Ципро® (500 мг)

склад оболонки - Опадрай білий Y-1-7000 гідроксиметилпропілцелюлоза 2910 5ср, титану діоксид Е171, поліетиленгліколь 400.

Опис

Таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, двоопуклі, з ризиком на одній стороні.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні препарати – похідні хінолону. Фторхінолони. Ципрофлоксацин.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо ципрофлоксацин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту та розподіляється у тканинах та рідинах організму.

Біодоступність 50-85%. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 - 1,5 год і становить 0,1 мкг/мл. Зв'язування з білками плазми крові 20-40%. Високі концентрації препарату спостерігаються у легенях, нирках, печінці, жовчному міхурі, насіннєвій рідині, тканині передміхурової залози, мигдаликах, ендометрії, фалопієвих трубах та яєчниках. Концентрація препарату у цих тканинах вища, ніж у сироватці. Ципрофлоксацин добре проникає у кістки, слізну рідину, бронхіальний секрет, слину, шкіру, м'язи, плевру, очеревину, лімфу.

Концентрація препарату, що накопичується в нейтрофілах крові в 2 - 7 разів вище, ніж у сироватці.

Об'єм розподілу в організмі становить 2 – 3,4 л/кг. У спинномозкову рідину препарат проникає у невеликій кількості, де його концентрація становить 6 – 10% від концентрації у сироватці крові.

Метаболізується у печінці (15 – 30%) з утворенням малоактивних метаболітів (діетилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпро-флоксацин, формілципрофлоксацин). Період напіввиведення 3-5 годин, із сечею виводиться 50 – 70%, з калом – 15–30%.

Фармакодинаміка

Ципро є синтетичним фторхінолоном, має бактерицидні властивості. Пригнічує ДНК-гіразу та пригнічує синтез бактеріальної ДНК. Діє бактерицидно на грамнегативні мікроорганізми в період спокою та розподілу, на грампозитивні мікроорганізми – лише в період розподілу.

На тлі прийому препарату не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним щодо бактерій, стійких до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та інших антибіотиків.

Ципро активний щодо грамнегативних аеробних бактерій: Campylobacter jejuni, Citrobacter spp, Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus spp., Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus spp., Providencia spp. Shigella spp., Neisseria spp., Aeromonas spp., Vibrio spp., Yersinia spp., Psteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp, Streptococcus agalactiae, Streptococcuspyo

Препарат також активний щодо деяких внутрішньоклітинних збудників (Leoginella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Corynebacterium diphtheriae).

До препарату помірно чутливі Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycoplasma hominis, Gardnerella spp., Mycobacterium avium-intracellulare (для їхнього пригнічення потрібні високі концентрації).

До препарату стійкі Bacteroides fragalis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.

Препарат неактивний щодо Treponema pallidum.

Більшість стафілококів, стійких до метилциліну, є резистентними і до Ципро.

Показання до застосування

• інфекції дихальних шляхів
• інфекції ЛОР-органів
• інфекції нирок та сечовивідних шляхів
• гінекологічні інфекції (в т.ч. аднексит)
• інфекції травної системи (в т.ч. порожнини рота, зубів)
• інфекції жовчного міхура та жовчовивідних шляхів
• інфекції шкіри, слизових оболонок та м'яких тканин
• інфекції опорно-рухового апарату
• сепсис та перитоніт
• профілактика та лікування інфекцій у хворих зі зниженим імунітетом

(при терапії імунодепресантами)

Спосіб застосування та дози

Всередину. Дорослим. Таблетки ковтають повністю, не розжовуючи, з невеликою кількістю води, після їжі.

При інфекції сечової системи легкого та середнього ступеня тяжкості,

доза для дорослих - 250мг 2 рази на добу; при тяжкій та комбінованій формі інфекцій - доза для дорослих 500мг 2 рази на добу.

Курс лікування 7-14 днів.

При гострих інфекціях дихальних шляхів, суглобів, шкіри та м'яких тканин, доза препарату становить 500 мг 2 рази на добу. При вкрай тяжких формах гострих інфекцій приймати 2 рази на добу по 750 мг.

