Силденафіл (100 мг)

склад опадрі II Білий 31К58902: лактози моногідрат, гіпромелоза (15 Ср), титану діоксид (Е 171), тріацетин.

Опис

Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальної форми, з двоопуклою поверхнею, з гравіюванням «С1» на одній стороні та гладкі з іншого боку (для дозування 50 мг).

Пігулки, покриті плівковою оболонкою білого кольору, овальної форми, з двоопуклою поверхнею, з гравіюванням «436» на одній стороні та гладкі з іншого боку (для дозування 100 мг).

Фармакотерапевтична група

Препарати для лікування урологічних захворювань. Інші препарати для лікування урологічних захворювань, включаючи спазмолітики. Препарати на лікування порушень ерекції. Сілденафіл.

Фармакологічні властивості

Фармакокінетика силденафілу має дозозалежний характер прийому внутрішньо в рекомендованому діапазоні доз.

Після прийому внутрішньо силденафіл швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність силденафілу становить близько 41% (25-63%). Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі при прийомі внутрішньо натще досягається протягом 30-120 хв (в середньому 60 хв). При прийомі разом із жирною їжею швидкість всмоктування знижується; Зmax зменшується в середньому на 29%, а час досягнення максимальної концентрації (Тmax) подовжується на 60 хв.

Об'єм розподілу силденафілу у рівноважному стані становить у середньому 105 л.

Зв'язок з білками плазми силденафілу та його основного циркулюючого N-деметилованого метаболіту становить приблизно 96% і не залежить від загальної концентрації препарату.Через 90 хв після прийому силденафілу у спермі виявлено менше 0,0002% дози (у середньому 188 нг).

Силденафіл метаболізується головним чином у печінці під дією мікросомальних ізоферментів цитохрому Р450: СYP3А4 (основний шлях) та СYP2С9. Основний циркулюючий активний метаболіт, що утворюється в результаті N-деметилювання силденафілу, піддається подальшому метаболізму. Концентрація метаболізму в плазмі становить близько 40% від концентрації силденафілу.

Загальний кліренс силденафілу з організму становить 41 л/годину, а кінцевий період напіввиведення – 3-5 год. Після прийому внутрішньо силденафіл виводиться у вигляді метаболітів в основному з фекаліями (приблизно 80% дози) та меншою мірою із сечею (приблизно 13% дози).

У літніх пацієнтів (65 років і старше) кліренс силденафілу знижений, а концентрація вільного силденафілу в плазмі приблизно на 40% вище, ніж у молодих пацієнтів (18-45 років).

При легкому (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) та помірному (кліренс креатиніну 30-49 мл/хв) ступеню ниркової недостатності фармакокінетика силденафілу після одноразового прийому внутрішньо 50 мг не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижується, що призводить до приблизно дворазового збільшення площі під фармакокінетичною кривою (АUC) та Сmax (88%).

У пацієнтів з цирозом печінки (Чайлд-П'ю А та В) кліренс силденафілу знижується, що призводить до підвищення АUC на 84% та Сmax на 47%.

Фармакодинаміка

Активна речовина препарату – силденафіл є потужним селективним інгібітором циклогуанозинмонофосфату (цГМФ) – специфічної фосфоді-естерази типу 5 (ФДЕ-5).

Силденафіл не має прямої розслаблюючої дії на кавернозне тіло.Силденафіл посилює розслаблюючий ефект окису азоту (NO) за допомогою інгібування ФДЕ5, який відповідає за розпад цГМФ у кавернозному тілі.

Внаслідок цього відбувається розслаблення гладких м'язів та посилення кровотоку в кавернозному тілі.

Показання до застосування

• лікування еректильної дисфункції у чоловіків, що характеризуються нездатністю до досягнення та збереження ерекції статевого члена, достатньою для задовільного статевого акту

Спосіб застосування та дози

Суворо за призначенням лікаря!

Для перорального застосування. Рекомендована доза - 50 мг, застосовувати за потребою приблизно за одну годину до статевого акту. Залежно від ефективності та переносимості дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг. Максимально рекомендована доза – 100 мг. Максимально рекомендована частота прийому дози – раз на день. Якщо силденафіл приймається з їжею, настання активності може бути відстроченим у порівнянні з прийомом на голодний шлунок.

