Чи може раптово виникнути алергія на морепродукти

Алергія на морепродукти

Алергія на морепродукти - одна з форм харчової алергії, яка проявляється стійкою непереносимістю риби, кальмарів, креветок та інших морських глибин, яких вживають в їжу. Механізм розвитку патології криється у порушенні функціонування імунної системи. Захисні сили організму стають гіперчутливими до речовин, що надходять у кров разом із поживними елементами, сприймаючи їх як небезпечні сторонні тіла. Білок - найсильніший алерген, який у величезній кількості міститься у морепродуктах. Потрапляючи у кров, цей компонент виступає у ролі гаптена, який при взаємодії з молекулами біологічної рідини провокує вироблення гістаміну. Іншими словами, алергія на морепродукти спричинена підвищеною кількістю білкових сполук у рибі. Річкова риба набагато рідше провокує алергію, ніж морська, що пояснюється її мізернішою білковою структурою.

Алергія на морепродукти: причини

Білок відноситься до життєво важливих для людини речовин. Вони виступають ролі структурного елемента м'язів, шкіри та волосся, а також активізують регуляторні та сигнальні функції організму. Існує кілька десятків видів протеїнових структур, багато з яких містяться в рибі та інших морепродуктах.

Ваш запит успішно надіслано!

Найближчим часом з Вами зв'яжеться спеціаліст
call-центру та уточнити всі питання.

Деякі білки при попаданні в кров у високій концентрації викликають сильну алергічну реакцію. Зокрема, алергія на морепродукти провокується такими групами поліпептидів:

парвальбумін та його похідні;
тропоміозин;
фермент аргінінкіназа.

У морській рибі, креветках та інших продуктах морського походження міститься практично в 1,5 рази більше білка, ніж у будь-якій іншій їжі. Організм людини сприймає таку високу дозу протеїну як сигнал про небезпеку, починає посилено виробляти гістамін. При цьому термічна обробка не знижує концентрацію білка в продукті, тому можливість розвитку алергічної реакції однаково висока при вживанні сирої та приготовленої риби.

Алергія на морепродукти здебільшого поширюється як на рибу, а й у безхребетних істот, і навіть продукти рослинного походження. Алергікам доводиться відмовитися від будь-якої їжі, що відноситься до категорії морепродуктів. Алергічну реакцію викликають такі продукти:

морська риба;
кальмари;
устриці;
креветки;
мідії;
вугор;
ракоподібні;
чорна та червона ікра;
морська капуста (ламінарія);
анчоуси;
риб'ячий жир.

Хто входить до групи ризику

Встановлено, що найчастіше алергія на морепродукти виникає в осіб зі схильністю до інших типів алергічних реакцій. Більше того, патологія в більшості випадків має спадковий характер. Для розвитку алергії у дитини достатньо, щоб на це захворювання страждав хоча б один з батьків. При цьому не обов'язково, щоб у батька чи матері була алергія на морепродукти. Симптоми починають з'являтися ранньому віці (переважно, вже у роки життя). При досить міцній імунній системі у міру дорослішання дитини патологія починає слабшати, в інших випадках вона продовжує переслідувати людину все життя.

До особливої групи ризику належать люди, які проживають у містах та селищах, що знаходяться поряд із морем. У разі алергія на морепродукти обумовлюється особливостями раціону людини.Проживаючи у прибережних населених пунктах, люди щодня харчуються продуктами місцевого улову. При цьому раціон відрізняється помітною різноманітністю, але він містить високі дози алергенів. Найнебезпечніший для алергіків морепродукт – тунець. У ньому міститься критичне проти іншими рибами кількість антигенів.

Алергія на морепродукти: симптоми

Ознаки алергії починають проявлятися через кілька годин після вживання морепродуктів. При тяжкому перебігу патології перші симптоми виникають практично відразу після контакту з алергеном. У хворого виникають дискомфортні відчуття в області живота, що нагадують розлад травлення, тому часто людина тривалий час не підозрює, що у нього алергія на морепродукти. Симптоми з часом починають посилюватися, оскільки недуга прогресує. До збоїв роботи травної системи приєднуються ознаки загального нездужання, респіраторні та шкірні патології. Найбільш поширені симптоми алергії на морепродукти:

нудота, блювання;
біль у ділянці живота;
утруднення дихання;
набряклість горла та слизової оболонки носа;
сльозотеча;
кон'юнктивіт;
біль голови;
втома, сонливість;
висип на шкірі та слизовій оболонці рота;
сильний свербіж шкірних покривів;
набряк Квінке.

Алергія на морепродукти супроводжується яскравою клінічною картиною, що становить небезпеку для здоров'я та життя людини. Потерпілому необхідна термінова медична допомога, оскільки високий ризик смерті від задухи, викликаного набряком гортані або бронхів. Також існує небезпека розвитку анафілактичного шоку, при якому у пацієнта відзначається непритомність, різке падіння кров'яного тиску та сильний жар.За відсутності допомоги кваліфікованого лікаря-алерголога або терапевта смерть настає протягом 1 години.