Дози визначаються індивідуально, береться до уваги тяжкість інфекційного процесу та функціональний стан нирок.

Курс лікування 7 – 14 днів.

При гострої септицемії, абсцесу, пневмонії, ендокардит, остеомієліт- 750мг 2 рази на добу. Курс лікування 4-6 тижнів.

При гонореї одноразова доза становить 250мг (1/2 таб.).

За наявності клінічного та бактеріологічного покращення рекомендується продовжувати лікування протягом 2 – 3 днів.

При стрептококових інфекціях, курс лікування не менше 10 днів.

Режим дозування при порушеннях функції нирок 1.1 При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв або його концентрації у плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг/100 мл, максимальна доза Ципро повинна становити 1000 мг на добу (2 таб. – 2 рази на добу). 1.2 При кліренсі креатиніну від 5 до 30 мл/хв або його концентрації у плазмі крові більше 2,0 мг/100 мл, максимальна доза Ципро повинна становити 500 мг на добу (1 таб. – 2 рази на добу). При проведенні перитонеального діалізу Ципро приймають після закінчення процедури.

Побічні дії

• біль у ногах
• відчуття серцебиття, фібриляція передсердь, ектопічний шлуночковий ритм, непритомність, артеріальна гіпертензія, стенокардія, інфаркт міокарда, кардіопульмональний шок, тромбоз судин головного мозку
• запаморочення, кошмарні сновидіння, галюцинації, маніакальні реакції, дратівливість, атаксія, судомні напади, млявість, сонливість, слабкість, нездужання, анорексія, фобії, деперсоналізація, парестезії
• болючість слизової порожнини рота, кандидоз ротової порожнини, дисфагія, прорив кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, холестатична жовтяниця.
• артралгія, біль у спині, тугорухливість суглобів, біль у ділянці шиї або в грудях, різке загострення подагри
• інтерстиціальний нефрит, поліурія, затримка сечовипускання, кровотечі із сечовипускального каналу, вагініт, ацидоз, хворобливість у молочних залозах
• задишка, носова кровотеча, набряк гортані або легень, гикавка, кровохаркання, бронхоспазм, тромбоемболія легеневої артерії
• почервоніння обличчя, набряк обличчя, шиї, губ, слизової оболонки ока, рук, шкірний кандидоз, гіперпігментація
• нечіткість зору, порушення колірного сприйняття, підвищена світлочутливість, зниження гостроти зору, диплопія, біль в очах, шум у вухах, втрата слуху, порушення смакових відчуттів

Постмаркетингові побічні ефекти (пов'язані з широким використанням хінолонів, включаючи ципрофлоксацин без урахування взаємодії лікарських препаратів):

• тривожне збудження, сплутаність свідомості, марення, токсичний психоз, периферична нейропатія, реакція фотосенсибілізації/фототоксичні реакції, гіперестезія, аносмія, загострення тяжкої псевдопаралітичної міастенії, міоклонія, ністагм, втрата смакових відчуттів, гіпе
• агранулоцитоз, підвищення рівня холестерину в сироватці крові, підвищення рівня глюкози крові, гемолітична анемія (загрозливі життю) пригнічення діяльності кісткового мозку, пангемоцитопені, метгемоглобінемія, зміна рівня фенітоїну в сироватці крові та підвищення рівня калію, подовження протромбінового
• альбумінурія, кандидурія, каміння у нирках
• запори, розлади шлунка, дисфагія, метеоризм, жовтяниця, печінкова недостатність (включаючи смертельні випадки), некроз печінки, панкреатит, псевдомембранозний коліт
• постуральна гіпотензія, гіпертонія, васкуліт
• тендиніт, розрив сухожиль
• анафілактичні реакції, ексудативна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз
• кандидоз (піхви, порожнини рота)

Протипоказання

• підвищена чутливість до ципрофлоксацину та інших компонентів препарату
• вагітність та період лактації
• дитячий та підлітковий вік до 18 років
• одночасний прийом Ципро та Тизанідіна

З обережністю: виражений атеросклероз судин головного мозку, порушення мозкового кровообігу, психічні захворювання, епілепсія, епілептичний синдром, виражена ниркова та/або печінкова недостатність, літній вік.