Застосування для людей похилого віку:

Коригування дозування не потрібне для літніх пацієнтів.

Побічні дії

• головний біль, запаморочення
• хроматопсія (легка і минуща, головним чином зміна сприйняття відтінків кольору), порушення зору
• закладеність носа
• диспепсія
• приплив крові

• інфаркт міокарда, фібриляція передсердь
• гостре порушення мозкового кровообігу, непритомність
• глухота
• носова кровотеча
• гіпертонія, гіпотонія
• реакції гіперчутливості
• судоми, рецидив судом

• тахікардія
• сонливість, зниження чутливості
• кон'юнктивальні розлади та інші очні захворювання
• шум у вухах
• нудота, блювання, сухість у роті
• шкірний висип,
• біль у м'язах
• біль у грудях, втома

• шлуночкова аритмія, нестабільна стенокардія, раптова смерть
• минуще ішемічне порушення мозкового кровообігу, пароксизм, рецидив пароксизму
• передня неартеріїтна ішемічна невропатія зорового нерва, ретинальна оклюзія судин
• приапізм, тривала ерекція

Протипоказання

• підвищена чутливість до активної речовини або компонентів препарату
• пацієнтам, яким не рекомендується сексуальна активність (наприклад, при нестабільній стенокардії або тяжкому ступені серцевої недостатності)
• пацієнтам, які мають втрату зору одного ока внаслідок передньої неартеріїтної ішемічної невропатії зорового нерва
• тяжкий ступінь печінкової недостатності
• пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, недостатності лактази або з глюкозо-галактозною мальабсорбцією
• застосування у поєднанні з нітратами або донаторами оксиду азоту
• не призначений для застосування жінками
• дитячий та підлітковий вік до 18 років

• анатомічна деформація статевого члена (зокрема, ангуляція, кавернозний фіброз чи хвороба Пейроні)
• захворювання, що привертають до розвитку приапізму (такі як серповидно – клітинна анемія, множинна мієлома, лейкоз, тромбоцитемія)
• захворювання, що супроводжуються кровотечею
• загострення виразкової хвороби
• спадковий пігментний ретиніт
• серцева недостатність,
• нестабільна стенокардія, перенесені протягом останніх 6 місяців інфаркт міокарда, інсульт або життєзагрозливі аритмії
• артеріальна гіпертензія (артеріальний тиск (АТ) > 170/100 мм рт. ст.) або гіпотонія (АТ < 90/50 мм рт. ст.)

Лікарські взаємодії

Метаболізм силденафілу переважно опосередкований цитохромом P450 (CYP) ізоформами 3A4 (головний шлях) і 2C9 (другорядний шлях).Отже, інгібітори цих ізоферментів можуть зменшити виведення Силденафілу.

Силденафіл посилює гіпотензивну дію нітратів як при тривалому застосуванні останніх, так і за їх призначення за гострими показаннями. У зв'язку з цим застосування Силденафілу у поєднанні з нітратами або донаторами оксиду азоту протипоказане.

При одночасному застосуванні Силденафілу з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин) спостерігається зниження виведення Силденафілу. Хоча збільшення випадків несприятливих реакцій немає у таких пацієнтів. Тому при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 слід призначити початкову дозу Силденафілу 25 мг.

Одночасне призначення інгібіторів протеази ВІЛ ритонавір, який є високоактивним інгібітором P450 (по 500 мг двічі на день) з Силденафілом (100 мг одноразова доза) призводить до збільшення на 300% (4-кратно) Cmax і 1,000% (UC1 . Через 24 години рівень Силденафілу в плазмі становив приблизно 200 нг/мл, порівняно з 5 нг/мл, коли приймається тільки Силденафіл. Силденафіл не впливає на фармакокінетику ритонавіру. На підставі даних фармакокінетичних результатів, спільне призначення Силденафілу з ритонавіром не рекомендується і в будь-якому випадку максимальна доза Силденафілу не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин за жодних обставин.

Одночасне призначення інгібіторів протеази ВІЛ-саквавінавір, інгібітор CYP3A4 (по 1200 мг три рази на день) з Силденафілом (100 мг одноразова доза) призвело до збільшення Cmax на 140% та AUC на 210% Силденафілу. Силденафіл не впливає на фармакокінетику саквінавіру.Більш сильні інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, швидше за все, матимуть сильніший вплив.