Діагностика непереносимості морепродуктів

Обстеження пацієнтів із підозрою на харчову алергію проводить лікар-алерголог. Лікар вивчає амбулаторну карту хворого щодо хронічних захворювань та інших форм алергії, проводить опитування з метою визначення спадкової схильності до розвитку алергічної реакції, уточнює симптоматику недуги. Якщо первинний огляд не дав чітких результатів, алергія на морепродукти діагностується шляхом клінічних досліджень. У сучасній алергології використовується три основні діагностичні методики, спрямовані на виявлення алергії:

У медичній практиці найпоширеніший перший спосіб. Шкірні проби виконуються, коли передбачувана алергія на морепродукти поєднується з іншими формами алергічних проявів. Методика має на увазі контактну дію подразника на шкірні покриви (алерген наноситься на епідерміс у рідкому вигляді або за допомогою марлевих аплікацій). При низькій ефективності такої діагностики лікар вводить алерген під шкіру пацієнта за допомогою шприца. Якщо в клітинах епідермісу є антигени на конкретний алерген, вже через кілька хвилин виникає шкірна реакція.

Провокаційні тести мають на увазі локальне обстеження, при якому вся увага лікаря спрямована на центр алергічної реакції. При алергічних кон'юнктивітах антиген закопується безпосередньо у вічі, при запаленні слизової рота подразник наноситься безпосередньо на уражену область. Якщо алергічна реакція посилюється, діагноз підтверджується.

Якщо алергія на морепродукти важко діагностується шляхом шкірних проб і провокаційних тестів, пацієнту призначаються аналізи крові.У ранковий час і натще хворий здає зразок біологічної рідини визначення наявності антитіл IgE. Для аналізу потрібна венозна кров. У зразок додають невелику кількість алергену, після чого починають спостерігати за клітинними реакціями, що відбуваються. Результат оцінюється за допомогою радіоактивного ізотопу, який зв'язується з антигенною структурою, що утворився.

Лікування алергії на морепродукти

Алергія на морепродукти лікується за стандартними схемами терапії алергічних реакцій. Після діагностування захворювання лікар призначає лікувальний курс, що складається із трьох основних етапів.

Елімінаційна терапія. Методика спрямована на виведення гістаміну з організму природним шляхом та перешкоду влученню в організм нових алергенів. Вона полягає у обмеженні контакту з продуктом-подразником. У конкретному випадку пацієнту рекомендовано виключити з раціону морепродукти та їх похідні (наприклад, риб'ячий жир). У тяжкій формі алергія на морепродукти проявляється не тільки при вживанні їх у їжу, але й при відчутті запаху. Людям із подібною проблемою варто обмежити перебування у магазинах поблизу рибних відділів та на кухнях, де готується риба.
Фармакотерапія. Медикаментозне лікування має на увазі усунення симптомів або зниження їхньої вираженості. Як правило, повністю вилікувати патологію неможливо. Для усунення симптомів алергічної реакції хворому призначаються антигістамінні препарати. Приймати їх необхідно суворо під наглядом лікаря, щоб викликати звикання організму. При сильному свербінні шкіри і вираженій набряклості слизової алергія на морепродукти лікується кортикостероїдними гормонами.Їх вводять підшкірно шляхом ін'єкцій або наносять на шкіру як лікувальні мазі.
Специфічна імунотерапія. Ця методика єдиний спосіб придушити механізми алергічної реакції, а не просто усунути симптоми алергії. Специфічна імунотерапія призначається особам з тяжкими проявами алергічних реакцій та у випадках, коли медикаментозне лікування не приносить очікуваного результату. Хворому підшкірно вводиться алерген у невеликій кількості, щоб організм міг самостійно впоратися з ним. Імунна система починає боротьбу з речовиною, що потрапила в організм, поступово виробляючи стійкість до антигену. За механізмом дії специфічну імунотерапію в медицині порівнюють із щепленням від інфекційних захворювань. У більшості випадків методика дозволяє досягти стійкої ремісії, проте нерідко спостерігаються побічні ефекти, при яких алергія на морепродукти помітно прогресує.

Алергія на морепродукти у дитини

Рибу та інші морепродукти дозволяється вводити до раціону малюка вже з 8 місяця його життя. Однак, при схильності до алергічних реакцій у будь-якій формі необхідно попередньо проконсультуватися з алергологом або педіатром. Лікар огляне дитину, проведе шкірні проби та за необхідності візьме зразок крові для аналізу. Якщо у малюка діагностовано алергію на морепродукти, батькам рекомендується виключити алергенну їжу з його раціону. Білок, що міститься в рибі, варто замінювати стравами з м'яса та молочними продуктами. Особливі умови також необхідні для дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.На період лактації матері рекомендується відмовитися від вживання морепродуктів, оскільки алергени легко потрапляють до організму через грудне молоко. Альтернативний спосіб нейтралізувати вплив алергенів - часткове штучне вигодовування. Таке рішення дозволить жінці не обмежувати себе у гастрономічних уподобаннях і при цьому забезпечувати строгу дієту для дитини.

Розвиток алергічної реакції несе велику небезпеку здоров'ю дитини. Якщо своєчасно не визначити симптоми патології та не надати дитині медичну допомогу, може розвинутись анафілактичний шок. Алергія на морепродукти у дітей починає проявлятися вже за кілька хвилин після їди. Вона характеризується поколюванням і набряклістю слизової рота та язика, синюшним кольором обличчя, почервонінням шкіри в області губ і навколо них, висипом на спині, животі та руках. Нерідко алергія на морепродукти супроводжується діареєю, нудотою, блюванням, спазмами живота. Недосвідчені батьки часто плутають подібні прояви з ознаками харчового отруєння та вдаються до засобів домашньої аптечки. Однак така терапія виявляється ефективною лише на короткий проміжок часу, тому при виникненні у дитини вищеописаних симптомів необхідно звернутися до лікаря-педіатра або викликати швидку допомогу.