Лікарські взаємодії

Спільне застосування ципрофлоксацину (перорально) і багатовалентних катіонсодержащих лікарських препаратів і мінеральних добавок (наприклад, кальцій, магній, алюміній, залізо), полімерних фосфат-зв'язуючих препаратів (наприклад, севеламер), сукральфату або антацидів, та лікарських препаратів з високим вмістом наприклад, диданозин у таблетках), містять магній, алюміній або кальцій, що знижує рівень всмоктування ципрофлоксацину. Отже, ципрофлоксацин слід приймати за 1-2 години до або через 4 години після прийому цих препаратів.

Обмеження не поширюється на антациди, що належать до класу Н2 – блокаторів.

Пробенецид: пробенецид порушує ниркову екскрецію ципрофлоксу-цину. Спільне застосування пробенециду та ципро підвищує концентрацію ципрофлоксацину в плазмі крові.

Омепразол: одночасне застосування Ципро та омепразолу призводить до незначного зниження максимальної плазмової концентрації та середньої концентрації у сечі ципрофлоксацину.

Теофілін: при одночасному застосуванні Ципро та теофіліну можливе підвищення концентрації в крові останнього. У таких випадках необхідно коригувати дозу теофіліну.

Тизанідін: Одночасний прийом Ципро з тизанідином веде до підвищення концентрації тизанідину в сироватці крові, посилення гіпотензії та седативного ефекту.

Кофеїн: деякі хінолони, у тому числі Ципро, знижують кліренс кофеїну та можуть збільшити період його напіввиведення із сироватки крові.

Метотрексат: нирковий канальцевий транспорт метотрексату може зменшитися при одночасному прийомі ЦИПРО, що може призвести до підвищення рівня метотрексату в плазмі з підвищенням ризику токсичних реакцій, пов'язаних із прийомом метотрексату.

Пацієнти, які приймають метотрексат, повинні перебувати під ретельним наглядом при одночасному призначенні препаратів.

Метоклопрамід: метоклопрамід значно прискорює всмоктування Ципро, що призводить до швидшого зростання його максимальних плазмових концентрацій. Значного впливу на біодоступність ЦИПРО не виявлено.

Фенітоїн: одночасне застосування Ципро та фенітоїну може призводити до підвищення або зниження плазмових рівнів фенітоїну, що вимагає проведення їх моніторингу.

Антибіотики: одночасне застосування Ципро, аміноглікозидів, бета-лактамних антибіотиків дає адитивний та синергічний ефект.

Циклоспорин: при одночасному застосуванні лікарських препаратів, що містять ципрофлоксацин та циклоспорин, спостерігалося транзиторне підвищення концентрації креатиніну у плазмі. Таким пацієнтам необхідно часто (двічі на тиждень) контролювати концентрацію креатиніну у плазмі.

Антагоністи вітаміну К: одночасне застосування Ципро з антагоністами вітаміну К може посилювати його антикоагулянтну дію.

Ризик може бути різного рівня залежно від супутніх інфекцій, віку та загального стану пацієнта, звідси вплив Ципро на підвищення показників згортання важко спрогнозувати.

Показники слід контролювати часто протягом одночасного застосування ЦИПРО з антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарин, аценокумарол, фенпрокоумон або флуїндіон).

Глібенкламід: у деяких випадках одночасне застосування ципрофлоксацину та глібенкламіду може посилювати дію глібенкламіду (гіпоглікемія).

Дулоксетін: у клінічних дослідженнях було встановлено, що одночасне застосування дулоксетину з сильними інгібіторами ізоферменту цитохрому Р450 1А2, такими як флувоксамін, може призвести до підвищення середньої концентрації в сечі та максимальної концентрації в плазмі дулоксетину.

Хоча немає клінічних даних щодо можливої ​​взаємодії з ЦИПРО, подібних ефектів можна очікувати при їх одночасному застосуванні.