Коли одноразова доза 100 мг Силденафіл призначалася з еритроміцином, специфічним інгібітором CYP3A4 (по 500 мг двічі на день протягом 5 днів), при цьому AUC Силденафілу збільшувалася на 182%. У нормальних здорових чоловіків-добровольців не було підтверджено вплив азитроміцину (по 500 мг на день протягом 3-х днів) на AUC, Cmax, Тmax, константу швидкості елімінації, або період напіввиведення Силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.

При одночасному призначенні Силденафілу (50 мг) з циметидином (по 800 мг) здоровим добровольцям, цитохром P450 інгібітор та неспецифічний інгібітор CYP3A4 викликав збільшення концентрацій Силденафілу в плазмі на 56%.

Грейпфруктовий сік є слабким інгібітором CYP3A4 метаболізму і може трохи збільшити концентрацію Силденафілу в плазмі крові.

Одноразові дози антацидів (гідроксід магнію / гідроксид алюмінію) не впливають на біодоступність Силденафілу.

Хоча дослідження специфічної взаємодії не проводилися з усіма медичними препаратами, фармакокінетичний аналіз у сукупності не показав ніякого впливу конкомітантного препарату на фармакокінетику Силденафіла, тобто.при сумісному застосуванні з інгібіторами CYP2C9 (наприклад, толбутамід, варфарин, фенітоїн), інгібіторами CYP2D6 (наприклад, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), тіазидозв'язаними діуретиками, засобами, інгібіторами ангіотензин-I-перетворюючого ферменту, блокаторами кальцієвих каналів, бета-адренорецепторними антагоністами або індукуючими факторами CYP450 метаболізму (такі як рифампіцин, барбітурати).

Нікорандил є гібридом активатора калієвих каналів та нітрату. Завдяки нітратному компоненту він впливає на функцію Сілденафілу.

Дія Сілденафіла на інші лікарські препарати. Силденафіл є слабким інгібітором ізоферментів цитохрому Р450 - 1А2, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 3А4 (ІК50>150 мкмоль). При прийомі Силденафілу в рекомендованих дозах його Cmax становить близько 1 мкмоль, тому малоймовірно, що Силденафіл може вплинути на субстрати кліренсу цих ізоферментів.

Немає даних про взаємодію Силденафілу та неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, таких як теофілін або дипіридамол.

Одночасне призначення Силденафілу з альфа-блокаторами може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких чутливих пацієнтів. Найімовірніше це може виникнути після 4 годин після прийняття Силденафілу.

Спільне застосування Силденафілу (50 мг) з толбутамідом (250 мг) або варфарином (40 мг), які метаболізуються за допомогою CYP2C9, не показав значних взаємодій.

Силденафіл (50 мг) не впливає на час кровотечі, спричинений ацетилсаліциловою кислотою (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не підвищує гіпотензивний ефект алкоголю у здорових добровольців із середнім максимальним рівнем алкоголю в крові 80 мг/дл.

Спільне застосування з групами антигіпертензивних препаратів, таких як діуретики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензин II, інші антигіпертензивні лікарські препарати (судинорозширювальні центральні дії), адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів і блокатори альфа побічних ефектів у пацієнтів, які приймають Сілденафіл у порівнянні з групою, що знаходяться на плацебо лікуванні.

Особливі вказівки

Для діагностики порушень ерекції, визначення можливих причин та вибору адекватного лікування необхідно зібрати повний медичний анамнез і провести ретельне фізикальне обстеження.

Препарати, призначені на лікування порушень ерекції, не слід призначати чоловікам, котрим сексуальна активність небажана. Сексуальна активність становить певний ризик за наявності захворювань серця, тому перед початком будь-якої терапії щодо порушень ерекції слід пройти обстеження серцево-судинної системи. Сексуальна активність є небажаною у хворих із серцевою недостатністю, нестабільною стенокардією, перенесеним протягом останніх 6 місяців інфарктом міокарда або інсультами, життєзагрозними аритміями, артеріальною гіпертензією (АТ > 170/100 мм рт. ст.) або гіпотонією (АТ < 90/90 . ст.).

