесцентну лампочку просто так не ввімкнеш – їй потрібний запалювач та обмежувач струму. У мініатюрних моделях виробник всі ці елементи завбачливо вбудував у корпус і споживачеві залишається лише вкрутити виріб у відповідний патрон світильника/люстри та клацнути вимикачем.

  А для більш габаритних виробів знадобиться пускорегулююча апаратура, яка буває як електромеханічного, так і електронного типу. Щоб її правильно під'єднати, забезпечивши безпроблемну роботу приладу, потрібно знати порядок підключення окремих елементів до електроланцюга.

  
  
  Схема підключення люмінесцентної лампочки (EL) з використанням апарата, що дроселює, де LL – це дросель, SV – стартер, C1, C2 – конденсатори

  Правда маючи схему, але не маючи практичного досвіду з виконання подібних робіт, складно буде впоратися із завданням. Більше того, якщо підключення потрібно здійснити поза домом – у коридорі навчального закладу чи іншого громадського закладу – то самовільне втручання у роботу електромережі може призвести до проблем.

  Для цього в штаті установ повинен бути електрик, який працює на постійній основі або обслуговує заклад у міру виникнення потреб у його послугах.

  
  
  На схемі реалізовано підключення двох ламп люмінесцентного типу послідовно. Істотна проблема – якщо зламається/перегорить одна з них, то друга теж не працюватиме

  Розглянемо покрокове підключення двох трубчастих ЛЛ до електромережі з використанням стартерної схеми. Для чого знадобиться 2 стартери, дроселюючий компонент, тип якого повинен обов'язково відповідати типу лампочок.

  Також слід звернути увагу на сумарну потужність пускачів, яка не повинна перевищувати цей параметр у дроселя.

  Спочатку в корпус світильника ставлять утримувачі для ламп – по 2 для кожної. І такі ж механізми для кріплення 2 стартерів. Ці деталі оснащені роз'ємами – клемниками.У тримачі потрібно акуратно поставити кожну з ЛЛ трубчастого типу, намагаючись не розбити колбу. Усі дії слід виконувати при відключенні світильника від мережі. Для складання електроланцюга потрібно запастись короткими та довшими проводками. Коротку жилу належить вставити в гніздо тримача, призначеного для стартера. Другий кінець приєднують в один з отворів кріплення першої лампочки люмінесцентного типу. Важливо забезпечити надійний контакт у своїй. У друге гніздо тримача для першого стартера потрібно вставити довгий проводок, добре там зафіксувавши. Щоб жила не заважала, її слід акуратно укласти у порожнини світильника. Другий кінець цього довгого проводка має бути поміщений і зафіксований в одному з гнізд другого власника першої ЛЛ. Причому роз'єм цей повинен бути симетричним отвором на протилежному боці лампочки, в якому вже закріплена жила, що йде від стартера. Тепер належить з'єднати між собою першу ЛЛ із другою. Для цього потрібно взяти ще один короткий проводок - один його кінець кріпиться у вільному роз'ємі першої лампочки, а другий під'єднується в найближчий отвір другого власника ЛЛУ першої лампочки на звороті залишився ще один вільний роз'єм. Його потрібно використовувати, щоб запитати схему - потрібно підключити жилу кабелю живлення, який надалі буде включатися в електромережу. Установка тримачів для лампочок. Встановлення ламп у тримачі. Підключення короткого проводу до тримача стартера. Перевіряє працездатність зібраної схеми. З'єднання довгим проводом утримувача стартера з ЛЛ. Другий кінець жили від стартера кріплять до другого власника лампи. З'єднання першої лампи з другою в один ланцюг.Підключення кабелю живлення

  При підключенні кабелю живлення до світильника важливо пам'ятати, що за обмеження струму відповідає дросель.

  Значить, фазну жилу потрібно приєднувати через нього, а на лампочку підключити нульовий провід.