Ропінірол: було встановлено в ході клінічного дослідження, що одночасне застосування ропініролу, що є інгібітором ізоферменту цитохрому Р450 1А2 середньої потужності з Ципро, призводить до підвищення середньої концентрації ропініролу в сечі та максимальної концентрації в плазмі на 84% і 60% відповідно. Рекомендується моніторинг щодо раннього виявлення можливих побічних ефектів, обумовлених ропініролом під час лікування та після нього та за необхідності проведення корекції дози препаратів.

Лідокаїн: на здорових людях було встановлено, що одночасне застосування лікарських препаратів, що містять лідокаїн, що є інгібітором ізоферменту цитохрому Р450 1А2 середньої потужності, з ЦИПРО, знижує кліренс внутрішньовенно введеного лідокаїну на 22%.

Хоча лікування лідокаїном добре переноситься, при одночасному застосуванні можлива взаємодія з ЦИПРО, що призводить до побічних ефектів.

Клозапін: після одночасного застосування 250 мг Ципро з клозапіном протягом 7 діб, плазмові концентрації клозапіну та N-десметилклозапіну були підвищені на 29 % та 31 % відповідно. У період лікування рекомендується клінічне спостереження та при необхідності корекція дозування клозапіну.

Сілденафіл: одночасне пероральне застосування 50 мг силденафілу з 500 мг Ципро призводить до підвищення середньої концентрації в сечі та максимальної концентрації в плазмі силденафілу приблизно вдвічі.

Слід виявляти обережність при призначенні комбінованої терапії з урахуванням можливого ризику та користі застосування цієї комбінації.

Вплив на результати лабораторних аналізів: зміни параметрів лабораторних аналізів, які можуть бути викликані застосуванням Ципро, перераховані нижче.

Печінкові проби: підвищення АЛТ (1,9%), АСТ (1,7%), лужної фосфатази (0,8%), ЛДГ (0,4%), білірубіну сироватки крові (0,3%).

Аналіз крові: еозинофілія (0,6%), лейкопенія (0,4%), тромбоцитопенія (0,1%), тромбоцитоз (0,1%), панцитопенія (0,1%)

Ниркові проби: Є повідомлення про підвищення рівня креатиніну сироватки (1,1%), АМК (0,9%), а також про кристалурію, циліндрурію та гематурію.

Продукти харчування та молочні продукти: кальцій у вигляді елемента живлення не має значного впливу на всмоктування. Однак, одночасне застосування молочних продуктів або напоїв, збагачених мінеральними речовинами (наприклад, молоко, йогурт, апельсиновий сік, збагачений мінеральними речовинами) з Ципро слід уникати через можливе зниження його всмоктування.

Особливі вказівки

Ципро може викликати реакцію з боку центральної нервової системи, яка може виявлятися тремором, напругою, запамороченням, сплутаністю свідомості, галюцинаціями та судомами у поодиноких випадках.

У зв'язку з цим Ципро повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів з розладами центральної нервової системи, включаючи артеріосклероз головного мозку та епілепсію.У пацієнтів із судомами в анамнезі, Ципро можна застосовувати лише на тлі проведення адекватної протисудомної терапії.

Випадки полінейропатії (на підставі неврологічних симптомів, таких як біль, печіння, порушення чутливості або м'язова слабкість, окремо або в комбінації) зустрічалися у пацієнтів, які отримували Ципрофлоксацин.

Ципро слід відмінити у пацієнтів із симптомами нейропатії (біль, печіння, поколювання, оніміння та/або слабкість) з метою запобігання розвитку незворотних порушень.

Терапія хінолонами може бути пов'язана з реакціями гіперчутливості, які можуть розвинутись навіть після одноразового прийому препарату.

Терапія з Ципро має бути припинена за перших ознак алергічної реакції. При тяжких анафілактичних реакціях може знадобитися невідкладна медична допомога.

Як і у випадку з іншими антимікробними засобами широкого спектру дії, тривале застосування ЦИПРО може призвести до підвищеного зростання нечутливих мікроорганізмів та суперінфекції.

При тривалій терапії рекомендується періодична оцінка функції життєво важливих органів та систем (нирки, печінка та кровотворення).

Важкі інфекції та мікст – інфекції грам – позитивними та анаеробними збудниками.