Силденафіл має системну вазодилатуючу дію, що призводить до скороминущого зниження артеріального тиску, що не є клінічно значущим явищем і не призводить до будь-яких наслідків у більшості пацієнтів.Проте до призначення Силденафілу слід ретельно оцінити ризик можливих небажаних проявів вазодилатуючої дії у пацієнтів з відповідними захворюваннями, особливо на тлі сексуальної активності. Підвищена сприйнятливість до вазодилататорів спостерігається у хворих з обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (у тому числі аортальним стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією), а також з синдромом множинної системної атрофії, що рідко зустрічається, що проявляється важким порушенням регуляції АТ з боку регуляції.

У клінічних дослідженнях встановлено відсутність відмінностей у частоті розвитку інфаркту міокарда (1,1 на 100 осіб на рік) або частоті смертності від серцево-судинних захворювань (0,3 на 100 осіб на рік) у пацієнтів, які отримували Силденафіл, порівняно з пацієнтами, отримували плацебо.

У невеликої кількості пацієнтів зі спадковим пігментним ретинітом є порушення функцій фосфодіестераз сітківки. Відомості про безпеку застосування Силденафілу у таких хворих відсутні, тому Силденафіл у цих хворих слід застосовувати з обережністю.

Є повідомлення про поодинокі випадки розвитку неартеріальної передньої ішемічної оптичної нейропатії, що призводить до погіршення зору та сліпоти, при використанні всіх інгібіторів ФДЕ5, у тому числі Силденафілу. Більшість з цих пацієнтів мали фактори ризику, такі як вік віком понад 50 років, діабет, гіпертонія, захворювання коронарної артерії, гіперліпідемія та куріння. Причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 та розвитком неартеріальної передньої ішемічної оптичної невропатії не було встановлено.Лікарі повинні інформувати пацієнтів, які перенесли неартеріальну передню ішемічну оптичну нейропатію про підвищений ризик розвитку цього захворювання. У разі несподіваного погіршення або втрати зору необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря.

У постмаркетингових та клінічних дослідженнях повідомлялося про поодинокі випадки раптового погіршення або втрати слуху при використанні всіх інгібіторів ФДЕ5, включаючи Силденафілу. Більшість із цих пацієнтів мали фактори ризику для раптового погіршення чи втрати слуху. Причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням інгібіторів ФДЕ5 та погіршенням або втратою слуху не було встановлено. У разі раптового погіршення або втрати слуху необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря.

Безпека та ефективність Силденафілу в комбінації з іншими засобами, призначеними для лікування порушень ерекції, не вивчалися, тому застосування таких комбінацій не рекомендується.

Особливості впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортним засобом чи потенційно небезпечними механізмами

На тлі прийому препарату Силденафіл будь-якого негативного впливу на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами не спостерігалося, однак, оскільки при прийомі препарату можливе зниження АТ, розвиток хроматопсії, затуманеного зору, слід уважно ставитися до індивідуальної дії препарату у зазначених ситуаціях, особливо в початку лікування та при зміні режиму дозування.

Передозування

Симптоми: головний біль, приплив крові, запаморочення, розлад травлення, закладеність носа, зміна зору

Лікування: симптоматична терапія. Гемодіаліз не є ефективним.

Форма випуску та упаковка

По 1 або 4 таблеток поміщають у контурну коміркову упаковку з полівінілдихлоридної плівки і алюмінієвої фольги.

По 1 (по 1 таблетці), по 1 (по 4 таблетки) контурних упаковок разом з інструкцією з медичного застосування державною та російською мовами вкладають у пачку з картону.

Умови зберігання

У сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 0С.

Зберігати у недоступному для дітей місці!

Термін зберігання

Не застосовувати після закінчення терміну придатності!

Умови відпустки з аптек

Виробник

Жубілант Лайф Сайнсес Лтд,

Village Sikandarpur Bhainswal,

District Haridwar, Uttarakhand 247 661, India/ Індія

Власник реєстраційного посвідчення

Жубілант Лайф Сайнсес Лтд, Індія

Адреса організації, яка приймає біля Республіки Казахстан претензії від споживачів щодо якості продукції (товару)

ТОВ «ALIMOR Corporation»

м. Алмати, вул. Муратбаєва 63

Тел./факс + 7727 233-39-97, E-mail: [email protected]

Прикріплені файли