  Другу жилу від кабелю живлення слід вставити в роз'єм електромеханічного ПРА, який ще називають дроселем. Правильне отвір вибирають виходячи з позначень, нанесених на його корпусі. Тепер доведеться зайнятися подальшим формуванням ланцюга, з'єднавши другу ЛЛ з другим стартером, а точніше, з його власником. Для цього потрібно взяти ще одну коротку жилу і вставити один кінець у роз'єм тримача лампочки, а другий в отвір кріплення стартера. Аналогічну процедуру потрібно зробити з іншого боку трубчастого люмінесцента, також використовуючи короткий проводок. Особливу увагу слід приділити надійності контакту, що створюється – щоб нічого не бовталося. Залишилося завершити формування ланцюга, використовуючи ще одну довгу жилу, кінець якої належить підключити у вільний роз'єм власника другої лампочки, а другий - в отвір компонента, що дроселює. Тепер необхідно закріпити всі елементи схеми, необхідні роботи зібраної системи. Для цього потрібно взяти 2 стартери, придбані заздалегідь. Важливо, щоб їх тип і потужність відповідали параметрам ЛЛ. Кожен стартер, який ще називають пускач, слід поставити в заздалегідь підготовлені утримувачі, до яких вже встигли під'єднати дроти. Цей елемент є невеликою колбою з двома електродами - жорстким і гнучким біметалічних. Другий стартер аналогічно кріпиться в порожнині утримувача, розташованого з протилежного боку поруч із дроселем.Від одного баластного компонента на 36 Вт можна запитати 2 лампочки. Залишилося найцікавіше - перевірити в дії зібрану схему, включивши кабель живлення в електричну мережу. Якщо все виконано правильно, дві ЛЛ запустяться і почнуть світити. Інакше вони не відреагують. Фазну жилу кабелю живлення приєднують в дросель. З'єднання другої лампи з другим стартером. Підключення до ланцюга другої сторони лампи. З'єднання другої лампи з дроселем. По одному стартеру для кожної лампочки. Встановлення пускачів у тримачі. Дросель один на дві лампочки. Перевірка працездатності зібраної схеми

  Подібна схема підключення є актуальною для великих освітлювальних приладів. Що ж до компактних моделей, то вони оснащені вбудованим механізмом запуску та регулювання – мініатюрним ЕПРА, вмонтованим усередині корпусу виробу.
  
  У компактній люмінесцентній лампочці між цоколем і трубками із сумішшю газів розташовується пускорегулюючий апарат невеликих розмірів. Він чудово справляється із запуском приладу і за терміном служби може значно вигравати в інших елементів ЛЛ

  Схема підключення двох ламп від одного дроселя (з двома стартерами)

  Практично найдорожчі у цій схемі – дроселя. Можна заощадити і зробити дволамповий світильник з одним дроселем. Як дивіться у відео.

  Поради щодо підключення ламп денного світла

  Люмінесцентні світильники стелі використовуються у виробничих приміщеннях, офісах, житлових будинках. Вони бувають одно-, дво- та чотирилампові, вбудовані та накладні.

  Конструкція 4 лампового світильника – це два дволампові, з'єднані паралельно, попарне з'єднання послідовне.Одна з лампочок оснащується фазозсувним конденсатором, що запобігає мерехтіння. При необхідності дросель можна замінити на ЕПРА. Порядок з'єднання вказано на корпусі блоку.

  Важливо! Підвісити люстру в квартирі з компактними люмінесцентними лампочками зможе будь-хто, хто має досвід роботи зі світильниками для лампочок розжарювання.

  Для компактних моделей не потрібні ні дроселі, ні стартери, оскільки вони вбудовані в цоколь. За зручністю використання вони такі самі, як лампочки розжарювання.

  Якщо використовується дросель, його потужність має бути така сама, як у лампи. Для самостійного підключення краще придбати ЕПРА. Думати про те, як підключити люмінесцентну лампу, не буде потрібно. На корпусі є докладна схема з'єднання, що знижує можливість помилки. Додаткова перевага цього варіанта – відсутність мерехтіння.

  Важливо також, що не потрібно купувати щось додатково. Усі необхідні елементи включені у комплектацію постачання.

  Основні висновки

  При пошуку відповіді питанням, як підключити лампу денного світла самостійно, слід врахувати, що найпростіший варіант – купити ЭПРА. Складання вимагає лише під'єднати кілька проводів, попередньо відключивши в квартирі електроживлення.

  Запустити люмінесцентну лампу без дроселя-клапану та стартера можливо декількома способами, але це тимчасовий вихід із ситуації. Ці рішення далекі від ідеальних, їх не можна використовувати в житлових та робочих приміщеннях через високий коефіцієнт мерехтіння. Такий світильник можна повісити лише у коридорі чи коморі.

  Люмінесцентні світильники та схеми для їх з'єднання з мережею постійно вдосконалюються. Важливо стежити за новинками, правильно підбирати та використовувати ці прилади.