Монотерапія Ципро, не призначена для лікування важких інфекцій та інфекцій, спричинених грам – позитивними або анаеробними збудниками. При таких інфекціях Ципро слід застосовувати в комбінації з іншими антибактеріальними препаратами.

Стрептококові інфекції (включаючи спричинені Streptococcus Pneumoniae).

Ципро не рекомендується до застосування з метою лікування стрептококових інфекцій через недостатню його ефективність.

Інфекції сечостатевих шляхів.

Фторхінолон – резистентні гонококові уретрити, цервіцити, епідидимо-орхіти, запальні процеси малого тазу можуть викликатися штамами Neisseria Gonorrhoeae.

Ципро застосовується для лікування гонококових уретритів або цервіцитів тільки у випадку, якщо їх збудник не є резистентним до цього препарату.

При емпіричному застосуванні Ципро для лікування епідидимо-орхітів та запальних процесів малого тазу необхідно призначати його тільки в комбінації з іншими антибактеріальними препаратами (наприклад, цефалоспорин).

Якщо не спостерігається клінічного покращення протягом перших трьох діб лікування, препарат слід відмінити.

Інфекції сечових шляхів.

Резистентність до фторхінолонів з боку кишкової палички, збудника інфекцій сечових шляхів, що найчастіше зустрічається, - різна на території Європейського Союзу. При призначенні препарату необхідно враховувати чутливість до фторхінолонів кишкової палички, що висівається в даному регіоні.

Одноразове введення Ципро пов'язане з нижчою ефективністю, ніж тривала терапія. Це слід брати до уваги, у зв'язку з рівнем, що підвищується, не чутливості кишкової палички до хінолонів.

Є недостатньо даних щодо ефективності лікування післяопераційних внутрішньоабдомінальних інфекцій Ципро.

Захворювання кісток та суглобів.

Ципро слід застосовувати у поєднанні з іншими антибактеріальними препаратами залежно від результатів мікробіологічного дослідження.

Захворювання м'язів та зв'язок.

Ципро не слід застосовувати у пацієнтів із захворюваннями сухожильної тканини в анамнезі, пов'язаних із застосуванням ципрофлоксацину.Тим не менш, у дуже рідкісних випадках, після мікробіологічного дослідження збудника та ретельного аналізу співвідношення ризику та користі, Ципро можна призначати таким пацієнтам для лікування деяких важких інфекцій, у разі неефективності стандартної терапії або наявності резистентності мікроорганізмів, за умови, що мікробіологічне обстеження доводить показання до застосування ЦИПРО.

В умовах застосування ЦИПРО можуть розвиватися тендиніти та розриви сухожиль (особливо Ахіллова сухожилля), іноді з двох сторін і навіть у перші 48 годин після початку лікування.

Запалення та розриви сухожиль можуть відбуватися навіть через кілька місяців після скасування Ципро. Ризик тендинопатії може підвищуватися у пацієнтів похилого віку або пацієнтів, які одночасно отримують терапію кортикостероїдами.

За наявності будь-яких симптомів тендиніту (наприклад, болючий набряк, запалення), терапію ЦИПРО слід відмінити. Слід дотримуватися спокою ураженої кінцівки. Ципро слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із тяжкою псевдопаралітичною міастенією.

Ципрофлоксацин, як доведено, викликає реакції фотосенсибілізації. Пацієнтам, які приймають Ципро, слід уникати прямого контакту із сонячними променями або УФ – опромінення під час лікування.

Порушення з боку серцево-судинної системи .

Слід застосовувати хінолони з обережністю у пацієнтів з відомими факторами ризику щодо подовження QT – інтервалу, такими як:

• спадковий синдром подовженого QT – інтервалу
• одночасне застосування препаратів, що подовжують QT – інтервал (наприклад, антиаритмічні засоби класу 1А та 3, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні препарати)
• некоректовані електролітні порушення (наприклад, гіпокаліємія, гіпомагніємія)
• серцева патологія (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія).

Літні пацієнти та жінки можуть виявитися більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT.

Отже, при застосуванні фторхінолонів, включаючи Ципро, у цих популяціях слід виявляти обережність.

Шлунково-кишковий тракт.

Розвиток важкої і наполегливої ​​діареї в процесі або після закінчення терапії (включаючи кілька тижнів після закінчення лікування) може свідчити про коліт, пов'язаний з антибіотиком (загрозливий стан з можливістю смерті), що вимагає екстреного лікування.

Ципро слід негайно скасувати та розпочати адекватну терапію. Препарати, які пригнічують перистальтику кишечнику, таким пацієнтам протипоказані.

Нирки та сечовивідні шляхи.

Повідомлялося про випадки кристалурії, пов'язаної з ципрофлоксацином. Пацієнти, які отримують Ципро, повинні отримувати достатньо рідини для попередження підвищеної лужної реакції сечі.

Оскільки Ципро в основному виділяється в незміненому вигляді через нирки, у пацієнтів з порушенням ниркової функції потрібне коригування дози, щоб уникнути побічних ефектів препарату через накопичення ципрофлоксацину.

Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу та тяжку печінкову недостатність при застосуванні ципрофлоксацину.

У разі появи будь-яких симптомів печінкової патології (анорексія, жовтяничність шкірних покривів і слизових, потемніння сечі, свербіж шкіри або напружений живіт), терапію слід відмінити.

Є повідомлення про випадки гемолітичних реакцій при застосуванні ципрофлоксацину у пацієнтів із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.У таких пацієнтів слід уникати застосування ЦИПРО, крім випадків, коли потенційна користь перевищує можливий ризик. Слід регулярно проводити дослідження крові у зв'язку з можливим розвитком гемолізу.

У ході або після закінчення курсу лікування ЦИПРО, якщо захворювання спричинене збудником, резистентним до препарату, можливий розвиток клініки суперінфекції. Є також ризик виникнення резистентних до препарату штамів збудника при тривалому лікуванні та при лікуванні нозокоміальних інфекцій та/або інфекцій, що викликаються стафілококами та псевдомонадами.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами

Ципро може викликати ослаблення уваги та реакції, тому пацієнтам, які приймають Ципро, слід обмежити діяльність, пов'язану з необхідністю швидкої концентрації уваги та високої реакційної здатності. Алкоголь може посилити вплив несприятливих чинників.

Передозування

Симптоми: запаморочення, нудота, блювання, діарея.

Лікування: підтримуюча та симптоматична терапія. Забезпечення достатнього надходження рідини до організму. За допомогою гемо- або перитонеального діалізу може бути виведено менше ніж 10% препарату. Специфічного антидоту немає.

Форма випуску та упаковка

По 7 таблеток поміщають у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і алюмінієвої фольги.

По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами поміщають у пачку з картону.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Термін зберігання

Не використовувати після закінчення терміну придатності!

Умови відпустки з аптек

Виробник

Біофарма Ілач Сан. ве Тидж.А.Ш., Туреччина

м. Стамбул, Санджактепе, район Акпінар, вул. Османгазі - картинки для робочого столу, №156

Найменування та країна власника реєстраційного посвідчення

Біофарма Ілач Сан. ве Тидж. А.Ш., Туреччина

Адреса організації, яка приймає на території Республіки Казахстан претензії від споживачів щодо якості продукції

ТОВ «AVITA (АВІТА)», 050000, Республіка Казахстан, м. Алмати, пр. Сейфулліна 458-460/95, офіс 315. Тел./факс +7 727 279 47 32

E-mail: [email protected], [email protected]

Прикріплені файли

ЦИПРО

Ципро - Засіб із групи антибіотиків. Препарат пригнічує зростання хвороботворних мікроорганізмів, що спричиняють інфекційні хвороби.

Фармакологічні властивості

Після прийому внутрішньо ципрофлоксацин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту та розподіляється у тканинах та рідинах організму.

Біодоступність 50-85%. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 - 1,5 год і становить 0,1 мкг/мл. Зв'язування з білками плазми крові 20-40%. Високі концентрації препарату спостерігаються у легенях, нирках, печінці, жовчному міхурі, насіннєвій рідині, тканині передміхурової залози, мигдаликах, ендометрії, фалопієвих трубах та яєчниках. Концентрація препарату у цих тканинах вища, ніж у сироватці. Ципрофлоксацин добре проникає у кістки, слізну рідину, бронхіальний секрет, слину, шкіру, м'язи, плевру, очеревину, лімфу.

Концентрація препарату, що накопичується в нейтрофілах крові в 2 - 7 разів вище, ніж у сироватці.

Об'єм розподілу в організмі становить 2 – 3,4 л/кг. У спинномозкову рідину препарат проникає у невеликій кількості, де його концентрація становить 6 – 10% від концентрації у сироватці крові.

Метаболізується у печінці (15 – 30%) з утворенням малоактивних метаболітів (діетилципрофлоксацин, сульфоципрофлоксацин, оксоціпро-флоксацин, формілципрофлоксацин). Період напіввиведення 3-5 годин, із сечею виводиться 50 – 70%, з калом – 15–30%.

Ципро є синтетичним фторхінолоном, має бактерицидні властивості. Пригнічує ДНК-гіразу та пригнічує синтез бактеріальної ДНК. Діє бактерицидно на грамнегативні мікроорганізми в період спокою та розподілу, на грампозитивні мікроорганізми – лише в період розподілу.

На тлі прийому препарату не відбувається паралельного вироблення стійкості до інших антибіотиків, що не належать до групи інгібіторів гірази, що робить його високоефективним щодо бактерій, стійких до аміноглікозидів, пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів та інших антибіотиків.

Ципро активний щодо грамнегативних аеробних бактерій: Campylobacter jejuni, Citrobacter spp, Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus spp., Klebsiella spp., Morganella morganii, Proteus spp., Providencia spp., Pseudomonas a spp., Neisseria spp., Aeromonas spp., Vibrio spp., Yersinia spp., Psteurella multocida, Plesiomonas shigelloides, грампозитивних аеробних бактерій: Staphylococcus spp, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes.

Препарат також активний щодо деяких внутрішньоклітинних збудників (Leoginella pneumophila, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Listeria monocytogenes, Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium kansasii, Corynebacterium diphtheriae).

До препарату помірно чутливі Streptococcus pneumoniae, Enterococcus faecalis, Mycoplasma hominis, Gardnerella spp., Mycobacterium avium-intracellulare (для їхнього пригнічення потрібні високі концентрації).

До препарату стійкі Bacteroides fragalis, Pseudomonas cepacia, Pseudomonas maltophilia, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteroides.

Препарат неактивний щодо Treponema pallidum.

Більшість стафілококів, стійких до метилциліну, резистентні Ципро.

Показання до застосування

• при інфекції середнього вуха (середньому отиті), пазух носа (синуситі, в т.ч. гаймориті, фронтіті, етмоїдиті, сфеноїдиті, пансинуситі), викликаних гр-бактеріями (грамнегативними);
• при інфекції нижніх дихальних шляхів, викликаної Гр+ бактеріями (грамнегативними) – хронічної обструктивної хвороби, пневмонії (крім пневмококової), кістозному фіброзі (муковісцидозі), бронхоектазах (локальних розширеннях бронхів);
• при інфекції нирок (пієліт, пієлонефрит), сечовивідних шляхів (уретрит, цистит);
• при інфекції м'яких тканин, шкіри, спричиненої Гр+ бактеріями;
• при інтраабдомінальних (внутрішньочеревних) інфекціях;
• при інфекції кісток, суглобів;
• при інфекції шлунково-кишкового тракту (кишкових інфекціях, спричинених ентеротоксигенними штамами Escherichia coli, Campylobacter jejuni);
• при інфекції органів малого тазу (аднексит, простатит), в т.ч. гонореї;
• при інфекції у пацієнтів із зниженим імунітетом (при виявленні нейтропенії).

Спосіб застосування

• при інфекції дихальних шляхів: 500-750 мг х2 рази на день - 7-14 днів;
• при ускладненому пієлонефриті: 500–750 мг х2 рази/день – не менше ніж 10 днів, а в деяких випадках (наприклад, при абсцесі) – до 21 дня;
• при інфекції сечовивідних шляхів: неускладнений цистит - 250-500 мг х2 рази/день - 3 дні;
• при ускладненому циститі, неускладненому пієлонефриті: 500 мг х2 рази на день – 7 днів;
• при простатиті: 500-750 мг х2 рази/день - 2-4 тижні (при загостренні), 4-6 тижнів (при хронічній течії);
• при інфекції статевих органів: грибковий уретрит, цервіцит – 500 мг одноразово;
• при орхоепідідіміті, запальних процесах органів малого тазу: 500-750 мг х2 рази на день - не менше 14 днів;
• при кишкових інфекціях, інтраабдомінальній інфекції: 500 мг х2 рази/день – 1 день; при діареї, спричиненій Shigella dysenteriae типу I – 500 мг х2 рази/день – 5 днів; при діареї, спричиненій Vibrio cholera – 500 мг х2 рази/день – 3 дні; при черевному тифі – 500 мг х2 рази на день – 7 днів;
• при внутрішньочеревній інфекції, спричиненій Гр-мікроорганізмами – 500–750 мг х2 рази/день – 5–14 днів;
• при інфекції м'яких тканин, шкіри: 500-750 мг х2 рази/день - 7-14 днів;
• при інфекції суглобів, кісток: 500-750 мг х2 рази на день - максимально 3 місяці;
• для профілактики/лікування інфекцій у пацієнтів з нейтропенією: 500–750 мг х2 рази/день – до припинення нейтропенії;
• для попередження інвазивної інфекції, спричиненої Neisseria meningitides: 500 мг одноразово;
• для профілактики після контакту з хворим, а також лікування сибірки: 500 мг х2 рази/день – 60 днів з моменту підтвердження інфікування.

Протипоказання

• при алергії на ципрофлоксацин, інші хінолони, допоміжні речовини цих ліків;
• при одночасному застосуванні тизанідину;
• дітям.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Ципро у періоди не можна застосовувати.

Передозування

Виявлятися головним болем, втомою, сплутаністю свідомості, запамороченням, судомами, галюцинаціями, почуттям дискомфорту у животі, появою кристалів, крові у сечі, порушенням роботи нирок/печінки.

Побічні ефекти

Можливі такі реакції: рідкий стілець, нудота, еозинофілія, грибкові суперінфекції, відсутність апетиту, збудження, гіперактивність, головний біль, порушення смаку, запаморочення, розлади сну, блювання, метеоризм, болі в ділянці шлунка/кишківника, підвищена активність ферментів печінки, підвищення рівня білірубіну, кістково-м'язові болі, статутні болі, висипання, кропив'янка, порушення роботи нирок, підвищення температури, стомлюваність, зміна кількості лейкоцитів, недокрів'я (анемія), запалення ободової кишки, зниження кількості тромбоцитів, підвищення рівня цукру, алергічні реакції, сплутаність свідомості, депресія з появою , патологічні сновидіння, зміни чутливості, запаморочення, тремтіння, судоми, порушення зору, зниження артеріального тиску, розлади слуху, тахікардія, непритомність, порушення роботи печінки, задуха, жовтяниця, гепатит, біль у м'язах, фоточутливість, запалення суглобів, м'язові судоми, підвищений м'язовий тонус, недостатність нирок, нефрит кров/кристали в сечі, підвищення активності амілази, гемолітична анемія, пригнічення кісткового мозку, анафілактичний шок, мігрень, психічні реакції з суїцидальними спробами, нестійка хода, порушення координації, розлад сприйняття запахів, зміни сприйняття кольору, васкуліт, підвищений внутрішньочерепний тиск, панкреатит, петех, Стівенса-Джонсона, слабкість у м'язах, токсичний епідермальний некроліз, запалення/розрив сухожиль (часто ахіллова), підвищене потовиділення, набряки, збільшення протромбінового часу, периферична нейропатія, аритмія, шлуночкова тахікардія, екзантема пустульки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі від 15 до 25°С.

Термін придатності до 3 років.

Форма випуску

Випускається ЦИПРО-500 у вигляді таблеток по 500 мг.

склад

Діючий компонент: ципрофлоксацин.